Рішення № 81559684, 06.05.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/7259/19

Провадження № 2/127/1005/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2019 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління державної міграційної служби України у Вінницькій області про встановлення факту родинних відносин та зобов’язання вчинити певні дії, –

встановив:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до управління державної міграційної служби України у Вінницькій області про встановлення факту родинних відносин та зобов’язання вчинити певні дії. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка ОСОБА_2 ОСОБА_3, уродженка с. Оленек, Оленекського району, Якутія, звернулася до відповідача ОСОБА_4 державної міграційної служби України у Вінницькій області за консультацією з приводу отримання посвідки про право постійного проживання в Україні. Підставою такого звернення став той факт, що мати ОСОБА_1 є ОСОБА_5 (прізвище до укладення шлюбу ОСОБА_6), ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянка ОСОБА_2 ОСОБА_3, уродженка с. Іванівці, Тиврівського району Вінницької області, вже має посвідку про право постійного проживання в Україні. Однак ОСОБА_4 державної міграційної служби України у Вінницькій області не визнало факту родинних стосунків між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 у зв’язку з відмінностями в написанні прізвища. ОСОБА_6 19 травня 1974 року уклала шлюб з ОСОБА_7, який було зареєстровано Жахнівською сільською радою Тиврівського району Вінницької області. Після укладення шлюбу дружині було присвоєно прізвище ОСОБА_7. У 1986 році подружжя ОСОБА_5 і ОСОБА_7 переїхали на постійне проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3, Якутська АССР, ОСОБА_2 Радянська Федеративна Соціалістична Республіка. У подружжя ОСОБА_7 26.08.1991 року народилась дочка ОСОБА_8, якій в Оленекському ЗАГСІ було видано свідоцтво про народження на прізвище ОСОБА_1. Таке ж написання прізвищ вказано і батьків «Мусейчук Людмила Андреевна» і «Мусейчук Анатолий Петрович». Усі подальші документи як громадян ОСОБА_2 ОСОБА_3 і ОСОБА_9 були видані на прізвище «Мусейчук». У 2004 році ОСОБА_5 переїхала на постійне проживання на свою батьківщину в смт Тиврів. 12.02.2016 року ОСОБА_5 отримала посвідку на постійне проживання на території України за № ІН 096207. Під час оформлення даного документу співробітниками міграційної служби було зазначено прізвище українською мовою ОСОБА_5, що відповідало в написанні із вказаним у свідоцтві про одруження від 19.05.1974р. При цьому у паспорті громадянки ОСОБА_2 ОСОБА_3 прізвище вказано російською мовою ОСОБА_1. З 2009 року ОСОБА_1 переїхала проживати у м. Вінницю, де навчалася у Вінницькому національному медичному університеті ім.. ОСОБА_10. У всіх документах, які були видані на її ім’я, зокрема у посвідці на тимчасове проживання на території України, було вказано прізвище ОСОБА_1. Остання посвідка на тимчасове проживання була видана 15 червня 2018 року та була дійсна до 30 жовтня 2018 року. Відповідно до Експертного висновку доктора філологічних наук ОСОБА_11, що міститься в матеріалах справи, прізвища МУСІЙЧУК (свідоцтво про укладення шлюбу, записи ОСОБА_7, ОСОБА_5; посвідка на постійне проживання, запис ОСОБА_5) і МУСЕЙЧУК (паспорт громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3, запис російською мовою ОСОБА_12) є ідентичними у документах однієї родини. Виходячи з цього висновку написання прізвища у свідоцтві про народження заявниці МУСЕЙЧУК не є помилкою, а проявом ідентичності прізвищ МУСЕЙЧУК і МУСІЙЧУК в межах однієї родини. Підтвердженням ідентичності прізвищ ОСОБА_12 і ОСОБА_5 є написання латинськими літерами прізвища ОСОБА_9, матері заявниці ОСОБА_1, в її закордонному паспорті громадянки ОСОБА_2 ОСОБА_3 MUSEICHUK та в посвідці на постійне проживання в Україні MUSEICHUK. Тобто ідентичне написання. Із трудової книжки на ім’я «Нагайчук Людмила Андреевна», що видана 16.03.1972р. і заповнена російською мовою відомо, що 16 березня 1972 року ОСОБА_6 була зарахована на посаду медсестри хірургічного відділення Тиврівської ЦРБ. Її прізвище на «Мусийчук» було змінене на підставі свідоцтва про шлюб І-АМ № 304062 від 19 травня 1974 року. 04.05.1987 року «Мусийчук Людмила Андреевна» була звільнена за ст. 38 КЗпП УРСР у зв’язку зі зміною місця проживання (запис № 5). Запис № 6 від 21.05.1987р. в трудовій книжці свідчить «Принята постовой медсестрой в Оленекском противотубдиспансере». В трудовій книжці, виданій на прізвище «Мусийчук» внесено виправлення однієї літери в написанні прізвища, а саме літера «и» шляхом закреслення замінена літерою «е». Таким чином написання прізвища стало «Мусейчук», очевидно відповідно до документів громадянства, виданих в ОСОБА_2 ОСОБА_3. В період роботи «постовой медсестрой в Оленекском противотубдиспансере» у ОСОБА_5 (записаної в трудовій книжці на той час «Мусейчук Людмила Андреевна» народилась дочка ОСОБА_1, а саме 26 серпня 1991 року, що є обставиною, яка підтверджує родинний зв’язок. Відповідно до Свідоцтва про народження ІІІ-СН №302836 «Мусейчук Людмила Андреевна» є матір’ю «Мусейчук Татьяна Анатолиевна» згідно із написанням їх прізвищ в документах, виданих органами ОСОБА_2 ОСОБА_3. Просить встановити факт наявності родинних відносин як дочки і матері між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, що народилась в с. Оленек, Оленекського району, Якутія і ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, що народилась у с. Іванівці Тиврівського району Вінницької області УРСР. Зобов’язати ОСОБА_4 Державної міграційної служби України у Вінницькій області врахувати факт родинних відносин ОСОБА_1 і ОСОБА_5 при розгляді звернень ОСОБА_1 із заявами про отримання права постійного проживання в Україні та/чи отримання громадянства України.

Ухвалою суду від 26.03.2019року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

16.04.2019року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду.

В судовому засідання позивач та її представник – адвокат ОСОБА_13 позов підтримали просили задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, заперечував щодо його задоволення.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є визнання права.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 256 ЦПК України, суд встановлює факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не встановлено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 19 травня 1974 року уклала шлюб з ОСОБА_7, який було зареєстровано Жахнівською сільською радою Тиврівського району Вінницької області. Після укладення шлюбу дружині було присвоєно прізвище ОСОБА_7.

У 1986 році подружжя ОСОБА_5 і ОСОБА_7 переїхали на постійне проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3, Якутська АССР, ОСОБА_2 Радянська Федеративна Соціалістична Республіка.

У подружжя ОСОБА_7 26.08.1991 року народилась дочка ОСОБА_8, якій в Оленекському ЗАГСІ було видано свідоцтво про народження на прізвище ОСОБА_1. Таке ж написання прізвищ вказано і батьків «Мусейчук Людмила Андреевна» і «Мусейчук Анатолий Петрович».

У 2004 році ОСОБА_5 переїхала на постійне проживання на свою батьківщину в смт Тиврів. 12.02.2016 року ОСОБА_5 отримала посвідку на постійне проживання на території України за № ІН 096207. Під час оформлення даного документу співробітниками міграційної служби було зазначено прізвище українською мовою ОСОБА_5, що відповідало в написанні із вказаним у свідоцтві про одруження від 19.05.1974р. При цьому у паспорті громадянки ОСОБА_2 ОСОБА_3 прізвище вказано російською мовою ОСОБА_1.

З 2009 року ОСОБА_1 переїхала проживати у м. Вінницю, де навчалася у Вінницькому національному медичному університеті ім.. ОСОБА_10. У всіх документах, які були видані на її ім’я, зокрема у посвідці на тимчасове проживання на території України, було вказано прізвище ОСОБА_1. Остання посвідка на тимчасове проживання була видана 15 червня 2018 року та була дійсна до 30 жовтня 2018 року.

Відповідно до Експертного висновку доктора філологічних наук ОСОБА_11, що міститься в матеріалах справи, прізвища МУСІЙЧУК (свідоцтво про укладення шлюбу, записи ОСОБА_7, ОСОБА_5; посвідка на постійне проживання, запис ОСОБА_5) і МУСЕЙЧУК (паспорт громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3, запис російською мовою ОСОБА_12) є ідентичними у документах однієї родини. Виходячи з цього висновку написання прізвища у свідоцтві про народження заявниці МУСЕЙЧУК не є помилкою, а проявом ідентичності прізвищ МУСЕЙЧУК і МУСІЙЧУК в межах однієї родини. Підтвердженням ідентичності прізвищ ОСОБА_12 і ОСОБА_5 є написання латинськими літерами прізвища ОСОБА_9, матері заявниці ОСОБА_1, в її закордонному паспорті громадянки ОСОБА_2 ОСОБА_3 MUSEICHUK та в посвідці на постійне проживання в Україні MUSEICHUK. Тобто ідентичне написання.

Відповідно до Свідоцтва про народження ІІІ-СН №302836 «Мусейчук Людмила Андреевна» є матір’ю «Мусейчук Татьяна Анатолиевна» згідно із написанням їх прізвищ в документах, виданих органами ОСОБА_2 ОСОБА_3.

Згідно п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а також те, що іншої можливості внести виправлення у відповідні документи, що засвідчують факт родинних відносин у позивача не має, суд вважає, що даний факт підлягає встановленню, а відтак позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов’язання відповідача врахувати встановлений факт при розгляді звернення ОСОБА_1 про отримання права постійного проживання в Україні та / чи отримання громадянства України, суд приходить до висновку що дана вимога є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.

За клопотанням представника позивача судові витрати залишити за позивачем.

На підставі викладеного, згідно ст. ст. 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 315 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_1, 26.08.1991року народження, яка народилась в с. Оленек, Оленекського району Якутія є рідною донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилась в с. Іванівці, Тиврівського району Вінницької області.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 07.05.2019року.

ОСОБА_1, місце перебування: АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1.

ОСОБА_4 державної міграційної служби України у Вінницькій області, м. Вінниця, вул. Пирогова, 4, код ЄДРПОУ 37836770.

Суддя: