Рішення № 81558512, 02.05.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 травня 2019 року Справа № 280/850/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участю секретаря судового засідання Серебряникової О.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за правилами спрощеного провадження

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69000, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

-визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області щодо не включення при проведенні перерахунку пенсії на підставі постанови Верховного Суду України від 10 березня 2015 року, постанови Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року, частини третьої та сімнадцятої статті 43 та статті 63 Закону № 2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року №393, пункту 2 постанови КМУ від 30 серпня 2017 року до складу грошового забезпечення ОСОБА_1, з якого призначається пенсія суми надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, які були нараховані за 24 місяці перед звільненням та з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.01.2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням листа Запорізького обласного військового комісаріату від 04.05.2018 № 232/ф про розмір грошового забезпечення по відповідній або рівнозначній посаді та довідки Запорізького обласного військового комісаріату від 28.12.2018 року № ТЗ-64632/ИН 385, з включенням до складу грошового забезпечення ОСОБА_1, з якого призначається та перераховується пенсія всіх його складових, а саме: окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, індексації.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є інвалідом ІІ групи та з 2010 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Постановою Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату з 1 грудня 2013 року пенсії позивачу з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, згідно з довідкою Запорізького обласного військового комісаріату від 4 листопада 2013 року № 1228. Після проведення перерахунку пенсії у 2018 році Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, пенсія позивача стала обчислюватися лише з 3-х видів грошового забезпечення, а саме: оклад за військове звання, посадовий оклад, надбавка за вислугу років. Такі дії Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області позивач вважає протиправними.

Ухвалою суду від 04 березня 2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі, без виклику сторін.

Від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №10953) поданий відзив, зі змісту якого відповідач посилається на постанову Верховного суду від 06.02.2019 по справі №522/2738/17 та вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 04.03.2019 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач є інвалідом війни ІІ групи, перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного Фонду України в Запорізькій області, з 2010 року отримує пенсію по інвалідності, призначену у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Постановою Верховного Суду України від 10 березня 2015 року позовну заяву позивача до відповідача задоволено, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2014 року скасовано, справу направлено на новий касаційний розгляд . Постановою Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 24.12.2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2014 року скасовано, у справі ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату з 1 грудня 2013 року пенсії ОСОБА_1, з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, згідно з довідкою Запорізького обласного військового комісаріату від 4 листопада 2013 року № 1228.

26 грудня 2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про проведення перерахунку пенсії з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, з яких утримувався та був сплачений єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у відповідності до постанови Верховного Суду України від 10 березня 2015 року та постанови Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року та надав копію листа Запорізького облвійськкомата про розміри грошового забезпечення військовослужбовців по відповідній або рівнозначній посаді у 2018 році.

02.01.2019 вих №2509/П-9 відповідач у листі зазначив, що пенсія позивача перерахована на підставі довідки, наданої Запорізьким обласним військовим комісаріатом від 18.03.2018 №64632, з 01.01.2018 відповідно якої грошове забезпечення позивача складається з: посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, також проведено перерахунок пенсії у відповідності до законодавства.

16 січня 2019 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про надання копії довідки Запорізького обласного військового комісаріату, з якої йому перерахована пенсія.

На звернення позивача, 30.01.2019 №80/П-9, 81/П-9 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надало довідку Запорізького обласного військового комісаріату № ТЗ-64632/ИН 385 від 28 грудня 2018 року, розрахунок пенсії станом на 01.01.2018, 01.01.2019 та довідку про розмір пенсії з 202018 року. Також у листі відповідач посилається на Постнову КМУ від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку призначеної пенсії, як такої, що була обчислена без урахування таких видів додаткових видів грошового забезпечення як: премії, надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, індексації, з яких відраховано єдиний соціальний внесок, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 46, п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно зі ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч.2 ст.19, ч.3 ст.22 Конституції України, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України та при прийнятті нових нормативно-правових актів або внесенні змін у діючі не допускається зменшення змісту й обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний суд України у Рішенні від 11.10.2005р. №8-рп/2005 визначив, що: "зміст прав і свобод людини це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку… Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами і свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики".

Так, ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (в редакції чинній станом на день призначення пенсії позивачу, тобто 22.12.2017), далі - Закон №2262-ХІІ, визначено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

В силу вимоги ст. 10 Закону №2262-ХІІ обов'язок нарахування та виплату пенсій особам, зазначеним у статті 1 2 цього Закону, покладено на органи Пенсійного фонду.

У свою чергу ч. 3 ст. 43 зазначеного Закону визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення.

Дослідивши зміст позовних вимог суд встановив, що предметом розгляду у межах даної справи є правомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо неврахування ним при обчисленні розміру призначеної позивачу пенсії до складу грошового забезпечення, з якого обраховується така пенсія наступних додаткових видів грошового забезпечення: премії, надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, індексації.

У силу абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Тобто, до складу грошового забезпечення військовослужбовців в силу процитованої норми Закону входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою ст. 15 Закону №2011-XII передбачено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Так, ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Порядок), пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Аналізуючи наведені вище норми Законів №2011-ХІІ і №2262-ХІІ, Порядку під час розгляду аналогічної адміністративної справи за участю органу Пенсійного фонду України, Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних правових висновків (постанова від 06.02.2019 у справі №522/2738/17): Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Що стосується інших видів одноразових видів грошового забезпечення (а саме: грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за безперервну військову службу, премії згідно Дисциплінарного статуту Збройних Сил України), то оскільки виплата таких видів грошового забезпечення носила виключно одноразовий характер (раз на рік), то суд погоджується з позицією відповідача про відсутність правових підстав для включення таких до складу грошового забезпечення з метою обчислення пенсії.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.

Постановою Верховного Суду України від 10 березня 2015 року позовну заяву позивача задоволено, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2014 року скасовано, справу направлено на новий касаційний розгляд. Постановою Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 24.12.2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2014 року скасовано, у справі ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату з 1 грудня 2013 року пенсії ОСОБА_1, з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, згідно з довідкою Запорізького обласного військового комісаріату від 4 листопада 2013 року № 1228.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що призначена позивачу пенсія підлягає перерахунку у зв'язку з тією обставиною, що до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 при обчисленні пенсії 01.01.2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області протиправно не були включені такі додаткові види грошового забезпечення як премії, надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, індексації. При цьому, обставини нарахування та виплати позивачу цих додаткової видів грошового забезпечення існували ще до моменту призначення пенсії вперше, а тому суд відхиляє посилання відповідача на норму ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, що стосується випадків перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, вже після їх звільнення з військової служби.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В даному випадку, відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в частині проведення перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_1.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що позовні підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи звільнення позивача від сплати судового збору під час звернення до суду із даним позовом, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 122, 123, 139, 143, 241-246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (юридична адреса: 69000, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (юридична адреса: 69000, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) щодо не включення при проведенні перерахунку пенсії на підставі постанови Верховного Суду України від 10 березня 2015 року, постанови Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року, частини третьої та сімнадцятої статті 43 та статті 63 Закону № 2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року №393, пункту 2 постанови КМУ від 30 серпня 2017 року до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з якого призначається пенсія суми надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, які були нараховані за 24 місяці перед звільненням та з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (юридична адреса: 69000, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) здійснити з 01.01.2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з урахуванням листа Запорізького обласного військового комісаріату від 04.05.2018 № 232/ф про розмір грошового забезпечення по відповідній або рівнозначній посаді та довідки Запорізького обласного військового комісаріату від 28.12.2018 року № ТЗ-64632/ИН 385, з включенням до складу грошового забезпечення ОСОБА_1, з якого призначається та перераховується пенсія всіх його складових, а саме: окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, індексації.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписане суддею 02.05.2019

Рішення не набрало законної сили

Суддя Р.В.Сацький