Рішення № 81558303, 07.05.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року м. Житомир справа № 274/735/19

категорія 10202000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Акціонерного товариства "Житомиробленерго" Бердичівський РЕМ про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання надати інформацію,

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, в якому просять визнати протиправною бездіяльність Публічного акціонерного товариства Енергетична компанія "Житомиробленерго" Бердичівський РЕМ щодо ненадання публічної інформації за запитом та зобов'язати відповідача надати позивачу інформацію, що запитувалась згідно інформаційного запиту.

В обґрунтування позовних вимог зазначають, що звертались до відповідача із заявами від 03.01.2019 та 10.01.2019 та відповідними запитами на отримання інформації від 03.012019 та 10.01.2019. За твердженням позивачів, станом на 02.02.2019 відповіді на запит не було отримано взагалі.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14.02.2019 справу №274/735/19 передано на розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 05.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року замінено відповідача на належного - Акціонерне товариство "Житомиробленерго" Бердичівський РЕМ.

Відповідач у строк та у порядку статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подав відзив на позовну заяву №717 від 25.04.2019, в якому просить відмовити з задоволенні позовних вимог позивачів у повному обсязі. Наголошує, що позивачі стверджують, що 03.01.2019 звернулися до Бердичівського РЕМ із запитом про надання публічної інформації та додає копії заяви та запита від 03.01.2019. Проте, згідно Книги реєстрації звернень, пропозицій, скарг громадян, які надійшли до Бердичівського РЕМ заява від 03.01.2019 та запит від 03.01.2019 від позивачів на адресу РЕМ не надходили. Що стосується заяви та запиту ОСОБА_2 від 10.01.2019 були надіслані ним до Бердичівського РЕМ рекомендованим відправленням № 1330602003047 від 01.02.2019, а отримані відповідачем 05.02.2019. Тобто на момент подачі позову про зобов'язання надання інформації вказані заяви ще не були отримані Бердичівським РЕМ.

В свою чергу зазначив що, на заяви та запит від 10.01.2019 ОСОБА_2 надано відповіді, які були надіслані позивачу 13.02.2019 за вих. № 216, 217, 218. На підставі викладеного відповідач вважає, що діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_2 03 січня 2019 року звернувся до начальника Бердичівського РЕМ ВАТ ЕК "Житомиробленерго" із завою в якій просить надати копії комп'ютерної роздруківки за користування комунальними послугами за електроенергію в період 2017-2018 років для проведення звірки розрахунків (а.с.2).

В той же день, позивачем направлено запит на інформацію начальнику Бердичівського РЕМ ВАТ ЕК "Житомиробленерго", в якому він просить надати інформацію про розгляд та рух поданої заяви, вказавши якого числа була призначена до розгляду подана ним 03.01.2017 заява та зобов'язати працівників Бердичівського РЕМ ВАТ ЕК "Житомиробленерго" надати інформацію про вжиті заходи щодо поданої заяви у визначений час і термін як учаснику бойових дій відповідно до вимог закону (а.с.2 зворот).

10 січня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до начальника Бердичівського РЕМ ВАТ ЕК "Житомиробленерго" із завою з позначкою "подається повторно", в якій просить надати довідку про стан розрахунків побутового споживача з користуванням комунальними послугами за електроенергію в період 2017-2018 років для проведення звірки розрахунків (а.с.3).

Також, 10.01.2019 позивачем направлено запит на інформацію з позначкою "подається повторно" начальнику Бердичівського РЕМ ВАТ ЕК "Житомиробленерго", в якому він просить надати інформацію про розгляд та рух поданої заяви, вказавши якого числа була призначена до розгляду подана ним 01.01.2017 заява та зобов'язати працівників Бердичівського РЕМ ВАТ ЕК "Житомиробленерго" надати інформацію про вжиті заходи щодо поданої заяви у визначений час і термін як учаснику бойових дій відповідно до вимог закону (а.с.3 зворот).

В той же день, ОСОБА_2 звернувся до начальника Бердичівського РЕМ ВАТ ЕК "Житомиробленерго" із завою з позначкою "подається повторно", в якій просить надати довідку про стан розрахунків побутового споживача з користуванням комунальними послугами за електроенергію в період 2017-2018 років для проведення звірки розрахунків (а.с.4).

За твердженням позивачів, станом на 02.02.2019 відповіді на запити не було отримано взагалі, а тому для захисту своїх прав та інтересів позивачі звернулись з вказаним позовом до суду.

Положеннями статті 19 Конституції України проголошено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 34 Основного Закону встановлено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулюється Законом України "Про інформацію" від 02.10.1992 №2657-XII (далі - Закон №2657-XII).

Пунктом третім частини першої статті 1 Закону №2657-XII встановлено, що інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Положеннями статті 20 Закону №2657-XII визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону №2657-XII інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VІ (далі - Закон №2939-VІ).

Статтею 1 Закону №2939-VІ визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Закон України "Про доступ до публічної інформації" передбачає два види інформаційних відносин, на які його положення не поширюються: відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій та відносини у сфері звернень громадян. У разі якщо запит на інформацію, який подано згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", за своїм змістом поєднує предмет регулювання Закону України "Про звернення громадян" та Закону України "Про доступ до публічної інформації", то такий "запит-звернення" повинен розглядатися у відповідних частинах у строк та порядок, передбачені відповідними законами.

Відповідно до адміністративного позову та наданого відповідачем відзиву суд погоджується із твердженнями відповідача та зазначає, що позивач звертався до Головного управління Національної поліції в Київській області із запитом-зверненням, на який поширюються положення Закону України "Про звернення громадян".

За змістом частини першої статті 1 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР (у редакції, чинній на момент направлення позивачем запиту, далі - Закон №393/96-ВР), громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 3 Закону №393/96-ВР, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Згідно зі статтею 4 Закону №393/96-ВР, до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Статтею 19 Закону №393/96-ВР визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Частиною 1 статті 20 Закону №393/96-ВР передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Заяви ОСОБА_2 від 10.01.2019 були надіслані ним до Бердичівського РЕМ рекомендованим відправленням № 1330602003047 від 01.02.2019, про що свідчить наданий позивачем чек ЖД ПАТ "Укрпошта" від 01.02.2019 (а.с.1 зворот).

Вказані заяви отримані відповідачем 05.02.2019, що підтверджується витягом із офіційного сайту ЖД ПАТ "Укрпошта" (а.с.30)

13 лютого 2019 року АТ "Житомиробленерго" Бердичівський РЕМ ОСОБА_2 надано відповіді на заяви, отримані 10.01.2019 під вих. №№ 216, 217, 218.

У відповідях під вих. №№ 216, 217 від 13.02.2019 позивачу було повідомлено, що його заяви розглянуто. Роз'яснено, що тарифи на електроенергію, що відпускається населенню, затверджено постановою НКРЕ від 05.10.2018 №1177 "Про затвердження порядку формування цін на універсальні послуги" та вказано ціни на універсальну послугу для побутових споживачів на 1 квартал 2019 року.

Крім того, додатком до вищевказаних відповідей зазначено довідку про стан розрахунків побутового споживання (а.с.31-32).

В свою чергу, у відповіді за вих. № 218 від 13.02.2019 зазначено, що на запит від 10.01.2019 Бердичівський РЕМ повідомляє ОСОБА_2 про те, що заяву від 01.01.2019 щодо надання довідки про стан розрахунків була отримана Бердичівським РЕМ 08.01.2019 та 18.01.2019 за вих. №79 на зазначену у заяві адресу надіслано відповідь із додатками (а.с.33).

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач розглянув заяви та запит про надання інформації ОСОБА_1 від 10.01.2019 в обсязі, у спосіб та у строки, передбачені Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР.

Що стосується заяви та запиту від 03.01.2019 з якими позивач звернувся до Бердичівського РЕМ, суд зазначає наступне.

У відзиві на адміністративний позов від 25.04.2019 №717, який надійшов до суду через відділ документального забезпечення 02.05.2019, згідно перевірки Книги реєстрації звернень, пропозицій, скарг громадян, які надійшли до Бердичівського РЕМ заява від 03.01.2019 та запит від 03.01.2019 від громадянина ОСОБА_2 на адресу РЕМ не надходили.

Крім того, в матеріалах справи, окрім самої заяви та запиту від 03.01.2019, відсутні докази надсилання позивачами такої заява та запиту від 03.01.2019 громадянином ОСОБА_2 на адресу відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А тому, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в частині зобов'язання відповідача надати повну відповідь на заяву та запиту позивача від 03.01.2019 є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що військова частина у межах спірних правовідносин діяло у відповідності до частини другої статті 19 Конституції України та із дотриманням вимог частини другої статті 2 КАС України.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем на виконання частини другої статті 77 КАС України та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано, а позивачем не доведено наявність протиправної бездіяльності АТ "Житомиробленерго" Бердичіський РЕМ в частині ненадання відповіді на заяви та запити позивачів.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що дії відповідача вчинені з дотриманням вимог законодавства України, а тому відсутні підстави для задоволення даного адміністративного позову.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_2. РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2) до Акціонерного товариства "Житомиробленерго" Бердичівський РЕМ (вул. Житомирська, 78, м. Бердичів, Житомирська область, 13300. РНОКПП/ЄДРПОУ: 26392724) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання надати інформацію - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 07 травня 2019 року.

Суддя О.Г. Попова