Рішення № 81558041, 06.05.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2019 року ЛуцькСправа № 140/546/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Волинського обласного військового комісаріату (далі - Волинський ОВК, відповідач) про визнання протиправними дій, скасування наказу №55-од від 28.02.2019.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани став акт службового розслідування від 28.02.2019, яким встановлено неналежне ставлення позивача до військової служби та за порушення порядку надання медичної допомоги військовослужбовцям обласного та районних військових комісаріатів області. Проте, позивач стверджує, що не вчиняв порушень, які безпосередньо стосуються виконання службових обов'язків.

Зокрема, зазначив, що 13.01.2019 звернувся до Володимир-Волинського територіального медичного об'єднання у зв'язку з гострим захворюванням, де після проведення діагностичних дій лікарем приймального відділення було прийнято рішення про стаціонарну госпіталізацію до терапевтичного відділення. Близько 16 год. 30 хв. 13.01.2019 про свій стан та перебування на стаціонарному лікуванні мобільним зв'язком повідомив т.в.о. військового комісара Волинського ОРВК майора Зарівняка Р.М. У зв'язку з ускладненням позивача було направлено на лікування в урологічне відділення Волинської обласної клінічної лікарні, де перебував на стаціонарному лікуванні з 18.01.2019 по 25.01.2019. 21.01.2019 по мобільному телефону позивач повідомив т.в.о. військового комісара Волинського ОРВК майора Зарівняка Р.М., що перебуває на стаціонарному лікуванні у місті Луцьку.

Військовим комісаром Волинського ОВК для з'ясування усіх обставин даного випадку керуючись главою 2 пунктом 1 Наказу Міністра Оборони України №608 від 21.11.2017 "Про затвердження порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України" 28.01.2019 було призначено службове розслідування, за результатами якого було винесено наказ про оголошення догани.

Позивач звертає увагу, що наказ №55-од від 28.02.2019 про результати службового розслідування по факту порушення порядку доповіді безпосередньому начальнику, а також перебування на лікуванні поза розташуванням військової частини в цивільному закладі охорони здоров'я винесений безпідставно та упереджено, оскільки ним було надано пояснення щодо свого перебування на стаціонарному лікуванні, з огляду на що просить визнати дії відповідача протиправними та скасувати наказ №55-од від 28.02.2019.

Відповідно до ухвали судді від 06.03.2018 розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 26.03.2019 за вих. №889 позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що наказом військового комісара Волинського ОВК №19-агд від 28.01.2019 було призначено службове розслідування за фактом відмови від лікування у військовій частині А4554 старшим лейтенантом ОСОБА_1, офіцером мобілізаційного відділення Володимир-Волинського ОРВК, яким встановлено факт перебування позивача на лікуванні в цивільних закладах Міністерства охорони здоров'я та нездійснення доповіді безпосередньому начальникові щодо свого захворювання та свого місця знаходження, що є порушенням статей 12, 254, 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, якою визначено, що про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальнику. Всупереч зазначеному, ОСОБА_1 13.01.2019 не доповів про перебування на стаціонарному лікуванні, а також відмовився надавати пояснення з приводу перебування на лікування у Волинській обласній клінічній лікарні в період з 18.01.2019 по 25.01.2019. Лише після телефонного дзвінка майора Зарівняка Р.М. до старшого лейтенанта ОСОБА_1 з проханням пояснити усі обставини, старший лейтенант ОСОБА_1 повідомив, що знаходиться на лікуванні, а також повідомив, що «пояснення в письмовій формі буде надавати тільки офіцерам Оперативного Командування «Захід».

У зв'язку з наведеним, за порушення вимог статей 12, 254, 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на позивача було правомірно накладено дисциплінарне стягнення - оголошено «догану».

З цих підстав Волинський ОВК просить відмовити в задоволенні позову.

У відповіді на відзив від 03.04.2019 позивач підтримав доводи, викладені ним в позовній заяві та додатково зазначив, що усі обставини викладені в акті службового розслідування є надуманими та не підтвердженими жодними доказами.

Дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, про що свідчить копія посвідчення офіцера НОМЕР_1. Старший лейтенант ОСОБА_1 займає посаду офіцера мобілізаційного відділення Володимир-Волинського ОРВК з 28.09.2016.

Матеріалами справи встановлено, що 13.01.2019 офіцер мобілізаційного відділення старший лейтенант ОСОБА_1 звернувся до Володимир-Волинського Територіального медичного об'єднання у зв'язку з гострим захворюванням (пневмонія) та був госпіталізований на стаціонарне лікування до терапевтичного відділення, що підтверджується листком звільнення №4 (а. с. 9).

Як встановлено з матеріалів справи, близько 16 год. 30 хв. про вказані обставини позивач мобільним зв'язком повідомив повідомив т.в.о. військового комісара Волинського ОРВК майора Зарівняка Р.М.

Разом з тим, у зв'язку з ускладненням позивача було направлено на лікування в урологічне відділення Волинської обласної клінічної лікарні, де останній перебував на стаціонарному лікуванні в період з 18.01.2019 по 25.01.2019 (а. с. 9).

21.01.2019 по мобільному телефону позивач повідомив т.в.о. військового комісара Волинського ОРВК майора Зарівняка Р.М., що перебуває на стаціонарному лікуванні у місті Луцьку.

З метою з'ясування вищевказаних обставин, наказом військового комісара Волинського ОВК від 28.01.2019 №19-агд, керуючись главою 2 пунктом 1 Наказу Міністра Оборони України №608 від 21.11.2017 «Про затвердження порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України» було призначено службове розслідування, за результатами якого у відповідності до вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №608 від 21.11.2017, був виданий наказ військового комісара Волинського ОВК №55-од від 28.02.2019 «Про результати службового розслідування за фактом перебування позивача на лікуванні в цивільних закладах Міністерства охорони здоров'я та нездійснення доповіді безпосередньому начальникові щодо свого захворювання та свого місця знаходження офіцером мобілізаційного відділення Володимир-Волинського ОРВК старшим лейтенантом ОСОБА_1», яким на позивача за порушення вимог статей 12, 254, 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України було накладено дисциплінарне стягнення - оголошено «догану».

З даним наказом позивач ознайомився 28.02.2019, про що свідчить його підпис (а. с. 30).

Будучи незгідним із вказаним наказом та діями відповідача щодо проведення службового розслідування, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються, як цим Законом, так і відповідними положеннями про проходження військової служби та іншими нормативно-правовими актами.

Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ).

Згідно з статтею 1 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України; Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Закон №548-XIV) необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Частиною першою статті 49 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено, що військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Як встановлено частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Згідно зі статтею 68 Дисциплінарного статуту ЗСУ на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Відповідно до статті 84 зазначеного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Згідно частини першої статті 84 Дисциплінарного статуту ЗСУ слідує, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Як вбачається із частин першої, третьої статті 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ, службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Частиною сьомою статті 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України встановлюється наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях - центральними органами виконавчої влади, яким вони підпорядковані.

Як встановлено судом, службове розслідування за фактом встановлення обставин порушення позивачем статей 12, 254, 260 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, а саме про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальнику, що проявилось у відсутності доповіді про перебування на стаціонарному лікуванні в цивільному закладі Міністерства охорони здоров'я та про відмову у проходженні лікування в межах військової частини.

При цьому, як слідує з акту службового розслідування, відповідно до листка звільнення №4 старший лейтенант ОСОБА_1 13.01.2019 звернувся до Володимир-Волинського Територіального медичного об'єднання у зв'язку з погіршенням стану здоров'я та був госпіталізований з діагнозом «позагоспітальна лівобічна пневмонія» та проходив лікування до 18.01.2019. Згодом позивач з 18.01.2019 по 25.01.2019 перебував на лікуванні у Волинській обласній клінічній лікарні з діагнозом «СКХ Камінь н/3 правого сечоводу», що, на думку суду, свідчить про гострий перебіг хвороби.

Відповідно до рапорту т.в.о. військового комісара Володимир-Волинського Зарівняка Р.М. встановлено, що останній о 13 год. 00 хв. отримав доповідь від молодшого сержанта ОСОБА_3 в якій повідомлялось, що під час уточнення обстановки в районі відповідальності з відповідними структурами, зокрема, від чергового лікаря Володимир-Волинського Територіального медичного об'єднання була отримана інформація про те, що о 12 год. 20 хв. 13.01.2019 до приймального відділення звернувся офіцер мобілізаційного відділення Володимир-Волинського ОРВК старший лейтенант ОСОБА_1. з попередній діагнозом «пневмонія» та був направлений на стаціонарне лікування в терапевтичне відділення.

При цьому відповідач зазначає, що позивач у встановленому порядку не доповів про даний випадок безпосередньому начальникові.

Однак, дане твердження не відповідає дійсності, оскільки як встановлено матеріалами справи, про факт перебування на стаціонарному лікуванні 13.01.2019 позивач в телефонному режимі повідомив т.в.о. військового комісара Володимир-Волинського Зарівняка Р.М.

Також, як слідує з рапорту т.в.о. військового комісара Володимир-Волинського Зарівняка Р.М. від 29.01.2019, останній запропонував старшому лейтенанту ОСОБА_1 написати його пояснення щодо його лікування в цивільній лікарні в період з 13.01.2019 по 25.01.2019, на що отримав відмову, що також свідчить про обізнаність відповідача про перебування старшого лейтенанта ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні (а. с. 24).

Статтею 254 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України визначено, що військовослужбовці зобов'язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов'язаний направити хворого до медичного пункту частини.

Згідно статті 260 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).

Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно розпорядження військового комісара Волинського обласного військового комісаріату від 02.02.217 №97/ВКП про порядок надання медичної допомоги військовослужбовцям обласного та районних (міських) військових комісаріатів області, з яким ознайомлений позивач під підпис передбачено, що:

1) у разі наявності у військовослужбовців захворювання, яке потребує планової (неекстренної) госпіталізації, останні особисто звертаються за медичною допомогою до лікарського складу ОВК, після чого їм в разі необхідності лікарями військкомату за підписом військового комісара ОВК видається направлення у гарнізонний військовий госпіталь;

2) у разі ж виявлення у військовослужбовців Р(М)ВК (окрім Луцького ОМВК) гострого захворювання останні звертаються за первинною медичною допомогою в лікувальні заклади районів (міст) області за місцем проживання. При необхідності лікарями-спеціалістами даних лікувальних закладів надається довідка про стан здоров'я військовослужбовця та потребу в його амбулаторному (стаціонарному) лікуванні. У разі потреби в амбулаторному лікуванні в домашніх умовах з метою запобігання ускладнень хвороби та скорочення термінів лікування особового складу довідки про стан здоров'я засобами електронного зв'язку надсилаються на адресу військового комісара Волинського ОВК (через відділ комплектування та призову) для розгляду та прийняття рішення. Військовослужбовцям Р(М)ВК, які підлягають амбулаторному лікуванню в домашніх умовах, лікарями обласного військового комісаріату надається довідка про звільнення від службових обов'язків на визначений термін (3-6 днів) та засобами електронного зв'язку надсилається у відповідний Р(М)ВК. При захворюванні військовослужбовців Луцького ОМВК, Волинського ОВК останні звертаються за медичною допомогою безпосередньо до лікарів Волинського ОВК. Військовим комісарам Р(М)ВК в разі захворювання надається довідка про звільнення від службових обов'язків на визначений термін лікарським складом ОВК після надання останнім на ім'я обласного військового комісара рапорту про захворювання.

Судом встановлено, що позивач 13.01.2019 користаючись правилами, визначеними у пункті 2 наведеного вище порядку, звернувся до Володимир-Волинського територіального медичного об'єднання, де отримав рекомендацію лікаря у потребі стаціонарного лікування та був госпіталізований, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, дії позивача не суперечили порядку надання медичної допомоги військовослужбовцям, визначеного у розпорядженні військового комісара Волинського ОВК від 02.02.217 №97/ВКП.

Відтак, враховуючи наявність гострого захворювання позивача та невідкладне його звернення щодо надання медичної допомоги в цивільному закладі міністерства охорони здоров'я, що не суперечить порядку надання медичної допомоги військовослужбовцям обласного та районних (міських) військових комісаріатів області, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно за результатами проведено службового розслідування видано наказ №55-од від 28.02.2019 «Про результати службового розслідування за фактом перебування позивача на лікуванні в цивільних закладах Міністерства охорони здоров'я та нездійснення доповіді безпосередньому начальникові щодо свого захворювання та свого місця знаходження офіцером мобілізаційного відділення Володимир-Волинського ОРВК старшим лейтенантом ОСОБА_1.», яким на позивача за порушення вимог статей 12, 254, 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом прийняття спірного наказу №55-од від 8.02.2019 діяв без урахування всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення та не на підставі і у спосіб, що визначені законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (частина друга статті 2 КАС України), що свідчить про протиправність останнього та необхідність його скасування, а відповідно задоволення позовних вимог в цій частині.

Що стосується позовної вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача, то вона задоволенню не підлягає, оскільки у даному випадку суд дав правову оцінку наказу про притягнення особи до відповідальності та необхідності його скасування.

Визнання протиправним та скасування наказу у даному випадку буде належним способом захисту порушеного права позивача.

При цьому, немає необхідності визнавати протиправними дії, що спричинили його прийняття.

Керуючись статтями 243 - 246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Волинського обласного військового комісаріату (43008, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Теремнівська, будинок 85-а, ідентифікаційний код юридичної особи 08013516) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Волинського обласного військового комісаріату від 28 лютого 2019 року №55-од «Про результати службового розслідування за фактом перебування позивача на лікуванні в цивільних закладах Міністерства охорони здоров'я та нездійснення доповіді безпосередньому начальникові щодо свого захворювання та свого місця знаходження офіцером мобілізаційного відділення Володимир-Волинського ОРВК старшим лейтенантом ОСОБА_1».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський