Ухвала суду № 81554202, 06.05.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 515/1591/15-к

Номер провадження:1-кп/521/24/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2019 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Гарського О.В.

секретарів - Руднік С.О., Левченко А.Г., Козирської О.Є.

за участю прокурорів - Притули Є.С., Бурлаки Я.К., Атаманенка О.О., Шпаченка С.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисників, адвокатів - Калашнікової Т.В., Іванової П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Татарбунари, Одеської області, громадянина України, маючого вищу освіту, на час вчинення злочину працюючого міським головою Татарбунарської міської ради Одеської області, станом на день постановлення ухвали не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що відповідно до частини 1 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постанови Татарбунарської міської виборчої комісії «Про результати виборів міського голови Татарбунарської міської ради по одномандатному виборчому округу» від 03.11.2010 № 31 ОСОБА_2 обрано Татарбунарським міським головою.

До голови Татарбунарської міської ради ОСОБА_2 29.01.2015 року з письмовою заявою звернувся суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 , щодо розгляду питання про доцільність розміщення групи тимчасової споруди (авто зупинки с кіоском) для здійснення підприємницької діяльності по АДРЕСА_2 та надання дозволу на розробку паспорту прив`язки для здійснення підприємницької діяльності за вказаною адресою.

У ході телефонної розмови 04.03.2015 року ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3 приїхати у м. Татарбунари і вибрати місце розміщення групи тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності.

З метою реалізації програми про розвиток автомобільного транспорту у місті Татарбунари, якою передбачено встановлення тимчасових споруд - автозупинок з торговими кіосками (МАФ), а також благоустрою прилеглої до них території 11.03.2015 року ОСОБА_2 сумісно з ОСОБА_3 здійснив виїзд на АДРЕСА_3 для огляду можливого місця розміщення ОСОБА_3 об`єкту малих архітектурних форм для здійснення ним підприємницької діяльності у вигляді торгівлі лако-фарбовими виробами, а також благоустрою прилеглої до МАФ території у вигляді облаштування тротуару для пішоходів у даній місцевості. В результаті огляду місцевості між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було досягнуто домовленості щодо можливого місця встановлення МАФ. При цьому ОСОБА_2 . роз`яснив ОСОБА_3 порядок розгляду виконавчим комітетом його заяви про надання дозволу на розробку паспорту прив`язки для здійснення підприємницької діяльності та затвердження паспорту прив`язки цих споруд сесією Татарбунарської міської ради, а також процедуру погодження та збір всіх необхідних документів з цього приводу.

Після зазначених подій представники комісій з питань регулювання земельних відносин, адміністративно-територіального устрою, природо-водокористування та охорони навколишнього середовища Татарбунарської міської ради виїжджали на АДРЕСА_3 з метою узгодження місця розташування тимчасової споруди ОСОБА_3

Під час зустрічі 17.03.2015 року близько 12:00 години в ході розмови в кабінеті ОСОБА_2 останній повідомив ОСОБА_3 про дату проведення сесії Татарбунарської міської ради, на якій планується розгляд заяви ОСОБА_3 . про доцільність розміщення групи тимчасової споруди (авто зупинки с кіоском) для здійснення підприємницької діяльності по АДРЕСА_2. ОСОБА_3 помилково сприйняв повідомлену ОСОБА_2 інформацію, а також роз`яснення ним процедури оформлення документів як таку, нібито ОСОБА_2 як голова Татарбунарської міської ради Одеської області буде використовувати своє службове становище для організації прийняття виконавчим комітетом та сесією Татарбунарської міської ради рішень про доцільність розміщення тимчасових споруд ОСОБА_3 та затвердження паспорту прив`язки цих споруд, а також організує погодження та збір всіх необхідних документів з цього приводу. Останній помилково прийшов до висновку щодо необхідності передачі грошових коштів ОСОБА_2 за здійснення таких дій на користь ОСОБА_3 , в результаті чого останній в цей же день запропонував ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 10000 грн.

Розуміючи, що вказані вище питання будуть вирішені на засіданнях виконкому від 18.03.2015 року, сесії Татарбунарської міськради від 05.06.2015 року без його втручання, а посадові особи розглядатимуть питання щодо затвердження та погодження паспорту прив`язки тимчасової споруди ОСОБА_3 згідно вимог діючого законодавства і він не буде впливати на них, ОСОБА_2 використав на свою користь ситуацію щодо неправильного сприйняття ситуації ОСОБА_3 про обов`язковість передачі грошових коштів. Він умисно замовчував перед ОСОБА_3 те, що буде будь-яким чином використовувати надану йому владу і службове становище для вирішення вищевказаних питань і тим самим ввів ОСОБА_3 в оману щодо здійснення впливу на посадових осіб у відділі містобудування, архітектури, ЖКХ, будівництва та інфраструктури Татарбунарської РДА, КП «Водопостачальник», філії ПАТ «Укртелеком», а також членів комісії з питань регулювання земельних відносин, адміністративно-територіального устрою, природо-водокористування та охорони навколишнього середовища Татарбунарської міської ради і необхідності передачі за це грошових коштів.

На засіданні виконавчого комітету Татарбунарської міської ради 18.03.2015 року заява ОСОБА_3. розглянута, в результаті чого прийнято рішення, яким надано дозвіл на виготовлення паспорту прив`язки для розміщення тимчасової споруди з авто зупинкою згідно поданого викопіювання.

У подальшому, 24.03.2015 року близько 12:00 години ОСОБА_2 у своєму робочому кабінеті адміністративної будівлі Татарбунарської міської ради за адресою: Одеська область, м. Татарбунари, вул. Котовського 18, передав вказане рішення виконавчого комітету ОСОБА_3

Рішенням Татарбунарської міської ради від 05.06.2015 року №1171-УІ затверджено паспорт прив`язки групи тимчасових споруд (авто зупинки з кіоском) для здійснення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 в межах АДРЕСА_2 та зобов`язано останнього укласти договір оренди на землю.

Перебуваючи у своєму службовому кабінеті Татарбунарської міської ради за адресою м. Татарбунари Одеської області, вул. Котовського, 18, 11.06.2015 року о 12:03 годині ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 підписане рішення Татарбунарської міської ради від 05.06.2015 року №1171 -VI з вищевказаних питань. Реалізуючи злочинний намір, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 шляхом обману, використовуючи помилкову впевненість останнього щодо можливості використання ОСОБА_2 влади і службового становища голови Татарбунарської міської ради Одеської області при організації прийняття виконавчим комітетом та сесією Татарбунарської міської ради рішень про доцільність розміщення тимчасових споруд, затвердження паспорту прив`язки цих споруд та організації погодження та збору всіх необхідних документів з цього приводу, ОСОБА_2 , керуючись корисливими мотивами, заволодів шахрайським шляхом грошовими коштами ОСОБА_3 в сумі 10000 грн., чим спричинив йому матеріальну шкоду на вказану суму. Відразу ж після вчинення злочинних дій ОСОБА_2 був затриманий у своєму службовому кабінеті.

Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Під час судового розгляду захисники та обвинувачений подали клопотання, щодо закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Прокурор не заперечував проти застосування положень ст. 49 КК України до ОСОБА_2 та звільнення його від кримінальної відповідальності.

Вивчивши клопотання захисників та обвинуваченого, вислухавши думку прокурора, захисників і обвинуваченого, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає закриттю, а обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності в порядку п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України і на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, з наступних підстав.

Судом під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Вказане правопорушення відноситься до злочинів проти власності. Потерпілим будь-який цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Злочин передбачений ч. 1 ст. 190 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло: три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Як встановлено судом злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 вчинений у червні 2015 року. Тобто, з часу вчинення злочину минуло більше ніж 3 (три) роки. За вказаний час нових злочинів не вчиняв, від органу досудового розслідування не переховувався, у розшуку не перебував, тобто підстав для зупинення або переривання перебігу давності притягнення до кримінальної відповідальності не має. Обвинувачений повністю розуміє суть обвинувачення та підставу звільнення від кримінальної відповідальності, яка не є реабілітуючою.

Пунктом 1 частиною 2 статті 284 КПК України, також встановлено, що кримінальне провадження закривається судом: у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 1 статті 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

З урахуванням викладених обставин та вимог КК України і КПК України, суд вважає, що ОСОБА_2 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження підлягає закриттю.

Обвинуваченому роз`яснений зміст частин 2 та 3 ст. 285 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 285, 286, 288 КПК України, п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, СУД, -

У Х В А Л И В:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисників - адвокатів Калашнікової Т.В., Іванової П.В. від 24.04.2019 року про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності - задовольнити.

Закрити кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у скоєні злочину передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КПК України, у зв`язку із закінченням строків давності, звільнив його від кримінальної відповідальності.

До набрання ухвалою суду законної сили будь-який запобіжний захід підозрюваному не обирати.

Ухвала суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, може бути оскаржена, через суд, який ухвалив судове рішення, протягом семи днів з дня її оголошення.

С У Д Д Я: О.В.Гарський