Ухвала суду № 81553461, 18.03.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/9122/18

н\п 1-кп/490/927/2018

У Х В А Л А

13 березня 2019 року м. Миколаїв Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого судді Мамаєвої О.В.,

суддів Алєйнікова В.О. та Гречаної С.І.

за участю секретаря Тернової В.С.,

під час судового засідання щодо обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування кримінального провадження № 22018000000000310, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28,ч.1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28,ч.1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України;

З участю сторін кримінального провадження: сторона обвинувачення: прокурор Асташев В.А.; сторона захисту: обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; захисники Корць Ю.О., Разумовська О.Г.

ВСТАНОВИВ:

До обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дія якого спливає 21 березня 2019 року. У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених, пославшись в обґрунтування своєї позиції на те, що вони обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за попередньою змовою групою осіб, та наявні ризики, задля запобігання яких до них застосовані вказані запобіжні заходи, які станом на теперішній час не зникли і не зменшилися.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх захисники не заперечують проти клопотання прокурора.

Вислухавши з приводу вказаного питання думки учасників процесу, суд приходить до наступного. Як випливає зі змісту ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку тримання під вартою обвинуваченого незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження цього строку, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Стосовно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слідчим суддею було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вказаний запобіжний захід під час судового розгляду в подальшому ухвалами суду було продовжено. Зі змісту ст. 199 КПК України слідує, що суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики враховані при застосуванні такого запобіжного заходу не зменшилися.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання до п`ятнадцяти років позбавлення волі. Підставою для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є також наявність ризиків, передбачених ч.1,2,4 ст. 177 КПК України, а саме:

- ризик переховування від органів досудового розслідування (підставою вважати цей ризик реальним є те, що ОСОБА_1 має стійкі соціальні зв`язки на тимчасово окупованої території АР Крим, та на території РФ у останнього проживають близькі родичі і він мав чіткі наміри переїхати на постійне місце проживання до РФ, крім того ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі);

- ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (підставою вважати цей ризик реальним є те, що наданий час проведений не весь комплекс необхідних слідчих дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлені всі співучасники злочину, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, буде намагатися знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів);

- ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (підставою вважати цей ризик обґрунтованим є те, що ОСОБА_1 обізнаний про форми та методи оперативно-розшукової діяльності, зважаючи на те, що на даний час не встановлені усі спільники обвинуваченого, в тому числі серед представників силових структур, яким він може повідомити про обставини, які стали йому відомі в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винуватих осіб).

Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України.

Таким чином, під час розгляду клопотання вбачається існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою, що відповідно до ст.ст.183,194,199 КПК України є підставою для продовження строку тримання під вартою.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання до п`ятнадцяти років позбавлення волі.

Підставою для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є також наявність ризиків, передбачених ч.1,2,4 ст. 177 КПК України, а саме:

- ризик переховування від органів досудового розслідування (підставою вважати цей ризик реальним є те, що ОСОБА_2 неодноразово впродовж 2014-2018 років перетинав кордон з РФ та з тимчасово окупованою територією АР Крим, мав чіткі наміри переїхати на постійне місце проживання до РФ, крім того ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі);

- ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (підставою вважати цей ризик реальним є те, що наданий час проведений не весь комплекс необхідних слідчих дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлені всі співучасники злочину, що дає підстави вважати, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі, буде намагатися знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів);

- ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (підставою вважати цей ризик обґрунтованим є те, що ОСОБА_2 обізнаний про форми та методи оперативно-розшукової діяльності, зважаючи на те, що на даний час не встановлені усі спільники обвинуваченого, в тому числі серед представників силових структур, яким він може повідомити про обставини, які стали йому відомі в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винуватих осіб).

Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України.

Таким чином, під час розгляду клопотання вбачається існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою, що відповідно до ст.ст.183,194,199 КПК України є підставою для продовження строку тримання під вартою.

Керуючист. ст. 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити. Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 продовжити до 10 травня 2019 року включно.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 продовжити до 10 травня 2019 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками кримінального провадження.

Головуючий:

Судді: