
справа № 570/2190/19
провадження № 3/570/998/2019
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 травня 2019 року
Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Кушнір Н.В., розглянувши в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.П.Могили, 24/ справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1,
за ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в с т а н о в и в:
22 квітня 2019 року близько 09 год. 00 хв. в умовах особливого періоду ОСОБА_1, будучи старшим прапорщикомв/ч А 1008 за контрактом, виконуючи обов’язок військової служби, знаходився в стані алкогольного сп'яніння.
Правопорушник у поданій до суду заяві визнав повністю свою вину та просить справу розглянути у його відсутність.
Враховуючи, що в справі наявні письмові пояснення учасників справи, відсутня необхідність заслуховувати їх особисті пояснення з приводу події, беручи до уваги встановлені строки розгляду вказаних справ, вважаю за можливе розглянути матеріали у їх відсутність.
Даний факт не заперечується самим правопорушником та підтверджується випискою з протоколу № 1181 медичного освідчення на предмет сп"яніння, поясненнями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3. Протокол про адміністративне правопорушення складений у присутності правопорушника та його копія йому вручена, про що свідчать відповідні застереження. Відповідно до тексту протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснено права, передбачені ст.63 Конституції України і ст.268 КпАП України.
Відповідно ч.1 ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободигромадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно ст.245 КпАП України завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. За правилами ст.252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно положень ст.280 КпАП України суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він включає в себе: а) об'єкт; б) об'єктивну сторону; в) суб'єкт; г) суб'єктивну сторону.
Об"єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері військової дисципліни.
Відповідальність за ч.1 ст.172-20 КпАП України настає у випадках розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідальність за 3 ст.172-20 КпАП України настає у випадку, якщо дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Згідно абз.11 ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року N 303/2014 "Про часткову мобілізацію" (Указ N 303/2014), продовжено його Указом Президента України від 14 січня 2015 року № 15/2015 «Про часткову мобілізацію». Строк 45 діб, визначений у даному Указі, є строком тривалості мобілізації, а не тривалості особливого періоду в Україні. Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав. Відтак, закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для припинення особливого періоду.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.04.2018 року, справа №205/1993/17-ц.
Таким чином, вищенаведене дає підстави стверджувати, що як у проміжки між періодами проведення мобілізації, так і на даний час - у державі стан особливого періоду не припинився.особливий період в Україні діє, і діяв на момент складання вказаного протоколу.
Відповідно до п.7 Інструкції про порядок оформлення і складання матеріалів про військові адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення Служби зовнішньої розвідки України від 14.08.2018 № 300 у разі виявлення факту або виникнення підозри у розпиванні алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживанні наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцем на території місця проходження військової служби, військових об'єктів, або появи військовослужбовця на території місця проходження військової служби, військових об'єктів у нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння для підтвердження ознак військового адміністративного правопорушення (стаття 172-20 КУпАП) такого військовослужбовця направляють до закладу охорони здоров'я на підставі письмового направлення військовослужбовця на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння уповноваженої посадової особи.
Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам, які пред'являються чинним законом до такого документу, визнано належним доказом та крім того, в матеріалах провадження наявні і інші беззаперечні докази, які підтверджують вину правопорушника. Вказані докази є такими, що повністю узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості.
Отже, ОСОБА_1вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КпАП України як виконання обов'язку військової служби у нетверезому стані в умовах особливого періоду.
При обранні виду та визначенні розміру адміністративного стягнення враховується щире каяття правопорушника, його майновий стан. За таких умов вважаю за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 215 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3655,00 грн. Саме такий його вид у відповідності до ст.23 КпАП Українибуде мірою відповідальності, достатньою для досягнення мети виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішено питання про стягнення судового збору відповідно до ст.40-1 КпАП України.
Керуючись ч.3 ст.172-20 КпАП України, ст.ст.40-1, 283, 284 КпАП України, суддя
в и р і ш и в:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 655 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в прибуток Рівненського районного суду Рівненської області /№ рахунку 31213206017295, МФО 899998, ЄДРПОУ 38012756/ судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Кушнір Н.В.
Судове рішення № 81552861, Рівненський районний суд Рівненської області було прийнято 07.05.2019. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 570/2190/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: