Ухвала суду № 81552480, 03.05.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/9033/19

Провадження № 2/127/1269/19

УХВАЛА

03 травня 2019 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т.П., розглянувши заяви відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 02.05.2019 року в справі №127/9033/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об’єднання» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 25073,81 грн,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться вказана справа.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.04.2019 року справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб.

02.05.2019 року на електрону адресу суду надійшли заяви відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, а також про продовження строку подання відзиву та доказів. Заяви мотивовані тим, що копії документів, наданих позивачем містять недостовірні відомості, позивачем не враховані строки позовної давності та наслідки їх спливу, наданий розрахунок заборгованості не відповідає дійсності, обсяг та якість наданих послуг не відповідає їх ціні, а тому вважають, що вказані докази, розрахунки потребують дослідженню в судовому засіданні. При цьому, керуючись положеннями п.2 ч.4 ст.277 ЦПК України, заперечують про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. До того ж вказують, що суд, встановив такий строк для подання відзиву (15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження), що не дає змогу підгодовувати відповідні докази для спростування зазначених позивачем обставин, а тому просили продовжити строк для подання відзиву та відповідних доказів.

Суд, розглянувши вказані заяви, дійшов наступного.

Частинами 2, 4, 5 ст. 19 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Вказана норма є імперативною.

Відповідно до ч.6 ст.19 ЦПК України, малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В даній справі ціна позову становить 25073,81 грн, що є меншим ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому ця справа, виходячи з ціни позову, є малозначною та враховуючи положення п.1.ч.1 ст.274 ЦПК України підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного позовного провадження.

Щодо посилання відповідачів на положення п.2 ч.4 ст.277 ЦПК України, то суд зважає, що вказана норма застосовується у випадках, коли про розгляд справи в порядку спрощеного провадження суд вирішив відповідно до ч.2 ст.274 ЦПК України ( за клопотанням позивача будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду). При цьому, суд також звертає увагу, що частини друга-шоста ст.277 ЦПК України не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження ( ч.7 ст.277 ЦПК України).

Враховуючи ціну позову (25 073,81 грн) дана справа є малозначною та підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного позовного провадження, тому суд не вбачає підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, відповідно заяви відповідачів з цього приводу не підлягають задоволенню.

Разом з тим, враховуючи викладені відповідачами в заявах заперечення, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Щодо продовження строків для подання відзиву та доказів, то суд зважає, що відповідно до ч.2 ст.127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Судом встановлений 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позов. Відповідачі зазначають, що вказаний строк є недостанім для підготовки відзиву та відповідних доказів, які б спростували зазначені позивачем обставини. Про продовження строку відповідачі звернулися до закінчення встановленого судом строку, а тому суд з метою забезпечення реалізації особами своїх прав, вважає за можливе продовжити відповідачам строк для подачі відзиву на позовну заяву.

При цьому суд зважає, що право учасників справи на подання заяв по суті справи встановлене ч.4 ст. 174 ЦПК України. Через подання вказаних заяв учасники справи реалізують принцип змагальності сторін.

Суд наголошує, що саме засада змагальності опосередковано, через її контролюючу функцію, є гарантом законності, об’єктивності, неупередженості та повноти судового розгляду справи.

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов’язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав. При цьому, важливим є встановлення оптимального співвідношення активності сторін та активності суду.

В рішеннях, де Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення ст. 6 Конвенції, зазначено, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (рішення у справах «Лобо Мачадо проти Португалії» (Lobo Machado v. Portugal) і «Фермьойлєн проти Бєльгії» (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., рішення у справі «Нідерост-Губер проти Швейцарії» (Niderost Huberv. Switzerland) від 18 лютого 1997 р.).

Отже, в цій справі належить забезпечить реалізацію права сторін на змагальність, з урахуванням основних засад національного судочинства та практики Європейського суду з прав людини.

На підставі викладеного, керуючись ст.19, 127, 274, 277, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Призначити судове засідання на 12.00 год. 23 травня 2019 року в приміщенні суду за адресою: 21050, м. Вінниця, вул. Грушевського,17 (зал судових засідань № 6).

В судове засідання викликати учасників справи.

Продовжити відповідачам строк для подачі відзиву на позовну заяву до 10 травня 2019 року.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена лише щодо продовження процесуального строку протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: