Рішення № 81551246, 10.04.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/17071/17

Провадження № 2/752/765/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10.04.2019 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Петрова Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської Світлани Іванівни, державного реєстратора КП «Київжитлоспецексплуатація» Рисак Олени Олександрівни, ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування свідоцтва, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію прав та їх обтяжень, виключення з реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційного запису,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської Світлани Іванівни, державного реєстратора КП «Київжитлоспецексплуатація» Рисак Олени Олександрівни, ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування свідоцтва № НОМЕР_1 від 24.07.2017 р., виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською Світланою Іванівною, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора КП «Київжитлоспецексплуатація» Рисак Олени Олександрівни про реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2017 р., індексний номер 36385973, виключення з реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об»єктів нерухомого майна щодо об»єкту нерухомого майна запис від 31.07.2017 р., індексний номер 36385973 про реєстрацію квартири АДРЕСА_1, загальною площею 146,9 кв.м., за ОСОБА_4, який був зареєстрований державним реєстратором КП «Київжитлоспецексплуатація» Рисак Оленою Олександрівною.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.06.2005 р. між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Правекс Банк» укладено Кредитний договір № 1966-013/05Р, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав суму кредиту в розмірі 160000 євро з обов»язком повернути її до 14.06.2015 р.

В забезпечення виконання Кредитного договору укладено Договір іпотеки № 1966-013/05Р, відповідно до якого позивач передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.

Позивач зазначає, що 17.08.2017 р. група невідомих осіб намагалась зайняти квартиру, посилаючись на те, що вони є представниками нового власника житла.

Згідно відомостей з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна щодо об»єкта нерухомого майна було встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С.І. 24.07.2017 р. видано Свідоцтво № НОМЕР_1, на підставі якого в подальшому державним реєстратором КП «Київжитлоспецексплуатація» Рисак О.О. 25.07.2017 р. зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 (номер запису 21638354).

Дії приватного нотаріуса Гембарської С.І., а також державного реєстратора КП «Київжитлоспецексплуатація» Рисак О.О. в частині видачі Свідоцтва та здійснення реєстрації права власності за спірну квартиру за ОСОБА_4 позивач вважає незаконними, оскільки він не отримував повідомлень щодо відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки та перехід цього право до ОСОБА_4, а передача прав за договором факторингу, яким передбачено набуття фактором права вимоги до боржника - фізичної особи є порушенням Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Положення про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг. Крім того, позивач зазначає, що в порушення вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку» він не отримував вимогу про усунення порушення виконання зобов»язань, а отже у нотаріуса та державного реєстратора були відсутні підстави для здійснення реєстрації переходу права власності за відсутності даних про отримання такої вимоги, відсутності документа, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання боржником письмової вимоги, а також без наявності документів які б підтверджували перехід прав вимоги за іпотечним договором.

З огляду на зазначені порушення, позивач просить суд відновити порушене право, шляхом визнання протиправним та скасування свідоцтва № НОМЕР_1 від 24.07.2017 р., видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською Світланою Іванівною, визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора КП «Київжитлоспецексплуатація» Рисак Олени Олександрівни про реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2017 р., індексний номер 36385973, виключення з реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об»єктів нерухомого майна щодо об»єкту нерухомого майна запис від 31.07.2017 р., індексний номер 36385973 про реєстрацію квартири АДРЕСА_1, загальною площею 146,9 кв.м., за ОСОБА_4, який був зареєстрований Державним реєстратором КП «Київжитлоспецексплуатація» Рисак Оленою Олександрівною.

В ході судового розгляду позивач та його представник підтримали позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі, просили його задовольнити, зазначивши, що при зверненні в позасудовому порядку стягнення на предмет іпотеки не були дотримані вимоги ст. 35 Закону України «Про іпотеку» і позивачу не була надіслана вимога про усунення порушень, оскільки оригінал такої вимоги та оригінал документа про її вручення відсутні. Приватним нотаріусом Гембарською С.І. не були дотримані вимоги Договору іпотеки та ст.84 Закону України «Про нотаріат» при передачі письмової вимоги, а отже у неї були відсутні підстави для видачі відповідного Свідоцтва про передачу вимоги про усунення порушень. Копія експрес-накладної, наданої на підтвердження вручення позивачу позасудової вимоги, не містить переліку документів, які надсилались на ім»я позивача, зазначені відправлення здійснені не за адресою проживання позивача, зазначеною в Договорі іпотеки, а за місцем знаходження предмета Іпотеки, часом отримання такого відправлення є 3 година ночі, що взагалі ставить під сумнів здійснення доставки такого відправлення. За відсутності документа, який підтверджував надсилання позасудової вимоги позивачу, документа, який підтверджував сплив 30-денного строку після вручення вимоги у державного реєстратора були відсутні підстави для здійснення реєстрації права власності на АДРЕСА_1.

Крім того, представник позивача звернув увагу суду, що 10.06.2013 р. ПАТ КБ «Правекс Банк» реалізував своє право і звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, який був задоволений і дане рішення пред»явлено до виконання, а крім того, на момент здійснення реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_4 були наявні обтяження майна, що не перевірено державним реєстратором.

Відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гембарська С.І. заперечувала проти задоволення позову, оскільки при видачі Свідоцтва про передачу письмової вимоги нею були дотримані положення Закону України «Про нотаріат», позивачу надіслана дана вимога, що підтверджується копією експрес-накладної.

Відповідач - державний реєстратор КП «Київжитлоспецексплуатація» Рисак О.О. заперечувала проти задоволення позову, зазначаючи, що при здійсненні нею реєстрації права власності на АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 останньою надані всі документи, визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у т.ч. документ, що підтверджував отримання позивачем вимоги про усунення порушення зобов»язання та який підтверджував вплив 30денного строку вручення такої вимоги.

Представник відповідача - ОСОБА_4 заперечував проти задоволення позову, оскільки позивачу у визначений законом спосіб була надіслана вимога про усунення порушень зобов»язань за місцем його фактичного проживання, про що приватним нотаріусом Гембарською С.І. видано відповідне Свідоцтво та документ, що підтверджував направлення такої вимоги, які в подальшому надані державному реєстратору Рисак О.О. для здійснення реєстрації права власності на квартиру, що є предметом іпотеки за ОСОБА_4 Представник відповідача зауважив, що позивачем не доведено порушень вимог чинного законодавства при зверненні стягнення на предмет іпотеки, в зв»язку з чим вимоги не підлягають задоволенню. Також представник відповідача повідомив суд, що оригінал експрес-накладної, яка підтверджує вручення вимоги про порушення зобов»язання позивачу, знаходиться в Голосіївському УП ГУ НП у м.Києві і була вилучена під час проведення обшуку.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.06.2005 р. між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Правекс Банк» укладено Кредитний договір № 1966-013/05Р, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав суму кредиту в розмірі 160000 євро та зобов»язався повернути його до 14.06.2015 р.

В забезпечення виконання Кредитного договору між ПАТ КБ «Правекс Банк» та ОСОБА_6 укладено Договір іпотеки № 1966-013/05Р.

Відповідно до п.1.1 Договору іпотеки, предметом іпотеки є квартира НОМЕР_2, яка розташована в АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_6

Сторони Договору іпотеки погодили, що у випадку невиконання чи неналежного виконання основного зобов»язання Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому розділом 3 даного договору, та задовольнити свої майнові вимоги за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна в повному обсязі визначеному на момент задоволення, враховуючи суму заборгованості, суму заборгованості за кредитом, плату за користування грошовими коштами, збитків, неустойки, штрафів, пені, іншої заборгованості та витрат, пов»язаних із пред»явленням вимоги за основним зобов»язанням та зверненням на предмет іпотеки, а також витрат пов»язаних з утриманням і збереженням предмета іпотеки, витрат на страхування предмета іпотеки, витрат на страхування предмета іпотеки, витрат, пов»язаних із вчиненням виконавчого напису тощо (п.2.1.6 Договору іпотеки).

Згідно з п.2.4.1 Договору іпотеки Іпотекодержатель зобов»язаний при невиконанні або неналежному виконанні Іпотекодавцем основного зобов»язання та/або умов договору іпотеки надіслати Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень, або виконання порушеного зобов»язання та/або умов даного договору. Вимога повинна бути оформлена письмово у вигляді офіційного листа на адресу Іпотекодавця, підписана уповноваженою особою Іпотекодержателя, із зазначенням вимог, необхідних для виконання або усунення.

Відповідно до п.3.2.1 Договору іпотеки, Іпотекодержатель розпочинає звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо протягом тридцяти календарних днів Іпотекодавцем не буде виконано вимогу про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов»язання та/або умов даного Договору, яка надсилається Іпотекодавцю відповідно до п.2.4.1 даного договору.

Згідно з п.3.2.2.1 Договору іпотеки, право власності на передане в іпотеку нерухоме майно переходить від Іпотекодавця до Іпоткодержателя, якщо протягом тридцяти календарних днів Іпотекодавець не задовольнить вимогу Іпотекодержателя про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов»язання та/або умов цього договору, в якій зазначається про звернення стягнення шляхом передачі від Іпотекодавця до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки.

Право власності на передане в іпотеку нерухоме майно переходить від Іпотекодавця до Іпотекодержателя на наступний день після закінчення тридцятиденного строку відповіді на вимогу, що надсилається Іпотекодержателем відповідно до п. 2.4.1 договору (п.3.2.2.2 Договору іпотеки).

Згідно з п.5.5 Договору іпотеки будь-які повідомлення або вимоги, що пред»являєються або надсилаються Сторонами за даним договором повинні надсилатися рекомендованим листом з повідомленням.

Сторони зобов»язані негайно повідомляти про зміну місцезнаходження та інших реквізитів (п.5.6 Договору).

Згідно з п.6.1.8 Кредитного договору передбачено зобов»язання Позичальника повідомляти Банк про зміну своєї адреси протягом трьох днів.

Відповідно до умов Кредитного договору та Договору іпотеки адресою Позичальника є: АДРЕСА_2.

Посилання представника відповідача на те, що позивач не повідомив про зміну свого місця проживання, оскільки ТОВ «Шведсько-Українська гірнича компанія», керівником якої є ОСОБА_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, а також зазначення цієї адреси в договорі страхування, не можуть бути прийняті судом, оскільки не свідчать про зміну місцезнаходження фізичної особи, яке визначається відповідно до положень Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання».

Судом встановлено, що 31.05.2017 р. між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було укладено Договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № 1966-013/05Р від 14.06.2005 р.

В подальшому, 02.06.2017 р. право вимоги за кредитним договором № 1966-013/05Р від ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» перейшло до ТОВ «ФК «Гровінт Стейт» на підставі Договору про відступлення права вимоги.

16.06.2017 р. між ТОВ «ФК «Гровінт Стейт» та ОСОБА_4 укладено Договір про відступлення права вимоги за Кредитним договором № 1966-013/05Р, укладеним з ОСОБА_6

Крім того, при передачі права вимоги за Кредитним договором № 1966-013/05Р були укладені договори про відступлення права вимоги за договорами забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право Іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від Іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

Згідно ч.1 ст.37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Судом встановлено, що 19.06.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С.І. на ім»я ОСОБА_1 на підставі ст.84 Закону України «Про нотаріат» передана заява від ОСОБА_4, в якій повідомлялось про перехід до неї прав вимоги за Кредитним договором № 1966-013/05Р від 14.06.2005 р. та договором іпотеки, вимога про виконання зобов»язання та повернення протягом 30 днів суми заборгованості за Кредитним договором в розмірі 4461986,42 гривні, а також попередження, що у разі невиконання зазначеної вимоги вона буде захищати свої права шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку, шляхом вчинення виконавчого напису, або ж у спосіб передбачений ст.37 Закону України «про іпотеку» шляхом реєстрації за собою права власності на предмет іпотеки, або передбачений ст.38 Закону України «Про іпотеку», шляхом продажу предмета іпотеки.

Зазначена заява (вимога) була підписана приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С.І.

Відповідно до положень ст.84 Закону України «Про нотаріат» нотаріус передає заяви громадян, підприємств, установ та організацій іншим громадянам, підприємствам, установам і організаціям, якщо вони не суперечать закону та не містять відомостей, що порочать честь і гідність людини. Заяви передаються поштою із зворотнім повідомленням або особисто адресатам під розписку. Заяви можуть передаватися також з використанням технічних засобів. На прохання особи, що подала заяву, їй видається свідоцтво про передачу заяви.

Пунктом 3 глави 20 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, заяви подаються нотаріусу належним чином оформлені і не менше ніж у двох екземплярах, один з яких пересилається поштою зі зворотнім повідомленням або особисто передається адресатам під розписку. Витрати, пов»язані з поштовою пересилкою заяви чи з використанням інших технічних засобів, оплачуються заявником.

Тобто, заява від 19.06.2017 р., складена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С.І. та підписана нею особисто, не відповідає вимогам Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст.84 Закону України «Про нотаріат», а тому, у нотаріуса були відсутні підстави для видачі Свідоцтва про передачу заяви.

Також підписання даної заяви приватним нотаріусом, а не ОСОБА_4, як Іпотекодержателем, не узгоджується з положеннями п.2.4.1 Договору іпотеки, який регламентує порядок складання і зміст вимоги про усунення порушень у разі звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, зазначена заява не містила посилання на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі від Іпотекодавця до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, а лише містила перелік способів захисту, які можуть бути застосовані ОСОБА_4, як Іпотекодержателем, що не узгоджується з положеннями п.3.2.2.1 Договору іпотеки.

В ході судового розгляду приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу посилалась на те, що дана заява була надіслана нею особисто шляхом направлення «Новою поштою» за адресою проживання позивача: АДРЕСА_1, що підтверджується копією експрес-накладної 59000264707991 від 19.06.2017 р.

Адреса, за якою направлялась заява на ім»я ОСОБА_1, не є адресою Позичальника відповідно до умов Кредитного договору та Договору іпотеки, а тому в даному випадку при здійсненні направлення вимоги не були дотримані положення п.п.2.4.1, 5.5 Договору іпотеки.

Копія експрес-накладної № 59000264707991 від 19.06.2017 р. не містить інформацію про перелік документів, які надсилались, дату отримання адресатом зазначеного відправлення, а також паспортних даних одержувача.

Відповідно до даних компанії «Нова пошта» за результатами пошуку експрес відправлення за експрес-накладною № 59000264707991 від 19.06.2017 р. вбачається, що відправлення за даною накладною отримано 21.06.2017 р. о 03 год. 28 хв., хоча дані зазначеної пошукової системи не містять відомостей про адресу доставки.

На час розгляду справи суду не був наданий оригінал експрес-накладної № 59000264707991 від 19.06.2017 р., а посилання представника відповідача на те, що вона була вилучена працівниками поліції під час проведення обшуку 16.11.2017 р. на території домоволодіння АДРЕСА_3 за місцем проживання ОСОБА_7 не підтверджується належними доказами у справі, оскільки відповідно до протоколу обшуку від 16.11.2017 р. зазначений документ відсутній в переліку вилученого майна.

Клопотання представника відповідача про витребування в Голосіївському УП ГУ НП у м.Києві інформації про наявність в матеріалах кримінального провадження оригіналу експрес-накладної № 59000264707991 від 19.06.2017 р. та підтвердження його вилучення під час обшуку 16.11.2017 р., що заявлено на стадії судових дебатів, суд розцінив як зловживання правами, оскільки про зазначені обставини стороні було відомо як на стадії підготовчого провадження, так і в ході судового розгляду, в зв»язку з чим відмовив у його задоволенні.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ст.78 ЦПК України)..

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу положень ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на встановлені судом обставини та враховуючи положення цивільного процесуального законодавства, які покладають обов»язок доказування на сторони у справі, суд приходить до висновку, що відповідачами не доведено та не надано суду допустимих і достовірних доказів направлення ОСОБА_1 вимоги про виконання основного зобов»язання у спосіб та порядок, передбачений ст.35 Закону України «Про іпотеку» та умовами Договору іпотеки.

Надані і досліджені судом докази на підтвердження направлення вимоги, а саме: копія заяви від 19.06.2017 р., що підписана приватним нотаріусом Гембарською С.І., копія експрес-накладної № 59000264707991 від 19.06.2017 р. про направлення заяви (вимоги про виконання зобов»язань) не є належними та допустимими в розумінні ст.ст.78, 79 ЦПК України.

Судом встановлено, що державним реєстратором КП «Київжитлоспецексплуатація» Рисак О.О. 31.07.2017 р. здійснила реєстрацію права власності на АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 на підставі прийнятого нею рішення, індексний номер 36385973.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній установлюються законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до положень ст. 3 Закону державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Згідно п.57 Порядку, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Згідно п. 61 цього Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Відповідно до статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Як встановлено судом, на час здійснення реєстрації права власності за ОСОБА_4 спірної квартири у державного реєстратора Рисак О.О. були відсутні належні докази щодо направлення Іпотекодержателем іпотечної вимоги Іпотекодавцям щодо усунення порушень кредитного договору та можливого звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом реєстрації права власності, а надані державному реєстратору досудова вимога, оформлена приватним нотаріусом Гембарською С.І., та копія експрес-накладної, наявність оригіналу якої не знайшло підтвердження в ході розгляду справи, не містили відповідних відомостей про дотримання Іпотекодержателем вимог Договору іпотеки та Закону України «Про іпотеку» при зверненні стягнення на предмет іпотеки.

Крім того в письмових пояснення до позову, а також в ході судового розгляду представник позивача посилався на те, що на момент здійснення 31.07.2017 р. реєстрації державним реєстратором Рисак О.О. права власності на АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 Єдиному державному реєстрі заборон відчуження містились відомості про наявність обтяжень зазначеного майна, що не було перевірено реєстратором належним чином, а також зазначав про наявність судового рішення від 10.06.2013 р. у справі за позовом ПАТ КБ «Правекс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: АДРЕСА_1.

Зазначені обставини були досліджені судом в ході судового розгляду і встановлено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна щодо суб»єкта станом на 31.07.2017 р. наявна інформація про обтяження майна ОСОБА_1 на підставі постанови про арешт майна боржника на оголошення заборони на його відчуження, виданої Ордожонікідзевським ВДВС Запорізького міського управління юстиції 09.02.2015 р., а також інформація про обтяження на підставі постанови Голосіївського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві від 09.09.2016 р.

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна.

Згідно з Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, про державну реєстрацію встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо наявності обтяжень на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону.

Тобто, наявність в Реєстрі запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте.

Хоча недотримання вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в частині реєстрації права власності на спірну квартиру при наявності обтяжень і не були підставою для скасування рішення державного реєстратора Рисак О.О. при зверненні до суду, однак, в силу положень ч.4 ст. 265 ЦПК України суд у своєму рішенні повинен надати мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, з огляду на що, на підставі встановлених обставин, що вважає, що державним реєстратором Рисак О.О. при здійсненні державної реєстрації права власності за ОСОБА_4 на АДРЕСА_1 не були належним чином виконані вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» а також Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки така реєстрація здійснена при наявності обтяжень майна.

Також судом встановлено, що на підставі рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 10.06.2013 р. ПАТ КБ «Правекс Банк», як іпотеко держатель, реалізував своє право на звернув стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку на АДРЕСА_1, шляхом продажу її на прилюдних торгах.

Подальша реєстрація права власності на зазначену квартиру за ОСОБА_4, як Іпотекодержателем, в процедурі реалізації права в позасудовому порядку на звернення стягнення на предмет іпотеки є подвійним стягненням і не узгоджується з положеннями п.3.1.3 Договору іпотеки, укладеного з ОСОБА_1, яким передбачено застосування лише одного із способів звернення стягнення на предмет іпотеки і про такий спосіб повинен бути повідомлений Іпотекодавець.

Враховуючи всі встановлені в ході судового розгляду обставини, а саме: відсутність допустимих та достатніх доказів на підтвердження направлення вимоги Іпотекодавця про усунення порушень зобов»язань, не дотримання положень Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про нотаріат», умов Договору іпотеки при направленні досудової вимоги про усунення порушень, здійснення реєстрації права власності на предмет іпотеки при наявності обтяжень майна, наявність факту подвійного стягнення на предмет іпотеки, дає підстави вважати, що здійснення реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_4 відбулось з порушенням вимог чинного законодавства, положень Договору про іпотеку, а отже вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської Світлани Іванівни, державного реєстратора КП «Київжитлоспецексплуатація» Рисак Олени Олександрівни, ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування свідоцтва, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію прав та їх обтяжень, виключення з реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційного запису задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати свідоцтво № НОМЕР_1 від 24.07.2017 р., видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською Світланою Іванівною.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора КП «Київжитлоспецексплуатація» Рисак Олени Олександрівни про реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2017 р., індексний номер 36385973.

Виключити з реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об»єктів нерухомого майна щодо об»єкту нерухомого майна запис від 31.07.2017 р., індексний номер 36385973 про реєстрацію квартири АДРЕСА_1, загальною площею 146,9 кв.м., за ОСОБА_4, який був зареєстрований Державним реєстратором КП «Київжитлоспецексплуатація» Рисак Оленою Олександрівною.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя