Вирок № 81549743, 06.05.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/199/19

Справа № 643/9847/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2019 року Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Єрмак Н.В., за участю секретаря Зубко А.О., прокурора Гладкіх Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, що має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, раніше судимого:

-28.09.2010 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки;

-21.04.2011 року Московським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 19.08.2014 року за постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11.08.2014 року, згідно ст. 81 КК України - умовно-достроково на невідбутний строк 1 рік 8 місяців 24 дні;

-12.06.2017 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки;

зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2017 року приблизно о 10-00 год., ОСОБА_1, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, за місцем свого мешкання, діючи з корисливих мотивів, повторно, за раптово виниклим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, поза волею власниці, таємно викрав велосипед ТМ « Winner», вартістю 2500,00 грн., що знаходився в коридорі вітальні, праворуч від вхідних дверей, та який належав ОСОБА_2 Після чого, ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись в подальшому викраденим майном на свій розсуд, таким чином, заподіявши потерпілій ОСОБА_1 матеріальний збиток на вказану суму.

Крім того, 10.07.2018 року приблизно о 12-00 год., ОСОБА_1, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, за місцем свого мешкання, попрохав у свого батька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, гроші на особисті потреби на що отримав відмову від останнього, у зв'язку із чим, у ОСОБА_1 раптово виник злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, належних ОСОБА_3, поєднаного з насильством, що не є небезпечними для життя чи здоров'я останнього, внаслідок чого, з метою недопущення виникнення опору з боку ОСОБА_3, ОСОБА_1 повалив батька ОСОБА_3 на підлогу та почав наносити йому по обличчю удари кулаками обох рук, завдавши всього приблизно п'ять - сім ударів, тим самим застосувавши до ОСОБА_3 фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я останнього.

Потім, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір та остаточно подавивши волю ОСОБА_3 до вчинення опору, діючи повторно, з корисливих мотивів, ОСОБА_1 схопив гроші у сумі - 2000 грн, чотирма банкнотами номіналом по 500 грн. кожна, які знаходились під подушкою на ліжку у кімнаті своїх батьків та які належали ОСОБА_3, після чого з місця скоєння злочину зник, вистрибнувши з вікна першого поверху, на якому і знаходиться квартира у якій мешкає останній, тому як у той момент у вхідні двері квартири стукали викликані з даного приводу матір'ю останнього - ОСОБА_4, працівники поліції, та, розпорядившись у подальшому викраденими грошовими коштами на загальну суму 2000 грн., на свій власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток на вказану вище суму.

З урахуванням повного визнання вини обвинуваченим та не оспорювання фактичних обставин справи, суд зі згоди учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням даних про його особу.

Суд доходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого у скоєнні інкримінованих йому дій та кваліфікує його дії за ч.2 ст. 185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна ( крадіжка ), вчинена повторно; та за ч.2 ст. 186 КК України - тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров*я потерпілого, вчинений повторно.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він не одружений, раніше судимий, на обліках у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття у скоєнні злочину, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.

При обранні виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, а також дані про особу обвинуваченого, викладені вище у вироку, наявність обставин, які пом'якшують покарання та обставини, яка обтяжує покарання, відсутність матеріальних претензій з боку потерпілого ОСОБА_3, який просив призначити обвинуваченому мінімальний строк покарання, та вважає, що виправлення обвинуваченого є неможливим без ізоляції від суспільства. При цьому, суд призначає обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій статей. Оскільки обвинувачений скоїв злочин в період іспитового строку, суд відповідно до ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12.06.2017 року.

До набрання чинності вироку суду, суд підтверджує раніше обраний запобіжний захід відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання -

за ч.2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі,

за ч.2 ст. 186 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у виді 4 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12.06.2017 року у виді шести місяців позбавлення волі і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 19.07.2018 року.

Зарахувати ОСОБА_1 до покарання строк тримання під вартою з 19.07.2018 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання законної сили вироком, залишити раніше обрану - тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Речові докази, передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 - вважати повернутими законному володільцю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя