Рішення № 81547985, 25.04.2019, Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/150/19

Провадження № 2/391/87/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.04.2019р.селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області:

Головуюча суддя – Мумига І.М.

за участю секретаря – Качинської О.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 районного відділу державної виконавчої служби про зміну способу стягнення аліментів та звільнення від сплати боргу за аліментами, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про зміну способу стягнення аліментів та звільнення від сплати боргу за аліментами, стягуваних з нього на користь відповідачки ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обгрунтування позову зазначає, що він та відповідачка є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 20.06.2014 з позивача на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5, у розмірі ј частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 16.05.2014 і до досягнення дитиною повноліття 23.03.2032. Станом на 01.03.2019 позивач має заборгованість зі сплати аліментів 38551,50 грн., з нарахуванням 30% штрафу в сумі 11 565,45 грн., а всього сума заборгованості становить 50 116,95 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів за період з 16.05.2014 по 01.03.2019.

Підставами зменшення заборгованості по аліментах та зміни способу стягнення аліментів зазначає, що не працює, не має власного житла, не має транспортних засобів та не може сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі визначеному судовим рішенням. Щодо нарахування заборгованості по аліментах, повідомляє, що в силу свого матеріального стану та прожиткового мінімуму на дитину визначеного законодавством України, починаючи з 2014 року по 01.03.2019 за його підрахунками мінімальний розмір аліментів за період з 01 серпня 2016 року по 01 березня 2019 року становить 17 649,99 грн., а тому просить суд зменшити заборгованість зі сплати аліментів з 38 551,50 грн., до 17 649,99 грн. Крім того, просить звільнити його від сплати штрафу за несплату аліментів в розмірі 30% від суми боргу, який становить 11 565,45 грн., на його думку державний виконавець вийшов за межі Цивільного кодексу України, а саме статті 5, оскільки він вважає, що нарахування суми штрафів передбачених ч. 14 ст. 71 Закону України «про виконавче провадження» розмір 30% від суми боргу можливе після закінчення двох річного строку перебігу з часу набуття цієї норми права чинності – з 28.08.2020 року.

Враховуючи викладене просить змінити спосіб стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_5 з ј частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та зменшити заборгованість зі сплати аліментів на утримання сина з 38 551,50 грн., до 17 649,99 грн., та звільнити від сплати штрафу у розмірі 30% заборгованості за аліментами станом на 01.03.2019 в сумі 11 565,45 грн.

Ухвалою суду від 01.03.2019 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. Відповідач ОСОБА_2, у встановлений судом строк, на адресу суду надіслала відзив на позовну заяву та письмові докази. Ухвалою суду від 03.04.2019 судом здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Позивач та відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, надіслали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність. Відповідачем ОСОБА_2 надано до суду відзив від 29.03.2019 на позовну заяву, згідно якого просила суд відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що їх спільний з позивачем син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, народився з діагнозом ДЦП та рядом інших хвороб, він самостійно не ходить, не їсть і потребує постійного догляду та лікування, що підтверджується виписками з медичної карти дитини, а тому обгрунтування позивача вважає безпідставними, їх спільна дитини потребує постійної допомоги - фізичної і матеріальної, відповідач самостійно не може забезпечити дитину, а позивач, як батько дитини зобов’язаний його утримувати.

22.04.2019 до суду надійшла нотаріально завірена заява відповідача ОСОБА_6 про визнання позовних вимог.

Представник відповідача 2 ОСОБА_3 районний відділ державної виконавчої служби в судове засідання не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, надали до суд заяву про розгляд справи у їх відсутність, вимоги позову визнали.(а.с.26,72)

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.(а.с.15)

Згідно рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 20 червня 2014 року з позивача на користь відповідача стягнуто на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти у розмірі ј частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 16.05.2014 і до досягнення дитиною повноліття 23.03.2032. (а.с. 12-14 )

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах, складеного ОСОБА_3 районним відділом державної виконавчої служби Кіровоградської області – ОСОБА_1, має заборгованість по аліментах за період з 16.05.2014 року по 01.03.2019 року на утримання сина ОСОБА_5 в сумі 38 551,50 грн., з нарахуванням 30% штрафу в сумі 11 565,45 грн.(16-18)

З наданих письмових доказів відповідачем: довідки з квартального комітету Подільського району м.Кропивницького вбачається, що малолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає разом з мамою в м.Кропивницький по вулиці Мотокросна, 44, без реєстрації; з виписок з медичної карти та епікризів лікарів дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, вбачається, що останній є інвалідом дитинства, має діагноз - ДЦП, змішаний тетрапез з стійко вираженими порушеннями в русі, судомний синдром, затримка психо-розумового розвитку; з акту обстеження умов проживання від 10.05.2018 ОСОБА_2, за адресою вул.Мотокросна 44, м.Кропивницький, встановлено, що вона проживає з своїм малолітнім сином ОСОБА_5 без реєстрації, умови проживання добрі, дитина забезпечена одягом, продуктами харчування, іграшками, батько не проживає в родині та не бере участі в виховані дитини; з копії трудової книжки ОСОБА_1, вбачається, що останній на час розгляд справи офіційно не працює, останній запис в трудовій книжці здійснений 02.03.2018, згідно якого його звільнено з посади в ТОВ «Екостайл» слюсаря ремонту автомобілів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2019 рік», встановлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).

Як зазначено в роз'ясненнях п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Частиною 3 ст. 181 цього ж Кодексу встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

При цьому, на відміну від зміни розміру аліментів (ст. 192 СК України), визначених за рішенням суду, законом не визначено переліку підстав для зміни способу стягнення аліментів.

Право вимагати заміни способу присудження аліментів може обумовлюватися мінливістю життєвих обставин, зазначених ст.182 - 184 СК України.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд визначає їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

При цьому суд враховує встановлені ч. 2 ст. 182 СК України гарантії прав дитини, а саме: розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки) (Постанова ВСУ від 05 лютого 2014 року у справі №6-143цс13).

Враховуючи вищезазначене, та приймаючи до уваги те, що діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів з ј частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідач ОСОБА_2 вимоги позовної заяви визнала, що підтверджується заявою завіреною нотаріально у приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_7, враховуючи визнання відповідачем позову позовні вимоги в частині зміни способу стягнення аліментів підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині звільнення від сплати боргу за аліментами, судом встановлено наступне. В позовній заяві відповідач вказує на те що він не має можливості виплатити суму боргу в повному обсязі, та просить суд частково звільнити його від сплати заборгованості по аліментам у зв'язку з тим, що він не працює, не має іншої сім’ї, житла, та інших доходів.

Відповідно до ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч.2 ст.27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 СК України батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.

У відповідності до ч.1 ст.195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Згідно ч. 2 ст.197 СК України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості (ч.2 ст.195 СК України).

Позивач просить в силу свого матеріального стану та прожиткового мінімуму на дитину визначеного законодавством України починаючи з 2014 року по 01.03.2019 зменшити заборгованість зі сплати аліментів з 38 551,50 грн., до 17 649,99 грн. Відповідач ОСОБА_2 вимоги позовної заяви визнала, що підтверджується заявою завіреною нотаріально в приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_7, представник відповідача ОСОБА_3 районного відділу державної виконавчої служби позовні вимоги визнали, враховуючи визнання відповідачами позову, позовні вимоги в частині часткового звільнення від сплати боргу по аліментах у розмірі 20901,51 грн., підлягають задоволенню.

Державним виконавцем Душинським Д.І. позивачу нараховано на підставі частини 14 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» штраф за несплату аліментів у розмірі 30 % від суми боргу, який становить 11 565,45 грн., дана норма закону набула чинності 28.08.2018.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Отже, період часу несплати аліментів ОСОБА_1С до вступу в дію частини 14 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» не має братися до уваги при обрахунку сукупного розміру аліментної заборгованості. Враховуючи вищезазначене та визнання відповідачами позовних вимог, слід звільнити позивача від сплати штрафу у розмірі 30% за аліментами станом на 01.03.2019 в сумі 11 565,45 грн.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 180, 181, 182, 184, 194, 195, 197 СК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 районного відділу державної виконавчої служби про зміну способу стягнення аліментів та звільнення від сплати боргу за аліментами задовольнити повністю.

Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, змінивши спосіб стягнення зі стягнення у «розмірі ј частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 16.05.2014 і до досягнення дитиною повноліття 23.03.2032» згідно рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда у справі № 405/4372/14-ц від 20.06.2014 року на стягнення аліментів у розмірі «50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з часу набуття чинності рішення суду про зміну способу стягнення аліментів і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 23.03.2032 року».

Зменшити заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, яка утворилась станом на 01.03.2019 року, з 38 551,50 грн. (тридцяти восьми тисяч п’ятсот п’ятдесят одної гривні 50 коп.) до 17 649,99 грн. (сімнадцяти тисяч шістсот сорок дев’ять гривень 99 коп.) та звільнити від сплати боргу за аліментами у розмірі 20 901,51 грн. (двадцять тисяч дев’ятсот одна гривня 51 коп.)

Звільнити ОСОБА_1, від сплати штрафу у розмірі 30% від заборгованості за аліментами станом на 01.03.2019 в сумі 11 565,45 грн. (одинадцять тисяч п’ятсот шістдесят п’ять гривень 45 коп.)

Зобов’язати ОСОБА_3 районний відділ державної виконавчої служби внести зміни до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 станом на 01.03.2019 року.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду через Компаніївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер 342514798.

Відповідач І – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, місце проживання:ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач ІІ - ОСОБА_3 районний відділ державної виконавчої служби, юридична адреса: 28400 Кіровградська область смт.Компаніївка вул.вишнева, 21, код ЄДРПОУ34336480.

Суддя _______ І.М. Мумига