Ухвала суду № 81547876, 06.05.2019, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/1215/18

Провадження № 2/345/26/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2019 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області:

в складі: головуючого-судді Мигович О.М.

секретаря Бабійчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші цивільну справу за позовом першого заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах Калуської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, суд -

встановив:

Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області розглядається цивільна справа за позовом першого заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах Калуської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

20.03.2019 року представник відповідачів ОСОБА_3 подав до суду клопотання про призначення судової оціночно-земельної експертизи на вирішення якої просить поставити питання, які зазначені в клопотанні.

В судовому засіданні прокурор місцевої прокуратури Штремих Р.В. просить у задоволенні клопотання відмовити.

Представник Калуської міської ради просить у задоволенні клопотання відмовити.

Проаналізувавши матеріали цивільної справи, суд прийшов до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити, виходячи із наступних відстав.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Висновок експерта є одним із видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів. Тому розглядаючи клопотання про призначення експертизи суд має його задовольнити саме у випадку, якщо обставини, про з'ясування яких заявлене клопотання, мають значення для справи та якщо їх з'ясування потребує спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо та лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі. Експертиза не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Суди не повинні ставити судовому експерту питання правового характеру, які повинні вирішуватися самим судом, тобто експерту можна ставити лише питання факту, а не правової оцінки.

Відповідно до ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч. 1 ст. 104 ЦПК України).

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (Заява № 61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Водночас, Європейський суд з прав людини неодноразово констатував у своїх рішеннях, що недотримання порядку призначення проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Обставини щодо обґрунтованості документального розміру збитків є підставою для задоволення чи відмови в задоволенні позову та доводяться позивачем в ході судового розгляду. Позивач у заявленому позові навів розрахунок матеріальних збитків і не просив провести експертизу для підтвердження фактів на які він посилається, як на підставу позову. Відповідачі не навели свого розрахунку чи заперечень щодо розміру можливого відшкодування.

В матеріалах справи містяться докази та документи щодо можливості розгляду по суті заявленого позову з урахуванням доводів та заперечень сторін і необхідності у призначені судової оціночно-земельної експертизи немає.

Виходяи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Керуючись ст.ст. 259-261, 252, 253 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника відповідачів ОСОБА_3 про призначення судової оціночно-земельної експертизи - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий: