Ухвала суду № 81547628, 06.05.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7753/19

Провадження № 1-кс/344/4138/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Пастернак І.А., з участю секретаря Кріцак Г.В., прокурора Демус О.Б., підозрюваного ОСОБА_1 та її захисника Бунич Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження за №12019090000000003, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 321-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обгрунтування якого посилався на те, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019090000000003 від 02.01.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 321-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з листопада 2018 по травень 2019 року, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відповідно до розробленого злочинного плану, діючи у складі організованої групи вчинили тяжкий злочин, пов'язаний з фальсифікацією лікарських засобів, без отримання ліцензій на право здійснення діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

ОСОБА_4 як організатор керував підготовкою до вчинення злочину, а саме незаконного виготовлення лікарських засобів а також у відповідності до взятих на себе зобов'язань повинен був здійснювати координацію дій членів організованої групи безпосередньо під час учинення злочину.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відведено роль виконавців скоєння злочину.

Так, ОСОБА_4, будучи організатором злочинної групи, керуючи її діями з підготовки та безпосереднього здійснення незаконного виготовлення, перевезення, зберігання з метою збуту та збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів, забезпечуючи фінансування злочинної діяльності організованої групи, в період з листопада 2018 по 04 травня 2019 року, з метою особистого збагачення, розуміючи переваги вчинення цих кримінальних правопорушень у складі організованої групи, переслідуючи прямий умисел, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, налагодив незаконне виробництво лікарських засобів відомих фармацевтичних компаній ТзОВ «Виробнича фармацевтична компанія «Біо - Фарма ЛТД», ТОВ «ДКП» «Фармацевтична фабрика», а саме «СПИРТ ЕТИЛОВИЙ 96%» та «СЕПТИЛ ПЛЮС» - розчинів для зовнішнього застосування.

З метою здійснення виробництва фальсифікованого лікарського засобу, в листопаді 2018 року, ОСОБА_4 придбав у невстановленої досудовим слідством особи сировину для виготовлення спирту, встановив закуплене та налагоджене обладнання для його розливу у флакони і укупорювання їх кришками за допомогою заздалегідь придбаного укупорювального апарату та зберігав у орендованих ним гаражах (спарені) НОМЕР_1 та НОМЕР_2, що в ГБК № 14 по вул. Головатого, 14 в м. Івано-Франківську.

Виконуючи відведену йому роль, ОСОБА_3 діючи за попередньою домовленістю з організатором злочинної групи ОСОБА_4, отримував від невстановлених осіб заздалегідь підшуканий та придбаний останнім етиловий спирт та спиртовмісну рідину невстановленого походження, перевозив на власному автотранспорті її до орендованих ОСОБА_4 гаражів (спарених) НОМЕР_1 та НОМЕР_2, що в ГБК № 14 по вул. Головатого, 14 в м. Івано-Франківську.

В подальшому, у вище вказаних гараж, приблизно з листопада 2018, завдяки спільним зусиллям ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за допомогою електричного станка (укупорювального апарату), придатного для виготовлення та фасування лікарського засобу - спирту етилового, підготовлених для цього етикеток фармацевтичних компаній ТзОВ «Виробнича фармацевтична компанія «Біо - Фарма ЛТД», ТОВ «ДКП» «Фармацевтична фабрика», скляних флаконів, укупорювальних кришок та паперових ящиків, налагоджено та розпочато виробництво фальсифікованого лікарського засобу - спирту етилового.

Безпосереднє виготовлення фальсифікованого лікарського продукту, який за основними фізико-хімічними властивостями являє собою прозору, безбарвну рідину з характерним спиртовим запахом, проводилося ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за допомогою електричного станка (укупорювального апарату), придбаного раніше етилового спирту та спиртовмісної рідини невстановленого походження.

Так, відповідно до відведеної ролі, ОСОБА_1 за відома і погодження із організатором та ОСОБА_3, власноручно розливала спирт та спиртовмісні рідини у скляні флакони ємністю по 100 мл, які в подальшому за допомогою укупорювальних кришок та укупорювального апарату здійснювала їх закручування, після чого з метою приведення їх до промаркованого вигляду, наклеювала неоригінальними етикетками українських підприємств-виробників етилового медичного спирту, а саме:

- «СПИРТ ЕТИЛОВИЙ 96%», серія 010715, ліцензія - серія АВ № 302571, виробництво ТзОВ «ВФК «Біо - Фарма ЛТД», Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Межиріч, вул. Молодіжна, 1/а;

- «СЕПТИЛ ПЛЮС», серія 40218, виробництво ТОВ «ДКП» «Фармацевтична фабрика», Житомирська область, Житомирський район, с. Станишівка, вул. Корольова, 4.

В свою чергу, ОСОБА_1, діючи в складі організованої групи, відповідно до відведеної їй ролі, узгодивши із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 необхідну кількість скляних флаконів із фальсифікованим лікарським засобом - спиртом етиловим під торговими марками «СПИРТ ЕТИЛОВИЙ 96%», серія 010715, ліцензія - серія АВ № 302571, виробництво ТзОВ «ВФК «Біо - Фарма ЛТД», Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Межиріч, вул. Молодіжна, 1/а та «СЕПТИЛ ПЛЮС», серія 40218, виробництво ТОВ «ДКП» «Фармацевтична фабрика», Житомирська область, Житомирський район, с. Станишівка, вул. Корольова, 4, здійснювала їх фасування по коробках особисто та разом із ОСОБА_3 в орендованих гаражах (спарених) НОМЕР_1 та НОМЕР_2, що в ГБК № 14 по вул. Головатого, 14 в м. Івано-Франківську.

Після цього, продовжуючи реалізовувати злочинний план організованої групи, спрямований на отримання прибутку, ОСОБА_4 за домовленістю із ОСОБА_3 та ОСОБА_1, організовували збут незаконно виготовлених фальсифікованих лікарських засобів іншим особам на території Івано-Франківської області та прилеглих областей, від чого незаконно отримував грошові кошти, які розподіляв між усіма учасниками організованої групи у заздалегідь обумовлених частинах.

Продовжуючи свою злочинну діяльність та переслідуючи прямий умисел, спрямований на порушення встановленого розділами 3 та 6 Закону України «Про лікарські засоби», на початку травня 2019 року, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 діючи у складі організованої групи повторно вчинили тяжкий злочин, пов'язаний з фальсифікацією лікарських засобів, без отримання ліцензій на право здійснення діяльності з виробництва та реалізації лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

З метою здійснення виробництва фальсифікованого лікарського засобу, в листопаді 2018 року, ОСОБА_4 придбав у невстановленої досудовим слідством особи сировину для виготовлення спирту, встановив закуплене та налагоджене обладнання для його розливу у флакони і укупорювання їх кришками за допомогою заздалегідь придбаного укупорювального апарату та зберігав у орендованих ним гаражах (спарені) НОМЕР_1 та НОМЕР_2, що в ГБК № 14 по вул. Головатого, 14 в м. Івано-Франківську

ОСОБА_4 як організатор керував підготовкою до вчинення злочину, а саме незаконного виготовлення лікарських засобів а також у відповідності до взятих на себе зобов'язань повинен був здійснювати координацію дій членів організованої групи безпосередньо під час учинення злочину.

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відведено роль виконавців скоєння злочину.

Так, 04 травня 2019 року, в період часу з 10:03 год. по 14:46 год., в ході проведення обшуку в орендованих ОСОБА_4 гаражах (спарених) НОМЕР_1 та НОМЕР_2, що в ГБК № 14 по вул. Головатого, 14 в м. Івано-Франківську, було виявлено та вилучено дві полімерні ємкості по 200 л. із рідиною, що має характерний запах спирту, 127 опечатаних тар (в кожній по 83-84 флакони, 100 мл.) 9 опечатаних тар (в кожній по 112 скляних флакони), обладнання для розливу спирту у флакони (електричний насос), укупорювальні кришки, укупорювальний апарат, етикетки, паперові заготовки а також готовий фальсифікований лікарський засіб - спирт етиловий під назвами «СПИРТ ЕТИЛОВИЙ 96%», серія 010715, ліцензія - серія АВ № 302571, виробництво ТзОВ «ВФК «Біо - Фарма ЛТД», Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Межиріч, вул. Молодіжна, 1/а в кількості 9 600 флаконів та «СЕПТИЛ ПЛЮС», серія 40218, виробництво ТОВ «ДКП» «Фармацевтична фабрика», Житомирська область, Житомирський район, с. Станишівка, вул. Корольова, 4, в кількості 150 флаконів, що є великим розміром, які ОСОБА_4 за відома та домовленістю із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 діючи у складі організованої групи незаконно виготовляли та зберігали з метою повторного збуту.

04 травня 2019 року, ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України і того ж дня їй повідомлено про підозру у вчиненні в складі організованої групи кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 321-1 КК України.

У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Івано-Франківська, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1, українка, громадянка України, із середньою освітою, раніше не судима, на утриманні двоє неповнолітніх дітей.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, у відповідності до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією фальсифікованих лікарських засобів, сировини, обладнання для їх виготовлення та майна.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Абзацом 175 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено термін «обґрунтована підозра», який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.

Обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме протоколами обшуків, протоколами допитів свідків, протоколами оглядів, виявленими та вилученими речовими доказами, висновками судово-хімічних експертиз та в інших матеріалах кримінального провадження в їх сукупності в тому числі негласних слідчих (розшукових) дій.

Також, Європейський суд з прав людини у справі Ілійков проти Болгарії зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення такого злочину. Окрім цього, ОСОБА_1 усвідомлює, що санкція ч. 2 ст. 321-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років з конфіскацією майна та маючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду за скоєні ним кримінальні правопорушення.

- п. 3 - незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експерта у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки їй в ході досудового розслідування стануть відомі їх анкетні дані.

- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки ОСОБА_1, з метою отримання коштів може знову вчиняти корисливі злочини, пов'язані із незаконним виготовленням, зберіганням з метою збуту та збуті фальсифікованих лікарських засобів. Окрім цього, ОСОБА_1 офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, міцних соціальних зв'язків та в подальшому може займатися злочинною діяльністю

Вказані ризики існують, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та всіх причетних осіб.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинила тяжкі злочини, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі до восьми років з конфіскацією майна, а тому застосування до неї іншого більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення пов'язане із незаконним виготовленням, зберіганням з метою збуту та збуті фальсифікованих лікарських засобів.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Враховуючи особу підозрюваної ОСОБА_1, яка підозрюється у вчинені тяжкого злочину в складі організованої групи, покарання за який передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією фальсифікованих лікарських засобів, сировини, обладнання для їх виготовлення та майна, що є винятковими обставинами, вважаю, що застава у визначених п.п. 2, 3 ч. 5 ст. 182 КПК України в межах не здатна забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов'язків та запобігти наявним ризикам, а тому, необхідно визначити підозрюваній ОСОБА_1 заставу у розмірі, який перевищує ці межі, а саме 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до підозрюваного, при якому перспектива втрати застави буде для ОСОБА_1 необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов'язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Окрім цього, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, при визначенні застави необхідно взяти до уваги той факт, що досудове розслідування ще не проведено в повній мірі, не встановлено всіх причетних до вчинення злочину осіб, коло всіх свідків, визначення саме такого розміру застави не дасть можливість підозрюваному спілкуватись зі свідками та впливати на них.

Незаконний збут фальсифікованих лікарських засобів ОСОБА_1 у складі організованої групи, могло спричинити особливо тяжкі наслідки здоров'ю громадян, негативний суспільний резонанс та вплив на суспільство в цілому.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому обставин, просив задоволити з визначенням застави.

В судовому засіданні захисник підозрюваного щодо задоволення клопотання заперечив, просив відмовити в його задоволенні. У випадку обрання міри запобіжного заходу до його підзахисного, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрювана в судовому засіданні підтримала думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрювану та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

04.05.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 321-1 КК України, санкція статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 321-1 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експерта у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаних кримінальних правопорушень, характеризуючі особу підозрюваної дані, її вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, та те, що вона раніше не судима.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрювану передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов'язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, з середньою освітою, раніше не судимої, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 03 липня 2019 року включно.

Тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань №12.

Визначити заставу - 153 680 (сто п"ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_1 на строк до 03 липня 2019 року включно обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну;

та роз'яснити, що в разі невиконання таких обов'язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз'яснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області Демус О.Б.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пастернак І.А.