Рішення № 81546408, 04.04.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2863/18

2/0203/189/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Дикаленко А.В.

за участю представника позивачки - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пені,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в якому посилалась на те, що 18.04.2018 року в м.Дніпрі сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_2 та автомобілем НОМЕР_2, що належить позивачці та яким за її усним дозволом керував ОСОБА_5 Постановою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.05.2018 року за фактом дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належний їй автомобіль отримав механічні пошкодження та 21.04.2018 року вона звернулась до сервісного центру ТОВ «Фірма «Зігфрід-Плюс» для складання попереднього кошторису витрат на відновлювальний ремонт автомобіля та проведення ремонту. Згідно складеного 10.05.2018 року кошторису вартість відновлювального ремонту склала 287019 грн. 01.08.2018 року вона повторно звернулась до ТОВ «Фірма «Зігфрід-Плюс за складанням остаточного кошторису. 16.08.2018 року сервісним центром було складено остаточний кошторис, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту визначена в сумі 279879 грн. Також зазначила, що внаслідок дорожньо-транспортної при годи їй та її сім'ї було завдано моральну шкоду, оскільки через пошкодження автомобіля вони були позбавлені можливості користуватись останнім, що змінило їх звичайний ритм життя, порушило його ритм та уклад, вона була вимушена вози ти своїх дітей до навчальних закладів громадським транспортом або таксі, була позбавлена можливості відвідувати своїх літніх батьків, які мешкають в іншому населеному пункті, виїжджати з міста на відпочинок. В зв'язку з цим. в первісному позові позивачка просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 279879 грн., моральну шкоду в сумі 50000 грн. та понесені по справі судові витрати.

Під час розгляду справи, позивачкою було подано уточнений позов до ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА», в якому вона посилалась на те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в зазначеному товаристві згідно полісу №АМ/0138858 від 01.06.2017 року. Її представником 19.04.2018 року до страховика було подано заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Належний її транспортний засіб було оглянуто експертом страховика та 20.07.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит» складено звіт, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля визначена в розмірі 200730 грн. 72 коп., а вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - в розмірі 95914 грн. 48 коп. У відповідності до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик в строк до 20.07.2018 року повинен був здійснити виплату страхового відшкодування в розмірі 75731 грн. 58 коп. (без врахування ПДВ та франшизи). Проте, свого зобов'язання страхова компанія не виконала. З урахуванням цього, позивачка в уточненому позові остаточно просила стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна стразова компанія «ОМЕГА» у рахунок відшкодування матеріальної шкоди страхове відшкодування в розмірі 75731 грн. 58 коп., пеню за його несвоєчасну виплату в розмірі 10206 грн. 13 коп.; з відповідача ОСОБА_2 у рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 124999 грн. 14 коп., моральну шкоду в сумі 50000 грн. Також просила стягнути з відповідачів понесені нею судові витрати в сумі 4984 грн. 60 коп.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав позов та, посилаючись на викладені в ньому підстави, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник проти позову заперечували та в своїх поясненнях під час розгляду справи та наданих відзивах просили відмовити в задоволенні позовних вимог, заявлених до останнього, за їх безпідставністю та недоведеністю належними доказами, а також посилаючись на покладення обов'язку по відшкодуванню заподіяної матеріальної шкоди на страховика.

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна стразова компанія «ОМЕГА» явку свого представника в судові засідання за викликами суду не забезпечила. Проте, надали письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого частково визнали позовні вимоги в частині виплати страхового відшкодування в розмірі 75731 грн. 58 коп.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи, викладені останніми в поданих заявах по суті справи та дослідивши матеріали останньої, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 18.04.2018 року в м.Дніпрі сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_2 та автомобілем НОМЕР_2, що належить позивачці та яким за її усним дозволом керував ОСОБА_5

Постановою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.05.2018 року за фактом дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належний позивачці автомобіль НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Акціонерна стразова компанія «ОМЕГА» згідно полісу №АМ/0138858 від 01.06.2017 року, за яким страховий ліміт за шкоду, заподіяну майну було встановлено в розмірі 100000 грн., франшизи в розмірі 1000 грн.

19.04.2018 року представником позивачки до страхової компанії було подано заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

За замовленням страхової компанії належний позивачці транспортний засіб було оглянуто експертом страховика та 20.07.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит» складено звіт, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля визначена в розмірі 200730 грн. 72 коп., а вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - в розмірі 95914 грн. 48 коп.

Як зазначила позивачка та не заперечували відповідачі до теперішнього часу завдані позивачці матеріальні збитки внаслідок пошкодження належного їй транспортного засобу, останніми не відшкодовано.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч.1 ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон №1961-IV) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 22.1 ст.22 Закону №1961-IV визначено, що у разі настання страхового випадку страхо-вик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закон №1961-IV встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 12.1 ст.12 Закон №1961-IV передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно п.п.34.2,34.3,34.4 ст.34 Закону №1961-IV протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Пунктами 36.1,36.2 ст.36 Закону №1961-IV встановлено, що страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком.

Відповідно до п.36.5 ст.36 Закону №1961-ІV за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Судом встановлено, що належний позивачці транспортний засіб було пошкоджено з вини відповідача ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Акціонерна стразова компанія «ОМЕГА».

В передбаченому порядку та у строки, встановлені ст.35 Закону №1961-ІV позивачка через свого представника звернулось до страхової компанії із заявою від 19.04.2018 року про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

У відповідності до положень ст.34 Закону №1961-ІV страховою компанією було направлено експерта для огляду пошкодженого транспортного засобу та 20.07.2018 року отримано звіт суб'єкта оціночної діяльності.

Проте, в порядку та строки, передбачені п.п.36.1,36.2 ст.36 Закону №1961-IV рішення про виплату страхового відшкодування не прийняв та страхове відшкодування в розмірі оціненої шкоди не здійснив.

З урахуванням цього, суд приходить до висновку про обґрунтованість, доведеність належними доказами та по необхідність задоволення заявлених позивачкою вимог до відповідача в особі Приватного акціонерного товариства «Акціонерна стразова компанія «ОМЕГА» в сумі 75731 грн. 58 коп. (розмір оціненого матеріального збитку згідно звіту від 20.07.2018 року - франшизи в розмірі 1000 грн. - 20% ПДВ відповідно до п.36.2 ст.36 Закону №1961-IV).

Також відповідно до п.36.5 ст.36 Закону №1961-ІV з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна стразова компанія «ОМЕГА» на користь позивачки слід стягнути пеню за прострочення виплати страхового відшкодування, в межах заявлених позовних вимог, за період з 20.07.2018 року по 04.12.2018 року в сумі 10206 грн. 13 коп.

При цьому, суд погоджується з детальним розрахунком пені, наданим позивачкою до уточненого позову, окремим додатком.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею ст.1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки розмір страхового відшкодування, обов'язок із виплати якого покладено на страховика, є недостатнім для повного відшкодування позивачці розміру витрат, необхідних для відновлювального ремонту транспортного засобу, суд з огляду на наведені вище положення ЦК України вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню і позовні вимоги до відповідача ОСОБА_2

В уточненому позові позивачка просила стягнути з останнього в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 124999 грн. 14 коп., як різниця між визначеною у звіті від 20.07.2018 року вартістю відновлювального ремонту в розмірі 200730 грн. 72 коп. та розміром страхового відшкодування в сумі 75731 грн. 58 коп.

Поряд з цим, суд враховує, що вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу відповідно до звіту від 20.07.2018 року була визначена в сумі 95914 грн. 48 коп.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки підлягає стягненню відшкодування в розмірі 105816 грн. 24 коп. (200730 грн. 72 коп. - 95914 грн. 48 коп. + франшизи в розмірі 1000 грн.).

Оскільки фактично відновлювальний ремонт транспортного засобу позивачкою не проводився, різниця, що складає 20% ПДВ, відповідно до положень п.36.2 ст.36 Закону №1961-IV на момент розгляду справи не підлягає стягненню. Але позивачка має право в подальшому на доплату в розмірі, що не перевищує суми податку на додану вартість, яка повинна бути здійснена страховою компанією за умови надання позивачкою документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Суд вважає, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталась з вини відповідача ОСОБА_2, позивачці була заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в негативних емоціях та стресі, які вона зазнала внаслідок суттєвого пошкодження належного їй транспортного засобу; неможливості користуватись останнім; що порушило звичайний ритм її життя, призвело до незручностей у повсякденному житті, додаткових емоційних навантажень та необхідності витрачати додатковий час та зусиль для організації свого життя, відновлення порушених прав та відшкодування завданих збитків.

Враховуючи вказані обставини, ступінь та тривалість моральних страждань, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, пропорційно до задоволених позовних вимог на користь позивачки слід стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» судовий збір в сумі 859 грн. 42 коп., з відповідача ОСОБА_2 - судовий збір в сумі 1108 грн. 12 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23,988,990,1187,1188,1192,1194 ЦК України, ст.ст.6,22, 29,34,35,36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.2,4,5,10,11,12,76-80,141,223,258,259,263-268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пені - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» (04053, м.Київ, вул.Обсерваторна,17А, код ЄДРПОУ 21626809) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3) у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 75731 грн. 58 коп., пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування за період з 20 липня 2018 року по 04 грудня 2018 року в сумі 10206 грн. 13 коп., судовий збір в сумі 859 грн. 42 коп., а всього стягнути 86797 грн. 13 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_4) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3) у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 105816 грн. 24 коп., у рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн., судовий збір в сумі 1108 грн. 12 коп., а всього стягнути 111924 грн. 36 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12 квітня 2019 року.

Суддя С.Ю. Казак