Ухвала суду № 81546337, 26.04.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/126/18

Провадження № 1-кс/202/4612/2019

УХВАЛА

Іменем України

26 квітня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Бєльченко Л.А.,

за участю секретаря Шишляннікова О.В.,

розглянувши клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Іванчук К.О., погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Гаподченком Є.Ю., про тимчасовий доступ до речей і документів, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Іванчук К.О. про тимчасовий доступ до речей і документів.

Згідно з клопотанням в провадженні СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040660000349 від 15.02.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що 15.02.2017 року до Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов матеріал за заявою ОСОБА_3 щодо неправомірних дій з боку невідомої особи, яка у невстановлений час підробила документи на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зареєструвала 17.06.2016 року право власності на об'єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2, на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20.05.2016 року за ОСОБА_5.

Після того приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Петренко Катерина Володимирівна 29.07.2016 року зареєструвала право власності на об'єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2, у розмірі Ѕ частки за ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 1217, виданий 29.07.2016 року, видавник: Петренко К.В., приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу. Потім 03.08.2016 року приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Петренко Катерина Володимирівна зареєструвала право власності на об'єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2, у розмірі Ѕ частки за ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 1251, виданий 03.08.2016 року.

Відповідно до показань ОСОБА_3 20.09.1985 року між нею та ОСОБА_8 був укладений шлюб, зареєстрований Амур-Нижньодніпровським відділом РАЦС м. Дніпропетровська, про що зроблений запис №1163. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер, про що у книзі реєстрації актів про смерть зроблений запис №1231.

З жовтня 2000 року за проханням ОСОБА_9 ОСОБА_3 вселилась мешкати за адресою: АДРЕСА_2, та постійно з нею мешкала. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 померла у віці 86 років, при цьому заповіту при житті не залишала, родичів, окрім ОСОБА_3, не мала. Після смерті ОСОБА_9 відкрилась спадщина на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2.

14.04.2016 року державний нотаріус Шостої Дніпропетровської держаної нотаріальної контори видав ОСОБА_3 постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. В даній постанові нотаріус вказав, що єдиною підставою, по якій ОСОБА_3 не може вступити у спадщину, є відсутність встановленого факту проживання єдиною сім'єю з ОСОБА_9

22.04.2016 року ОСОБА_9 звернулась до адвоката ОСОБА_10 для отримання юридичної допомоги по зверненню до суду про встановлення факту, яке має юридичне значення, а саме встановлення факту проживання єдиною сім'єю з ОСОБА_9 За вимогою адвоката ОСОБА_9 передала йому оригінали усіх документів, які необхідні для підготовки позовної заяви.

Близько у липні 2016 року ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_3, що право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровано за ОСОБА_11 на підставі заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20.05.2016 року, відповідно до якого право власності на домоволодіння АДРЕСА_2 визнано за ОСОБА_11 як за спадкоємцем четвертої ступені за законом.

В матеріалах цивільної справи знаходиться копія договору довічного утримання від 13.09.2015 року, укладений між ОСОБА_12 та ОСОБА_9 Зі слів ОСОБА_3 підпис у даному договорі не відповідає підпису померлої ОСОБА_9

Відповідно до показань ОСОБА_5 у 2015 році останній познайомився з ОСОБА_13, який допоміг ОСОБА_5 зробити новий паспорт. Крім того, ОСОБА_5 разом ОСОБА_13 неодноразово їздили до різних установ, у тому числі до нотаріусів, де підписували невідомі ОСОБА_5 документи. У грудні 2015 року ОСОБА_7 допоміг зареєструвати місце мешкання ОСОБА_5 у Індустріальному РВ ДМС України в м. Дніпропетровську за адресою: АДРЕСА_1. Також останній вказує, що ніколи не проживав за адресою: АДРЕСА_2, та з ОСОБА_9 не укладав ніяких угод. З листопада 2015 року по січень 2017 року ОСОБА_5 користувався номером мобільного телефону НОМЕР_1, з якого спілкувався з ОСОБА_7

Відповідно до показань ОСОБА_7, останній познайомився з ОСОБА_12 у січні-лютому 2016 року, після чого з ОСОБА_12 не спілкувався та ніяких послуг йому не надавав. Однак ОСОБА_14 (дружина ОСОБА_7.) надавала робочі послуги з господарської діяльності ОСОБА_12 У липні 2016 року ОСОБА_7 через мережу Інтернет виявив оголошення про продаж будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, при цьому при укладанні договорів купівлі-продажу даного будинку виявилось, що володільцем являється ОСОБА_5. У 2015-2016 роках ОСОБА_5 користувався номером мобільного телефону НОМЕР_3.

Таким чином, в ході проведення досудового розслідування виникла необхідність отриманні дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів з метою отримання інформації від оператору мобільного стільникового зв'язку ПрАТ «Київстар», про наступних абонентів НОМЕР_2, яким користувався ОСОБА_5, та НОМЕР_3, яким користується ОСОБА_7, а саме: зв'язок, отримання ним телекомунікаційних послуг, тривалість, зміст та маршрути пересування з прив'язкою до базових станцій, IMEI.

Тому слідчий просила надати тимчасовий доступ до інформації, яка знаходиться у ПрАТ «Київстар», код ЄДРПОУ 21673832, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, про абонентів НОМЕР_2, та НОМЕР_3, а саме: зв'язок, отримання ними телекомунікаційних послуг, тривалість, зміст та маршрути пересування з прив'язкою до базових станцій, IMEI з прив'язкою до базових станцій у період з 01.11.2015 року по 01.02.2017 року, на паперових носіях та на оптичному носії для лазерних систем зчитування.

Слідчий у судове засідання не з'явилася, надала заяву, в котрій клопотання підтримала, просила задовольнити та розглянути за її відсутності.

Дослідивши матеріали даного клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відповідно до ч. 7 ст. 163 КПК України слідчий суддя в ухвалі про тимчасовий доступ до речей і документів може дати розпорядження про можливість вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей і документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Згідно ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки слідчим не надано достатніх доказів на підтвердження того, що перелічені в клопотанні документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у вказаному кримінальному провадженні. Надані документи не свідчать про наявність передбачених законом обставин, що обґрунтовують необхідність проведення тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні ПрАТ «Київстар», про абонентів НОМЕР_2, та НОМЕР_3.

Фіксування процесуальної дії за допомогою технічного засобу під час розгляду клопотання не здійснювалося, у зв'язку із неприбуттям в судове засідання всіх осіб, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 107 КПК України.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 159-160, 162-166, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Іванчук К.О. про тимчасовий доступ до інформації, що перебуває у володінні ПрАТ «Київстар», про абонентів НОМЕР_2, та НОМЕР_3 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Бєльченко Л.А.