Ухвала суду № 81546242, 06.05.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2952/19

2/212/1798/19

У Х В А Л А

про передачу справи на розгляд іншого суду

06 травня 2019 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

08 квітня 2019 року до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

В позовній заяві позивачка ОСОБА_2 зазначила, що відповідач ОСОБА_3 після припинення фактичних шлюбних стосунків мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Отримавши матеріали позовної заяви судом невідкладно, за вимогами ч.6 ст. 187 ЦПК України було надіслано запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_3 як фізичної особи, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності для правильного визначення територіальної юрисдикції (підсудності) розгляду справи.

За статтею 28 ЦПК України позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно довідки, що надійшла до суду з відділу реєстрації місця проживання громадян ОСОБА_4 комітету Покровської районної у місті ради, в картотеці реєстраційного обліку відділу реєстрації місця проживання громадян, відомості щодо реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 – відсутні.

За відомостями адресно – довідкового підрозділу ГУДМС УДМС Україні в Дніпропетровській області місце проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 або знятим його з реєстрації – не значиться.

Пунктом 9 статті 28 ЦПК позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи), зазначена правова норма також міститься в ЦПК Російської Федерації.

За змістом позовної заяви та доданих до неї документів позивачка ОСОБА_2 належним чином не довела суду про підтвердження останнього місця проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) відповідача ОСОБА_3

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, дослідивши надані позивачкою до суду письмові докази в обґрунтування заявлених вимог судом встановлено, що згідно з виписки з Свідоцтва про укладення шлюбу , шлюб між сторонами було зареєстровано 11 березня 1994 року Биківським ЗАГС Долинського району Сахалінської області. Зазначена інформація може свідчити про останнє відоме місце перебування відповідача ОСОБА_3 – в Сахалінській області Російська Федерація.

Взагалі за чинним законодавством України, а саме статтею 28 ЦПК України передбачена підсудність справ за вибором позивача (за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача) у позовах про розірвання шлюбу, однак це стосується випадків, коли у позивача на утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Зазначені підстави також позивачкою ОСОБА_2 доведені належним чином не були.

Виходячи із зазначеного слід зробити висновок, що відповідач ОСОБА_2 за останнім відомим місцем його перебування слід вважати іноземним елементом.

Стаття 497 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_1 України.

Стаття 3 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України "Про міжнародне приватне право". Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_1 України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про міжнародне приватне право», якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.

Україною та Російської Федерацією підписану Конвенцію про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, що підписана від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року (надалі – Конвенція).

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах» від 10 листопада 1994 року N 240/94-ВР зазначену конвенцію, що підписана від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року ратифіковано, внаслідок чого вона набула чинності. Також зазначену конвенцію ратифікувала і Російська Федерація.

Судом встановлено, що правове регулювання підсудності цивільних справ з іноземним елементом, а саме між громадянином України та Російської Федерації або особами без громадянства, іноземцями, що проживають (зареєстровані) на території України та Російської Федерації визначається виключно лише Конвенцію про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, що підписана від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року, а тому норми Цивільного процесуального кодексу України та Закону України «Про міжнародне приватне право», щодо підсудності зазначеного позову не можуть бути застосовані.

Відповідно до ч 1 статті 20 частини І розділу ІІ Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, що підписана від імені України, якщо в частинах II-V цього розділу не встановлено інше, позови до осіб, які мають місце проживання на території однієї з Договірних Сторін, подаються, незалежно від їх громадянства, в суди цієї Договірної Сторони, а позови до юридичних осіб подаються в суди Договірної Сторони, на території якої знаходиться орган управління юридичної особи, його представництво або філія.

Якщо в справі беруть участь кілька відповідачів, що мають місце проживання (місцезнаходження) на територіях різних Договірних Сторін, спір розглядається по місцю проживання (місцезнаходженню) будь – якого відповідача на вибір позивача.

Частина 1 статті 20 Конвенції встановлює, що якщо в частинах II-V цього розділу не встановлено інше, позови до осіб, які мають місце проживання на території однієї з Договірних Сторін, подаються, незалежно від їх громадянства, в суди цієї Договірної Сторони, а позови до юридичних осіб подаються в суди Договірної Сторони, на території якої знаходиться орган управління юридичної особи, його представництво або філія

Також судом встановлено, що предметом вказаного позову є розірвання шлюбу, що був укладений між сторонами на території Російської Федерації (Сахалінська область), таким чином справа не підсудна Жовтневому районному суду Дніпропетровської області, на підставі позицій зазначеної Конвенції

Пунктом 9 статті 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Враховуючи те, що справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу не підсудна Жовтневому районному суду Дніпропетровської області, тому цивільну справу слід передати на розгляд компетентному суду Сахалінської області Російська Федерація.

Суд звертає увагу на ту обставину, що ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2019 року, справа №212/8705/18, позивачу ОСОБА_2 було вказано на недоліки позовної заяви, а саме надати суду відповідні докази на підтвердження обґрунтованості звернення до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, а саме: реєстрації місця проживання відповідача, або місця знаходження його майна, чи останнього відомого зареєстрованого його місце проживання або перебування, чи постійного його заняття (роботи) на території Покровського району м. Кривого Рогу.

Також суд звертає увагу, ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 березня 2019 року, справа №212/8705/18, позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, повернуто позивачу. Повернуто з Казначейства України УК у Покровському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 38031627, МФО 899998, адреса 50014, м. Кривий Ріг, вул.. Булди,3), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, сплачений судовий збір за подання позовної заяви до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу, в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок), відповідно до квитанції №0.0.1180105587.1 від 09 листопада 2018 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 28, 31, п.9 ст. 187 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу – надіслати за підсудністю на розгляд до Долинського міського суду Сахалінської області (694051, м. Долинськ, вул.. Сахалінська,8, Сахалінська область Російська Федерація).

Роз’яснити учасникам справи, що передача справи, з підстав зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п’яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п’яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Р. В. Дехта