Ухвала суду № 81546110, 06.05.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2019 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді – Шелестова К.О.

з секретарем: Поддубцевою С.Г.

за участю: прокурора – Малишко О.М.

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника – адвоката ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні питання щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 201/2123/19 (пр. № 1-кп/201/576/2019), відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040650000326 і № 12019040650000357, стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська здійснюється судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

На розгляд учасників судового провадження було поставлене питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою до спливу двомісячного строку.

У судовому засіданні прокурор просила продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, пославшись на відсутність законних підстав для зміни запобіжного заходу та на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні просили відмовити у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи відсутністю ризиків, які б були підставою для його продовження, а також відсутністю доказів існування таких ризиків, у зв’язку із чим, просили змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт.

Вислухавши думки учасників судового провадження щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, замінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд доходить висновку про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при застосуванні до обвинуваченого даного виду запобіжного заходу, на час розгляду зазначеного кримінального провадження у суді не відпали і не зменшились, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні декількох кримінальних правопорушень, по яким розгляд по суті ще судом не розпочато, зокрема, не допитані свідки зі сторони обвинувачення, а також не досліджені письмові докази, у зв’язку з чим, враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів, характер інкримінованого обвинуваченому діяння і тяжкість можливого покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, останній, знаходячись на свободі, буде мати можливість перешкодити встановленню істини по справі, переховуватися від суду, незаконно вплинути на свідків та інших учасників кримінального провадження, що, з урахуванням обставин, визначених ст. 178 КПК України, свідчить про неможливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, більш м’який вид запобіжного заходу, котрий, на думку суду, не зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов’язків, а також запобігти зазначеним вище ризикам.

В той же час, суд вважає, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує права та свободи останнього, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його обрання, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості. Всі ці обставини в свої сукупності свідчать про наявність ризиків, визначених в ч. 1 ст. 177 КПК України, що у взаємозв'язку з обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень є підставою для продовження дії найсуворішого запобіжного заходу – тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 331, 369-372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 до 04 липня 2019 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, є 04 липня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: К.О. Шелестов