Рішення № 81545965, 28.03.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

28.03.2019 Єдиний унікальний номер 205/9476/18

Провадження № 2/205/682/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Шавули В.С. за участю секретаря Сербена О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради про усунення перешкоду користуванні будинком шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 20.12.2018р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради у якому просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.01.2019 р. відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач фактично ухвалу про відкриття провадження з копією позовної заяви та доданими до неї документами не отримав, проте за змістом ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, оскільки викликався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до ч.2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

З огляду на викладене, а також враховуючи відсутність заперечень позивача проти ухвалення заочного рішення судом відповідно до ст.ст.280, 281 ЦПК України ухвалено проводити розгляд справи у заочному порядку.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.

Позивач є власником 1/1 будинку за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № НОМЕР_2 від 11.06.2004р. (а.с.8), підставою виникнення права власності є договір дарування НОМЕР_3 реєстр НОМЕР_4 від 24.05.2004 р. посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Базилєвим С.П. (а.с.7).

Згідно довідки № 2366 від 20.11.2018р. про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, входять: ОСОБА_1, ОСОБА_4 - дружина позивача, ОСОБА_2.(а.с.13).

Згідно з ч.1 ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

ОСОБА_2 зареєстрована у вищевказаному будинку, що підтверджується довідкою від 18.11.2018 р., виданою голо квартального комітет №2 ОСОБА_5(а.с.14).

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідач з 1975 року не проживає в зазначеному будинку, що підтверджується актом про не проживання, підписаними сусідами за адресою: АДРЕСА_1

Згідно з ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таким чином, рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є самостійною та достатньою підставою дня зняття цієї особи з реєстрації.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду України від 16.01.2012р. №6-57цс11.

Враховуючи, що відповідач не є власником (співвласником) будинку за адресою: АДРЕСА_1, суд доходить висновку, що вона втратив право користування нею, а право власності позивача у даній справі підлягає захисту, оскільки згідно з ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ч. 2 ст. 405, 391 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст.4, 6, 10, 12, 13, 81-83, 141, 247, 263-264 268, 280-282 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради про усунення перешкоду користуванні будинком шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням- задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: невідомо, адреса проживання: невідомо) такою, що втратила право користування будинком за адресою: АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: невідомо, адреса проживання: невідомо) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн.. 80 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя В. С. Шавула