Ухвала суду № 81544887, 25.03.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14748/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді Ільєвої Т.Г.,

при секретарі судових засідань Кирилюк С.С.,

за участі прокурора Сибірякова О.О.,

захисників Журавель А.Ю., Павлова А.Є., Войтюка В.В.,

підозрюваного ОСОБА_5,

перекладача Заїки М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Ланового Валерія Валерійовича про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №22018101110000181 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,-

ВСТАНОВИВ:

22.03.2019 слідчий слідчого управління Головного управління СБ України ум. Києві та Київській області капітан юстиції Лановий Валерій Валерійович, за погодженням з прокурором відділу прокуратури м. Києва Сибіряковим О.О., звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №22018101110000181 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове слідство по кримінальному провадженню № 22018101110000181, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 вересня 2018 року за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України та за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 та ч. 1 ст. 114 КК України, а також за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189 та ч. 4 ст. 190 КК України.

Так, слідчий вказує, що досудове розслідування не можливо закінчити до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, тобто до 25.03.2019, у зв'язку із необхідністю: отримати три висновки експертизи аудіозвукозапису усного мовлення ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_5 зафіксованого на аудіозвукозаписах негласних слідчих (розшукових) дій, за результатами отриманих висновків експертиз оголосити остаточну підозру ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_5; встановити та допитати як свідка громадянина України ОСОБА_11; виконати з підозрюваними та їх захисниками вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду.

Таким чином, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потеплілого, свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з ціллю уникнення від кримінальної відповідальності, приймаючи до уваги те, що ризики, заявлені під час обрання підозрюваному запобіжного заходу не зменшились, та наявність вказаних ризиків не дає можливість застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, у зв'язку з цим, є необхідність в продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на 60 діб.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.

Захисники та підозрюваний в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, зазначили, що вказані ризики у клопотанні нічим не підтверджуються, підозра є необґрунтованою. Окрім цього, зазначили, що вказаний запобіжний захід не можна продовжувати, так як строки тримання під вартою ОСОБА_5 закінчились, у зв'язку з закінченням дії ухвали слідчого судді.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 03 жовтня 2018 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 04 жовтня 2018 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України..

06.10.2019 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.11.2018 та одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

23 жовтня 2018 року Київський апеляційний суд скасував рішення Печерського районного суду від 06.10.2018 р. та постановив нову ухвалу, якою щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 30 листопада 2018 року включно та визначено заставу, що складає 10000000,00 грн.

Вказане рішення Київського апеляційного суду від 23.10.2018 р., в частині, що стосується внесення підозрюваним ОСОБА_5 застави у розмірі 10000000,00 грн., виконано не було, у зв'язку із чим останній утримується під вартою у Відділі забезпечення досудового слідства СБ України.

30 листопада 2018 року Печерським районним судом м. Києва строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 продовжено до 27.01.2019 року.

25 січня 2019 року Печерським районним судом м. Києва строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 продовжено до 25.03.2019 року включно.

25.03.2019 ухвалою Печерського районного суду м. Києва строки досудового розслідування було продовжено до семи місяців, тобто до 03.05.2019 включно.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст..177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу, які були предметом апеляційного розгляду.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «ОСОБА_12 проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У статті 5 Рекомендації Комітету ОСОБА_13 Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Слідчий суддя приймає до уваги, що у справі потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, направлені на закінчення досудового розслідування.

Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_5 запобіжного заходу або його зміни на менш м'який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім цього, щодо доводів сторони захисту, що до того, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не можливо продовжити, оскільки термін дії ухвали слідчого судді від 25.01.2019 закінчився, слідчий суддя вважає необґрунтованим, так як строк тримання під вартою слідчим суддею встановлено до 25.03.2019 включно, тобто до 00:00 год. наступної доби, а так як дане клопотання розглядається станом на 25.03.2019, доводи сторони захисту є безпідставними.

Так, слідчий суддя у відповідність до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру та приходить до висновку про доведеність ризиків.

Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5, дані про особу підозрюваного, його стан здоров'я, соціальні зв'язки, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження, те, що на даній стадії досудового розслідування не можливо провести всі заплановані слідчі дії, направлені на встановлення фактичних обставин справи та закінчити досудове розслідування, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Разом з цим, клопотання підлягає частковому задоволенню, в частині продовження строку тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 03.05.2019

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №22018101110000181, строк тримання під вартою до 03 травня 2019 включно.

В іншій частині клопотання -відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення в частині про продовження строку тримання під вартою.

Слідчий суддя Т.Г. Ільєва