Ухвала суду № 81544734, 02.05.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 7 11/3504/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2019 року м. Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси – Позарецька С.М.,

при секретарі судових засідань – ОСОБА_1 ОСОБА_2,

за участю прокурора Тараненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання прокурора Черкаської області Овчаренка С.А., що винесене у кримінальному провадженні №12019251010001137, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України про тимчасовий доступ до речей і документів, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Черкаської області Овчаренко С.А. звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, що винесене у кримінальному провадженні №12019251010001137, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів.

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12019251010001137 від 04.03.2019 за фактом умисного вбивства ОСОБА_3, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що 04.03.2019, близько 10 години 05 хвилин, невідома особа чоловічої статі, знаходячись на шостому поверсі першого під?їзду буд. №89 по вул. Героїв Дніпра в м. Черкаси, скоїла вбивство ОСОБА_3, а саме застосовуючи предмет, схожий на пістолет, здійснила близько п?яти пострілів в напрямку ОСОБА_3, який разом зі своєю співмешканкою, ОСОБА_4, щойно вийшли з квартири, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 вогнепальні поранення голови та грудей, від яких останній помер.

Під час проведення 05.03.2019 огляду трупа ОСОБА_3 в приміщенні моргу КНП «Перша Черкаська міська лікарня» Черкаської міської ради вилучено 3 металеві ключі з №097, №113, №210, які постановою слідчого від 05.03.2019 визнані речовими доказами та на які ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.03.2019 накладено арешт.

У подальшому слідством установлено, що один із зазначених ключів, а саме: ключ з №097, відповідно до договору №2018081300001, укладеного 13.08.2018 між співмешканкою ОСОБА_3- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, та АТКБ «ПриватБанк», є ключем від індивідуального сейфу №097.

Також установлено, що ОСОБА_4, яка спільно проживала із ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, зверталася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням про скасування арешту, накладеного на ключ з №097. Ухвалою від 16.04.2019 у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено.

Крім того, встановлено, що у момент вбивства ОСОБА_3, ОСОБА_4 перебувала безпосередньо біля потерпілого, бачила вбивцю, разом з тим, жодних дій стосовно останньої злочинець не вчинив.

Наведене дає підстави вважати, що в індивідуальному сейфі №097 зберігаються речі та документи, які можуть вказувати на мотив вчинення вбивства ОСОБА_3 та слугувати речовими доказами в указаному кримінальному провадженні, якими володів саме ОСОБА_3, що підтверджується фактичним зберіганням ним ключа від індивідуального сейфу №097.

У ході розслідування також установлено, що ОСОБА_4 є адвокатом.

Пунктом третім ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» установлено, що проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов'язаних із здійсненням адвокатської діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у разі проведення тимчасового доступу до речей і документів адвоката слідчий суддя, суд у своєму рішенні в обов'язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також враховує вимоги пунктів 2-4 частини першої цієї статті.

Під час проведення тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених абзацом четвертим цієї частини. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії.

У клопотанні також зазначено, що в ході слідства не встановлено даних, які б підтверджували факт перебування в індивідуальному сейфі №097 документів, пов'язаних із здійсненням адвокатської діяльності ОСОБА_4

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 480 КПК України стосовно адвоката застосовується особливий порядок кримінального провадження.

Враховуючи те, що не виключена можливість отримання ОСОБА_4 дублікату ключа від індивідуального сейфу №097, ініціатор клопотання вважає, що є достатні підстави вважати, що існує реальна загроза вилучення останньою всіх речей і документів, які містяться в зазначеному сейфі, а тому розгляд даного клопотання необхідно проводити без виклику ОСОБА_4, на підставі ч. 2 ст. 163 КПК України.

Беручи до уваги вищевикладене, з метою всебічного розслідування кримінального провадження, перевірки всіх версій, у тому числі можливої причетності до вбивства ОСОБА_3 його співмешканки та, враховуючи, що в матеріалах провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що в індивідуальному сейфі №097 АТКБ «ПриватБанк» зберігаються речі та документи, які можуть вказувати на мотив вчинення вбивства ОСОБА_3 та слугувати речовими доказами в указаному кримінальному провадженні, вилучення та подальший огляд яких впливає на повноту, об'єктивність і всебічність досудового розслідування, а також те, що іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою інформації, отриманою внаслідок проведення тимчасового доступу, є неможливим, прокурор просить надати дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, що містяться в індивідуальному сейфі з № 097, який на праві власності належить АТКБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570), що знаходиться в приміщенні за адресою: вул. Байди Вишневецького, 40, м. Черкаси.

В судовому засіданні прокурор Тараненко В.О. підтримав подане клопотання та додатково пояснив, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12019251010001137 від 04.03.2019 за фактом умисного вбивства ОСОБА_3, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Під час проведення 05.03.2019 огляду трупа ОСОБА_3 вилучено 3 металеві ключі з №097, №113, №210, які постановою слідчого від 05.03.2019 визнані речовими доказами та на які ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.03.2019 накладено арешт. У подальшому слідством установлено, що один із зазначених ключів, а саме: ключ з №097, відповідно до договору №2018081300001, укладеного 13.08.2018 між співмешканкою ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та АТКБ «ПриватБанк», є ключем від індивідуального сейфу №097. Також установлено, що ОСОБА_4, яка спільно проживала із ОСОБА_3 зверталася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням про скасування арешту, накладеного на ключ з №097. Ухвалою від 16.04.2019 у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено. Крім того, встановлено, що у момент вбивства ОСОБА_3, його співмешканка ОСОБА_4 перебувала безпосередньо біля потерпілого, бачила вбивцю, разом з тим, жодних дій стосовно останньої злочинець не вчинив. Наведене дає підстави вважати, що в індивідуальному сейфі №097 зберігаються речі та документи, які можуть вказувати на мотив вчинення вбивства ОСОБА_3 та слугувати речовими доказами в указаному кримінальному провадженні, якими володів саме ОСОБА_3, що підтверджується фактичним зберіганням ним ключа від індивідуального сейфу №097. Також зазначив, що перелік речей, який міститься в індивідуальному сейфі №097 він не може конкретно уточнити, оскільки в ході проведення досудового розслідування не вдалося вияснити, що саме там зберігається. Таким чином, просив задовольнити клопотання на підставі обґрунтування, викладеного у ньому та з урахуванням доказів доданих до нього.

На підставі ч. 2 ст. 163 КПК України з метою недопущення зміни або знищення речей та документів, що містять інформацію доступ до якої є предметом клопотання слідчого, судове засідання проводиться без виклику ОСОБА_4

Представник АТКБ «ПриватБанк» в судове засідання не з?явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання.

Заслухавши доводи прокурора, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019251010001137 від 04.03.2019, у рамках якого було подане клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав:

згідно з ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою у володінні, якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити з їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ч. 2 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Згідно з п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю, а також відомості, які можуть становити банківську таємницю.

Згідно із п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв’язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

За положеннями п.п.4.1 п.4 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою НБУ 14.07.2006 №267 вилучення (виїмка) речей і документів, які містять інформацію, що становить банківську таємницю, проводиться на підставі ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів та в порядку і з дотриманням вимог глави 15 розділу II Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 132 КПК України, - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Варто зазначити, що тимчасовий доступ до речей і документів проводиться лише за зареєстрованим кримінальним провадженням, тобто в разі офіційно розпочатого кримінального переслідування (п.1 ч.2 ст. 160 КПК України).

Між тим, як на думку слідчого судді подане клопотання не відповідає нормам статті 160 КПК України. Зокрема, ні в клопотанні, ні в судовому засіданні прокурором не зазначені речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати.

Крім того, подане клопотання суперечить вимогам ч. 2 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», де зазначено про обов?язковість зазначення у рішенні суду переліку речей, документів, що планується відшукати, виявити та вилучити.

Є доведеним клопотання в частині дотримання вимог ч. 6 ст. 163 КПК України. Жодним чином не обгрунтоване клопотання щодо охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, враховуючи норми ст. 162 КПК України та той факт, що користувачем та володільцем речей та документів, що зберігаються (можуть зберігатися) у сейфі є ОСОБА_4 - професійний адвокат.

Відповідно до статті 161 КПК, речами і документами, до яких заборонено доступ, є: листування або інші форми обміну інформацією між захисником та його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта, у зв’язку з наданням правової допомоги; об’єкти, які додані до такого листування або інших форм обміну інформацією.

За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_4, остання є адвокатом. При цьому, її не було допитано на предмет з?ясування переліку речей та документів, які зберігаються у сейфі в банку, враховуючи, що договір на користування сейфом укладено між ОСОБА_4 та АТ КБ «Приватбанк»; належності таких речей і документів певним особам; не з»ясовано обставини щодо знаходження ключа №097 саме у потерпілого ОСОБА_3 тощо.

Доводи про те, що метою надання тимчасового доступу до речей і документів є перевірка однієї із версій вбивства ОСОБА_3 – це перевірка версії щодо можливої причетності до злочину його співмешканки адвоката ОСОБА_4 не виправдовують мету обраного заходу забезпечення кримінального провадження – тимчасовий доступ до речей та документів.

Відповідно до статті 1 згаданого Закону, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов’язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов’язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов’язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Також, види адвокатської діяльності передбачені у статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Отже, представництво інтересів клієнта, що здійснюється на підставі договору, про надання правової допомоги, належить до видів адвокатської діяльності.

Як передбачено частинами 1 та 2 статті 22 Закону, адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності. Інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав). При цьому інформація або документи, що отримані від третіх осіб і містять відомості про них, можуть поширюватися з урахуванням вимог законодавства з питань захисту персональних даних.

Відповідно до статті 10 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09.06.2017, - адвокатською таємницею є: факт звернення особи за правовою допомогою; будь-яка інформація, що стала відома адвокату, адвокатському бюро, адвокатському об’єднанню, помічнику адвоката, стажисту або іншій особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням), у зв’язку з наданням професійної правничої (правової) допомоги або зверненням особи за правовою допомогою; зміст будь-якого спілкування, листування та інших комунікацій (в тому числі з використанням засобів зв’язку) адвоката, помічника адвоката, стажиста з клієнтом або особою, яка звернулася за наданням професійної правничої (правової) допомоги; зміст порад, консультацій, роз’яснень, документів, відомостей, матеріалів, речей, інформації, підготовлених, зібраних, одержаних адвокатом, помічником адвоката, стажистом або наданих ним клієнту в рамках професійної правничої (правової) допомоги чи інших видів адвокатської діяльності. Розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів досудового розслідування і суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю.

Адвокат має створити належні умови зберігання документів та інформації, переданих йому клієнтом, адвокатських досьє та інших матеріалів, що знаходяться в його розпорядженні і містять адвокатську таємницю.

Таким чином, інформація отримана під час представництва інтересів клієнта на підставі договору про надання правової допомоги, є адвокатською таємницею, розголошення якої заборонено за будь-яких обставин.

Інформація та документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за згодою клієнта або особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання професійної правничої (правової) допомоги, що викладена у її письмовій заяві. При цьому, з метою захисту своїх професійних прав та гарантій адвокатської діяльності адвокат має право продовжити зберігати інформацію та документи в статусі адвокатської таємниці (ст. 10 Правил адвокатської етики).

Отже, розголошення інформації, яка становить адвокатську таємницю, можуть здійснюватись виключно за письмовою заявою клієнта з передбачених Законом підстав.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 23 згаданого Закону, професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: 1) забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності; 2) забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, особи, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням, а також від особи, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю, надання відомостей, що є адвокатською таємницею. З цих питань зазначені особи не можуть бути допитані, крім випадків, якщо особа, яка довірила відповідні відомості, звільнила цих осіб від обов’язку зберігати таємницю в порядку, передбаченому законом; 3) проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя; 4) забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов’язаних із здійсненням адвокатської діяльності.

Таким чином, адвокат не може бути допитаний, крім випадків, коли особа, яка довірила відповідні відомості, звільнила його від обов’язку зберігати таємницю в порядку, передбаченому цим Законом.

Як передбачено частиною 2 статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката слідчий суддя, суд у своєму рішенні в обов’язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також враховує вимоги пунктів 2-4 частини першої цієї статті. Під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених абзацом четвертим цієї частини. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії. З метою забезпечення дотримання вимог цього Закону щодо адвокатської таємниці під час проведення зазначених процесуальних дій представнику ради адвокатів регіону надається право ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, що зазначаються у протоколі. Неявка представника ради адвокатів регіону за умови завчасного повідомлення ради адвокатів регіону не перешкоджає проведенню відповідної процесуальної дії.

В рішеннях «Головань проти України», «ОСОБА_5 і інший проти Франції», суд вказав, що Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод не виключає обмеження прав адвоката в разі, коли є підстави припускати причетність адвоката до скоєного злочину. В такому випадку, метою обшуку повинен бути збір доказів проти безпосередньо адвоката, а не його клієнта. Так, у справі «Ходорковський і Лебедєв проти РФ» зазначено, що слідство не могло не знати, що ОСОБА_5 був адвокатом заявників в кримінальній справі, в зв'язку з чим, вилучення його документів по цій справі було грубим порушенням адвокатської таємниці.

Таким чином, подане клопотання та долучені матеріали жодним чином не дають підстав слідчому судді вважати, що адвокат ОСОБА_4 може бути причетною до вчиненого кримінального правопорушення, за якими проводиться досудове розслідування за кримінальним провадженням № 12019251010001137 від 04.03.2019, окрім того, що вона була очевидцем вбивства ОСОБА_3; не є обґрунтованим клопотання в частині необхідності втручання в адвокатську діяльність, враховуючи, що володільцем речей та документів, що зберігаються у сейфі є адвокат ОСОБА_4, яка хоч і була співмешканкою ОСОБА_3 В А., але могла здійснювати адвокатську діяльність в інтересах як самого ОСОБА_3, так і підприємства, керівником якого він був.

Крім того, клопотання не обгрунтоване і в частині належності сейфа, який хоч і є власністю АТ КБ «Приватбанк», але фактичним його володільцем є ОСОБА_4

Отже, на думку слідчого судді, не є доведеним можливість виконання завдання, для виконання якого прокурор звернувся до суду із даним клопотанням, а тому у його задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.40, 131, 132, 159-168, КПК України слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання прокурора Черкаської області Овчаренка С.А., що винесене у кримінальному провадженні №12019251010001137, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України про тимчасовий доступ до речей і документів, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_6