Вирок № 81541907, 24.04.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

справа № 752/5090/19

провадження №: 1-кс/752/3392/19

У Х В А Л А

про накладення арешту

24.04.2019 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., за участю секретаря Воробйова І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури м. Києва Вільчинського О.В., у кримінальному провадженні №42019100000000073, відомості щодо якого 31.01.2019 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді звернувся прокурор із вказаним клопотанням, в якому просив накласти арешт на об'єкт нерухомого майна (незавершене будівництво) загальною площею 9349 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та об'єкт нерухомого майна (незавершене будівництво) загальною площею 9349 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_2, що на праві власності належить ОСОБА_2.

Прокурор обґрунтовує клопотання тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019100000000073 від 31.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2, разом із невстановленими особами., умисно, зловживаючи довірою ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у період часу з серпня 2016 року по серпень 2018 року, під приводом надання останнім майнових прав на нерухоме майно, заволоділи земельними ділянками, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3, загальною площею 0,6248 ГА та які на праві приватної власності належали ПП «Нерухомість Ірпеня», за наступних обставин.

Так, влітку 2016 року ОСОБА_3 перебував у місті Києві, разом із своїм батьком ОСОБА_4, до нього, як власника підприємства ПП «Нерухомість Ірпеня», звернувся ОСОБА_2 з пропозицією придбати земельні ділянки для їх подальшої забудови. В ході зустрічі останнім було запропоновано ОСОБА_3 надати в користування вищезазначені земельні ділянки для забудови. В свою чергу ОСОБА_2 зобов'язався передати у власність ОСОБА_3 19% від збудованої площі об'єктів нерухомості земельних ділянках. Після чого, між ПП «Нерухомість Ірпеня», власником якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено ряд договорів про право користування земельними ділянками, а також додатки до них, згідно яких розподіл майнових прав на житлові та нежитлові приміщення, які повинні були бути збудованими на вказаних земельних ділянках переходили ОСОБА_3

В кінці 2017 року ОСОБА_2 було збудовано 2 будинки та внесено до реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо 28% готовності об'єкта. Пізніше, ОСОБА_3 стало відомо, що майнові права на квартири та нежитлові приміщення, які були розподілені відповідно до акту та заздалегідь оговорені із ОСОБА_2, були реалізовані на користь третіх осіб.

Дії ОСОБА_2 були сплановані раніше на введення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в оману з метою заволодіння в такий спосіб землею для забудови 30 тис. кв.м. та в подальшому майновими правами на збудовані об'єкти.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що вказаний об'єкт нерухомого майна належить ОСОБА_2.

Прокурор вказав на те, що метою накладення арешту на вказані об'єкти нерухомого майна є забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, встановлення всіх об'єктивних обставин у кримінальному провадженні та забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). Для унеможливлення здійснити дії, пов'язані із пошкодженням, знищенням, використанням, перетворенням, передачі, відчуження іншим способом, з метою прийняття законних процесуальних рішень, притягнення винних осіб до відповідальності, прокурор вважає необхідним заходом забезпечення кримінального провадження є накладення арешту, в зв'язку з цим просить подане клопотання задовольнити.

В судове засідання прокурор не з'явились про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Слідчий суддя визнав за можливе провести розгляд даного клопотання без виклику власника майна та слідчого і прокурора.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 КПК України під час судового розгляду та у випадках, передбачених цим Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Положеннями ч. 1 ст. 107 КПК України визначено, що рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію.

Враховуючи вищевказані положення КПК України, слідчий суддя вважає за можливо розглянути клопотання за відсутності прокурора та без фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього документи, вважає необхідним задовольнити клопотання, виходячи з наступного.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення зокрема: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчий суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна враховує правові підстави для арешту майна, а саме те, що вказані земельні ділянки є об'єктом вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані в якості речових доказів у кримінальному провадженні, з урахуванням положень ст. 98 КПК України; наявність суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у вигляді недоотриманого прибутку та нерухомого майна збудованого на вказаних земельних ділянках.

Крім того, вирішуючи питання про можливість накладення арешту на вказане у клопотанні майно, слідчий суддя приймає до уваги розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, доводи сторони обвинувачення та позицію потерпілої сторони щодо підстав накладення арешту на майно.

Як вбачається із матеріалів клопотання, вказані об'єкти нерухомого майна, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на момент розгляду клопотання належать ОСОБА_2, але враховуючи умови укладених договорів, згідно яких ОСОБА_2, може реалізувати свій злочинний умисел в більшому об'ємі, тобто здійснити відчуження вказаних об'єктів нерухомого майна, що призведе до збільшення розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слідчий суддя вважає необхідним накласти арешт з метою недопущення порушення прав ПП «Нерухомість Ірпеня».

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про обгрунтованість клопотання та наявність достатніх правових підстав для накладення арешту на вказані об'єкти нерухомого майна, у зв'язку із цим клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури м. Києва юрист 1 класу Вільчинського О.В. про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на об'єкт нерухомого майна (незавершене будівництво) загальною площею 9349 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та об'єкт нерухомого майна (незавершене будівництво) загальною площею 9349 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_2, що на праві власності належить ОСОБА_2.

Ухвала виконується негайно слідчим та прокурором.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.

Слідчий суддя Ю.Ю. Мазур