Рішення № 81539013, 06.05.2019, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/1684/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 травня 2019 року Київський районний суд м. Полтави в складі: головуючого - судді Самсонової О.А., секретар - Горошко О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради про встановлення факту проживання на правових підставах та визнання права користування житловим приміщенням, третя особа - Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №2», -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідача про встановлення факту проживання на правових підставах та визнання права користування житловим приміщенням.

В позовній заяві посилалися на те, що ОСОБА_1 з сином ОСОБА_2 з 10 травня 1995 року за рішенням адміністрації ДК ЖЕП «Будівельник» проживає та зареєстрована у кімнаті АДРЕСА_1 житловою площею 21,3 кв.м.

Зазначеною кімнатою позивачі фактично користуються з дати вселення (прописки), а саме з 10 травня 1995 року.

01 серпня 2017 року КП «ЖЕО №2» прийнято гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 на баланс.

01 серпня 2017 року ОСОБА_1 укладено з КП «ЖЕО №2» договір про надання послуг по кімнаті АДРЕСА_1

З метою забезпечення можливості приватизації позивачами займаного ними жилого приміщення - кімнати АДРЕСА_1 позивачі просили суд встановити факт проживання на правових підставах у кімнаті АДРЕСА_1 з 10 травня 1995 року.

Також просили визнати право користування житловим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 з 10 травня 1995 року.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Полтави від 04 квітня 2019 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач надав відзив на позов, у якому зазначив, що у вирішенні справи посилається на розсуд суду. У відзиві зазначив, що діє виключно в межах закону і жодними своїми діями чи бездіяльністю не створював порушення, невизнання чи оспорювання прав позивачів, в тому числі і права на приватизацію житла.

Третя особа КП «ЖЕО №2» звернулась до суду з заявою, у якій повідомила, що проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Інші клопотання та заяви по суті справи учасники справи суду не подавали.

Суд, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 10 травня 1995 року (а.с.5-6).

ОСОБА_2 постійно проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 10 травня 1995 року (а.с.8).

01 серпня 2017 року КП «ЖЕО №2» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку (гуртожитку) по АДРЕСА_1 (а.с.12).

01 липня 2017 року КП «ЖЕО №2» та ОСОБА_1 також укладено договір №126504-1 про відшкодування витрат за спожиту електроенергію, згідно якого КП «ЖЕО №2» укладає з ПАТ «Полтаваобленерго» договір на поставку електроенергії для забезпечення потреб мешканців гуртожитку електроенергією та здійснюватиме оплату вартості електричної енергії, що поставляється ПАТ «Полтаваобленерго» для потреб ОСОБА_1 у відповідності з умовами договору постачання електричної енергії, а ОСОБА_1 щомісячно відшкодовує КП «ЖЕО №2» витрати, які воно несе у зв'язку з оплатою фактично спожитої ОСОБА_1 електричної енергії (а.с.11).

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Частиною 1 статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтею 310 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Дослідженими по справі доказами встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правомірно проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1

Але оскільки ордер на вселення у вказану кімнату не зберігся, іншим чином підтвердити, користування даним житлом на правових підставах позивачі можливості не мають.

Доказів на спростування тієї обставини, що позивачі на правових підставах користуються наведеним житлом, відповідачем суду не надано.

Тому позовні вимоги про встановлення факту проживання на правових підставах у кімнаті АДРЕСА_1 ОСОБА_1 з 10 травня 1995 року та ОСОБА_2 з 10 травня 1995 року підлягають до задоволення.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання за ними права користування житловим приміщенням - кімнатою №99 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, суд бере до уваги, що згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Проте, дослідженими в судовому засіданні доказами не встановлено порушення, невизнання чи оспорення відповідачем права позивачів на користування вказаним житловим приміщенням.

Тому не встановлено підстав для захисту їх права користування житлом.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Територіальної громади м.Полтави в особі Полтавської міської ради про встановлення факту проживання на правових підставах та визнання права користування житловим приміщенням задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 на правових підставах у кімнаті АДРЕСА_1 з 10 травня 1995 року.

Встановити факт проживання ОСОБА_2 на правових підставах у кімнаті АДРЕСА_1 з 10 травня 1995 року.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права користування житловим приміщенням відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1, проживаюча: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,

позивач - ОСОБА_2, проживаючий: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2,

відповідач - Управління майном комунальної власності міста Виконавчого комітету Полтавської міської ради, місцезнаходження: м.Полтава, вул.Соборності, 36, код ЄДРПОУ 13967034,

третя особа - Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №2», місцезнаходження: м.Полтава, вул.Івана Мазепи, 30, код ЄДРПОУ 13961729.

Головуючий О.А.Самсонова

06.05.2019