Ухвала суду № 81538356, 06.05.2019, Якимівський районний суд Запорізької області

УХВАЛА

iменем України

Справа № 330/2687/17

1-во/330/7/19

"06" травня 2019 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Федорець С.В.,

суддів: Гусарової В.В.,

Нестеренко Т.В.,

при секретарі судового засідання Шеліповій Ю.О.,

за участю: прокурора Якимнюка С.А.,

потерпілого ОСОБА_2,

представника потерпілого

адвоката Безуха А.М.,

потерпілих ОСОБА_4,

представника потерпілого Мотора Н.А.,

розглянувши у судовому засіданні заяву представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Безуха А.М. про виправлення описок і арифметичних помилок, роз`яснення вироку суду від 02.07.2018 року відносно ОСОБА_7 за ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні № 1-кп/330/56/2018,

в с т а н о в и в:

В провадженні Якимівського районного суду Запорізької області перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 190 КК України.

02 липня 2018 року по вказаному кримінальному провадженню було постановлено вирок, згідно якого ОСОБА_7 було визнано винною за ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 190 КК України, задоволено цивільні позови та стягнуто витрати на проведення експертиз.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 06 грудня 2018 року апеляційну скаргу прокурора було залишено без задоволення, вирок Якимівського районного суду Запорізької області від 02 липня 2018 року стосовно ОСОБА_7 залишено без змін.

17 грудня 2018 року матеріали справи повернулись на адресу Якимівського районного суду Запорізької області, вирок було звернено до виконання.

02 квітня 2019 року на адресу Якимівського районного суду Запорізької області від представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Безуха А.М. надійшла заява про виправлення описок і арифметичних помилок у вироку суду, роз`яснення вироку суду, мотивована тим, що згідно вищезазначеного вироку встановлено, що ОСОБА_7 маючи умисел на заволодіння грошовими коштами клієнта ПАТ КБ «Приватбанк», незаконно підключилась до автоматизованої системи «Приват 24» та без надання згоди ОСОБА_2 здійснила незаконне перерахування коштів з рахунку ОСОБА_2 НОМЕР_1 в сумі 66860 гривень.

Однак не враховано, що на зазначеному рахунку ОСОБА_2 грошових коштів не було. Підключення ОСОБА_7 до рахунку ОСОБА_2 через систему «Приват 24» було здійснено з метою отримання кредиту в електронному вигляді на картковий рахунок ОСОБА_2 і фактично заволодіння грошовими коштами ПАТ КБ «Приватбанк» шляхом отримання кредиту на ім`я ОСОБА_2 Це підтверджується тим, що судом встановлено в подальшому, що з метою прикриття та маскування своєї злочинної діяльності та зменшення ризику блокування карти клієнта службою банку ОСОБА_7 здійснила часткове погашення існуючої заборгованості по рахунку ОСОБА_2 в сумі 53380 гривень. Тобто незаконне перерахування коштів з рахунку ОСОБА_2 НОМЕР_1 в сумі 66860 гривень було проведено за рахунок кредитного ліміту, незаконно відкритого ОСОБА_7 на ім`я ОСОБА_2 в автоматизованій системі «Приват 24».

Таким чином висновок, що ОСОБА_7 заволоділа грошовими коштами ОСОБА_2, що знаходились на рахунку ОСОБА_2 НОМЕР_1 в сумі 13480 гривень із розрахунку: 66860-53380=13480 гривень невірний, оскільки не враховано порядок погашення кредиту та відсотків.

Як зазначає заявник, загальна заборгованість ОСОБА_2 по кредиту складає 33303,81 гривень, що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 19391,93 гривень, заборгованості за відсотками у розмірі 6244,20 гривень, пені 6620,5 гривень та комісії у розмірі 10447,18 гривень. Це підтверджується матеріалами справи Господарського суду Запорізької області № 908/5135/15, копії яких ухвалою Господарського суду Запорізької області № 908/5135/15 від 02 листопада 2015 року направлено слідчому управлінню Якимівського РВ УМВС до кримінально провадження № 12014080170001447.

Як вбачається із тексту заяви, внаслідок описки у вироку суду зазначено, що суд знайшов підстави для задоволення цивільного позову ОСОБА_2 на суму 13480 гривень. Однак по-перше суми збитку від отриманого кредиту для ПАТ КБ «Приватбанк» більша і складається із заборгованості за кредитом у розмірі 19391,93 гривень, заборгованості за відсотками у розмірі 6244,20 гривень, комісії у розмірі 10447,18 гривень.

Крім того, як зазначає представник потерпілого, цивільний позов потерпілим не заявлявся, що чітко зазначено в його поясненнях при закінченні досудового слідства, оскільки грошові кошти саме ОСОБА_2 ОСОБА_7 не використовувала, а використала виключно кредитні кошти.

На підставі вищевикладеного, представник потерпілого просить суд роз`яснити наступне: підключення ОСОБА_7 до рахунку ОСОБА_2 через систему «Приват 24» було здійснено з метою отримання кредиту в електронному вигляді на картковий рахунок ОСОБА_2 і для заволодіння грошовими коштами ПАТ КБ «Приватбанк» шляхом отримання кредиту на ім`я ОСОБА_2 Незаконне перерахування коштів з рахунку ОСОБА_2. НОМЕР_1 в сумі 66860 гривень було проведено за рахунок кредитного ліміту, незаконно відкритого ОСОБА_7 на ім`я ОСОБА_2 в автоматизованій системі «Приват 24».

Крім того, представник потерпілого просить суд виправити помилку в частині суми шкоди, а саме: «сума шкоди «13480 гривень» виключити, зазначити «сума шкоди, завдана ПАТ КБ «Приватбанк» - 33303,81 гривень, що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 19391,93 гривень, заборгованості за відсотками у розмірі 6244,20 грн., пені 6620,5, комісії 10447,18 гривень», фразу «Задоволенню підлягає заявлений цивільний позов ОСОБА_2 в сумі 13480 гривень» виключити.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні наполягає на задоволенні заяви, пояснивши, що цивільний позов він не подавав та не підписував, до судового засідання не з`являвся, оскільки йому адвокатом було роз`яснено, що такої необхідності немає, оскільки жодних претензій до обвинуваченої не заявлено.

Представник потерпілого адвокат Безух А.М. наполягає на задоволенні заяви, пояснюючи, що викладені у заяві факти повністю підтверджуються матеріалами, наданими Господарським судом Запорізької області до матеріалів кримінального провадження на стадії досудового розслідування.

Прокурор проти задоволення заяви заперечує, вважає, що у разі задоволення заяви буде змінено зміст вироку в частині фактичних обставин кримінального правопорушення. При цьому наголошує на тому, що розгляд кримінального провадження проводився у порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, оскільки фактичні обставини скоєння обвинуваченою кримінальних правопорушень ніким із учасників процесу не оспорювалися, а тому судом не ухвалювалося рішення про допит потерпілого ОСОБА_2 та дослідження письмових доказів з боку обвинувачення, що містилися у матеріалах кримінального провадження. Враховуючи наведене, вважає заяву необґрунтованою, просить відмовити у її задоволенні.

Потерпіла ОСОБА_4 підтримала заяву представника потерпілого адвоката Безуха А.М.

Представник потерпілого Мотора Н.А. залишила вирішення питання на розсуд суду.

Інші потерпілі до судового засідання не з`явилися, не повідомивши суд про причини неявки, про час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

Засуджена та її захисник до судового засідання не з`явилися, засудженою було подано заяву з проханням розглядати заяву без її участі.

Згідно ст. 379, 380 КПК України питання про внесення виправлень та роз`яснення вироку суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень та як встановлено з матеріалів кримінального провадження, потерпілим ОСОБА_2 на досудовому слідстві 15.06.2017 року було заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_7 на його користь грошових коштів у сумі 13480 гривень. (том 1 а.с. 232).

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про наступне.

Твердження потерпілого ОСОБА_2 та його представника про те, що ОСОБА_2 цивільний позов не заявлявся не знайшли свого підтвердження в ході судового засідання. При цьому суд також зважає на те, що згідно до матеріалів кримінального провадження потерпілий та його представник належним чином повідомлялися про дати проведення судових засідань по даному кримінальному провадженню. Також потерпілим було отримано копію вироку суду, що він особисто підтвердив.

Крім того, посилання представника потерпілого на наявність в матеріалах кримінального провадження матеріалів, наданих Господарським судом Запорізької області, не підтверджені, оскільки, згідно до вироку суду, дослідження доказів проводилося у порядку ст. 349 КПК України, ніким з учасників фактичні обставини скоєння кримінального правопорушення не оспорювалися. Тому судом не приймалося рішення про допит потерпілого ОСОБА_2 та не досліджувалися і не долучалися до матеріалів провадження докази, на які посилається представник потерпілого.

Крім того, судом також приймається до уваги те, що потерпілим ОСОБА_2 та його представником не було використано право на апеляційне оскарження вироку суду, до апеляційної інстанції, будучи належним чином повідомленими, потерпілий ОСОБА_2 та його представник не з`явилися, жодних заяв не подавали.

Згідно ч.1 ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Однак, описками є помилки, зумовлені неправильним написанням слів, але не всіх, а лише тих, які мають істотний характер і можуть ускладнювати його розуміння чи виконання судового рішення.

Якщо в результаті арифметичних підрахунків у судовому рішенні допускаються пропуски цифр, випадкові перенесення цифр, спотворення результату обчислення внаслідок несправної обчислювальної техніки тощо, тобто допускаються очевидні арифметичні помилки, суд має право виправити такі помилки як самостійно, так і за заявою учасника кримінального провадження. При цьому потрібно мати на увазі, що суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився. Помилки, допущені у висновку експерта або у письмових доказах, не можуть бути предметом виправлення. Зазначені арифметичні помилки можуть бути усунені лише шляхом допиту експерта та уточнення ним свого висновку або шляхом оцінки письмового доказу, тобто під час розгляду питання по суті, а не у порядку, передбаченому статтею 379 КПК України.

Ухвали про виправлення описок і помилок у судовому рішенні не можуть змінювати його суть.

У даному випадку заявником фактично ставиться питання про зміну обставин справи щодо розміру, кількості та механізму незаконного привласнення грошових коштів. Отже, суд вважає, що заявником фактично порушено питання про зміну судового рішення шляхом внесення до нього нових даних та виключення встановлених судом фактичних обставин вчинення злочину, що не може бути предметом судового розгляду, який проводиться судом за правилами ст. 379 КПК України. Тому заява про виправлення зазначених описок та очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні задоволена бути не може.

Згідно ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Роз'яснення судового рішення - це виклад судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі у частині, на яку звернуто увагу у заяві учасників судового провадження або органу його виконання, і розуміння або виконання якої викликає труднощі, але без внесення змін до судового рішення і без розгляду тих питань, що не були предметом судового провадження. Тому в заяві про роз'яснення судового рішення особа, яка звертається до суду, повинна обов'язково зазначити, що саме в резолютивній частині або в іншій частині судового рішення є незрозумілим, в чому полягає ця незрозумілість рішення, які варіанти його тлумачення пропонуються та як це вплине на виконання судового рішення. При цьому варто наголосити, що суд не має права роз'яснювати застосовані в судовому рішенні поняття, які потребують спеціальних знань, а також роз'яснювати судові рішення апеляційної і касаційної інстанцій. Якщо у заяві порушується питання про зміну судового рішення або про внесення до нього нових даних або про роз'яснення мотивів прийнятого рішення, суд має ухвалити рішення про відмову в роз'ясненні судового рішення.

Заява представника потерпілого про роз'яснення вироку в частині висновку суду щодо механізму незаконного привласнення грошових коштів не відповідає положенням ст. 380 КПК України, оскільки у цьому випадку заявником фактично порушується питання щодо роз'яснення правових підстав ухвалення вироку. Оскільки наведення правових підстав та оцінка доказів є складовою мотивування судового рішення, то зазначені в заяві питання не можуть бути роз'яснені, згідно з вимогами ст. 380 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вирок є чітким та зрозумілим, арифметичних помилок при його виготовленні не допущено, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння, та відповідає вимогам кримінально-процесуального закону, а тому у задоволенні заяви представника потерпілого про його роз'яснення та виправлення арифметичних помилок потрібно відмовити.

Керуючись ст. ст. 379, 380 КПК України, суд,

Ухвалив :

У задоволенні заяви представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Безуха А.М. про виправлення описок і арифметичних помилок, роз`яснення вироку суду від 02.07.2018 року відносно ОСОБА_7 за ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні № 1-кп/330/56/2018 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Якимівський районний суд Запорізької області протягом семи днів з дня її оголошення, а особами, які не з'явилися у судове засідання, - з дня отримання ними копії цієї ухвали.

Головуючий суддя: С.В. Федорець

Судді: В.В. Гусарова

Т.В. Нестеренко