Рішення № 81535623, 06.05.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2-а/243/53/2019

Номер справи 243/2966/19

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«06» травня 2019 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді - Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №19 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за адміністративним позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ЛЕЩЕНКО Сергія Вікторовича до Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про скасування Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 509446 від 06 березня 2019 року, -

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача ОСОБА_1, адвокат Лещенко С.В. звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з адміністративним позовом до Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про скасування Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 509446 від 06 березня 2019 року, обґрунтувавши свої вимоги тим, що Постановою, серії НК №509446 поліцейського роти БПП в м. Краматорську та Слов'янську управління патрульної поліції в Донецькій області департаменту патрульної поліції від 06 березня 2019 року по справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1, піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425. Постанова мотивована тим, що 06 березня 2019 року о 18 годині 40 хвилин, на 671 кілометрі автодороги Київ - Довжанський ОСОБА_1 керував транспортним засобом Меrcedes 190-D, номерний знак НОМЕР_1 (Чехія) не маючи реєстраційних документів на транспортний засіб чим порушив п.2.1б Правил дорожнього руху України. (ПДР)

Вважає, що застосоване до ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу у 425 гривень є незаконним, неправомірним та необґрунтованим з огляду на відсутність складу адміністративного правопорушення.

Термін «Керування транспортним засобом» слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв. незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксування. Зазначена правова позиція відображена у пункті 27 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»

Таким чином, правопорушення, передбачене ч. 1 ст.126 КУпАП має місце з моменту початку руху автомобіля.

Зазначає, що 06 березня 2019 року о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_1 не керував зазначеним у Постанові автомобілем Меrcedes 190-D, номерний знак НОМЕР_1 (Чехія), тобто він не знаходився у самому автомобілі а знаходився біля нього, що можуть підтвердити свідки.

Таким чином, ОСОБА_1 жодним чином не порушував вимог Правил Дорожнього руху, тому при складанні Постанови, інспектором патрульної служби було порушено вимоги ст. ст. 7, 256, 280 КУпАП.

Оскаржувану Постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню судом, оскільки обставини зазначені в постанові не відповідають фактичним обставинам справи.

Просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 509446 від 06 березня 2019 року, складену відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 грн., та закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю у його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лещенко С.М., який діє на підставі Ордеру на надання правової допомоги, серії ДН №074518 від 25 березня 2019 року, до судового засідання не з'явився. 06 травня 2019 року надав до суду Заяву, в які просив справу розглянути у його відсутності та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 (а.с. 31).

Представник відповідача - Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції - Семібратова Д.О., яка діє на підставі Довіреності № 22641/3/012019 від 08 січня 2019 року, в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином (а.с. 24).

26 квітня 2019 року Семібратова Д.О. до суду надала Заяву в якій просила суд справу розглянути у її відсутності та відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 (а.с.29).

Також у наданому до суду Відзиві на позовну заяву Представник відповідача - Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції - Семібратова Д.О., зазначила, що ОСОБА_1 у позові зазначений неналежний відповідач. Відповідно до п.7 ч.1 ст. 4 КАС України суб'єктом владних повноважень являється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Батальйон патрульної поліції в м. Краматорськ та Слов'янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції та не являється юридичною особою. Юридичною особою є лише Департамент патрульної поліції, ідентифікаційний код юридичної особи - 40108646, місцезнаходження : 03048, м. Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3.

Вважає, що відповідачем має бути зазначений або Департамент патрульної поліції, або поліцейський роти №4 БПП в м. Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП старший сержант поліції Горянський Олександр Сергійович.

Також вважає, що вимоги Позивача є безпідставними, оскільки 06 березня 2019 року в м. Слов'янську до екіпажу № 117 під керуванням поліцейського роти №3 БПП в м. Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП, рядового поліції Соколова Олександра Олександровича, звернувся громадянин та повідомив, що він являється охоронцем певного об'єкту та давно спостерігає, як особа вживає алкогольні напої та сідає за кермо автомобіля Меrcedes 190-D, номерний знак НОМЕР_1 (Чехія) та керує транспортним засобом.

Громадянин здійснив повідомлення під час перезміни екіпажу, тому виклик був переданий екіпажу у складі: старшого сержанта поліції Горянського Олександра Сергійовича, молодшого лейтенанта поліції Алексаняна Давида Андрійовича, капрала поліції Олійника Вадима Сергійовича.

Прибувши на місце, за адресою: а/д М-03 671 км приблизно о 18 годині 30 хвилин, було виявлено транспортний засіб Меrcedes 190-D, номерний знак НОМЕР_1 (Чехія), який рухався під керуванням ОСОБА_1, було встановлено, що водій керував транспортним засобом з номерним знаком, що був закритий іншим предметом, чим порушив п. 30.2 ПДР України, а також не мав при собі реєстраційного документа на транспортний засіб, чим порушив п. 2.1 б ПДР України .

Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме, порушення вимог п. 30.2 ПДР України, відповідальність за яке передбачене ст. 125 КУпАП та порушення вимог п. 2.1 б ПДР України, відповідальність за яке передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП було прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення, щодо позивача.

Також під час спілкування з водієм були виявлені явні ознаки алкогольного сп'яніння, але водій відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння. Тому на водія був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП серія БД № 214296, який знаходиться на розгляді у Слов'янському міськрайонному суді Донецької області, судді: Ільяшевич О.В.

Відповідно статті 279 КУпАП, розгляд справи почався з представлення інспектора, інспектор оголосив, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснив особі, що брала участь у розгляді справи, її права і обов'язки: ст. ст. 268, 287-289, 307, 308 КУпАП, ст. 63 Конституції України.

Відповідно статті 278 КУпАП та п. 5 Розділу III Наказу № 1395 від 07 листопада 2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектор з'ясував питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; Відповідно до ч.1ст. 222 КУпАП Органи Національної поліції уповноважені розглядати справи за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 125 та ч.1 ст.126 КУпАП.

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Згідно з ч.2 ст. 258 КУпАП Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Відповідно ч.5 ст.258 КУпАП, якщо під час складання постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 КУпАП, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; Розгляд справи відбувався у присутності позивача.

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягають до адміністративної відповідальності. Ніяких клопотань позивач не заявляв.

Згідно зі ст. 285 КУпАП ОСОБА_1 було ознайомлено зі змістом Постанови та вручено копію постанови.

Позивач в своєму позові оспорює факт законності, винесеної на нього постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При винесенні постанови поліцейський керувався Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-УІІІ, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про дорожній рух» № 3353-ХІІ від 30.06.1993 р., Постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» та Наказом № 1395 від 07.11.2015 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».

Згідно з п.11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580 - VII, поліцейський уповноважений здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, п.8 ч.1 ст. 23 цього Закону встановлює, що поліцейський, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до п.п. 2.1 б ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб. Відповідно до п.п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України.

Тому просить суд у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовити.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лещенко Сергія Вікторовича до Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про скасування Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 509446 від 06 березня 2019 року підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу Адміністративного Судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог п.2.1 а. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність, передбачена ч.1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.

Відповідно до ст. 285 КУпАП у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

Як вбачається з відтиску на Поштовому конверті та сповіщення про отримання поштового відправлення, ОСОБА_1 отримав оскаржувану Постанову 14 березня 2019 року (а.с.5), а до суду звернувся з даним позовом 25 березня 2019 року. Тому ним не пропущений строк на оскарження Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 509446 від 06 березня 2019 року.

За статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення Правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (зокрема ст. 126).

Згідно ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що 06 березня 2019 року поліцейським роти № 4 Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції старшим сержантом поліції Горянським О.С. було складено Постанову серії НК № 509446 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно якої його було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП і накладено штраф в розмірі 425 грн.

Відповідно до Постанови серії НК № 509446 від 06 березня 2019 року, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом Меrcedes 190-D, номерний знак НОМЕР_1 (Чехія), 06 березня 2019 року о 18 годині 30 хвилин в Слов'янському районі, адміністративний шлях М-03 Київ Довжанський, 671 км, керував транспортним засобом з номерним знаком, що закритий стороннім предметом, а також не мав реєстраційного документу на транспортний засіб, чим порушив п.30.2 та п. 2.1.б ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 та ст. 125 КУпАП (а.с.17).

Згідно пункту 2.1.б Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон);

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 затверджена Інструкція з оформлення поліцейських матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не в автоматичному режимі.

Пунктом 9 розділу 3 зазначеної Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складання протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у справі, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано в якості свідка.

Відповідно до ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність подій адміністративного правопорушення. Наявність подій правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Кодексом адміністративного судочинства України встановлено, а саме ст.ст.72-90, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порушення вищевказаних вимог закону в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення, не зважаючи на невизнання позивачем своєї вини, інспектором поліції не зазначено жодного доказу наявності вини позивача, не наведено мотиви відхилення інших доказів, на які посилався позивач, чи висловлених останнім доводів, що фактично є порушенням права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні.

Відповідачем на підтвердження правомірності винесення постанови було надано суду відеозапис з нагрудних камер поліцейських, однак з наданого відеозапису видно лише, що ОСОБА_1 знаходиться біля автомобіля. Доказів того, що ОСОБА_1 дійсно керував автомобілем Меrcedes 190-D, номерний знак НОМЕР_1 (Чехія) 06 березня 2019 року о 18 годині 30 хвилин, на даному відеозапису відсутні, а інших доказів вини ОСОБА_1 представником відповідача суду не надано.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що оскаржувана Постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.

Таким чином, в порушення частини 3 статті 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення.

З цього приводу суд зазначає, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення від 06 березня 2019 року серії НК № 509446 посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеофайл від 06 березня 2019 року не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративних правопорушень.

Аналогічний Висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 24 січня 2019 року (справа №428/2769/17), у якій зазначив, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеофайл не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративних правопорушень.

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Таким чином суд позбавлений можливості перевірити доводи, викладені в оскаржуваній позивачем Постанові, щодо вчинення ним порушення вимог п.2.1. б ПДР України.

Також відповідачем суду не надано інших доказів, які б вказували на порушення ОСОБА_1 п.2.1. б ПДР України.

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Також суд не приймає до уваги посилання представника відповідача - Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, Семібратової Д.О., на ті підстави, що батальйон не може бути належним відповідачем по справі, оскільки він є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції, оскільки адміністративну процесуальну правосуб'єктність відповідача можуть набувати різні за організаційно-правовою формою, завданнями й компетенцією суб'єкти - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа тощо, фізичні та юридичні особи публічного й приватного права, колективні утворення без статусу юридичної особи. Отже, об'єктивна реальність здійснення сучасного адміністративного судочинства, участь в адміністративному процесі різних за формою та змістом суб'єктів свідчать про невідповідність практиці адміністративного процесу понять «відповідач», «суб'єкт владних повноважень», передбачених КАС України

Таким чином, зважаючи на приписи національного адміністративного процесуального законодавства, практику функціонування суб'єктів владних повноважень (суб'єктів публічної адміністрації), адміністративного судочинства, можна зробити висновок, що в адміністративному процесі повноваження відповідача можуть реалізовувати колективні утворення без статусу юридичної особи - виборчі комісії, структурні підрозділи органів державної влади, державних органів, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Предметом оскарження в адміністративному суді, крім інструментів діяльності публічної адміністрації, у Кодексі адміністративного судочинства України слід також передбачити й діяльність (рішення, дії), бездіяльність суб'єктів невладних (публічних) повноважень (фізичних, юридичних осіб приватного права) у зв'язку з реалізацією ними приписів спеціального адміністративного законодавства.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню щодо визнання протиправною Постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та її скасування.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим необхідно визнати протиправною та скасувати Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії НК № 509446 від 06 березня 2019 року у відношенні нього і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись вимогами ст. ст. 2-16, 19-20. 49, 121-126, 131, 159-167, 181, 193, 227-228, 241, 244, 246, 250-251, 255, п.3 частини 3 статті 286, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про Національну поліцію», Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ЛЕЩЕНКО Сергія Вікторовича до Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про скасування Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 509446 від 06 березня 2019 року - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 509446 від 06 травня 2019 року, складену відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Першого Апеляційного адміністративного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий загальний суд як адміністративний суд.

Учасники справи, а також особи які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повний текст рішення складено 06 травня 2019 року.

Головуючий:

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Т.А. Хаустова.