Постанова № 81535239, 06.05.2019, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/2376/19

Провадженя№ 3/266/913/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2019 року м. Маріуполь

Суддя Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області Шишилін О.Г., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, пенсіонер, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

за ст. 124 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2019 року, о 10 год. 10 хвил., Донецька область, м. Маріуполь, Приморський район, вул.. Гагаріна, б. 22 водій ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 211140 д.н.з. НОМЕР_3 з причіпним простоєм д.н.з. НОМЕР_4 перед поворотом ліворуч не надав т.з. VOLKSWAGEN TIGUAH д.н.з НОМЕР_5, який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого здійснив із ним зіткнення від чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушено п. 10.4 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_2 з'явився в судове засідання, надав письмові пояснення в яких винним себе визнав, розкаявся у скоєному, просив суд суворо не карати.

Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновками експерта, речовими доказами тощо.

Відповідно до п. 1.3, 1.4, 1.5 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до п. 10.4 Правил дорожнього руху України зокрема перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.

Проаналізувавши показання водіїв - учасників ДПТ, з урахуванням письмових доказів, а саме схеми місця ДТП, яка була складена на місці та підписана учасниками ДТП та до якої будь-яких зауважень не було внесено, фото таблиці, вважаю, що саме дії водія ОСОБА_2 які не відповідали вимогам п. 10.4 Правил дорожнього руху України, що призвело до небезпечної дорожньої обстановки (аварійної ситуації), знаходились у причинному зв'язку з настанням цієї ДТП, а водію ОСОБА_3 не може бути поставлено за провину, що він не зміг уникнути зіткнення, оскільки він не зобов'язаний був виходити з можливості грубого порушення Правил дорожнього руху іншим водієм.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 585/8/16-к, провадження № 51-2167км18. ВС роз'яснив, що у випадку дорожньо-транспортної події за участю декількох водіїв для вирішення питання про наявність чи відсутність в їхніх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідними частинами статті 286 КК України, необхідно встановити причинний зв'язок між діяннями (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, дослідити характер та черговість порушень, які вчинив кожен із водіїв, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з'ясувати ступінь участі кожного у спричиненні злочинного наслідку. А кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом виключається.

Вказана правова позиція Верховного Суду може бути застосована при розгляді справ про адміністративні правопорушення за ст.124 КУпАП.

Таким чином, в ході розгляду було встановлено, що ОСОБА_2 20 квітня 2019 року, о 10 год. 10 хвил., Донецька область, м. Маріуполь, Приморський район, вул.. Гагаріна, б. 22 керуючи автомобілем ВАЗ 211140 д.н.з. НОМЕР_3 з причіпним простоєм д.н.з. НОМЕР_4 в порушенням п. 10.4 ПДР перед поворотом ліворуч не надав т.з. VOLKSWAGEN TIGUAH д.н.з НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_3, який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого здійснив із ним зіткнення від чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Оскільки, адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна, в діях ОСОБА_2 є склад даного адміністративного правопорушення.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення метою якого є саме виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення так само і запобігання вчиненню нею нових правопорушень, суддя враховує обставини вчиненого адміністративного правопорушення, його наслідки, особу ОСОБА_2, який раніше до адміністративної або кримінальної відповідальності не притягувався, пенсіонер, пом'якшуючою відповідальність обставиною суддя визнає щире каяття, у зв'язку із чим вважає можливим накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальних межах санкції ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст.. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 124, 276, 283, 284 КУпАП України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340,00 гривень розрахунковий рахунок № 31112149005001, одержувач Донецьке УК Донецької області/21081300, Банк ГУДКСУ В Донецькій області, МФО 899998, ЄДРПОУ 38033949, код платежу 21081300)

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 384,20 грн. на користь держави з наступними реквізитами (отримувач коштів: Маріуп. УК/Приморс. р-н/ 22030101, код ЄДРПОУ 37989721, банк отримувача Казначейство, код банку отримувача (МФО): 899998, розрахунковий рахунок № 31216206005055).

Постанова може бути оскаржена до Донецького Апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення.

Суддя: Шишилін О. Г.