Рішення № 81534554, 06.05.2019, Баранівський районний суд Житомирської області

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/686/19

Провадження № 2/273/266/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2019 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Новицького Є. А. секретаря судових засідань Макарчук І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія»Автомобільні дороги України» в особі філії «Баранівський райавтодор» дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» про стягнення середнього заробітку за час затримки проведення повного розрахунку,-

В С Т А Н О В И В:

15.04.2019 ОСОБА_2 (надалі також позивач) звернувся в суд із позовом до Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія»Автомобільні дороги України» в особі філії «Баранівський райавтодор» дочірнього підприємства « Житомирський облавтодор» (надалі також відповідач) про стягнення середнього заробітку за час затримки проведення повного розрахунку.

Вказані вимоги обгрунтовував тим, що 31.10.2018 її було звільнено із займаної посади в Дочірньому підприємстві філії «Баранівський райавтодор» за власним бажанням. При цьому, остаточний розрахунок з нею організація не провела. Відповідно до судовго наказу від 22 листопада 2018 року з відповідача на її користьбуло стягнено заборгованість по заробітній платі, в тому числі середню заробітню плату за час затримки проведення повного розрахунку за період з 31 жовтня 2018 року по 19 листопада 2018 року в сумі 4 889 грн 82 коп. Вказані кошти було стягнено на її користь 28 березня 2019 року. Таким чином, остаточний розрахунок з нею було здійснено у період, що не був охоплений нею під час подачі заяви на видачу судового наказу.

З огляду на викладене позивач вирішила звернутися до суду із вказаним позовом.

Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення стороні за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

При цьому, відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують відзив відповідач не надав.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося на підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України.

У відповідності до п.3, п.4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подала відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Судом встановлено, що судовим наказом Баранівського районного суду Житомирської області від 22 листопада 20187 року було задоволено заяву ОСОБА_2 та стягнено з відповідача по даній справі на її користь заборгованість по заробітній платі, в тому числі і середню заробітню плату за час затримки проведення повного розрахунку за період з 31 жовтня 2018 року по 19 листопада 2018 року в сумі 4 889 грн 82 коп (а.с. 8).

Згідно Постанови відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 09.03.2019 серії ВП № 58095288 виконавче провадження було закрите у зв'язку з виконанням рішення суду 28.03.2019 (а.с. 10).

З доданого розрахунку середньої заробітної плати за час затримки проведення повного розрахунку вбачається, що з моменту звільнення по день фактичного розрахунку заборгованість відповідача перед позивачем становить 33 100 грн 32 коп (а.с. 4).

Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/ «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.

Європейський Суд неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу №1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.

Таким чином, з огляду на те, що право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП, Законам України «Про оплату праці», а позивач знаходився з відповідачем в трудових відносинах, при звільненні не отримаввсі належні йому платежі, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського Суду.

При вирішенні питання щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, суд виходить з наступного.

Згідно статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній в постанові від 21.01.2015 року у справі № 6-195цс14, механізм здійснення розрахунку середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

Методика розрахунку середнього заробітку для всіх інших виплат визначена в абзаці 3 пункту 2 Порядку, в якому зазначено, що у всіх інших випадках (крім розрахунку виплат за відпустку) збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,календарних днів за цей період.

З огляду на викладене при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року, постанові Верховного Суду України №6-287цс16 від 01 березня 2017 року.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Доказів щодо відсутності вини роботодавця у невиплаті заробітної плати у встановлені законодавством строки відповідачем не надано.

За таких обставин зазначена середня заробітна плата в розмірі 33 100 грн 32 коп. за час прострочення розрахунку підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь держави, становить 704 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 280, 430 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» в особі філії «Баранівський райавтодор» дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» на користь ОСОБА_2 середню заробітну плату за час затримки проведення повного розрахунку за період з 20 листопада 2018 року по 28 березня 2019 року в розмірі 33 100 (тридцять три тисячі сто) грн 32 коп.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія»Автомобільні дороги України» в особі філії «Баранівський райавтодор» дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» на користь держави судовий збір врозмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. (Реквізити для сплати судового збору: ККДБ 22030101, рахунок 31211206006037, назва рахунку- судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), назва отримувача: УК у Баран.р-н/Баранівський р-н/22030101), код отримувача: 37573026, МФО 899998 Казначейство України (ЕАП).

Рішення в частині стягнення у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Є.А. Новицький