Вирок № 81534269, 03.05.2019, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/1120/18

1-кп/264/100/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.05.2019 р. місто Маріуполь

Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

Головуючої - судді Литвиненко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Юдіної О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050770000103 від 09.01.2018 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Маріуполя Донецької області, громадянина України, не одруженого, дітей не має, має середню технічну освіту, не судимого, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, м.т.НОМЕР_6, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України,

за участю: прокурорів Буцулаєва Є.Ф., Федченко А.О., потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника потерпілих ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

09.01.2018 року, приблизно о 17 годині 20 хвилин, водій ОСОБА_1 керував на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу технічно справним автомобілем «DAEWOO Nexia», реєстраційний номер НОМЕР_1, на якому в порушення вимог:

п.12.4 Правил дорожнього руху України, де сказано: «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год»,

п.12.9б) Правил дорожнього руху України, де сказано: «перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил»,

здійснював рух проїжджою частиною вул. Макара Мазая з боку вул. 7-ий Проїзд у напрямку пр-ту Бойка (нині Нікопольський) в Кальміуському районі м. Маріуполя Донецької області зі швидкістю не менше 63,8 км/год, яка перевищувала максимально дозволену на даній ділянці дороги швидкість 50 км/год.

Проїжджаючи ділянку дороги в районі АЗС «Паралель» за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Макара Мазая, буд. 8а, на якій розташований нерегульований пішохідний перехід, позначений дорожніми знаками 5.35.1 - 5.35.2 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра», водій ОСОБА_1, діючи необережно, в порушення вимог п.18.1 Правил дорожнього руху України, де сказано:

п 18.1 - «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», проявляючи злочинну недбалість, маючи об'єктивну можливість спостерігати пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які перетинали проїзну частину вулиці Макара Мазая справа наліво відносно руху транспортного засобу по нерегульованому пішохідному переходу, не вжив своєчасно заходів до зменшення швидкості або зупинки автомобіля під його керуванням з метою дати дорогу пішоходам, в результаті чого передньою частиною кузова керованого ним автомобіля «DAEWOO Nexia», реєстраційний номер НОМЕР_2, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 Після наїзду автомобілем «DAEWOO Nexia», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 на пішохода ОСОБА_2 останнього відкинуло на смугу зустрічного руху, де на нього було скоєно повторний наїзд невстановленим в ході досудового розслідування автомобілем «DAEWOO LANOS» під керуванням невстановленого досудовим розслідуванням водія, який рухався проїжджою частиною вулиці Макара Мазая в зустрічному напрямку з боку пр-ту Бойка (нині Нікопольський) в напрямку вул. 7-ий Проїзд в м.Маріуполі.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної події пішоходу ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження, а саме: садна по передній поверхні верхньої третини правої гомілки, міжм'язова гематома правої гомілки, садна тіла правої стопи, перелом основи 3-4 плюснових кісток правої стопи без зміщення, складний компресійно-осколковий вдавлений перелом великогомілкової кістки зліва з пошкодженнями зв'язок, що ускладнився травматичним синовітом, відрив ліктьового відростка правого ліктьового суглобу зі зміщенням, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Кримінальна відповідальність за вказаний злочин передбачена ст. 286 ч. 1 КК України, а саме за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вказав, що обвинувачення йому зрозуміле, вину у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесне ушкодження визнає повністю. Зазначав, що обставини вчинення кримінального правопорушення в обвинувальному акті викладені вірно. Пояснив, що проживає за зазначеною в обвинувальному акті адресою із рідною сестрою та племінником. З 2001 року має права водія, з того ж часу керує транспортним засобом. 09 січня 2018 року від керував власним автомобілем Деу Нексія по вул.Макара Мазая в Кальміуському районі м.Маріуполя в напрямку пр.Нікопольського приблизно о 17.00 - 17.10 год. Було темний час доби. Ліхтарів вздовж дороги не було, іншого освітлення теж. Він рухався на увімкнувши ближнє світло фар. Наближаючись до автозаправки «Паралель» він розминувся із зустрічною машиною, яка світила фарами і раптом за 8-10 метрів перед собою він побачив двох пішоходів, то були подружжя ОСОБА_2. Він відразу почав гальмування, але все одно стався удар та він скоїв наїзд на потрепілого ОСОБА_2 в ліву частину його тулуба. Потерпілу ОСОБА_3 він не вдарив машиною, оскільки її відштовхнув потерпілий в сторону і вона впала на дорогу. Перед тим як побачив пішоходів він рухався із швидкістю 50-53 км/год. Також поблизу з місцем наїзду розташований знак «Пішохідний перехід», але його з дороги не видно. Також на дорозі розташована пішохідна зебра. Позаду нього їхала поліцейська машина, яка також зіткнулась з ним в задній бампер. В той час як потерпілий ОСОБА_2 впав на дорогу, назустріч їхав автомобіль ДЕУ сірого кольору, який також заціпив потерпілого на дорозі лівою частиною бамперу, а потім з місця скоєння злочину зник. Потім приїхала швидка допомога та забрала в лікарню обох потерпілих . Також приїхала поліція для оформлення ДТП. Дорога була в той день суха з легкою замороззю. Наступного дня він поїхав в лікарню до потерпілих та віддав їм 2000 гривень на лікування. Зараз він офіційно не працює, роботи практично не має, періодично підробляє в таксі на машині товариша. Цивільний позов щодо відшкодування матеріальної шкоди та витрати на правову допомогу визнавав повністю, проти відшкодування моральної шкоди не заперечував, але її розмір просив визначити на розсуд суду, оскільки вважав його завищеним. В судових дебатах пояснив, що він щиро розкаюється у скоєному злочину, приносить вибачення потерпілим, яким частково відшкодував шкоду. Також просив суд не позбавляти його волі, оскільки йому треба працювати, щоб відшкодувати шкоду заподіяну потерпілим, які не наполягають на суворій мірі покарання.

На підтвердження встановлених судом обставин, під час судового розгляду судом були безпосередньо досліджені в порядку ст.94 КПК України подані сторонами кримінального провадження докази, а саме:

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 09 січня 2018 року в період часу з 17.10 - 17-30 години він із дружиною ОСОБА_3 пішком йшли по вул.Макара Мазая з 7-го проїзду в Кальміуському районі м.Маріуполя в магазин, який знаходився на протилежній стороні дороги. В районі знаходження автозаправки стояв знак «Пішохідний перехід» та була намальована зебра на дорозі. Від автомойки падало на дорогу світло, тому все було добре видно, не дивлячись на те, що вже був темний час доби. Він з дружиною стали на неї та почали переходити дорогу. Приблизно за 100 метрів вони побачили автомобіль під керуванням ОСОБА_1, як то потім з'ясувалось. Вони вирішили, що встигнуть перейти дорогу, але автомобіль не знижував швидкість, а потім стався удар, від якого потерпілий впав на капот машини, а з нього на асфальт, де пролежав до приїзду швидкої допомоги. Відчував сильний біль. Дружину він встиг відштовхнути. Його госпіталізували до лікарні, зробили операцію на лівій руці та з 09 січня по 19 лютого 2018 року він перебував на стаціонарному лікуванні, а потім лікувався амбулаторно. ОСОБА_1 в лікарню приніс на ліки йому 2000 грн., лист тимчасової непрацездатності сплатили лише на 50% від його посадового окладу, без премій. В той день він знаходився в тверезому стані. На їх одязі не було світло відражаючих елементів. Свист від гальмування він чув перед самим ударом. Також після ДТП вони звернулись із заявою до страхової компанії. Вважає, що діями обвинуваченого йому заподіяно моральну шкоду, яка виразилася в фізичних стражданнях та бездопоміжності, порушенні життєвого укладу родини та інше. Цивільний позов підтримує. Покарання просить призначити у вигляді штрафу, але із обов'язковим позбавленням обвинуваченого права керування транспортними засобами на максимальний строк. Також додав, що ОСОБА_1 не збивав його дружину, травми вона отримала від падіння на асфальт, коли він відштовхнув її від автомобіля ОСОБА_1, який швидко наближався. Наполягав, якщо б він не відштовхнув її, то ОСОБА_1 скоїв би наїзд і на його дружину.

Потерпіла ОСОБА_3. в судовому засіданні пояснила, що 09 січня 2018 року о 17.30 годині вона з чоловіком ОСОБА_2 йшли в магазин міжкімнатних дверей, що розташований на вул.Макара Мазая в напрямку 7-го проїзду в Кальміуському районі м.Маріуполя. Вони по пішохідному переходу стали перетинати проїзджу частину по якій вона бачила як їде машина під керуванням ОСОБА_1. В цей момент її відштовхнув чоловік в сторону та вона від удару впала на дорогу, а коли повернулась, то побачила чоловіка який лежав також на дорозі. Потім приїхала швидка та обох забрала в лікарню, де лікарі встановили у неї забій колінного суглобу, голені. З якої швидкістю їхала машина сказати не може, але свист гальмування вона перед ударом чула. Світло фар було не ярким, в очі не сліпило. ОСОБА_1 дав на лікування 2000 гривень, з яких вони порівну витратили на придбання ліків. Коли вона встала з асфальту, побачила машину поліції, але ж удару між машинами не було. Цивільний позов підтримує. Просить обов'язково позбавити обвинуваченого права керування транспортними засобами на максимальний строк.

Витяг з ЄРДР номер кримінального провадження: 12018050770000103, дата реєстрації провадження: 2018-01-09 21:29:22, фабула правопорушення: 09.01.2018 року о 17.20 годині водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 мешкає АДРЕСА_1, керуючи автомобілем DAEWOO Nexia р/н НОМЕР_1, рухаючись по вул. М.Мазая в Кальміуському районі м. Маріуполя з боку 7-го проїзду в напрямку вул. Сормовської в районі б. 8 «а» скоїв наїзд на пішоходів: 1) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 мешкає АДРЕСА_3, діагноз: закритий перелом правої ліктьової кістки, перелом в/3 стегна, ЗЧМТ, СГМ; госпиталізований до травматологічного відділення МЛ №1. 2) ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 мешкає АДРЕСА_3, діагноз: забиття лівого колінного суглобу, лікування амбулаторне, які перетинали проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу з права наліво відносно руху транспортного засобу.

Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.01.2018 року. Перший транспортний засіб: DAEWOO NEXIA н/з НОМЕР_2 зовнішні пошкодження, наявність слідів та інших речових доказів на транспортному засобі: деформація переднього номерного знаку, капоту попереду по центру, розбито переднє вітрове скло, зігнуте переднє ліве дзеркало заднього виду, розбита задня права блок-фара, задній бампер справа. Другий транспортний засіб: VOLKSWAGEN PASSAT н/з НОМЕР_8 зовнішні пошкодження, наявність слідів та інших речових доказів на транспортному засобі: розбита передня ліва блок-фара, капот попереду зліва, передній бампер зліва, переднє ліве крило. З місця події вилучено автомобіль DAEWOO NEXIA н/з НОМЕР_1.

Протокол огляду транспортного засобу від 24.01.2018 року VOLKSWAGEN PASSAT, 2005 року випуску, в кузові сірого кольору, основне ушкодження аварійного характеру зосереджені в передній лівій бічній габаритної частини кузова автомобіля, пошкоджені: передня ліва блок фара зруйнована, пластик бампера зліва, деформація металу на передньому лівому крилі, в передній частині капота зліва; на бампері з переходом на крило, є накладення речовини чорного кольору. ушкодження розташовуються спереду назад і зліва на право відносно поздовжньої осі автомобіля.

Протокол огляду транспортного засобу від 31.01.2018 року DAEWOO NEXIA н/з НОМЕР_2, 2007 року випуску, в кузові бежевого кольору, основні пошкодження аварійного характеру зосереджені в передній і задній правій габаритної частини автомобіля. пошкодження передньої габаритної частини автомобіля: деформація металу у вигляді вм'ятин номерного знаку, деформація металу у вигляді вм'ятин на передній частині капота, вітрове скло автомобіля в лівій частині має пошкодження павутиноподібної форми. ушкодження розташовуються спереду назад і з права на ліво відносно поздовжньої осі автомобіля. пошкодження задньої правої габаритної частини автомобіля: задні праві блок фара зруйнована, деформація у вигляді вм'ятин, зчісування металу на задньому правому крилі, пошкодження пластика бампера справа, ушкодження розташовуються спереду назад щодо поздовжньої осі автомобіля і зліва на право.

Постанова про долучення до кримінального провадження речового доказу від 09.01.2018 року, а саме автомобілю DAEWOO Nexia н/з НОМЕР_1.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11.01.2018 року клопотання слідчого слідчого відділу Центрального ВП Головного управління Національної поліції в Донецькій області Федіна О.В. про арешт майна, у кримінальному провадженні до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050770000103 від 09.01.2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України розглянуто, накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме вилучений в ході огляду місця події автомобіль DAEWOO Nexia, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_5, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_7 належить ОСОБА_1, шляхом заборони відчуження, розпорядження автомобілем та покладенням обов'язків на ОСОБА_1 за першою вимогою слідчого надати автомобіль для проведення експертизи.

З розписки ОСОБА_1 видно, що він від слідчого отримав належний йому автомобіль Деу Нексія НОМЕР_1, який зобов'язується зберігати (без зміни його після ДТП) до вирішення кримінального провадження по суті. Зберігати автомобіль за адресою: "Авіатор", гараж №243. Про відповідальність за неналежне зберігання ввіреного йому майна попереджений.

Висновок експерта ДНДЕКЦ №1/19-17 від 22.02.2018 року, з якого видно, що:

З технічної точки зору з урахуванням результатів дослідження пошкоджень встановлено, що автомобіль DAEWOO NEXIA р.н. НОМЕР_1 має ушкодження заднього правого крила, заднього правого ліхтаря, заднього бамперу в лівій частині. Під час огляду автомобіля DAEWOO NEXIA р.н. НОМЕР_1 встановлено, що основні ушкодження кузова автомобіля, які утворились у результаті контакту з тілом пішохода розташовані у передній переважно в лівій частині кузова автомобіля, а саме: капот, вітрове скло.

З урахуванням проведеного дослідження, а також ушкоджень, зафіксованих на автомобілях і методик, прийнятих в області автотехніки та трасології, випливає, що місце зіткнення автомобіля DAEWOO NEXIA р.н. НОМЕР_1 та автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT р.н. НОМЕР_8 розташовується в районі утворення перехрещення сліду гальмування лівих коліс автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT р.н. НОМЕР_8 і правих слідів гальмування коліс автомобіля DAEWOO NEXIA р.н. НОМЕР_1. З урахуванням характеру утворення ушкоджень частин транспортних засобів та слідової інформації, а саме наявність сліду гальмування автомобіля DAEWOO NEXIA р.н. НОМЕР_1 та автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT р.н. НОМЕР_8, які мають продовження від місця зіткнення транспортних засобів до місця кінцевого розташування транспортних засобів, можна зробити висновок про те, що при первинному контакті автомобіль DAEWOO NEXIA р.н. НОМЕР_1 та автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT р.н. НОМЕР_8 знаходився русі. Гальмівна система автомобіля DAEWOO NEXIA р.н. НОМЕР_1 на момент огляду, а відповідно і на момент дорожньо-транспортної пригоди перебувала в працездатному стані. Рульове керування автомобіля DAEWOO NEXIA р.н. НОМЕР_1, на момент огляду, а відповідно і на момент дорожньо-транспортної пригоди перебувало в працездатному стані.

Довідка про витрати на проведення судової експертизи технічного стану транспортних засобів та транспортно-трасологічної експертизи № 1/19-17 від 22.02.2018 року, з якої видно, що витрати на проведення експертизи становлять 858,00 грн.

Висновок експерта № 128 від 08.02.2018 року, з якого видно, що: тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_3 при зверненні по медичну допомогу: забиття лівого колінного суглоба, що ускладнився гемартрозом (при пункції колінного суглоба вилучено 40 мл, геморагічного вмісту), забиття правого гомілковостопного суглоба, утворилися в результаті дії тупих предметів, можливо в зазначений термін, при описаних обставинах постанови, і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я на термін понад шість, але не більш двадцяти одного дня.

Будь-яких даних про наявність та концентрацію алкоголю в її крові в медичних документах немає.

Висновок експерта № 129 від 12.02.2018 року, з якого видно, що: тілесні ушкодження, виявлені у потерпілого ОСОБА_2 при зверненні по медичну допомогу: садно по передній поверхні верхньої третини правої гомілки, міжм'язова гематома правої гомілки, садна тила правої стопи, перелом основи III-IV плеснових кісток правої стопи без зміщення, складний компресійно-оскольчастий вдавлений перелом великогомілкової кістки зліва з пошкодженнями зв'язок, що ускладнився травматичним синовіїтом, відрив ліктьового відростка правого ліктьового суглоба зі зміщенням, утворилися в результаті дії тупих предметів, можливо в зазначений термін, при описаних в постанові обставинах, і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які спричиняють за собою тривалий розлад здоров'я на термін понад двадцять один день.

- Враховуючи характер та локалізацію пошкоджень, в момент первинного контакту пішохід ОСОБА_2 був обернений лівою бічною поверхнею тіла до джерела травмуючої сили в вертикальному положенні, і міг пересуватися.

- Тілесні ушкодження: складний компресійно-оскольчатий вдавлений перелом великогомілкової кістки зліва з пошкодженнями зв'язок, що ускладнився травматичним синовіїом, могли утворитися в результаті удару о виступаючі частини автомобіля «DAЕWOO Nexia», та відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричиняють за собою тривалий розлад здоров'я на термін понад двадцять один день.

- Не виключена можливість, що садно на передній поверхні верхньої третини правої гомілки, міжм'язова гематома правої гомілки, садна тила правої стопи, перелом основи III-IV плеснових кісток правої стопи без зміщення, відрив ліктьового відростка правого ліктьового суглоба зі зміщенням, могли утворитися в результаті дії тупих предметів, якими могли бути виступаючі частини автомобіля «DAEWOO Ланос» при ДТП, коли пішохід знаходився в положенні сидячи, облокоченим на коліно, голова була схилена донизу та була спрямована до сторони смуги зустрічного руху, та був обернений правою бічною поверхнею тіла до автомобіля «DAEWOO Ланос». Дані тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричиняють за собою тривалий розлад здоров'я на термін понад двадцять один день.

- Будь-яких пошкоджень в ділянці голови та обличчя в наданих медичних документах немає.

- Не виключена можливість, що садна тила правої стопи, перелом основи III-IV плеснових кісток правої стопи без зміщення, можуть свідчити про можливий переїзд колесом транспортного засобу.

- Не виключена можливість утворення відриву ліктьового відростка правого ліктьовою суглоба зі зміщенням і при подальшому падінні з капота автомобіля «DAEWOO Nexia» та ударом правим ліктьовим суглобом о дорожнє покриття,

- Згідно наданих медичних документів, при дослідженні його крові знайдений спирт етиловий у кількості 4,77%о, що відноситься до тяжкого алкогольного сп'яніння.

- Згідно наданих медичних документів, при дослідженні його сечі наркотичні речовини не знайдені.

Протокол проведення слідчого експерименту від 20.02.2018 року за участю свідка ОСОБА_8, в ході якого свідок ОСОБА_8 розповів та вказав на місці обставини події, що відбувалася 09.01.18 року, приблизно о 17.20 годин, а саме, перебуваючи на передньому пасажирському сидінні автомобіля «Деу Нексія» д/н НОМЕР_1 під керуванням незнайомого парня, здійснював рух по вул. М.Мазая з боку вул. 7-й проїзд в напрямку пр. Бойка в темний час доби, проїжджа частина дороги не була освітлена міським освітленням, освітлення здійснювалося ближнім світлом фар. Побачив хлопця і дівчину, які рухалися по пішохідному переходу з права на ліво, водій автомобіля "Деу" застосував екстрене гальмування, проте стався наїзд передньою лівою габаритною частиною автомобіля на пішохода чоловіка, який розташовувався лівою частиною тулуба до автомобіля. Пішохода від удару закинуло на лобове скло автомобіля зліва і відкинуло в сторону лівої смуги зустрічного руху. Момент наїзду на дівчину не бачив. Після чого стався сильний удар в задню габаритну частину автомобіля, вийшовши з автомобіля побачив на правій смузі попутного руху автомобіль "Фольксваген" з пошкодженнями в передній лівій габаритній частині. Були проведені відповідні заміри, проведено фотографування та складена і відображена графічно схема.

Протокол проведення слідчого експерименту від 20.02.2018 року за участю свідка ОСОБА_9, в ході якого свідок ОСОБА_9 розповів та вказав на місці обставини події, що відбувалася 09.01.18 року, приблизно о 17.20 годин, а саме, перебуваючи на передньому пасажирському сидінні автомобіля «Фольксваген Пассат» під керуванням ОСОБА_10, здійснював рух по вул. М.Мазая з боку вул. 7-й проїзд в напрямку пр. Бойка в темний час доби, проїжджа частина дороги не була освітлена міським освітленням, освітлення здійснювалося ближнім світлом фар. Попереду, на відстані близько 20 метрів, в попутному напрямку рухався автомобіль "Деу Нексія", у якого в районі пішохідного переходу різко загорілися стоп сигнали, в світлі фар побачив силует пішохода, наїзд на нього, закид пішохода на капот і падіння його в сторону смуги зустрічного руху. Були проведені відповідні заміри, проведено фотографування та складена і відображена графічно схема.

Протокол проведення слідчого експерименту від 20.02.2018 року за участю свідка ОСОБА_11, в ході якого свідок ОСОБА_11 розповів та вказав на місці обставини події, що відбувалася 09.01.18 року, приблизно о 17.20 годин, а саме, здійснюючи рух на службовому автомобілі «Фольксваген Пассат» д/н НОМЕР_8 по вул. М.Мазая з боку вул. 7-й проїзд в напрямку пр. Бойка в темний час доби, проїжджа частина дороги не була освітлена міським освітленням, освітлення здійснювалося ближнім світлом фар. Попереду, на відстані близько 20 метрів, в попутному напрямку рухався автомобіль "Деу Нексія", у якого перед пішохідним переходом різко загорілися стоп сигнали, в світлі фар побачив силует пішохода, наїзд на нього, закид пішохода на капот і падіння його в сторону смуги зустрічного руху. Були проведені відповідні заміри, проведено фотографування та складена і відображена графічно схема.

Протокол проведення слідчого експерименту від 20.02.2018 року за участю свідка ОСОБА_3, в ході якого свідок ОСОБА_3 розповіла та вказала на місці обставини події, що відбувалася 09.01.18 року, приблизно о 17.20 годин, а саме, як вона разом з чоловіком ОСОБА_2 переходячи проїжджу частину вул. М.Мазая, приблизно на відстані 100 метрів побачила автомобіль, що рухався з включеним ближнім світлом фар, вони почали перетинати дорогу, коли вона дійшла до середини проїжджої частини відчула поштовх в область попереку від якого впала на проїзджу частину. Момент наїзду на чоловіка не бачила. Були проведені відповідні заміри, проведено фотографування та складена і відображена графічно схема.

Висновок експерта № 1/19-66 від 23.02.2018 року згідно якого, експертом визначено, що згідно показань свідка ОСОБА_8 з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «DAEWOO Nexia» р/н НОМЕР_1 в темну пору доби, для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був рухатися з такою швидкістю, щоб у нього була можливість зупинити автомобіль у межах видимості елементів дороги, та на даній ділянці проїжджої частини населеного пункту, рух транспортного засобу дозволявся зі швидкістю, не більше ніж 50 км/год, а з моменту об'єктивної можливості виявлення пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на нерегульованому пішохідному переході, повинен був зменшити швидкість керованого ним автомобіля, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, тобто, водій ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.2., п.12.4., п.12.9. (б) та п.18.1. Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_1, виконуючи вимоги п.12.4. та п. 12.9. (б) та п.18.1. Правил дорожнього руху України, при цьому своєчасно застосувавши заходи до гальмування, мав технічну можливість запобігти дану дорожньо-транспортну пригоду, шляхом зупинки керованого ним автомобіля до лінії руху пішоходів. Дії водія ОСОБА_1, знаходились у причинному зв'язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки водій ОСОБА_1, виконуючи вищезгадані вимоги Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти дану дорожньо-транспортну пригоду, шляхом зупинки керованого ним автомобіля до лінії руху пішоходів.

Згідно показань свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_9 з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «DAEWOO Nexia» р/н НОМЕР_1 в темну пору доби, для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був рухатися з такою швидкістю, щоб у нього була можливість зупинити автомобіль у межах видимості елементів дороги, та на даній ділянці проїжджої частини населеного пункту, рух транспортного засобу дозволявся зі швидкістю, не більше ніж 50 км/год, а з моменту об'єктивної можливості виявлення пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на нерегульованому пішохідному переході, повинен був зменшити швидкість керованого ним автомобіля, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, тобто, водій ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.2., п.12.4., п.12.9. (б) та п. 18.1. Правил дорожнього руху України.

Згідно показань свідка ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_2 з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «DAEWOO Nexia» р/н НОМЕР_1 в темну пору доби, для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був рухатися з такою швидкістю, щоб у нього була можливість зупинити автомобіль у межах видимості елементів дороги, та на даній ділянці проїжджої частини населеного пункту, рух транспортного засобу дозволявся зі швидкістю, не більше ніж 50 км/год, а з моменту об'єктивної можливості виявлення пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на нерегульованому пішохідному переході, повинен був зменшити швидкість керованого ним автомобіля, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, тобто, водій ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.2., п.12.4 п. 12.9. (б) та п. 18.1. Правил дорожнього руху України.

Довідка про витрати на проведення судової автотехнічної експертизи № 1/19-66 від 09.01.2018 року, з якої видно, що витрати на проведення експертизи становлять 1144,00 грн.

Зауважень щодо достовірності та допустимості наданих доказів з боку учасників судового розгляду висунуто не було.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, висунуте проти нього обвинувачення він розуміє та не оспорює, суд, розцінюючи досліджені докази як об'єктивні та такі, що відповідають фактичним обставинам справи, вважає їх достатніми для винесення вироку.

Оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесне ушкодження при встановлених судом фактичних обставинах, поза розумним сумнівом, а його дії правильно кваліфіковані за ст. 286 ч. 1 КК України.

Призначаючи міру покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 відповідно до ст.12 КК України вчинив необережний злочин невеликого ступеню тяжкості, впреше притягується до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, до адмінвідповідальності за порушення правил дорожнього руху не притягувався, на обліку в медичних установах не перебуває, під час скоєння необережного злочину перебував у тверезому стані. Вину у скоєному злочині визнавав на протязі всього розгляду справи, засуджував себе за скоєні діяння, не намагався уникнути відповідальності, сприяв розкриттю злочину, мав належну процесуальну поведінку, приніс потерпілому публічні вибачення в судовому засіданні та частково відшкодував заподіяну шкоду у розмірі 2000 грн.

Обставиною, що помякшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.66 КК України суд визнає щире каяття та часткове відшкодування шкоди.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.67 КК України судом не встановлені.

Потерпілі в судовому засіданні прийняли вибачення обвинуваченого та просили суд суворо не карати ОСОБА_1, але ж позбавити його права керування транспортними засобами на максимальний строк.

За таких даних про особу обвинуваченого, з урахуванням обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого та відсутність обтяжуючих, а також з врахуванням сукупності всіх обставин, які характеризують особу винного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті кримінального закону з випробуванням виходячи з такого.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно з частиною першою статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України.

Так, згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до вимог ст. 75 КК якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді обмеження волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Таким чином, вирішення судом питання про призначення обвинуваченому покарання ґрунтується на наведених вище вимогах.

Повною мірою врахувавши вказані обставини, а також зваживши на другорядну роль кари як мети покарання, суд приходе до висновку про те, що виправлення обвинуваченого є можливим без відбування покарання у виді обмеження волі з встановленням іспитового строку, який буде достатнім для того, щоб засуджений в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення.

На думку суду, такий захід примусу відповідає меті покарання, є співрозмірним характеру вчиненого діяння, його наслідкам та особі винного.

Натомість судом не встановлено обставин, які свідчили б про неможливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання у виді обмеження волі.

Таким чином, враховуючи вік обвинуваченого, обставини справи, ситуацію в родині винної особи, наявність постійного місця проживання, висловлення бажання працювати та відшкодовувати потерпілим завдану шкоду, суд вважає необхідним звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.ст.75 КК України та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення з необережності, керував транспортним засобом у тверезому стані, після дорожньо- транспортної події з місця не зник, раніше не був учасником ДТП, до адміністративної відповідальності не притягувався, постійного місця роботи не має, має мінливі заробітки від роботи в таксі, керування транспортним засобом потрібно йому для відшкодування завданих потерпілим збитків, суд вважає за можливе не застосовувати відносно нього додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Також потерпілим ОСОБА_2 та цивільним позивачем ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження було заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, та стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 111 240,19 гривень, моральну шкоду в розмірі 5 562,00 грн., з обвинуваченого ОСОБА_1 - моральну шкоду в розмірі 64 438,00 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 20 000,00 гривень. Цивільний позивач ОСОБА_3 просила стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» матеріальну шкоду в розмірі 2 259,74 гривні та з обвинуваченого ОСОБА_1 - моральну шкоду в розмірі 30 000,00 гривень.

Заявлені в позові розміри шкоди обґрунтовують тим, що внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень потерпілий та цивільний позивач проходили тривале лікування та понесли витрати на лікування і придбання необхідних ліків. Також через перебування потерпілого на лікарняному останній недоотримав заробітну плату у вигляді премії, та вважає це втраченою вигодою. Крім цього вказують про заподіяння значних моральних втрат через перенесене ДТП і тілесні ушкодження.

Суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентоване ст. 129 КПК України.

Як встановлено ч. 1 та ч. 3 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому; у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Судом встановлена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 статті 286 КК України, та вчинення дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої був травмований потерпілий та цивільний позивач.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з полісом АК/2537013 від 31 січня 2017 року цивільна правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «СК «ВУСО».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі за текстом - Закон) страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно з пунктом 22.1. Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За пунктом 23.1. Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:

- шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого;

- шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

- шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;

- моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

- шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

В пункті 24.1 Закону передбачено, що у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.

Так, згідно з наявними у справі виписками потерпілий ОСОБА_2 проходив тривале лікування в травматологічному відділенні міської лікарні № 1 з приводу перелому правої стопи, лівої гомілки, правого ліктьового суглобу. Отримував оперативне хірургічне втручання, призначались різного типу ліки та медичне обстеження.

Відповідно до наданих чеків потерпілий витратив на придбання ліків та медикаментів, а також медичне обстеження 21 022,70 гривень.

Цивільний позивач ОСОБА_3 проходила лікування в травматологічному відділенні міської лікарні № 1 з приводу забою лівого колінного суглоба, гемартрозу, забою правого гомілковостопного суглоба.

Згідно з наданими чеками цивільний позивач витратила на придбання ліків та медикаментів 2 259,74 гривні.

Вказані суми витрат суд вважає обґрунтованими та доведеними належними доказами, оскільки необхідність їх понесення підтверджується медичними виписками та не заперечується самим обвинуваченим, а тому мають бути відшкодовані страховиком за рахунок страхових сум.

Стосовно іншої частини суми матеріальної шкоди, заявленої потерпілим, а саме суми втраченої ним вигоди, в результаті недоплати премії, суд дійшов висновку про безпідставність таких позовних вимог, оскільки перелік та вид втрат потерпілого, які можуть компенсуватися за рахунок страховика чітко визначений в пункті 23.1. Закону, та втрачена вигода або суми недоотриманої премії не відносяться до такого переліку та не підлягають відшкодуванню.

Щодо моральної шкоди суд відзначає, що згідно зі статтею 26-1 Закону страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Виходячи із вказаних обмежень моральна шкода, яка підлягає стягненню зі страховика в межах встановленого законом ліміту на користь потерпілого ОСОБА_2, становить 1051,13 гривень, що дорівнює 5% від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю - 21 022,70 гривень (21 022,70 грн. х 5% = 1051,13 грн.).

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з частиною 2 статті 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань,погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення .

При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує, що потерпілому ОСОБА_2 та цивільному позивачеві ОСОБА_3 дійсно довелось перенести моральні та фізичні страждання, пов'язані із заподіянням їм тілесних ушкоджень внаслідок ДТП, вчиненого обвинуваченим, докладати додаткових зусиль для організації свого життя в зв'язку із заподіянням тілесних ушкоджень, необхідністю знаходитися на стаціонарному лікуванні, а потім тривалий час на амбулаторному лікуванні, нездатністю потерпілого самостійно себе обслуговувати протягом певного часу, потребувати сторонньої допомоги, витрачати значні кошти на лікування та організацію власного життя. Порушився звичний для нього уклад життя, плани та суспільні зв'язки, на тривалий час він втратив працездатність. При визначенні розміру шкоди суд також враховує факт повного визнання обвинуваченим цивільного позову. Тому суд, з урахуванням обставин справи, характеру нанесених тілесних ушкоджень потерпілому, глибини його фізичних та душевних страждань, а також виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, вважає за можливе задовольнити цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 частково та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в рахунок компенсації заподіяної моральної шкоди грошові кошти в сумі 50000 гривень та витрати на правову допомогу в сумі 20 000,00 гривень, розмір яких також був визнаний обвинуваченим в повному обсязі та підтверджений матеріалами справи. Позов цивільного позивача ОСОБА_3 підлягає задоволенню, та з обвинуваченого ОСОБА_1 в рахунок компенсації заподіяної моральної шкоди слід стягнути грошові кошти в сумі 5000 гривень.

При цьому суд не погоджується із доводами представника ПрАТ «СК «ВУСО» про передчасність позову та необхідність залишення його без розгляду.

Так, статтею 36.1 цього Закону передбачено, що страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Стаття 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлює строки прийняття рішення про виплату страхового відшкодування або відмову в цьому.

Абзац 4 ст. 36.2 цього Закону передбачає лише припинення цих строків і не містить жодного обмеження для звернення до суду з позовною заявою в кримінальному провадженні.

Інші положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Глави 82 ЦК України, які регулюють вказані відносини, не передбачають попереднього встановлення вини судом винної особи, і тільки з'явлення після цього можливості звернення до суду з позовом до страховика.

Також право потерпілого пред'явити цивільний позов у кримінальному провадженні, в тому числі до юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну діями обвинуваченого, прямо передбачає ст. 128 КПК України.

Визначення цивільного позивача у кримінальному провадженні та права такої особи визначені ст. 61 КПК України.

Потерпілий, як цивільний позивач, не позбавлений права визначати осіб, до яких він позивається.

Згідно із ч. 1 ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 62 КПК України права та обов'язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

У даному випадку ПрАТ «СК «ВУСО» залучено у провадженні як цивільного відповідача на підставі заявленого позову.

Юридична особа ПрАТ «СК «ВУСО», уклавши договір страхування цивільно-правової відповідальності, взяла на себе обов'язок у межах страхової суми відповідати за шкоду, завдану страхувальником третій особі.

Тобто дана юридична особа, в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого.

Відсутність звернення потерпілого із заявою безпосередньо до страховика за положеннями чинного кримінального процесуального закону, що їх наведено вище, не є правовою підставою для залишення цивільного позову без розгляду, відмови у цивільному позові (зокрема, підстави до залишення цивільного позову у кримінальному провадженні без розгляду безпосередньо і вичерпно визначені ст. 129 КПК України).

Звернення потерпілого із цивільним позовом до страховика з метою відшкодування завданої внаслідок ДТП шкоди є правом потерпілого, його вибором на реалізацію його процесуальних прав.

Крім того, стаття 257 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для залишення позову без розгляду, однак та, що була вказана страховиком підстава, цією статтею не передбачена.

Процесуальні витрати за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу та судової автотехнічної експертизи відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Арешт, накладений на автомобіль «DAEWOO Nexia», реєстраційний номер НОМЕР_1 ухвалою слідчого судді Жовтневого райсуду м.Маріуполя Донецької області від 11.01.2018 року як такий, що має значення як речовий доказ у кримінальному провадженні - скасувати.

Відповідно до положень статті 100 КПК України речові докази по справі автомобіль марки «DAEWOO Nexia», реєстраційний номер НОМЕР_1, який під час досудового розслідування був повернутий за належністю ОСОБА_1 підлягає залишенню за належністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд ,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на два роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 в період іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути на користь ОСОБА_2 з ПрАТ «СК «ВУСО» в рахунок відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням потерпілого, грошові кошти в сумі 21 022,70 гривень, в рахунок відшкодування моральної шкоди - 1051,13 гривень.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в сумі - 50000 гривень та витрати на правову допомогу в сумі 20 000 гривень.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_3 з ПрАТ «СК «ВУСО» в рахунок відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням потерпілого, грошові кошти в сумі 2 259,74 гривні.

Стягнути на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в сумі 5000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу та трасологічної експертизи №1/19-17 від 22.02.2018 року суму 858 грн. 00 коп. (вісімсот п'ятдесят вісім гривень нуль копійок); судової авто технічної експертизи № 1/19-66 від 23.02.2018 - 1144 грн. 00 коп. (одну тисячу сто сорок чотири гривні нуль копійок).

Арешт, накладений на автомобіль «DAEWOO Nexia», реєстраційний номер НОМЕР_1 - скасувати.

Речові докази: автомобіль «DAEWOO Nexia», реєстраційний номер НОМЕР_1, який зберігається у ОСОБА_1 підлягає залишенню у нього.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя : Литвиненко Н. В.