Рішення № 81533908, 03.05.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

03.05.2019 227/578/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2019 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Левченка А.М.,

за участі секретаря судового засідання Черкасової О.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Рибіної Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільської міської ради про скасування рішення

ВСТАНОВИВ

В лютому 2019 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Добропільської міської ради, в якому з урахуванням зменшення розміру позовних вимог просив суд скасувати рішення Добропільської міської ради від 22.12.2018р. № 7/52-30 "Про відмову ОСОБА_1 у видачі спеціального ордеру та укладанні договору найму".

Позовні вимоги мотивовані тим, що Добропільською міською радою, після прийняття гуртожитку у власність територіальної громади, не прийнято на сесії в межах своєї компетенції відповідне рішення щодо подальшого його використання, що дає відповідачу підстави приймати рішення про відмову позивачу у видачі спеціального ордеру та укладанні договору найму кімнати гуртожитку, в якій він проживає на законних підставах. Позивач стверджує, що вказана бездіяльність відповідача носить тривалий характер та не має жодних розумних пояснень збоку відповідача, крім як відсутність у чинному законодавстві конкретних строків для прийняття Радою рішення щодо подальшого використання гуртожитку. Внаслідок такої безпідставної бездіяльності відповідача, позивач протягом тривалого часу перебуває у стані правової невизначеності.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк не скористались, проти задоволення позову заперечували усно, зазначили, що тривале не прийняття Добропільською міською радою відповідного рішення щодо спірного гуртожитку обумовлене тим, що чинним законодавством не встановлено строків для прийняття такого рішення Радою. Відсутність же такого рішення Ради, обумволює рішення Ради про відмову ОСОБА_1 у видачі спеціального ордеру та укладанні договору найму.

Заслухавши учасників справи, дослідивши надані сторонами письмові докази, судом встановлено наступне.

Згідно ордеру на житлове приміщення в гуртожитку №49-АЛМ від 02.11.2015р., який видано ОСОБА_1 Філією ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» «Соцсервіс», позивачеві надано право на вселення у житлове приміщення гуртожитку ш.Алмазна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що складається з 1 (11,7 кв.м.) кімнати НОМЕР_2.

Згідно рішення Добропільської міської ради від 23.09.2016 року № 7/15-18 «Про прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Добропілля об'єктів соціальної інфраструктури - гуртожитків» Добропільська міська рада прийняла з державної до комунальної власності територіальної громади м. Добропілля гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1.

29.01.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Добропілської міської ради з письмовою заявою про видачу на його ім'я спеціального ордеру та укладення з ним договору найму житлового приміщення у гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, що складається з 1 (11,7 кв.м.) кімнати НОМЕР_2.

Рішенням Добропільської міської ради від 22.12.2018р. № 7/52-30 відмовлено ОСОБА_1 у видачі спеціального ордеру та укладанні договору найму.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 47 Конституції України передбачено право кожного на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», сфера дії цього Закону поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу.

Як встановлено судом та не спростовано представником відповідача, на ОСОБА_1 поширюється сфера дії вказаного вище Закону.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.5 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», після прийняття гуртожитку у власність територіальної громади згідно з цим Законом та відповідно до Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад місцева рада приймає на сесії в межах своєї компетенції відповідне рішення щодо подальшого його використання, а саме:

а) залишити житловий комплекс гуртожитку у статусі гуртожитку та дозволити приватизацію його жилих і нежилих приміщень. У такому разі здійснюється приватизація приміщень гуртожитку його законними мешканцями в порядку, передбаченому цим Законом;

б) надати цілісному майновому комплексу статус "соціальне житло" та не дозволяти приватизацію його жилих приміщень. У цьому випадку приватизація житлових приміщень гуртожитку не здійснюється (у тому числі й у випадках, передбачених цим Законом), а колишнім законним мешканцям гуртожитку, за їх згодою, надається відповідне соціальне або інше житло;

в) перепрофілювати гуртожиток та використовувати цілісний майновий комплекс колишнього гуртожитку за іншим призначенням. У цьому випадку рада одночасно приймає рішення щодо забезпечення законних мешканців такого гуртожитку іншим житлом згідно із законодавством;

г) знести цілісний майновий комплекс колишнього гуртожитку та вжити заходів щодо будівництва на звільненій земельній ділянці соціального житла або продажу земельної ділянки на аукціоні згідно із земельним законодавством. У цьому випадку рада одночасно приймає рішення щодо забезпечення законних мешканців такого гуртожитку іншим житлом згідно із законодавством;

ґ) знести колишній гуртожиток (відповідний цілісний майновий комплекс) та вивільнити земельну ділянку з наступним її продажем на аукціоні. У цьому випадку особи, на яких поширюється дія цього Закону, підлягають переселенню в інше придатне для проживання людей житло, що належить на праві власності або на праві користування відповідній місцевій раді. Таким особам, за їх згодою, виконавчим органом місцевої ради може бути видана грошова компенсація за взяття ними (їх сім'ями) житла в оренду на певний строк (але не більше одного року). Розмір і порядок видачі зазначеної компенсації визначає кожна місцева рада самостійно відповідно до вимог чинного законодавства та виходячи із власних можливостей.

Пунтком 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" зобов'язано органи місцевого самоврядування протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

видати ордери мешканцям гуртожитків, стосовно яких в установленому порядку були прийняті рішення про надання їм жилої площі або житла у гуртожитку на правових підставах, визначених Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків";

після передачі гуртожитків у комунальну власність відповідно до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" першочергово розглядати питання щодо прийняття рішень про надання жилої площі в гуртожитку з укладенням договору найму жилого приміщення в гуртожитку та видачі спеціальних ордерів на право вселення на відповідну жилу площу в гуртожитку згідно із статтею 129 Житлового кодексу Української РСР тим зазначеним в абзаці третьому цього пункту мешканцям гуртожитків, на яких поширюється дія зазначеного Закону;

Як вказували в судовому засіданні представники відповідача, тривале не прийняття Добропільською міською радою відповідного рішення щодо спірного гуртожитку обумовлене тим, що чинним законодавством не встановлено строків для прийняття такого рішення Радою.

Згідно ч. 1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є верховенство права.

Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення стабільного правового положення людини шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування.

Відповідач, протягом тривалого часу, безпідставно, оскільки іншого суду не доведено, не приймає на сесії в межах своєї компетенції відповідне рішення щодо подальшого використання гуртожитку, чим позбавляє позивача впевненості у своєму правовому становищі та захисту від можливих проявів свавілля органу місцевого самоврядування.

Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про незаконність прийнятого рішення Добропільської міської ради від 22.12.2018р. № 7/52-30, оскільки останнє є наслідком невиправданої та протиправної бездіяльності органу місцевого самоврядування.

Керуючись ст. 258, 259, 261, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ

Цивільний позов ОСОБА_1 до Добропільської міської ради про скасування рішення - задовольнити.

Скасувати рішення Добропільської міської ради від 22.12.2018р. № 7/52-30 "Про відмову ОСОБА_1 у видачі спеціального ордеру та укладанні договору найму".

Стягнути з Добропільської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 768 грн. 40 коп. за подання до суду позовної заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Реквізити сторін:

Позивач - ОСОБА_1: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1;

Відповідач - Добропільська міська рада: 85004, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83 ЄДРПОУ 04052904.

Повний текст судового рішення складений 06.05.2019р.

Головуючий суддя Левченко А.М.

03.05.2019