Рішення № 81532663, 02.05.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2019 року Справа № 580/996/19

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом заступника прокурора Черкаської області до Звенигородської районної ради Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Черкаської області звернувся до суду з позовною заявою до Звенигородської районної ради Черкаської області, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Звенигородської районної ради щодо не забезпечення звільнення від плати за харчування учнів 5-11-х класів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпечених сім’ям»;

- зобов’язати Звенигородську районну раду на черговій сесії вирішити питання про звільнення від плати за харчування учнів 5-11-х класів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що рішення відповідача «Про надання дозволу на безкоштовне харчування дітей та встановлення розміру батьківської плати» від 15.03.2019 №27-11, яким надано дозвіл відділу освіти райдержадміністрації на безкоштовне харчування у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах Звенигородського району дітям сімей із тимчасово окупованої території, зони АТО, дітей батьків учасників – АТО, дітей демобілізованих учасників АТО, дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, дітей з малозабезпечених сімей 1-4 класів, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах (групах), дітей, з багатодітних сімей у закладах дошкільної освіти, дошкільних групах навчально-виховних комплексах району (50%) в межах асигнувань, передбачених на харчування в галузі освіта на 2019 рік.

При цьому позивач вказав, що відповідачем протиправно не звільнено від плати за харчування учнів 5-11-х класів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»

У встановлений судом час, відповідач відзив на позов не подав, а тому відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

15.03.2019 Звенигородською районною радою прийнято рішення №27-11 «Про надання дозволу на безкоштовне харчування дітей та встановлення розміру батьківської плати».

Відповідно до даного рішення відповідач надав дозвіл відділу освіти райдержадміністрації на безкоштовне харчування у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах Звенигородського району дітям сімей із тимчасово окупованої території, зони АТО, дітей батьків учасників – АТО, дітей демобілізованих учасників АТО, дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, дітей з малозабезпечених сімей 1-4 класів, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах (групах), дітей, з багатодітних сімей у закладах дошкільної освіти, дошкільних групах навчально-виховних комплексах району (50%) в межах асигнувань, передбачених на харчування в галузі освіта на 2019 рік

Вважаючи, що відповідач при прийнятті рішення від 15.03.2019 №27-11 «Про надання дозволу на безкоштовне харчування дітей та встановлення розміру батьківської плати» протиправно не передбачив пільгових умов оплати харчування учнів 5-11-х класів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», прокурор звернувся до суду зі вказаним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене ст. 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.

Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Згідно із ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В даному випадку, охоронюваний законом інтерес полягає в реалізації гарантованого державою права на здобуття дошкільної освіти усіма громадянами та доступність дошкільної освіти. Відповідно, у даному випадку порушено інтереси держави у соціальній та освітній галузі, а тому є підстави для відповідного звернення до суду прокурора в інтересах держави.

Статтею 53 Конституції України визначено, що держава забезпечує доступність і безоплатність повної загальної середньої освіти в державних і комунальних навчальних закладах, її розвиток, надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 3 Закону України «Про освіту» кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України. Держава здійснює соціальний захист здобувачів освіти у випадках, визначених законодавством, а також забезпечує рівний доступ до освіти особам із соціально вразливих верств населення.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про загальну середню освіту» законодавство України про загальну середню освіту базується на Конституції України і складається з Закону України «Про освіту», цього Закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Приписами ст. 21 Закону України «Про загальну середню освіту» визначено, що органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1 - 4 класів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».

При цьому пп. 1 п. 3 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» установлено, що до приведення законодавства і установчих документів закладів освіти у відповідність із цим Законом всі суб’єкти владних повноважень і навчальні заклади керуються всіма положеннями цього Закону, що стосуються закладів освіти, а також положеннями законодавства, що стосуються навчальних закладів у частині, що не суперечить цьому Закону.

В свою чергу ч. 3 ст. 56 Закону України «Про освіту» визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, у підпорядкуванні яких перебувають державні і комунальні заклади освіти, забезпечують безоплатним гарячим харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах (групах), дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які навчаються в закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) чи фахової перед вищої освіти.

З викладеного вбачається, що на забезпечення безоплатним гарячим харчуванням мають право діти із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», не зважаючи на клас у якому вони навчаються.

Судом з листа відділу освіти Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області від 21.03.2019 №01-02/882 встановлено, що 54 учні із 5-11 класів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».

Згідно з положеннями ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Таким чином, Звенигородською районною радою безпідставно не включено в рішення №27-11 «Про надання дозволу на безкоштовне харчування дітей та встановлення розміру батьківської плати» від 15.03.2019 пільги для учнів 5-11-х класів, що передбачені ст. 56 Закону України «Про освіту» у чому і виразилась бездіяльність останньої.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» районна рада проводить свою роботу сесійно.

Отже, належним способом захисту освітніх прав у даному випадку є розгляд на черговій сесії Звенигородської районної ради питання про звільнення від плати за харчування учнів 5-11-х класів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям».

Згідно частини 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77,139, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Звенигородської районної ради щодо не забезпечення звільнення від плати за харчування учнів 5-11-х класів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпечених сім’ям».

Зобов’язати Звенигородську районну раду Черкаської області (код ЄДРПОУ 25583623) на черговій сесії вирішити питання про звільнення від плати за харчування учнів 5-11-х класів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя В.В. Гаращенко