Ухвала суду № 81532602, 06.05.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 травня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/469/19-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Національної академії внутрішніх справ про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд прийняти рішення, яким:

- визнати протиправною бездіяльність Національної академії внутрішніх справ щодо ненадання ОСОБА_1 письмової відповіді на рапорт №1 та рапорт №2 від 25.01.2019 року;

- зобов'язати Національну академію внутрішніх справ надати ОСОБА_1 письмову відповідь на рапорт №1 та рапорт №2 від 25.01.2019 року;

- стягнути з Національної академії внутрішніх справ моральну шкоду за незаконну бездіяльність у розмірі 1 000 000 гривень.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху, з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

В пункті 4 прохальної частини позову позивач просить суд стягнути з Національної академії внутрішніх справ моральну шкоду за незаконну бездіяльність у розмірі 1 000 000 гривень.

Згідно з ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

За змістом статей 23 та 1167 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок душевних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з абз. 2 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", зі змінами внесеними від 25.05.2001 №5 відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору

Суд звертає увагу, що позивач не надав доказів на обґрунтування третьої позовної вимоги. Зокрема не вказав, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, з чого він виходив при визначені розміру грошової суми, заявленої до відшкодування.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, позивач не надав суду доказів заподіяння діями відповідача йому моральної шкоди та не обґрунтував розмір моральної шкоди.

Таким чином, вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють подальший розгляд справи, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. 160 та ст. 161 КАС України. Тому в суду є достатньо підстав для залишення заяви без руху та надання строку для усунення недоліків, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв'язку з цим, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати докази та обґрунтування позовної вимоги щодо відшкодування моральної шкоди.

На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 248 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з моменту отримання даної ухвали шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М. Брезіна