Рішення № 81532330, 06.05.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

06 травня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/696/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи справу за позовом адвоката Скворцової Алли Юріївни в інтересах ОСОБА_2 до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 18 лютого 2019 року надійшла позовна заява адвоката Скворцової Алли Юріївни в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, Білокуракинське ОУПФУ Луганської області), в якому позивач просить суд:

1) визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді згідно з довідкою про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді, виданою Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Луганській області (далі - ТУ ДСА України в Луганській області) від 18.12.2018 № 2128/18-Вих., без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року - протиправними;

2) зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу щомісячне довічне грошове утримання згідно з довідкою про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді, виданою ТУ ДСА України в Луганській області від 18.12.2018 № 2128/18-Вих., з врахуванням доплати за вислугу років у розмірі 80 % без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання - з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року, з урахуванням фактично виплачених сум за вказаний період;

3) визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді згідно з довідкою про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді, виданою ТУ ДСА України в Луганській області від 16.01.2019 № 107/19-Вих. без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2019 року - протиправними;

4) зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу щомісячне довічне грошове утримання згідно з довідкою про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді, виданою ТУ ДСА України в Луганській області від 16.01.2019 № 107/19-Вих., з врахуванням доплати за вислугу років у розмірі 80% без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання - з 01 січня 2019 року, з урахуванням фактично виплачених сум за вказаний період;

5) зобов'язати відповідача в подальшому здійснювати перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді позивача згідно з наданими довідками про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді з врахуванням доплати за вислугу років у розмірі 80%.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою Білокуракинського районного суду Луганської області від 3 березня 2017 року по справі № 409/417/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області (далі - УПФУ в Білокуракинському районі Луганської області) про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії, зобов'язано відповідача призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_2, як судді у відставці, щомісячне довічне грошове утримання згідно з довідкою про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді, виданою ТУ ДСА України в Луганській області від 07.02.2017 за № 259/17 вих., із заробітної плати 28800 грн., в т.ч. оклад - 16000 грн, доплата за вислугу років - 12800 грн, в розмірі 90 % заробітної плати. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року в цій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін. Тобто, судом апеляційної інстанції підтверджено зобов'язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити щомісячне довічне грошове утримання згідно з довідкою ТУ ДСА України в Луганській області з врахуванням доплати за вислугу років в розмірі 80% посадового окладу.

Відповідачем виконано рішення судів та призначено ОСОБА_2 щомісячне грошове утримання згідно з довідкою ТУ ДСА в Луганській області з врахуванням доплати за вислугу років в розмірі 80% посадового окладу.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 відбулись зміни в чинному законодавстві, які вплинули на розмір суддівської винагороди працюючих суддів, а оскільки розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці безпосередньо пов'язаний із розміром суддівської винагороди суддів відповідних суддів, то щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_2І, як судді у відставці, підлягає перерахунку з 04 грудня 2018 року. Тому, відповідно до довідки ТУ ДСА України в Луганській області від 18.12.2018 № 2128/18-Вих. відповідач повинен зробити ОСОБА_2 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання. При зверненні до Білокуракинське ОУПФУ Луганської області з приводу здійснення перерахунку, ОСОБА_2 отримала відмову від 30.01.2019 № 664/031-08, обґрунтуванням якої стало те, що надана довідка для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці видана не вірно, а саме не вірно визначена доплата за вислугу років у розмірі 80 %, що доплата за вислугу років повинна складати 70 % посадового окладу.

Далі, з 01 січня 2019 року у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючих суддів Кобзій Т.І. знову звернулася до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та надала довідку ТУ ДСА України в Луганській області від 16.01.2019 № 107/19-Вих., проте знову отримала відмову від 30.01.2019 № 663/031-08 такого ж змісту.

Оскільки щомісячне довічне грошове утримання з врахуванням доплати за вислугу років у розмірі 80% вже визначено судами у своїх постановах, то відповідач повинен автоматично, при наданні відповідної довідки про збільшення розміру суддівської винагороди, робити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання. Згідно з частиною четвертою статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідні посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного довічного грошового утримання судді у відставці.

З огляду на викладене позивач вважає відмови відповідача в належному перерахунку та виплаті довічного щомісячного грошового утримання, виходячи з доплати за вислугу років у розмірі 80%, неправомірними.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (арк. спр. 1-2).

Від представника Білокуракинського ОУПФУ Луганської області 22 березня 2019 року за вх. № 15496/2019 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення вимог позивача з таких підстав (арк. спр. 93-98).

Згідно з матеріалами пенсійної справи, ОСОБА_2 з 08.02.2017 перебуває на обліку в Управлінні як внутрішньо переміщена особа.

Рішенням Білокуракинського районного суду від 03.03.2017 у справі № 409/417/17 УПФУ в Білокуракинському районі Луганської області зобов'язано призначити, нарахувати та виплатити судді у відставці ОСОБА_2 щомісячне довічне грошове утримання згідно з довідкою про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді, виданою ТУ ДСА в Луганській області від 07.02.2017 за № 259/17 вих. із заробітної плати 28800 грн, в т. ч. оклад - 16000 грн, доплата за вислугу років - 12800 грн у розмірі 90% заробітної плати без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання - з 17 лютого 2017 року за вирахуванням виплачених сум.

Позивачем 20.12.2018 до Управління подано заяву про перерахунок довічного грошового утриманні судді, до якої додано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 18.12.2018 № 2129/18 -вих.

Надана для перерахунку довідка про заробітну плату для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці видана невірно, а саме невірно визначена доплата за вислугу років у розмірі 80%. Так, згідно з розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданим Білокуракинським районним судом Луганської області від 08.02.2017 № 6/91/2017 значиться 34 років 7 місяців 17 днів стажу роботи за фахом.

З посиланням на положення статей 133, 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» представник відповідача зазначає, що виходячи із розрахунку суддівського стажу роботи позивача, доплата за вислугу років повинна складати 70 % посадового окладу.

Відповідно до пункту 4 розділу II Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (далі - Порядок), перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 04.12.2018 № 11-р у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом».

Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (зі змінами) - встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

З огляду на зазначене представник відповідача вважає, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється на підставі Рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 № 11-р має здійснюватися з 1 січня 2019 року. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у зв'язку зі зміною грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, має здійснюватися з 1 лютого 2019 року.

Враховуючи вищевикладене, Управлінням прийнято рішення відмовити ОСОБА_2 у перерахунку щомісячного довічного утримання судді згідно з довідками про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, виданими ТУ ДСА в Луганській області.

За умови надання довідки про заробітну плату для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунком доплати за вислугу років у розмірі 70 % посадового окладу, позивачу буде здійснено перерахунок довічного грошового утримання судді з 1 лютого 2019 року.

Ухвалою суду від 04 квітня 2019 року, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу прийнято до провадження іншим суддею; розгляд адміністративної справи почато спочатку; вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 153).

Ухвалою суду від 04 квітня 2019 року позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі та надано строк для усунення недоліків позовної заяви (арк. спр. 154-155).

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 11 квітня 2019 року продовжено розгляд адміністративної справи (арк. спр. 160).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями: паспорта громадянина України (арк. спр. 11-13), картки платника податків (арк. спр. 14), довідки від 23.11.2016 № 5383 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 16).

Згідно з розпорядженням УПФУ в Білокуракинському районі Луганської області від 17.02.2017 № 128712 позивач перебуває на обліку у відповідача з 08.02.2017 (арк. спр. 121) та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці за заявою від 08.02.2017 (арк. спр. 124).

Постановою Білокуракинського районного суду Луганської області від 03 березня 2017 року у справі № 409/417/17 (арк. спр. 30-34), залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року (арк. спр. 35-38), зобов'язано УПФУ в Білокуракинському районі Луганської області призначити, нарахувати та виплатити судді у відставці ОСОБА_2 щомісячне довічне грошове утримання згідно з довідкою про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді, виданою ТУ ДСА в Луганській області від 07.02.2017 № 259/17 вих., із заробітної плати 28800,00 грн, в тому числі оклад - 16000,00 грн, доплата за вислугу років - 12800,00 грн, в розмірі 90 % заробітної плати без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з 17 лютого 2017 року за вирахуванням виплачених сум.

Згідно з розпорядженням Білокуракинського ОУПФУ Луганської області від 20.04.2017 № 128712 здійснено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці позивача з 17.02.2017, виходячи з 90 % заробітної плати судді, що працює на відповідній посаді (арк. спр. 134).

ОСОБА_2 звернулася до Білокуракинського ОУПФУ Луганської області із заявою від 20.12.2018 про призначення/перерахунок пенсії (арк. спр. 100), до якої додала довідку ТУ ДСА в Луганській області від 18.12.2018 № 2128/18-вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з якою станом на 04.12.2018 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 47574,00 грн, у тому числі: посадовий оклад 26430,00 грн, доплата за вислугу років (80 %) - 21144,00 грн (арк. спр. 21).

Рішенням Білокуракинського ОУПФУ Луганської області від 18.01.2019 № 768 відмовлено ОСОБА_2 у перерахунку щомісячного довічного утримання судді згідно з довідкою про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 16.01.2019 № 107/19-вих (арк. спр. 104-106).

Рішення обґрунтовано тим, що надана для перерахунку довідка про заробітну плату для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці від 18.12.2018 № 2128/18-вих видана невірно, а саме невірно визначена доплата за вислугу років у розмірі 80 %.

Згідно з розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданого Білокуракинським районним судом Луганської області від 08.02.2017 № 6/91/2017 стаж роботи за фахом позивача складає 34 роки 7 місяців 17 днів.

Відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячна доплата за вислугу років повинна складати 70 % посадового окладу.

Крім того, з посиланням на пункт 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), зазначено, що перерахунок довічного грошового утримання за Рішенням Конституційного Суду України від 04.12.2018 № 11-р, буде здійснено з 01.01.2019 та з 01.02.2019.

За умови надання позивачем довідки про заробітну плату для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунком доплати за вислугу років у розмірі 70 % посадового окладу буде здійснено перерахунок довічного грошового утримання судді з 01.02.2019.

Про прийняте рішення позивача повідомлено листом Білокуракинського ОУПФУ Луганської області від 30.01.2019 № 664/031-08 (арк. спр. 25-26).

Також, ОСОБА_2 звернулася до Білокуракинського ОУПФУ Луганської області із заявою від 22.01.2019 про призначення/перерахунок пенсії (арк. спр. 102), до якої додала довідку ТУ ДСА в Луганській області від 16.01.2019 № 107/19-вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з якою станом на 01.01.2019 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 51867,00 грн, у тому числі: посадовий оклад 28815,00 грн, доплата за вислугу років (80 %) - 23052,00 грн (арк. спр. 22).

Рішенням Білокуракинського ОУПФУ Луганської області від 30.01.2019 № 45 відмовлено ОСОБА_2 у перерахунку щомісячного довічного утримання судді згідно з довідкою про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 18.12.2018 № 2128/18-вих (арк. спр. 107-109).

Рішення обґрунтовано тим, що надана для перерахунку довідка про заробітну плату для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці від 16.01.2019 № 107/19-вих видана невірно, а саме невірно визначена доплата за вислугу років у розмірі 80 %.

Згідно з розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданого Білокуракинським районним судом Луганської області від 08.02.2017 № 6/91/2017 стаж роботи за фахом позивача складає 34 роки 7 місяців 17 днів.

Відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячна доплата за вислугу років повинна складати 70 % посадового окладу.

Крім того, з посиланням на пункт 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), зазначено, що перерахунок довічного грошового утримання буде здійснено з 01.01.2019 та з 01.02.2019.

За умови надання позивачем довідки про заробітну плату для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунком доплати за вислугу років у розмірі 70 % посадового окладу буде здійснено перерахунок довічного грошового утримання судді з 01.01.2019.

Про прийняте рішення позивача повідомлено листом Білокуракинського ОУПФУ Луганської області від 30.01.2019 № 663/031-08 (арк. спр. 23-24).

Також з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_2, копію якої відповідачем надано до матеріалів справи, встановлено, що відповідачем 23 січня 2019 року проведено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці позивача, виходячи з 90 % заробітної плати судді, що працює на відповідній посаді, з січня 2019 року. За наслідками здійсненого перерахунку розмір довічного грошового забезпечення судді у відставці складає 42816,60 грн, що підтверджено копією відповідного протоколу призначення пенсії (арк. спр. 135-136).

Крім того, 23.01.2019 Білокуракинським ОУПФУ Луганської області проведено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці позивача, виходячи з 90 % заробітної плати судді, що працює на відповідній посаді, з лютого 2019 року. За наслідками здійсненого перерахунку розмір довічного грошового забезпечення судді у відставці складає 46680,30 грн, що підтверджено копією відповідного протоколу призначення пенсії (арк. спр. 137-138).

Таким чином, з вищевикладеного судом встановлено, що Білокуракинським ОУПФУ Луганської області здійснено перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_2 на підставі довідки ТУ ДСА в Луганській області від 18.12.2018 № 2128/18-вих з січня 2019 року, а на підставі довідки ТУ ДСА в Луганській області від 16.01.2019 № 107/19-вих - з лютого 2019 року. При цьому, перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 проведений, виходячи з 90 % заробітної плати судді, що працює на відповідній посаді.

Відповідно, судом встановлено, що предметом спору є відмова відповідача здійснити перерахунки довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 з 04.12.2018 та з 01.01.2019, тобто з моменту виникнення у позивача права на такий перерахунок, та з урахуванням доплати за вислугу років у розмірі 80 %, розмір якої вказаний у довідках ТУ ДСА в Луганській області від 18.12.2018 № 2128/18-вих та від 16.01.2019 № 107/19-вих.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із статтею 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і Законами України. Матеріальне забезпечення суддів, в тому числі суддів у відставці, та гарантії їх соціального захисту є одним із складових елементів принципу незалежності суддів.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правові позиції щодо гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення, зокрема у рішеннях: від 24 червня 1999 року № 6-рп/99 (справа про фінансування суддів), від 20 березня 2002 року № 5рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 (справа про незалежність судців як складову їхнього статусу), від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів), від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), від 03 червня 2013 року №3рп/2013, від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016 (справа про щомісячне довічне утримання суддів у відставці).

Відповідно до пункту 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 р. № 8-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. В цьому ж рішенні Конституційний Суд України вказав, що надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14 грудня 2011 року № 18-рп/20П вказав на неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

У рішенні Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013 зазначено, що конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку із досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання).

В абзаці другому пункту 7 рішення від 03.06.2013 № 3-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на щомісячне довічне грошове утримання не може бути звужене встановленням обмеження в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що знижує досягнутий рівень гарантій незалежності судців, суперечить вимогам частини першої статті 126 Конституції України.

Конституційний Суд України в рішенні від 08.06.2016 № 4-рп/2016 визначив, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів.

Згідно із пунктом 3 рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016 щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов'язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Викладене відповідає положенням Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, за якими рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).

У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки від 17 листопада 2010 року № (2010)12 зазначено: «оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов'язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв'язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці» (пункт 54).

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII).

Відповідно до частини першої статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Частиною п'ятою статті 135 Закону № 1402-VIII визначено, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Відповідно до частини першої статті 142 Закону № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (частина друга статті 142 Закону № 1402-VIII).

Згідно з частиною четвертою статті 142 Закону № 1402-VIII, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Згідно з пунктом 23 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).

Пунктом 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII передбачено, що в інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Згідно з частиною першою статті 133 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI) суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини другої статті 133 Закону № 2453-VІ суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно з частиною третьою статті 133 Закону № 2453-VІ посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Пунктом 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 № 11-р/2018 у справі № 1-7/2018 (4062/15) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII. Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат».

Частиною п'ятою статті 133 Закону № 2453-VІ визначено, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Статтею 135 Закону № 2453-VІ визначено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;

2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.

З вищевикладеного слідує, що у питаннях визначення розмірів суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання норми Закону № 2453-VI зберігають чинність, а позивач має право на перерахунок раніше призначеного їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, у тому числі у зв'язку зі збільшенням посадового окладу.

Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІ «Про внесених змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774-VІІ), який набрав чинності з 01.01.2017, установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

У зв'язку з цим, з 01.01.2017 посадовий оклад судді визначається не з розміру мінімальної заробітної плати, як це передбачено Законом України «Про судоустрій і статус суддів», а з «розрахункової величини», запровадженої пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Законом № 1774-VІІ, застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Законом України від 07.12.2017 № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року встановлено в розмірі 1762 грн.

Відповідно до Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1921,00 грн.

З вищевикладеного судом встановлено, що з 04.12.2018 збільшився посадовий оклад судді місцевого суду внаслідок визнання неконституційними положень частини третьої статті 133 Закону № 2453-VІ. Також, з 01.01.2019 відбулося збільшення посадового окладу судді внаслідок збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, оскільки з 04.12.2018 та з 01.01.2019 відбулися зміни у розмірі складових суддівської винагороди суддів, з якої здійснюється обрахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці, суд дійшов висновку, що, у позивача, відповідно, з 04.12.2018 та з 01.01.2019 виникло право на перерахунок раніше призначеного їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до положень частини четвертої статті 142 Закону № 1402-VIII.

Підтвердженням застосування для визначення суддівської винагороди працюючим суддям збільшеного розміру посадового окладу згідно з рішенням Конституційного Суду України від 04.12.2018 № 11-р/2018 у справі № 1-7/2018 (4062/15) є видана ТУ ДСА України в Луганській області довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 18.12.2018 № 2129/18-вих, яку позивачем надано до Білокуракинського ОУПФУ Луганської області разом із заявою від 20.12.2018 про призначення/перерахунок пенсії.

Оскільки в довідці від 18.12.2018 № 2129/18-вих чітко визначена дата, з якої зроблено перерахунок суддівської винагороди - 04.12.2018, відповідно до частини четвертої статті 142 Закону № 1402-VIII відповідач зобов'язаний був здійснити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача з дати збільшення розміру суддівської винагороди працюючих судів, тобто також з 04.12.2018.

Натомість, перерахунок довічного грошового забезпечення судді у відставці ОСОБА_2 на підставі довідки ТУ ДСА України в Луганській області від 18.12.2018 № 2129/18-вих здійснений відповідачем тільки з січня 2019 року, що не відповідає положенням Закону № 2453-VІ та Закону № 1402-VIII.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не здійснив перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача за період з 04.12.2018 по 31.12.2018.

Підтвердженням застосування для визначення суддівської винагороди працюючим суддям нової розрахункової величини з 01.01.2019 є видана ТУ ДСА України в Луганській області довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 16.01.2019 № 107/19-вих, яку позивачем надано до Білокуракинського ОУПФУ Луганської області разом із заявою від 22.01.2019 про призначення/перерахунок пенсії.

Оскільки в довідці від 16.01.2019 № 107/19-вих визначена дата, з якої зроблено перерахунок суддівської винагороди - 01.01.2019, відповідно до частини четвертої статті 142 Закону № 1402-VIII відповідач зобов'язаний був здійснити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача з дати збільшення розміру суддівської винагороди працюючих судів, тобто також з 01.01.2019.

Натомість перерахунок довічного грошового забезпечення судді у відставці ОСОБА_2 на підставі довідки ТУ ДСА України в Луганській області від 16.01.2019 № 107/19-вих здійснений відповідачем тільки з лютого 2019 року, що не відповідає положенням Закону № 2453-VІ та Закону № 1402-VIII.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не здійснив перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача за період з 01.01.2019 по 31.01.2019.

Твердження представника відповідача, що відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, суд відхиляє як необґрунтовані, з огляду на нижченаведене.

По-перше, як вже вище вказано, суддівська винагорода регулюється виключно Законом № 1402-VIII, Законом України «Про Конституційний Суд України», Законом № 2453-VІ, дія якого в цій частині продовжена згідно з пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII. Водночас, норми, яка б передбачала необхідність проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінились розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, не передбачено ні Законом № 2453-VІ, ні Законом № 1402-VIII.

Таким чином, положення Порядку № 3-1 суперечать положенням Закону № 2453-VІ та Закону № 1402-VIII, відповідно, є незастосовними у спірних правовідносинах.

З цієї підстави суд також вважає незастосовними у спірних правовідносинах й положення частини четвертої статті 45 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 18 жовтня 2018 року у справі № 127/13893/17 (номер рішення в ЄДРСР 77248566) та від 10 квітня 2019 року у справі № 607/7492/17 (номер рішення в ЄДРСР 81047384).

По-друге, на думку суду, закріплений у пункті 4 розділу ІІ Порядку № 3-1 механізм перерахунку визначає строк саме для Пенсійного органу коли такий перерахунок має бути здійснений, у свою чергу, розмір щомісячного довічного грошового забезпечення судді у відставці має бути перерахований з моменту коли в особи виникло право на такий перерахунок.

Що стосується такої підстави для відмови у здійсненні перерахунку, як невідповідність довідок ТУ ДСА України в Луганській області від 18.12.2018 № 2129/18-вих та від 16.01.2019 № 107/19-вих в частині визначення розміру доплати за вислугу років 80 % виданому Білокуракинським районним судом Луганської області розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, від 08.02.2017 № 6/91/2017, в якому значиться 34 років 7 місяців 17 днів стажу роботи позивача за фахом, що відповідає розміру доплати за вислугу років у 70 %, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Постановою Білокуракинського районного суду Луганської області від 03 березня 2017 року у справі № 409/417/17, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, зобов'язано УПФУ в Білокуракинському районі Луганської області призначити, нарахувати та виплатити судді у відставці ОСОБА_2 щомісячне довічне грошове утримання згідно з довідкою про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді, виданою ТУ ДСА в Луганській області від 07.02.2017 № 259/17 вих., із заробітної плати 28800,00 грн, в тому числі оклад - 16000,00 грн, доплата за вислугу років - 12800,00 грн, в розмірі 90 % заробітної плати без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з 17 лютого 2017 року за вирахуванням виплачених сум.

Дослідженням мотивувальної частини вказаних судових рішень встановлено, що суди вказали, що загальний стаж державної служби, який враховується при визначенні стажу судді для доплати за вислугу років, складає 08 років 10 місяців 15 днів, а загальний стаж стажу судді для визначення доплати за вислугу років складає 43 роки 06 місяців 02 дні. Виходячи з цієї тривалості суддівського стажу, позивачу нараховувалася та сплачувалася доплата за вислугу років в розмірі 80 %. Відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні довічного грошового утримання з врахуванням фактично отримуваної нею доплати за вислугу років в розмірі 80 %, звузив права позивача на отримання належного довічного грошового утримання, що в свою чергу свідчить про порушення відповідачем встановленої приписами чинного законодавства гарантії незалежності суддів.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, встановлені у судових рішеннях в адміністративній справі № 409/417/17 обставини щодо права позивача на отримання доплати за вислугу років в розмірі 80 %, а не 70 %, як вважає відповідач, є преюдиційними і додаткового підтвердження не потребують, тому відмова відповідача в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з підстав неправильності визначення доплати за вислугу років ОСОБА_2 у поданих нею довідках ТУ ДСА України в Луганській області є протиправною.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що настання для позивача негативних наслідків пов'язано із прийняттям Білокуракинським ОУПФУ Луганської області рішень про відмову у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача, а не з діями (бездіяльністю), вчиненими останнім з метою виконання своїх функцій та повноважень. Відповідно, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними та скасування рішень Білокуракинського ОУПФУ від 18 січня 2019 року № 768 та від 30 січня 2019 року № 45 та, як наслідок, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04.12.2018 по 31.12.2018 включно на підставі довідки ТУ ДСА України в Луганській області від 18.12.2018 № 2129/18-вих та з 01.01.2019 по 31.01.2019 на підставі довідки ТУ ДСА України в Луганській області від 16.01.2019 № 107/19-вих, з урахуванням фактично виплачених сум.

Самі по собі дії (бездіяльність) відповідача не тягнуть для позивача настання будь-яких негативних наслідків, відповідно, такий спосіб захисту, як визнання їх протиправними, жодним чином не сприятиме відновленню прав позивача. Тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні цієї вимоги позивача.

Щодо вимоги позивача щодо зобов'язання Білокуракинське ОУПФУ в подальшому здійснювати ОСОБА_2 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання згідно з наданими довідками про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді, виходячи з розрахунку доплати за вислугу років у розмірі 80 %, суд не знаходить підстав для її задоволення, оскільки така вимога позивача є вимогою на майбутнє. Згідно з положеннями КАС України завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав позивача від порушень суб'єкта владних повноважень, відповідно, суд не повноважний зобов'язувати відповідача до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Щодо вимоги позивача щодо постановлення окремої ухвали про порушення норм законодавства України та не виконання рішень суду, які набрали законної сили, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

За своїм змістом, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення. Окрема ухвала є й реакцією на ті порушення, що не усуваються рішенням суду.

Таким чином, на думку суду, положення вищевказаної статті дають можливість суду відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких суд не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли шляхом постановлення відповідного рішення суду.

У свою чергу, обираючи вище зазначений спосіб захисту порушених прав позивача, який, на думку суду, є належним та ефективним, тобто таким, що у повній мірі забезпечує відновлення порушених прав позивача, суд тим самим вживає достатніх та ефективних заходів для усунення порушень закону з боку відповідача. Отже, суд не знаходить підстав для постановлення окремої ухвали.

Суд також вважає за потрібне зазначити, що постановлення окремої ухвали є правом суду, а тому вимога позивача в цій частині не може розглядатися як позовна, тому що вона стосується не вимог до відповідача, а пропозицій до суду першої інстанції, який розглядає адміністративну справу.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 1536,80 грн, як за дві вимоги немайнового характеру.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як вже вище вказано, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню внаслідок неправильного, на думку суду, обрання способу захисту порушених прав позивача та пред'явлення до відповідача вимог на майбутнє.

Разом з тим, у даному випадку часткове задоволення вимог позивача, не змінює тієї обставини, що спір між сторонами виник внаслідок неправильних рішень відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та вимоги позивача є обґрунтованими, підлягають задоволенню лише з корегуванням способу захисту порушених прав.

За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати по сплату судового збору у розмірі 1536,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Скворцової Алли Юріївни в інтересах ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2; місце проживання: АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (місцезнаходження: 92200, Луганська область, селище міського типу Білокуракине, вулиця Історична, будинок 81, код за ЄДРПОУ 41246789) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 18 січня 2019 року № 768 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_2 за заявою від 20 грудня 2018 року про перерахунок пенсії згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 18.12.2018 № 2128/18-вих.

Зобов'язати Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року включно на підставі заяви від 20 грудня 2018 року про призначення/перерахунок пенсії та довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 18.12.2018 № 2129/18-вих, з урахуванням фактично виплачених сум.

Визнати протиправним та скасувати рішення Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 30 січня 2019 року № 45 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_2 за заявою від 22 січня 2019 року про перерахунок пенсії згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 16.01.2019 № 107/19-вих.

Зобов'язати Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 з 01 січня 2019 року по 31 січня 2019 року включно на підставі заяви від 22 січня 2019 року про призначення/перерахунок пенсії та довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 16.01.2019 № 107/19-вих, з урахуванням фактично виплачених сум.

У задоволенні вимог про визнання протиправними дій Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови в перерахунку та виплаті довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язання Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області в подальшому здійснювати перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням доплати за вислугу років у розмірі 80 % відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1536,80 грн (одна тисяча п'ятсот тридцять шість гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова