Рішення № 81532319, 03.05.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/823/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши у приміщенні суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1319 про визнання протиправною бездіяльність військової частини А1319 щодо відмови ОСОБА_1 провести перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у військовій частині А1319 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, зобов'язати військову частину А 1319 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у військовій частині А1319 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Військової частини А1319 про визнання протиправною бездіяльність військової частини А1319 щодо відмови ОСОБА_1 провести перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у військовій частині А1319 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, зобов'язати військову частину А 1319 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у військовій частині А1319 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період проходження військової служби у в/ч А1319 позивач перебував на фінансовому забезпеченні у в/ч А1319 та отримував грошове забезпечення. При звільненні позивача з військової служби 31.10.2018 року в/ч А1319 йому не була виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року. Позивач вважає дії в/ч А1319 щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Представник відповідача 04.04.2019 року за (вхід.№12147/19) надав до суду відзив щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі пославшись на те, що правила проведення індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Відповідно до статті 51 Бюджетного Кодексу України керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення. Відповідно до статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, яке підтверджено роз'ясненнями Міністерства соціальної політики України від 16.07.2015 року №10685/0/14-15/10. Відповідач у відзиві зазначає, що відповідно до роз'яснень Міністерства соціальної політики України вхідний від 08.08.2017 року № 13700/з та від 08.08.2017 року № 78/0/66-17 механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройним Сил України у січні 2016 - лютому 2018 року у Міністерства оборони України не було.

Ухвалою суду від 14.02.2019 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 15.03.2019 року продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання 25.04.2019 року сторони до залу судового засідання №27 Одеського окружного адміністративного суду не прибули, позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача був сповіщений належним чином про день, час та місце слухання справи, але в судове засідання не прибув без поважних причин, а тому, на підставі положень ч.9 ст.205 КАС України, суд ухвалив рішення розглянути цю справу в порядку письмового провадження 03.05.2019 року за наявними в справі письмовими доказами та запереченнями.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступні факти та обставини:

Позивач - ОСОБА_1, старший прапорщик запасу, проходив військову службу у Збройних Силах України в період з 1992 року по жовтень 2018 року. Наказом командувача військ оперативного командування «Південь» (по особовому складу) №76дск від 31.10.2018 року позивача було звільнено з військової служби у запас за ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» п. «б» (за станом здоров`я). Наказом командира військової частини А1319 (по стройовій частині) №287 від 31.10.2018 року ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу всіх видів забезпечення частини та направлений на військовий облік до Білгород-Дністровського об'єднаного районного військового комісаріату. Під час проходження військової служби ОСОБА_1 приймав участь у бойових діях по захисту територіальної цілісності України, у зв'язку з чим отримав статус учасника бойових дій та відповідне посвідчення серії НОМЕР_1 від 02.12.2015 року. Вислуга років у позивача на військовій службі станом на 31.10.2018 року складає 26 років 8 місяців у календарному обчисленні для призначення пенсії. Позивач під час проходження військової служби у військовій частині А1319 на посаді начальника медичної служби з 01.02.2012 року по 31.10.2018 року перебував на усіх видах забезпечення, в т.ч.фінансовому. При звільненні з військової служби 31.10.2018 року військовою частиною А1319 позивачу не була виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року. Позивач вважає дії Військової частини А1319 щодо не виплати індексації грошового забезпечення протиправними.

Частиною першою статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Згідно з частинами 1-4 статті 9 Закону №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Преамбулою Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до ст.1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Положеннями статті 4 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Статтею 6 Закону №1282-XII визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 року №2017-III - індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Кабінетом Міністрів України затверджено Постанову "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 року №1078 (далі - Порядок №1078), згідно з п.4 якого індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Поряд із цим, позивачу у період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року індексація не нараховувалася та не виплачувалася, що підтверджується листом командира військової частини А1319 від 29.01.2019 року №195 (а.с.20).

Що стосується посилання представника відповідача на відсутність фінансових ресурсів для виплати у період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року індексації, то суд зазначає таке.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Враховуючи вищевикладене, складна фінансово-економічна ситуація в державі жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів, суд дійшов висновку, що позивач має право на нарахування та отримання виплати з індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.

Про те, як вже зазначалося, позивачу за вказаний період не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що свідчить не про неправомірність дій відповідача, а про протиправну бездіяльність, оскільки будь-які дії стосовно вказаних виплат, ним не вчинялися.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню шляхом саме визнання протиправною бездіяльність Військової частини А1319 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно.

Оскільки індексація грошового забезпечення не була проведена у встановлений Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" строк, що є порушенням права позивача, тому суд вважає за необхідне зобов'язати Військову частину А1319 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини А1319 про визнання протиправною бездіяльність військової частини А1319 щодо відмови ОСОБА_1 провести перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у військовій частині А1319 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, зобов'язати військову частину А 1319 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у військовій частині А1319 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, підлягають задоволенню відповідно до положень ч.1 ст.245 КАС України.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139,241-246,263 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1319 щодо відмови ОСОБА_1 провести перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у військовій частині А1319 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.

3. Зобов'язати Військову частину А1319 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у військовій частині А1319 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.