
Справа № 560/380/19
РІШЕННЯ
іменем України
06 травня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарських штрафів №№ 069000, 086001, 086002, 086003, 086004 від 10 січня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 10 грудня 2018 року транспортний засіб позивача цілий день перебував на базі Експрес за адресою: промислова зона м. Нетішин Хмельницької області, тому він ніяким чином не міг перебувати в м. Ізяслав на автомобільній дорозі Р-32, так як ніким не використовувався. В акті перевірки зазначено лише дані транспортного засобу, який є сідловим тягачем, і без відповідного напівпричепа фактично не може перевозити вантажі. Протокол про адміністративне правопорушення щодо невстановленої особи водія уповноваженим органом не складався, а сам транспортний засіб не затримувався. Також, на момент винесення оскаржуваних постанов від 10 січня 2019 року (які не містять зазначення коду згідно з ЄДРПОУ та відомостей свідоцтва про державну реєстрацію) у відповідача були відсутні відомості щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Ухвалою від 05.03.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 2-3).
21.03.2019 до суду надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що позивач надавав послуги з перевезення вантажу без оформлення документів, передбачених ст. 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт", а саме без товарно-транспортної накладної на перевезення вантажу, при цьому водій відмовився надати посадовим особам посвідчення водія, протокол обов'язкового страхування вантажів наземних транспортних засобів, поліс обов'язкового страхування та оскільки транспортний засіб був облаштований тахографом - протокол перевірки та адаптації тахографа. Твердження позивача про те, що він не здійснював 10.12.2018 вантажних перевезень, а транспортний засіб перебував на стоянці, мають на меті ввести суд в оману (арк. спр. 42-46).
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
10.12.2018 о 10:50 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області було проведено перевірку транспортного засобу Renault, номерний знак НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію СРВ 081655 належить позивачу, та за результатами якої складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.12.2018 (далі - Акт).
У вказаному Акті зазначено, що водій здійснював внутрішні перевезення вантажу. На час перевірки виявлено, що водій відмовився надати для перевірки товарно-транспортну накладну на вантаж, посвідчення водія, протокол технічного стану т.з., поліс обов'язкового страхування власників наземних т.з., протокол перевірки та адаптації тахографа до т.з. Водій транспортного засобу з актом ознайомлений, від пояснень та підпису відмовився. Акт підписаний двома інспекторами Укртрансбезпеки, які були присутні при перевірці (арк. спр. 47).
Постановами управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області № 069000, 086001, 086002, 086003, 086004 від 10 січня 2019 року до СПД ОСОБА_1 було застосовано адміністративно-господарські штрафи у розмірі 1700 грн. кожною з постанов. У них вказано про допущення порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за що передбачена абзацом 3 ст.60 Закону. При цьому у вказаних постановах не зазначено, за відсутність якого з необхідних документів застосована відповідальність, передбачена абз.3 ст.60 Закону (арк. спр. 50-54).
Відповідно ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-III (далі - Закон №2344-III) автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Вказаною статтею також встановлено перелік документів для нерегулярних пасажирських перевезень:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно з п.6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 07.06.2010 №340, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
У п.3.3 Розділу ІІІ Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385, зазначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, має при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Отже, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Відповідно до п.9 ст.7 Закону України "Про страхування" № 85/96-ВР страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів віднесено до обов'язкового страхування.
Згідно з п.1.8 ст.1 та ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору. Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 35 Закону України "Про дорожній рух" № 3353-ХІІ транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті. На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу.
Разом з позовною заявою позивачем надано копії посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (Renault 22G, сідловий тягач, реєстраційний номер НОМЕР_1), протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №00401-00134-18 від 08.02.2018 (згідно якого дата наступного проходження обов'язкового технічного контролю - не пізніше 08.02.2019), поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/2481353, строк дії з 09.02.2018 до 08.02.2019 (арк. спр. 21-24).
Однак приписи статті 48 Закону №2344-III зобов'язують автомобільних перевізників, водіїв мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Надання позивачем в судовому засіданні таких документів не спростовує того факту, що на момент проведення перевірки у водія вони були відсутні, що має наслідком відповідальність згідно ст.60 Закону №2344-III. Аналогічна правова позиція вказана в п.26 постанови Верховного Суду від 17 липня 2018 року по справі №802/1836/17-а.
Отже, Актом перевірки встановлено факт порушення позивачем вимог законодавства, а саме надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону №2344-III.
Відповідно до ст. 60 Закону №2344-III передбачений вичерпний перелік порушень законодавства про автомобільний транспорт, за які застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Так, згідно з абз. 3 ст. 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Стаття 60 Закону №2344-III встановлює, що при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.
Згідно із ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Отже, за вчинення порушення, передбаченого абз. 3 ст. 60 Закону №2344-III до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості відсутніх під час перевірки такого перевізника документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону №2344-III.
Таким чином, суд погоджується з висновками відповідача в частині наявності факту порушення, виявленого перевіркою, однак зазначає, що до відповідальності у такому випадку необхідно було притягнути один раз, а не декілька. Як наслідок, суд вважає правомірною постанову №069000 від 10.01.2019, та протиправними чотири інших наступних постанови - №086001, №086002, №086003 та №086004 від 10.01.2019.
Щодо доводів позивача про те, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, суд зазначає наступне.
Так, згідно з п. 26-27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567) справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Повідомлення про розгляд справи 10.01.2019 було надіслано 26.12.2018 та отримано позивачем 15.01.2019, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією поштового конверту зі штрих-кодовим ідентифікатором та роздруківкою з сайту ПАТ «Укрпошта» (арк. спр. 18, 20, 49).
Отже, відповідач дотримався наведених вище приписів Порядку №1567 в частині надіслання рекомендованого листа із повідомленням позивачу про час і місце розгляду справи. Таке повідомлення було надіслано завчасно, а Порядок №1567 не вимагає перевіряти факт його отримання суб'єктом господарювання та відкладати розгляд у разі неотримання. Тому твердження позивача щодо того, що його не повідомили про час і місце розгляду справи, є безпідставними.
Також суд звертає увагу на те, що у відповідності до п. 22 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року, у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.
Оскільки водій підписати акт перевірки та надати пояснення про причини порушення відмовився, інспекторами було зроблено відповідний запис, факт чого стверджується актом перевірки. Враховуючи зазначене, суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що 10 грудня 2018 року транспортний засіб не використовувався, адже належних, допустимих, достовірних доказів протилежного ним суду не надано. Тобто, суд не ставить під сумнів перевірку, яка проведена згідно Щотижневого графіку проведення рейдових перевірок (арк. спр.56), Направлення на рейдову перевірку №003853 від 07.12.2018 (арк. спр.55) та відповідно складений посадовими особами відповідача Акт цієї перевірки, які надані відповідачем.
Також безпідставними є доводи позивача про відсутність факту проведення перевірки, які обґрунтовані тим, що стосовно нього не складався протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст.126 КУпАП, оскільки відповідно до ст.222 КУпАП розгляд справ про порушення вказаної статті здійснюють органи Національної поліції, а не відповідач. Посилання позивача про те, що в акті перевірки вказано лише дані сідлового тягача і не міститься інформації щодо напівпричепа, а також про те, що надіслані йому постанови (арк. спр. 11-15) не містять зазначення коду згідно з ЄДРПОУ та відомостей свідоцтва про державну реєстрацію, не спростовують факту допущеного ФОП ОСОБА_1 порушення Закону №2344-III, враховуючи встановлене судом у цій адміністративній справі.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд вважає, що суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів правомірності прийняття п'яти постанов за одним правопорушенням, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задовольняється частково.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено 768,40 грн. судового збору за подання позовної заяви, тому такі витрати слід присудити на його користь пропорційно задоволеним майновим вимогам (768,40 * 80% = 614,72 грн.) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати постанови Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області №086001, №086002, №086003 та №086004 від 10 січня 2019 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 614,72 (шістсот чотирнадцять гривень сімдесят дві копійки) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 06 травня 2019 року
Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) Відповідач:Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Соборна, 75, м.Хмельницький, Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39816845)
Головуючий суддя А.І. Петричкович
Судове рішення № 81532257, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 06.05.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/380/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: