Рішення № 81532185, 06.05.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/32/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Керівника Котовської місцевої прокуратури Одеської області до Балтської міської ради Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Комунальної установи «Балта-Благоустрій» про визнання незаконною бездіяльність Балтської міської ради Одеської області з питань не затвердження планів інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населення (їх частин), а саме: дитячого майданчика міста Балти, розташованого за адресою: вул.Садова,25, зобов'язати Балтську міську раду Одеської області вчинити дії по розробленню та затвердженню планів технічної інвентаризації та паспортизації об'єкта благоустрою населення (їх частин), а саме: дитячого майданчика міста Балти, розташованого за адресою: вул.Садова,25,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернувся Керівник Котовської місцевої прокуратури Одеської області до Балтської міської ради Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Комунальної установи «Балта-Благоустрій» про визнання незаконною бездіяльність Балтської міської ради Одеської області з питань не затвердження планів інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населення (їх частин), а саме: дитячого майданчика міста Балти, розташованого за адресою: вул.Садова,25, зобов'язати Балтську міську раду Одеської області вчинити дії по розробленню та затвердженню планів технічної інвентаризації та паспортизації об'єкта благоустрою населення (їх частин), а саме: дитячого майданчика міста Балти, розташованого за адресою: вул.Садова,25.

В судовому засіданні 25.04.2019 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням того, що відповідач Балтська міська рада не вчиняє дій з проведення затвердження планів інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населення (їх частин), а саме: дитячого майданчика міста Балти, розташованого за адресою: вул.Садова,25, хоча отримувала неодноразові звернення з цього приводу, в тому числі від прокуратури, а це може призвести до порушення прав неповнолітніх, настання загрози їх життю та здоров'ю, що обумовлює звернення безпосередньо прокурора до суду з цим позовом. Представник відповідача - Балтської міської ради подав до суду відзив на позов, був сповіщений належним чином про день, час та місце слухання справи, але в судове засідання не прибув без поважних причин, але подав заяву про розгляд справи за його відсутності.. Представник третьої особи на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору був сповіщений належним чином про день, час та місце слухання справи, але в судове засідання не прибув без поважних причин, а тому суд, відповідно до положень ст.205 КАС України, ухвалив слухати справу за такою явки її учасників в судове засідання.

Дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановлює наступні факти та обставини:

Відповідач - Балтська міська рада Одеської області, на підставі положень ст.140 Конституції України та ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є представницьким органом місцевого самоврядування, якому ст.26 цього ж Закону та ст.10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» надані повноваження щодо затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.1 ст.19 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Щодо права прокурора безпосередньо звертатись до адміністративного суду в якості позивача з таким позовом суд зазначає наступне.

Згідно із ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно ч.3 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України прокурор, звертаючись до суду, самостійно визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до п.п.3,4,5 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів, в їх основі завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (зокрема, економічних, соціальних) дій, програм, спрямованих на гарантування її економічної безпеки, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо; інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Відповідно до пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року прокурори і їх заступники мають право звертатись до суду з позовними заявами в інтересах держави.

У даному випадку інтерес держави полягає у забезпеченні гарантованих ст.3 Конституції України та Законом України «Про охорону дитинства» (далі - Закон №2402-ІІІ) прав людей (дітей) на життя і здоров'я, безпеку, які визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, що становить суспільний інтерес.

Так, з преамбули Закону № 2402-1II вбачається, що цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади з державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини. Під охороною дитинства в контексті цього Закон (ст.1) слід розуміти систему державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав. Відповідно до ч.2 ст.2 Закону № 2402-ІІІ завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.

Наявність такого права прокуратора щодо безпосереднього звернення до суду із позовами про визнання бездіяльності відповідних органів та зобов'язання їх вчините певні дії з питань благоустрою населених пунктів підтверджена постановою Верховного Суду від 25.09.2018 року по справі №804/2244/18 (номер рішення у ЄДРСР - 76701388).

Відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України суди загальної юрисдикції повинні враховувати висновки Верховного Суду щодо застосування норм матеріального чи процесуального права при вирішенні аналогічних спорів.

Таким чином, наявність у прокурора права щодо звернення до суду з таким позовом є встановленою та повторному доведенню під час розгляду цієї справи не підлягає.

Також судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Рішенням виконкому Балтської міської ради №150 від 28.07.2011 року визначено комунальне підприємство «Балтакомунсервіс» виконавцем житлово-комунальних послуг з управління та тримання житлового фонду міста Балти.

Згідно з розпорядженням Балтського міського голови від 08.05.2014 складено комісію із прийняття та передачі майна.

08.05.2014 складено акт прийняття-передачі основних засобів, який затверджено Балтським міським головою Мазуром С.С., відповідно до якого здавач - Балтська міська рада передає одержувачу КП «Балтакомунсервіс» один дитячий майданчик, який розташований за адресою вул.50 років Жовтня (на даний час - вул. Садова), 25, м. Балта, Одеська область.

Рішенням Балтської міської Ради № 808-ІІ від 16.04.2014 «Про безоплатну передачу з балансу Балтської міської ради Одеської області в господарське відання на баланс КП «Балтакомунсервіс» з метою експлуатації - основних засобів, що не підлягають приватизації», Балтська міська рада передає КП «Балтакомунсервіс» дитячий майданчик, розташований за адресою вул. 50 років Жовтня (на даний час - вул. Садова), 25, м. Балта, Одеська область.

Згідно з інформацією КП «Балтакомунсервіс», яка надійшла на адресу Котовської місцевої прокуратури 25.09.2018 № (16-95)12644-18вх - технічна документація на даний дитячий майданчик відсутня.

З цього випливає, що паспорт об'єкта благоустрою, а саме: дитячого ігрового майданчика, розташованого за вказаною адресою не складався. Інвентаризація не проводилася.

Представник відповідача у відзиві зазначив, що змінився балансоутримувач дитячого майданчика на Комунальну установу «Балта-Благоустрій», яка після його отримання проведете його інвентаризацію у встановленому Законом України «Про благоустрій населених пунктів» та Інструкцією порядку.

Розглянувши доводи сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Україною 27.02.1991, держави-учасниці Конвенції зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Виявлені порушення свідчать про протиправну бездіяльність відповідача щодо не затвердження відповідних планів інвентаризації, призводить до порушення у свою чергу покладених на них обов'язків проводити інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою, зокрема, дитячих майданчиків, а також порушує передбачені положення ст.ст.3,27 Конституції України, ч.2 ст.6 Закону України «Про охорону дитинства», ст.31 Конвенції про права дитини Генеральної асамблеї ООН.

За відсутності затверджених міською радою планів інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою (їх частин), підприємства, установи та організації, фізичні особи-підприємці у сфері благоустрою міста позбавлені можливості проводити інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин).

Відповідно до пункту 44 частини першої цієї статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Благоустроєм населених пунктів, відповідно до визначення, закріпленого у статті 1 Закону України від 06.09.2005 № 2807-ІУ «Про благоустрій населених пунктів», (далі - Закон № 2807-ІУ) є комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Під заходами з благоустрою населених пунктів, відповідно до цієї ж статті, слід розуміти роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 2807-ІУ, благоустрій населених пунктів передбачає: 1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані; 2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення; 3) створення умов для реалізації прав та виконання обов'язків суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів.

Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону № 2807-ІУ, організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Частиною першою статті 10 Закону № 2807-ІУ, до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів, створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб), визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.

За змістом пунктів 1, 2 частини 1 статті 13 Закону № 2807-ІУ, об'єктами благоустрою населених пунктів, серед іншого, є території загального користування, майданчики та прибудинкові території.

Елементами (частинами) об'єктів благоустрою, відповідно до пункту 8 частини І статті 21 Закону № 2807-ІУ, є обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків.

Згідно з вимогами ст. 14 вказаного Закону № 2807-ІУ, об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Пунктом 5 частини 2 статті 18 Закону № 2807-ІУ визначено, що підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані проводити згідно з планами, затвердженими органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

На виконання наведених вище положень статті 18 Закону № 2807-ІУ, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 29.10.2012 за № 550 затвердило Інструкцію з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів (далі - Інструкція № 550).

Пунктом 1.2 Інструкції № 550 закріплено, що ця Інструкція визначає порядок проведення робіт з технічної інвентаризації та паспортизації у томі числі парків, рекреаційних зон, садів, скверів та майданчиків, інших територій загального користування: прибудинкових територій, а також інших об'єктів благоустрою в межах населеного пункту (крім земельних ділянок, на яких розташовано вказані об'єкти).

Згідно з пунктом 1.3 Інструкції № 550 під паспортизацією об'єктів благоустрою слід розуміти складання технічних паспортів об'єктів благоустрою за результатами їх інвентаризації; під технічною інвентаризацією об'єктів благоустрою - сукупність заходів з обстеження, спрямованих на підтвердження наявності об'єктів нерухомого майна, елементів благоустрою та оцінку їх технічного стану, а також наявності інженерних мереж на об'єкті благоустрою.

Пунктами 1.4, 1.5 Інструкції №550 визначено, що технічна інвентаризація та паспортизація об'єктів благоустрою проводяться власником, балансоутримувачем або виконавцем на підставі договору із замовником або самостійно.

Технічна інвентаризація об'єктів благоустрою може бути плановою або позаплановою. Планова технічна інвентаризація повинна проводитись згідно з планами, затвердженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Позапланова технічна інвентаризація проводиться у тому числі і у разі зміни власника (балансоутримувача) об'єкта благоустрою.

Таким чином, організацію благоустрою території міста Балти повинна забезпечувати міська рада, до компетенції якої віднесено, зокрема, затвердження правил і заходів благоустрою населеного пункту.

Для підтримання об'єктів благоустрою у належному стані Закон № 2807- ІУ зобов'язує, зокрема, підприємства, установи, організації у сфері благоустрою населених пунктів проводити їх планову інвентаризацію та паспортизацію. Однією з необхідних умов для належного виконання цього обов'язку є наявність затвердженого плану проведення таких заходів з благоустрою населеного пункту.

За змістом наведених вище положень Закону № 2807-ІУ та прийнятої на його виконання Інструкції № 550, затвердження планів інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою міста Балти є компетенцією міської ради.

Разом з тим, міська рада не затвердила планів інвентаризації та паспортизації такого об'єкта благоустрою як дитячий майданчик, який розташовані у місті Балта за адресою вул. Садова, 25.

За таких обставин відсутність затверджених планових заходів щодо інвентаризації об'єкта благоустрою (дитячого майданчика) свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, яка своєю чергою слугує підставою для невжиття підприємствами, установами та організаціями у сфері благоустрою заходів щодо належного їх утримання. Крім того, зважаючи на цільове призначення таких об'єктів благоустрою як дитячі майданчики, невиконання суб'єктами благоустрою своїх обов'язків у цій сфері порушує права користувачів цих об'єктів на безпечні умови для життя і розвитку.

Частиною 2 ст.6 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що держава гарантує дитині право на охорону здоров'я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу7 в державних і комунальних закладах охорони здоров'я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку7 дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Бездіяльність Балтської міської ради з питання забезпечення проведення робіт з паспортизації спортивно-дитячих майданчиків ставить під загрозу закріплені ст.ст.3,27 Конституції України права дітей на життя, охорону здоров'я, грубо порушує вимоги Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Частиною 2 статті 31 Конвенції про права дитини, прийнятою Резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989, яка набула чинності 02.09.1990, ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XІІ (78912) від 27.09.1991 передбачено, що держави-учасниці поважають і заохочують право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті та сприяють наданню їй відповідних і рівних можливостей для культурної і творчої діяльності, дозвілля і відпочинку.

У даному випадку, бездіяльність Балтської міської ради з питання забезпечення проведення робіт з паспортизації дитячого майданчика призводить до безконтрольності за технічним станом елементів дитячого майданчика та може завдати тяжких наслідків здоров'ю дітей міста, що відповідно порушує визначені чинним законодавством інтереси держави у сфері охорони дитинства.

Таким чином, судом встановлено, що бездіяльність відповідача Балтської міської ради щодо невиконання покладених на неї обов'язків може призвести до настання негативних наслідків життю та здоров'ю дітей, а тому суд не може приймати до уваги посилання представника відповідача на те, що такі вимоги будуть виконані в майбутньому у невизначений строк, в зв'язку із чим, є необхідність визнати таку бездіяльність протиправною та зобов'язати відповідача вчинити певні дії, в зв'язку із чим, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю на підставі положень ч.1 ст.245 КАС України.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139,242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати незаконною бездіяльність Балтської міської ради Одеської області з питань не затвердження планів інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населення (їх частин), а саме: дитячого майданчика міста Балти, розташованого за адресою: вул.Садова,25.

3. Зобов'язати Балтську міську раду Одеської області вчинити дії по розробленню та затвердженню планів технічної інвентаризації та паспортизації об'єкта благоустрою населення (їх частин), а саме: дитячого майданчика міста Балти, розташованого за адресою: вул.Садова,25.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 06.05.2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.