Рішення № 81532182, 02.05.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2019 року Справа № 823/764/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Черкаській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 09.10.2017 №Ф-3859-17У.

Ухвалою суду від 19.02.2018 вжито заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на користь держави через Головне управління ДФС у Черкаській області з ОСОБА_1 заборгованості з єдиного соціального внеску у розмірі 56412 грн. 16 коп. у виконавчому провадженні №55470188 з виконання вимоги Головного управління ДФС у Черкаській області від 09.10.2017 №Ф-3859-17У.

Ухвалою суду від 12.04.2018 зупинено провадження у справі до часу набрання законної сили рішенням Черкаського окружного адміністративного суду за наслідками розгляду справи №823/1608/17.

Усною ухвалою суду від 02.04.2019, із занесенням до протоколу судового засідання, поновлено провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що матеріали перевірки вручені йому вже після прийняття на їх підставі податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій по ЄСВ та вимоги про сплату боргу з ЄСВ. Тобто, позивач не повідомлений про підставу проведення перевірки, позбавлений можливості взяти в ній участь та не мав можливості надати первинні документи на підтвердження витрат і заперечити висновки акту перевірки.

За твердженням позивача, зміст акту перевірки від 02.06.2017 №231/23-00-13-0317/НОМЕР_1 не відповідає фактичним обставинам, змісти розділів акту суперечить один одному, перевірка проведена за відсутності первинних документів, лише на основі даних податкових: декларацій, звітів даних банківської виписки та веб-порталу використання публічних коштів «Е-Data». Невідомо у який спосіб контролюючий орган отримав інформацію про рух коштів на банківських рахунках.

База нарахування ЄСВ у фізичних осіб-підприємців безпосередньо залежить від бази оподаткування ПДФО у таких платників податків чистого оподатковуваного доходу, як наслідок, недостовірними є висновки про заниження позивачем ЄСВ, оскільки постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 у справі №823/1606/17 визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Черкаській області по проведенню стосовно позивача документальної позапланової невиїзної перевірки та оформлення результатів такої перевірки актом від 02.06.2017 № 231/23-00-13-0317/НОМЕР_1.

Також постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі №823/1608/17, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2019, скасовано прийняті на підставі акту перевірки від 02.06.2017 №231/23-00-13-0317/НОМЕР_1 податкові повідомлення-рішення та вимогу Головного управління ДФС у Черкаській області про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 17.07.2017 №Ф-0003481303, що стала підставою для прийняття вимоги від 09.10.2017 №Ф-3859-17У.

На підставі наведеного позивач вважає, що його позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

В ході судового розгляду спору позивач та його представник позовні вимоги підтримували та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов та в ході судового розгляду спору проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначивши, що в ході проведення перевірки зафіксовано порушення вимог Податкового кодексу України та на підставі цього прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення та вимогу від 17.07.2017 №Ф-0003481303.

В подальшому відповідачем прийнято вимогу від 09.10.2017 №Ф-3859-17У, яка фіксує заборгованість зі сплати ЄСВ на конкретну дату, тому враховуючи, що позивач не додав до адміністративного позову документів, що спростовують висновки перевірки представник відповідача вважає, що позов задоволенню не підлягає.

У відповіді на відзив представник позивача вказав на необґрунтованість тверджень представника відповідача, наголосив на наявності судових рішень, які набрали законної сили та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача, не погоджуючись із посиланнями представника позивача, у запереченні на відповідь зазначив, що судові рішення оскаржені в касаційному порядку, тому наполягав на відмові в задоволенні позову.

За відсутності клопотань учасників процесу про розгляд справи в судовому засіданні, керуючись положеннями ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд постановив ухвалу від 02.04.2019, із занесенням до протоколу судового засідання, про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 26.05.2015 (РНОКПП НОМЕР_1).

02.02.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за власним рішенням.

Суд встановив, що наказом Головного управління ДФС у Черкаській області від 18.04.2017 №653 на підставі підп.78.1.7. п.78.1. ст.78, п.79.1., 79.2., ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.07.2015 по 02.06.2017. Термін проведення перевірки визначено з 24.04.2017 до 28.04.2017.

Згідно з наказом Головного управління ДФС у Черкаській області від 28.04.2017 №745 термін перевірки змінено у період з 15.05.2017 до 19.05.2017.

Суд встановив, що наказ відповідача від 18.04.2017 №633, яким призначено проведення перевірки позивача, та повідомлення від 18.04.2017 №107/28-00-13-0118 про дату початку та місце проведення перевірки направлені позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (19631, Черкаська обл., Черкаський район, с. Дубіївка, вул. Алексєєва, 53). Однак, вказані документи не вручені та повернулись до Головного управління ДФС у Черкаській області 22.05.2017 за закінченням терміну зберігання.

Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача за результатами якої складено акт перевірки від 02.06.2017 за №231/23-00-13-0317/НОМЕР_1, яким зафіксовано порушення:

1. пп.164.1.1 п.164.1 ст.164, п.177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України у результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 1250701,26 грн. в т.ч.: за 2015 рік - на 1240403,19 грн., за 2016 рік - на 10298,07 грн.;

2. п.п.1.2 п. 1 ст.7 та абз. 3 п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в результаті чого донараховано єдиного внеску на загальнообов'язкове-державне соціальне страхування на загальну суму 53644,26 грн. в т.ч. за 2015 рік на суму 40330,6 грн., за 2016 рік - на 13313,66 грн.;

3. 181.1 ст. 181, п. 183.2 ст.183, п. 183.10 ст. 183, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.10 внаслідок чого занижено податок на додану вартість за період з 27.05.2015 по 02.06.2017 у сумі 1023931 грн., в т.ч. за вересень 2015 року в сумі 216129 грн., жовтень 2015 року в сумі 157902 грн., листопад 2015 року в сумі 208593 грн., грудень 2015 року в сумі 428654 грн., лютий 2016 року в сумі 4851 грн., березень 2016 року в сумі 7802 грн.;

4. ст. 163, ст. 168, п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України у результаті чого визначено занижену суму військового збору на загальну суму 94117,6 грн. в т.ч. за 2015 рік в сумі - 93209,85 гри , за 2016 рік в сумі 907,75 грн.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС у Черкаській області прийнято:

1) податкове повідомлення-рішення від 17.07.2017 №0003501303 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору на загальну суму 117 647 грн., в тому числі 94 117,6 грн. основного платежу та 23 529,4 грн. штрафних санкцій;

2) податкове повідомлення-рішення від 17.07.2017 №0003551303 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 279 914 грн., в тому числі 1 023 931 грн. основного платежу та 255 983 грн. штрафних санкцій;

3) податкове повідомлення-рішення від 17.07.2017 №0003471303 про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1 563 376,58 грн., в тому числі 1 250 701,26 грн. основного платежу та 312 675,32 грн. штрафних санкцій;

4) рішення від 17.07.2017 №0003491303 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 9 397,49 грн., в результаті нарахування єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі ЄСВ) в розмірі 53 644,26 грн.;

5) вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.07.2017 №Ф-0003481303, якою ГУ ДФС у Черкаській області вимагає сплатити ЄСВ в розмірі 53 644,26 грн.

Так, відповідно до статті 62 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Статтею 79 Податкового кодексу України визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Зокрема, пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За правилами пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

При цьому, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що також узгоджується із приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.

Сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об'єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

Отже, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №821/371/17.

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 повідомлення про проведення перевірки та копія не вручено до початку проведення перевірки, що позбавило його можливості реалізації свого права на ознайомлення із ними до початку здійснення контрольного заходу та подання відповідних пояснень й документів, суд погоджується із твердженням позивача про проведення відповідачем перевірки без наявності на те правових підстав.

Як наслідок, акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а тому прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення не можуть бути визнані правомірними.

Більш того, суд приймає до уваги, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 у справі №823/1606/17 визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Черкаській області по проведенню стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 документальної позапланової невиїзної перевірки за період з 27.05.2015 по 28.04.2017, згідно з наказами Головного управління ДФС у Черкаській області від 18.04.2017 № 653, від 28.04.2017 № 745 та оформлення результатів такої перевірки актом від 02.06.2017 № 231/23-00-13-0317/НОМЕР_1.

Вказана постанова Київського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 13.03.2018.

До наведених висновків колегія суддів дійшла з тих міркувань, що позивачу не відомо про проведення стосовно нього документальної перевірки, а тому, він був позбавлений можливості надати первинні та інші документи, які підтверджують показники поданої ним податкової звітності.

Крім того, факт об'єктивної неможливості отримати ОСОБА_1 наказів про проведення перевірки від 18.04.2017 №653, від 28.04.2017 №745 підтверджується висновком ЛКК від 08.05.2017 №34, згідно якого, позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 28.04.2017 по 08.05.2017 у КНП «Перша Черкаська міська лікарня» ЧМР.

З огляду на те, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості подати такі документи, а останні не досліджувались посадовою особою Головного управління ДФС у Черкаській області, яка проводила позапланову невиїзну документальну перевірку, відповідно, недостовірними є і висновки акта перевірки, що в свою чергу, дає підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо проведення такої перевірки та оформленню її результатів.

Крім того постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі №823/1608/17, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2019, скасовано прийняті на підставі акту перевірки від 02.06.2017 №231/23-00-13-0317/НОМЕР_1 податкові повідомлення-рішення та вимогу Головного управління ДФС у Черкаській області про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 17.07.2017 №Ф-0003481303.

Отже, наведені обставини не підлягають доказуванню в силу вимог ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд також зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регулюються положеннями Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI).

У відповідності до ч. 3 ст. 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

За ч. 4 ст. 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п'ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Виходячи з норм абз. 3 п. 6 розд. VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за №508/26953 (в редакції чинній на момент прийняття оскарженої вимоги), вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження.

Отже, єдиний соціальний внесок може обчислюватись органами доходів і зборів за результатами перевірок на підставі відповідних актів. При цьому, в разі зміни розміру недоїмки орган доходів і зборів приймає нову вимогу, внаслідок чого попередня вважається відкликаною.

Враховуючи, що за даними облікової картки позивача підставою для прийняття вимоги від 09.10.2017 №Ф-3859-17У стала вимога від 17.07.2017 №Ф-0003481303, яка скасована в судовому порядку, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування вимоги від 09.10.2017 №Ф-3859-17У.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Останній день строку вирішення спору припадає на 22.04.2019, однак враховуючи, що у період з 15.04.2019 по 26.04.2019 головуючий у справі передував у відпустці, рішення суду прийнято на наступний за вказаною датою робочий день 02.05.2019 на підставі ч. 6 ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України згідно вимог якої, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 157, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Черкаській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 09.10.2017 №Ф-3859-17У.

Заходи забезпечення адміністративного позову зберігають свою дію до набрання законної сили судовим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя В.В. Гаращенко