Ухвала суду № 81530638, 02.05.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

м. Суми

02.05.2019 Справа № 920/241/19

За позовом Компанії «CZECHOSLOVAK EXPORT LTD», Лібоц, Чеська республіка

до відповідача Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон», м. Конотоп, Сумська область,

про визнання недійсним контракту

суддя Котельницька В.Л.

за участю представників сторін:

позивача: Мирний Є.М. (адвокатське посвідчення № 6813/10 від 05.09.2018)

відповідача: Лісовський Р.В. (довіреність № 5637 від 28.12.2018)

при секретарі судового засідання Осокіній А.М.

Суть спору: 11.03.2019 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить визнати недійсним з моменту укладення контракт №0518/17 від 18.05.2017, укладений між сторонами спору, а також стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою суду від 01.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/241/19. Справу постановлено розглядати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.05.2019.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, однак надіслав на адресу суду заяви № 1778 від 25.03.2019 та № 2170 від 09.04.2019 про залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (у зв'язку з укладанням сторонами угоди про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу).

02.05.2019 представник позивача подав до суду заперечення проти заяви відповідача про залишення позову без розгляду, у яких наполягав на розгляді даного спору за правилами господарського судочинства.

Розглянувши матеріали справи та додатково подані документи, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи; іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Відповідно до частини 1 статті 75 цього Закону підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.

У пункті 1 частини 1 статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону (випадки виключної підсудності справ з іноземним елементом судам України).

За змістом статті 1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном.

Статтею 2 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачено, що «арбітраж» - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

За змістом статті 8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, залишити позов без розгляду і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. У разі подання позову, зазначеного в пункті 1 цієї статті, арбітражний розгляд проте може бути розпочато або продовжено і арбітражне рішення може бути винесено, поки сперечання про підсудність чекають розв'язання в суді.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є вимога про визнання недійсним з моменту укладання контракту № 0518/17 від 18.05.2017, укладеного між Компанією «CZECHOSLOVAK EXPORT LTD» і Державним підприємством «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон»», в тому числі і арбітражного застереження, яке міститься у розділі 12 цього контракту.

У розділі 12 контракту визначено, що у випадку розбіжності по інтерпретації або виконанню цього контракту кожна зі сторін намагається врегулювати розбіжності шляхом переговорів (пункту 12.1.); у випадку, якщо вони не дійдуть згоди у вирішенні питання, що послужило виникненню суперечки, то будь-яка суперечка, що виникає по цьому контракту або у зв'язку з ним, підлягає передачі на розгляд до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України відповідно до матеріального права України (пункт 12.2.).

Ухвалою від 01.04.2019 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання, зобов'язавши сторін здійснити певні процесуальні дії.

ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» заявило клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 7 частини 1 статті 226 ГПК, оскільки у пункті 12.2 контракту від 18.05.2017 міститься арбітражне застереження про те, що будь-яка суперечка, що виникає по цьому контракту або у зв'язку з ним, підлягає передачі на розгляд до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

За змістом статті 177 ГПК завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 185 ГПК у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 226 ГПК суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2018 у справі №906/493/16 наведено правовий висновок про те, зокрема, що суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, саме при розгляді клопотання про припинення провадження у справі і направлення сторін до арбітражу повинен вирішити питання дійсності, чинності та виконуваності арбітражної угоди. У разі наявності арбітражної угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог ГПК клопотання про припинення провадження господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення у передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті.

Наведене вище дає підстави для висновку ( і зазначений висновок наведений в постанові Верховного Суду від 04.03.2019 у справі №910/13366/18), що при вирішенні питання залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 7 частини 1 статті 226 ГПК, господарському суду слід встановити наявність сукупності наступних умов: існування арбітражної угоди, за якою позов у питанні, що порушене у державному суді, відноситься до компетенції Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України; від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді; встановлення судом дійсності, чинності та виконуваності арбітражної угоди.

Суд повинен надати правову оцінку тому, чи охоплює зміст арбітражного застереження можливість передачі на вирішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торговельно-промисловій палаті України питання визнання недійсності контракту від 18.05.2017 № 0518/17, у тому числі щодо недійсності і самого арбітражного застереження, яке міститься у цьому контракті, з огляду на те, що визнання договору недійсним є окремим видом захисту порушеного права чи інтересу сторони, а передумовою передачі спорів до арбітражу у даному випадку є недосягнення між сторонами зазначеного контракту згоди шляхом переговорів саме у випадку розбіжності по інтерпретації або виконанню цього контракту, тобто обмежене колом спірних питань, які можуть бути врегульовані сторонами шляхом переговорів, а отже, суд має встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної процедури вирішення спорів, у тому числі щодо визнання договору недійсним.

Звернувшись до суду із заявою про залишення позову без розгляду, відповідач посилаючись па положення контракту, вільно трактуючи зміст пункту 12.2, зазначив, що сторони погодили, що будь-які спори, пов'язані з укладеним контрактом, підлягають передачі на розгляд до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово- промисловій палаті України.

Як вже зазначалось вище, відповідно до пункту 12.1. контракту, у випадку розбіжності по інтерпретації або виконанню цього контракту кожна зі сторін намагається врегулювати розбіжності шляхом переговорів.

Пункт 12.2. контракту передбачає, що у випадку, якщо вони не дійдуть згоди у вирішенні питання, що послужило виникненню суперечки, то будь-яка суперечка, що виникає по цьому контракту або у зв'язку з ним, підлягає передачі на розгляд до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України відповідно до матеріального права України.

Таким чином, з системного аналізу положень пунктів 12.1. та 12.2. контракту, які є пов'язаними та доповнюють однин одного, вбачається, що сторонами було погоджено передання на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України саме будь-яких суперечок, які виникають у випадку розбіжностей по інтерпретації або виконанню цього контракту.

В той же час, визнання контракту недійсним, відповідно до положень ст.16 Цивільного кодексу України, є окремим видом захисту порушеного нрава чи інтересу сторони такого контракту, і не може бути віднесено до суперечок, які виникають з приводу розбіжностей по інтерпретації чи з приводу виконання контракту.

Таким чином, суд дійшов висновку, що питання визнання недійсності контракту не охоплене змістом арбітражного застереження, викладеного у його пункті 12.2, а сторонами було погоджено лише обмежене коло спірних питань, які можуть бути врегульовані шляхом переговорів та в подальшому, якщо сторони не дійшли згоди, такі спірні питання можуть бути передані на розгляд до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

Крім того, пунктом 13.11 контракту № 0518/17 сторонами було погоджено умови припинення (розірвання) контракту, а саме: 1) взаємна домовленість сторін; 2) закінчення терміну дії Контракту; 3) рішення суду; 4) інші умови, визначені законодавством.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітраж - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України; третейський суд - одноособовий арбітр або колегія арбітрів; суд - відповідний орган судової системи держави.

З викладеного вбачається, що сторонами контракту не було погоджено передання будь-яких (всіх без виключення) спорів на вирішення до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, як про те зазначає відповідач у заяві про залишення позову без розгляду.

У пунктах 12.1. та 12.2. контракту сторонами було погоджено обмежене коло питань, які можуть бути передані на розгляд арбітражу - Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

Зі змісту положень пункту 13.11. контракту вбачається, що окремі спірні питання за ним вирішуються не арбітражем, а відповідним органом судової системи держави, в даному випадку господарськими судами.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що заява відповідача про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню, а позовна заява Компанії «CZECHOSLOVAK EXPORT LTD» про визнання недійсним контракту №0518/17 від 18.05.2017 підлягає розгляду Господарським судом Сумської області.

Керуючись ст. 185, п. 7 ч.1 ст.226, ст. ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяв Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» № 1778 від 25.03.2019 та № 2170 від 09.04.2019 про залишення позову Компанії «CZECHOSLOVAK EXPORT LTD» без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 06.05.2019.

Суддя В.Л. Котельницька