Рішення № 81530637, 24.04.2019, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 квітня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/288/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за участю секретаря судового засідання: Ярославська З.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи - підприємця Федорчук Олександри Леонідівни, АДРЕСА_1

до відповідача: Управління поліції охорони в Тернопільській області м.Тернопіль,вул.Петрушевича, 5

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Українська охоронно-страхова компанія", 03056, м.Київ, вул.Борщагівська,145, ідентифікаційний код 23734213.

про: стягнення 46992 грн. 78 коп. завданих збитків та судових витрат в розмірі 1762 грн. сплаченого судового збору

За участю представників від:

позивача: Федорчук О.Л. - фізична особа-підприємець, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1005047898 станом на 25.02.2019, Руденко О.А.- адвокат, ордер серія КС №008235 від 27.11.2017,

відповідача: Ганущин О.Б. - провідний юрисконсульт сектору з організаційно-аналітичного забезпечення та зв'язків з громадськістю, довіреність №1491/43/39/13/01-2018 від 24.10.2018,

Якобчук Т.І.-представник, довіреність №16 від 24.04.2019

третя особа: не з'явився

Суть справи.

Фізична особа - підприємець Федорчук Олександра Леонідівна звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою "Про стягнення завданих збитків" від 18.07.2018 (вх.№344 від 13.07.2018) до Управління поліції охорони в Тернопільській області м. Тернопіль, вул. Петрушевича, 5 про стягнення 102 398, 00 грн. завданих збитків.

Ухвалою суду від 22.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено у справі підготовче засідання на 09.01.2019 на 09 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 09.01.2019 зупинено провадження у справі №921/288/18 до вирішення питання щодо розгляду заяви про відвід судді Хоми С.О. іншим складом суду.

Ухвалою суду від 11.01.2019 поновлено провадження у справі №921/288/18 та призначено підготовче засідання на 06.02.2019 на 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 06.02.2019 відкладено підготовче засідання на 25.02.2019 на 14:00 год.

Ухвалою суду від 25.02.2019 відкладено підготовче засідання на 11.03.2019 на 14:00 год.

Ухвалою суду від 25.02.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №921/288/18 до 27.03.2019 року включно.

Ухвалою суду від 11.03.2019 відкладено підготовче засідання на 20.03.2019 на 12:00 год.

Ухвалою суду від 20.03.2019 прийнято відмову позивача - Фізичної особи - підприємця Федорчук Олександри Леонідівни від позову в частині вимог про стягнення стягнення із відповідача 55 405,00 грн. (доходи, які позивач могла б реально одержати внаслідок подальшої реалізації за встановленими роздрібними цінами, якби її право не було порушене упущена вигода); закрито провадження у справі № 921/288/18 в частині позовних вимог щодо стягнення 55 405,00 грн. (доходи, які позивач могла б реально одержати внаслідок подальшої реалізації за встановленими роздрібними цінами, якби її право не було порушене упущена вигода); провадження у справі, в частині решти вимог ухвалено продовжити на загальних підставах; закрито підготовче провадження у справі № 921/288/18 та призначено розгляд справи по суті на 28.03.2019 року на 14:00 год.

Ухвалами суду від 28.03.2019 та від 17.04.2019 повідомлено сторони у справі про перерву в судових засіданнях, відповідно, до 17.04.2019 до 14 год 00 хв. та до 24.04.2019 року до 15 год. 00 хв. (оголошено протокольні ухвали).

В судове засідання 24.04.2019 з'явився сам позивач, а також представник позивача.

04.02.2019 від представника позивача через канцелярію суду надійшла Відповідь на відзив на позовну заяву №без номера від 30.01.2019 (вх. №1865 від 04.02.2019), згідно якої наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву твердження позивач вважає необгрунтованими та такими, що суперечать вимогам законодавства і наявним у справі доказам, виходячи, зокрема, із того, що висновки службового розслідування є внутрішнім документом відповідача і не є правовою підставою для визначення відсутності вини в діях відповідача.

У Додаткових поясненнях без номера від 25.02.2019 (вх. №3296(н) від 25.02.2019) позивач зазначає, зокрема, що фізична особа-підприємець працює на спрощеній системі оподаткування (копія витягу із реєстру платників єдиного податку додана до матеріалів справи) та чинним законодавством не передбачено спеціального порядку (документального оформлення) щодо встановлення роздрібних цін. Примірник Акту №2 про нестачу товару відповідачу було передано 02.06.2017 безпосередньо після складання за участі представників відповідача. Примірник вказаного Акту отримав особисто ОСОБА_7 - інженер сектору супроводу договорів центру технічної охорони управління поліції охорони в Тернопільській області, який безпосередньо супроводжував Договір №040371 від 01.02.2009. Підписаний з боку відповідача примірник Акту №2 про нестачу товару відповідачем позивачу не було повернуто. Стосовно працівника ОСОБА_8, то вказана особа працює продавцем в магазині "Анастасія" і як будь-які інші продавці магазинів не уповноважена на прийняття будь-яких офіційних документів від третіх осіб, довіреностей на отримання кореспонденції позивач на вказану особу не видавала.

В судове засідання 24.04.2019 з'явився представник відповідача, заперечив проти позовних вимог повністю з підстав викладених у Відзиві на позов.

09.01.2019 від відповідача до матеріалів справи поступив Відзив на позовну заяву про стягнення завданих збитків №29/43/39/13/01-2019 від 08.01.2019 (вх. №294 від 09.01.2019), в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, зокрема, з тих підстав, що з метою встановлення причин проникнення невідомих осіб в приміщення магазину Замовника "Золото", який розташований за адресою: Тернопільська область, Борщівський район, смт. Скала-Подільська, вул. Грушевського, 37 , Управлінням проведено службове розслідування, за результатами якого складено Висновок службового розслідування та зібрано матеріали, які містять відомості, що підтверджують відсутність вини Управління в заподіянні збитків. За результатами службового розслідування, між іншим, встановлено, що 02.06.2017 о 03:32:35 год. поступив сигнал "Тривога" з об'єкту магазин "Золото", вул. Грушевського, 37, смт. Скала-Подільська, наряд в складі водія БУПО прибув за вказаною адресою о 03:51 год. Із камери спостереження, яка знаходиться в приміщенні торгового залу було встановлено, що злочинці перебували в приміщенні магазину протягом 55 секунд, вкравши ювелірні вироби зі срібла, які не зберігались у спеціально відведеній кімнаті та знаходились на вітринах з вільним доступом, що категорично заборонено умовами договору та іншими нормативно-правовими актами охорони, які доводяться Замовнику охоронних послуг при укладенні договору.

У липні 2018 року за результатами проведеної звірки накопичувальних справ технічної служби ЦТО УПО було виявлено відсутність частини договорів, що були укладені із ФОП Федорчук О.Л., а серед них договір №040371 від 01.02.2009. За результатами проведеного службового розслідування за недбале ставлення до виконання функціональних обов'язків, в частині виконання вимог керівник документів ДПО, що призвело до втрати договорів, вимог наказу МВС України від 23.06.2017 №533, та відповідно до Закону України "Про національну поліцію" інженеру сектору супроводу договорів центру технічної охорони управління поліції охорони в Тернопільській області ОСОБА_7 оголошено догану.

У Листі від 29.10.2012 №17/5-1673 Про заходи щодо посилення охорони закладів торгівлі ювелірними виробами Управління просило (повторно) ФОП Федорчук О.Л. виконати ряд заходів, які б знизили ймовірність вчинення протиправних посягань щодо майна на об'єктах: віконні прорізи та вхідні двері приміщення захистити з внутрішньої сторони металевими гратами, тощо (оскільки 02.06.2017 сторонніми особами відбулося проникнення в приміщення магазину "Золото" через вікно, яке не було оснащено із внутрішньої сторони решіткою). Оскільки умовами договору чітко передбачено, що розмір збитків підтверджується документами, складеними за участю Охорони (спільно за участю представників обох договірних сторін), представники відповідача в день події 02.06.2017 за вимогою позивача прибули на об'єкт для складання спільних документів, необхідних для визначення розміру збитків. В результаті проведено інвентаризацію товару та зі слів представників позивача начебто виявлено "недостачу" срібних виробів в кількості 260 штук на суму 102398,00 грн. в роздрібних цінах Акт №1 від 02.06.2017. В кінці даного документу зазначено:"сума збитків буде встановлена при наявності накладних, інших підтверджуючих документів на придбання (товару встановленої нестачі) товару по вартості придбання та оформлено Актом №2. Всього: сума збитків, нестачі складає 0. На момент проведення інвентаризації за участі представників Управління позивач не надав будь-яких накладних чи інших підтверджуючих документів на придбання товару. У вказаному Акті №1 графа: "накладна", "ціна придбання", "сума придбання" не заповнені. Натомість позивач долучив до позовної заяви Акт №2 від 02.06.2017, який складено самостійно Замовником-позивачем за участі представників позивача. Крім того, позивач до позовної заяви додає ряд видаткових накладних від 12.12.2012, від 13.06.2012, від 04.06.2013, від 22.10.2014, які складені з порушенням вимог ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік", тобто не містять усіх обов'язкових реквізитів. Поліцейські УПО Тернопільської області та ГУПН при виконанні службових обов'язків діяли з дотриманням вимог наказів МВС України №1433 "Про організацію службової діяльності міліції охорони Державної служби охорони при МВС України", №1429-2003 "Про організацію охорони ДСО при МВС України об'єктів, квартир та інших приміщень з ОМГ за допомогою технічних засобів", та функціональних обов'язків і тому ознак протиправної поведінки в діях поліцейських групи реагування не вбачається.

Крім того, 19.03.2019 відповідачем через канцелярію суду надано до справи згідно супровідного листа №397/43/39/13/01-2019 від 18.03.2019 Відповідь на письмові пояснення щодо позову про стягнення завданих збитків, зміст якої (зокрема) аналогічний змісту Відзиву на позовну заяву. Так, серед іншого, у такій Відповіді йдеться про те, що відповідно до п.9.1 договору №ДМФ18-0.0000120 від 01.01.2017 добровільного страхування фінансового ризику (укладеного між АТ "УОСК" та Управлінням поліції охорони в Тернопільській області) Страхувальник зобов'язаний, крім письмового повідомлення про подію, що має ознаки страхової, надати Страховику документи, які підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитку, в тому числі рішення суду, що набрало законної сили про наявність вини Страхувальника у спричиненні збитків Замовнику охоронних послуг.

24.04.2019 від відповідача через канцелярію суду до матеріалів справи надійшли Додаткові пояснення по справі №921/288/18 за №59/43/39/13/01-2019 від 24.04.2019, в яких йдеться про те, що відповідач відмовляється від підписання Акту №2 як такого, що наданий для підписання з порушенням строків (після півторирічної давності після настання події та з поданням позову) без надання копій необхідних документів або надання документів з порушеннями, виправленнями та невідповідностями до змісту Акту №2 (на підставі яких можливо було б визначити кількість, вартість та номенклатуру товарно-матеріальних цінностей). А документи, що містяться в матеріалах справи не відповідають ЗУ "Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність", Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та не містять усіх необхідних реквізитів.

24.04.2019 позивач на виконання вимог ухвали суду від 17.04.2019 через канцелярію суду до матеріалів справи надав супровідний лист №без номера від 23.04.2019 (вх. №7296 від 24.04.2019), в якому повідомляє, що в раніше наданих копіях накладних, по яких є заперечення представника відповідача (№40 від 04.06.2013, №к-22/10/14 від 22.10.2014, №Сви-000818 від 13.06.2012 нерозбірливі деякі реквізити внаслідок неякісного копіювання. Надані оригінали належної якості та розбірливі. Також просить додатково долучити до матеріалів справи копії накладних №0655 від 17.11.2016, №011 від 11.06.2011, №Ке180201 від 18.02.2009, №2820 від 16.11.2016, №20 від 24.07.2012, №РН 000019, №30 від 16.06.2012, №31 від 17.06.2012, №Ш-0006 від 07.06.2012 (оригінали надає для огляду), які раніше не долучалися до матеріалів справи. Вказані накладні були виявлені позивачем лише 22.04.2019 при проведені звірки за участі бухгалтерів позивача та відповідача згідно ухвали суду від 17.04.2019 у даній справі.

В судовому засіданні 24.04.2019 суд оглянув оригінали накладних (№40 від 04.06.2013, №к-22/10/14 від 22.10.2014), а також накладних №0655 від 17.11.2016, №011 від 11.06.2011, №Ке180201 від 18.02.2009, №2820 від 16.11.2016, №20 від 24.07.2012, №РН 000019, №30 від 16.06.2012, №31 від 17.06.2012, №Ш-0006 від 07.06.2012 та повернув їх представнику позивача. Оглядаючи оригінали наданих документів, суд не досліджував їх у сукупності з усіма обставинами справи, а лише оглянув їх на відповідність копіям доданим до справи. За результатами огляду встановлено відповідність копій накладних їх оригіналам.

Також, в судовому засіданні 24.04.2019 позивач просив суд додатково долучити до матеріалів справи копію накладної СВИ -000818 від 13.06.2012 належної якості та копію Договору №122 від 23.11.2006 оскільки даний доказ було виявлено бухгалтером позивача при проведенні звірки за ухвалою суду від 17.04.2019 (супровідний лист вх. №7318 від 24.04.2019).

Представник позивача в судовому засіданні щодо долучення до матеріалів справи копій відповідних видаткових накладних заперечив.

З огляду на зазначені клопотання позивача щодо долучення до матеріалів справи додаткових доказів суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 194 ГПК України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Конвенція не встановлює норми про докази як такі. Національний суд має оцінити представлені йому докази і вагомість будь-яких доказів, які сторона хоче долучити до справи. "Шенк проти Швейцарії" (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 207 ГПК України, головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх в судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадження або в інший строк, визначений судом.

Разом з тим, під час розгляду справи по суті залишилося не повністю вирішене питання щодо визначення розміру понесених збитків фізичною особою-підприємцем Федорчук О.Л., які визначаються судом по видаткових накладних (накладних), зазначених у Акті №2 від 02.06.2017 про нестачу товару, а відтак суд долучає до матеріалів справи та приймає до розгляду лише ті видаткові накладні, які зазначені у Акті №2 від 02.06.2017, окрім накладної СВИ-000818 від 13.06.2012.

В судове засідання 24.04.2019 представник третьої особи не з'явився.

08.04.2019 від третьої особи - Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" поступила Заява вих. №66 від 03.04.2019, в якій зазначається про те, що враховуючи відсутність можливості бути присутнім на підготовчому засіданні третя особа просить розглянути справу без участі генерального директора АТ "УОСК" ОСОБА_10.

21.02.2019 від третьої особи через канцелярію суду надійшли Письмові пояснення щодо позову №35 від 18.02.2019 (вх. №3112 від 21.02.2019), в яких в підсумку зазначає, що прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування за подією, що має ознаки страхової, пов'язаною із пограбуванням магазину "Золото" 01.06.2017, відкладене до моменту підтвердження виникнення обумовленого в договорі №040371 від 01.02.2009 обов'язку Управління поліції охорони в Тернопільській області компенсувати ПП Федорчук О.Л. нанесений зі сторони третіх осіб збиток.

Розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення позивача, представників позивача і відповідача, судом встановлено наступні обставини.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Приписами ст. 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Крім способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ч.2 ст.16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 4 ГПК України, відповідно, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом; юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням; до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).

Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 13.10.2015 №834 утворено як юридичну особу публічного права - Управління поліції охорони в Тернопільській області. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1139 установлено, що органи поліції охорони, утворені як територіальні органи Національної поліції, є правонаступниками Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України та відповідних державних установ ДСО при МВС, що ліквідуються в установленому порядку.

Згідно Наказу №251 від 05.12.2013 Департаменту Державної служби охорони при МВС України перейменовано Відділ Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області в Управління Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області; установлено, що Управління Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області є правонаступником Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області.

У п. 1 Положення Про Управління поліції охорони в Тернопільській області (нова редакція), затвердженого Наказом Національної поліції від 06.11.2015 №65 (у редакції Наказу Національної поліції від 26.06.2017 №629) визначено, що Управління поліції охорони в Тернопільській області є територіальним органом Національної поліції, що здійснює свою діяльність за рахунок коштів від надання послуг з охорони, які здійснюються на договірних засадах, оперативно підпорядковуючись Департаменту поліції охорони. Управління поліції охорони в Тернопільській області є правонаступником Управління Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області.

З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2009 між Відділом Держаної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області (Охорона) в особі начальника відділу ОСОБА_2, який діє на підставі Положення, з однієї сторони та приватний підприємець Федорчук О.Л. (Замовник), що діє на підставі Положення, з другої сторони, разом - Сторони, уклали Договір №040371, згідно якого Замовник доручає, а Охорона зобов'язується здійснювати охорону майна Замовника на об'єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті. За цим Договором Охорона не приймає майно Замовника на зберігання і не вступає у володіння ним (п. 2.1 Договору).

Умовами п.п. 2.2, 2.4 Договору визначено, відповідно, що Охорона майна, що знаходиться на об'єкті, здійснюється Охороною у дні і години, вказані у Дислокації. Періодом охорони майна на об'єкті вважається час з моменту прийняття Охороною сигналізації, якою обладнаний об'єкт, під спостереження ПЦС до зняття її з-під спостереження Замовником у відповідності до Інструкції з правил користування сигналізацією (Інструкція, Додаток 4 до Договору).

Обслуговування сигналізації, встановленої на об'єктах, здійснюється тільки співробітниками Охорони (п.2.5 Договору).

Згідно п. 2.6 Договору невідповідність стану технічної укріпленості та оснащеності технічними засобами охоронного призначення об'єктів, де знаходиться майно Замовника, вимогам діючих нормативних актів МВС України, державним галузевим стандартам і відомчим будівельним нормам України, зазначається Сторонами у Відомостях про недоліки в технічній укріпленості та оснащеності об'єктів, далі "Відомості" (Додаток 6 до Договору).

Охорона несе майнову відповідальність за прямі збитки, заподіяні Замовнику внаслідок неналежного виконання Охороною договірних зобов'язань та наявності вини Охорони у їх спричиненні але на суму не більше 50000 (п'ятдесят тисяч) грн, за умов крадіжки, знищення, псування (в т.ч. шляхом підпалу) майна Замовника на Об'єкт у період його охорони, сторонніми особами, які проникли на Об'єкт після його здавання під охорону. Факти вини Охорони у допущенні крадіжки, знищенні або пошкодженні майна Замовника сторонніми особами, які проникли на Об'єкті у разі виникнення спору між Сторонами встановлюється у судовому порядку (п.п. 6.1, 6.2 Договору).

При наявності письмової заяви Замовника про заподіяні збитки внаслідок невиконання Охороною своїх зобов'язань, уповноважені представники Охорони зобов'язані брати участь у визначенні розміру цих збитків та в знятті залишків товарно-матеріальних цінностей, які порівнюються з даними бухгалтерського обліку Замовника на день події. Зняття залишків товарно-матеріальних цінностей повинно бути проведене терміново під час прибуття представників Сторін на місце події (п. 6.3 Договору).

Умовами п. 6.4 Договору погоджено, що відшкодування Замовнику заподіяних з вини Охорони збитків здійснюється Охороною за власною ініціативою або за рішенням суду, що набрало законної сили. Розмір збитків має бути підтверджений відповідними документами і розрахунками вартості викрадених, знищених чи пошкоджених товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, складеними за участю Охорони та звіреними з бухгалтерськими даними Замовника. До збитків, що підлягають відшкодуванню, включається вартість викраденого або знищеного майна, а також сума викрадених грошових коштів, що не перевищує ліміту каси, встановленого для Об'єкта.

Цей Договір укладається Сторонами строком на 1 рік і починає свою дію з 01 лютого 2009 року. Якщо за два місяці до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії Договору, дія Договору вважається продовженою за згодою обох Сторін на кожний наступний рік (п. 13.1 Договору).

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг охорони.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.06.2017 на об'єкті Замовника магазині Золото, який розташовано за адресою: Тернопільська область, Борщівський район, смт. Скала-Подільська, вул. Грушевського, 37, який перебував під охороною відповідача на підставі Договору №040371 від 01.02.2009, відбулась крадіжка товару, у зв'язку із чим було складено Акт розкриття об'єкту охорони та Акт про нестачу товару від 02.06.2017 на загальну суму 102398,00 грн.

Доказами, якими позивач підтверджує факт заподіяння збитків та їх розмір є:

- Акт №1 від 02.06.2017 (копія якого знаходиться в матеріалах справи) про нестачу товару, складений за підписами комісії у складі: власник - Федорчук О.Л., бухгалтер ФОП ОСОБА_9, продавець - ОСОБА_11, заступник начальника Управління поліції охорони Тернопільської області - ОСОБА_12, начальник ЦТО УПО Тернопільської області - ОСОБА_13, начальник відділу - головний бухгалтер Якобчук Т.І., бухгалтер - ОСОБА_14

Із таблиці детального опису відсутнього товару (наведеній у Акті №1 від 02.06.2017) вбачається, що комісією виявлено недостачу товару в кількості 260 (двісті шістдесят) штук на суму 102398 грн. 00 коп. Крім того, у Акті №1 від 02.06.2017 міститься вказівка на те, що сума збитків буде встановлена при наявності накладних, інших підтверджуючих документів на придбання (товару встановленої недостачі) товару по вартості придбання, та оформлено Актом №2;

- Акт №2 від 02.06.2017 (копія якого знаходиться в матеріалах справи) про нестачу товару, складений за підписами комісії у складі: власник - Федорчук О.Л., бухгалтер ФОП ОСОБА_9, продавець - ОСОБА_11 та не містить підписів заступника начальника Управління поліції охорони Тернопільської області - ОСОБА_12, начальника ЦТО УПО Тернопільської області - ОСОБА_13, начальника відділу - головний бухгалтер Якобчук Т.І. та бухгалтера - ОСОБА_14

До матеріалів позовної заяви позивачем надано копію витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження від 02.06.2017 №12017210050000212, із якого вбачається, що 02.06.2017 біля 3:30 год. невідомі особи з метою вчинення крадіжки (правова кваліфікація - ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України) ювелірних виробів, шляхом пошкодження вікна, проникли у магазин "Золото", що належить Федорчук О.Л., жительці м. Борщів і знаходиться в смт. Скала-Подільська, вул. Грушевського, 37, Борщівський район, звідки викрали ювелірні вироби.

20.01.2017 комісією у складі підприємця Федорчук Олександри Леонідівни та продавцем ОСОБА_15 складено та підписано АКТ ПРИЙОМУ ЮВЕЛІРНИХ ВИРОБІВ, в якому зазначено про здійснення контролю якості ювелірних виробів які належать на праві власності фізичної особи Федорчук Олександри Леонідівни та прийняття рішення про їх реалізацію; також наведено перелік найменувань срібних виробів, найменувань виробників, артикулів товару, ваги, кількості (207 штук), ціни реалізації, суми реалізації(роздрібна ціна) (66610 грн), ціна придбання (22503 грн 98 коп), сума придбання(31604 грн 48 коп).

Крім того, в матеріалах справи знаходяться копії наступних договорів: Договір купівлі продажу №1 від 16.07.2011 із ТОВ "Ювелірна компанія "Срібне сяйво"; Договір купівлі-продажу №5 від 16.05.2016 із ФОП Попов О.Є; Договору від 16.05.2013 із ФОП Торопкова Н.Г; Договору про надання послуг №24/07-2013 по виготовленню продукції з давальницької сировини від 24.07.2013 із ТОВ "Золотий лелека".

Як зазначає позивач у Додаткових поясненнях (вх. №3296 від 25.02.2019), що примірник Акту №2 про нестачу товару було передано відповідачу 02.06.2017 безпосередньо після складання за участі представників відповідача. Примірник вказаного Акту отримав особисто ОСОБА_7 - інженер сектору супроводу договорів центру технічної охорони управління поліції охорони в Тернопільській області, який безпосередньо супроводжував Договір №040371 від 01.02.2009. Підписаний з боку відповідача примірник Акту №2 про нестачу товару відповідачем позивачу повернуто не було.

Відповідач надав до матеріалів справи (супровідний лист №341/43/39/13/01-2018 від 07.03.2019 (вх. №4131 від 11.03.2019) письмові Пояснення від 07.03.2019, в яких ОСОБА_7 - інженер вказує, що він не отримував Акту нестачі №2 від Федорчук О.Л.

15.03.2019 позивачем було надіслано Управлінню поліції охорони в Тернопільській області лист № без номера від 14.03.2019 з пропозицією провести зустріч 28.03.2019 для узгодження суми завданих збитків в сумі 46992 грн. 78 коп. в цінах придбання від крадіжки 02.06.2017 на об'єкті Замовника - магазині «Золото», який розташовано за адресою: Тернопільська обл., Борщівський р-н, смт. Скала-Подільська, вул. Грушевського, 37, який перебував під охороною на підставі договору №040371 від 01.02.2009, а також оригінал Акту №2 про нестачу товару від 02.06.2017 ФОП Федорчук О.Л. в магазині «Золото» за адресою: Тернопільська обл., Борщівський р-н, смт. Скала-Подільська, вул. Грушевського, 37, що підтверджується описом вкладення в цінний лист від 15.03.2019, накладною Укрпошти №0207201485740, фіскальним чеком від 15.03.2019, які знаходяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач підписаний примірник Акту №2 позивачу не передав, письмової відповіді на пропозицію підписати вказаний Акт не надав, вказуючи у Відзиві на позовну заяву та у Додаткових поясненнях №59/43/39/13/01-2019 від 24.04.2019 на те, що розмір збитків, визначений у цьому Акті є одностороннім та не підтверджений належними бухгалтерськими документами (накладними).

Стаття 1 Закону України "Про охоронну діяльність" визначає термін охорона майна - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканності, цілісності визначених власником і належних йому будівель, споруд, територій, акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна, з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього, для збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого власником доступу до нього та забезпечення здійснення власником цього майна всіх належних йому повноважень стосовно нього.

Нормами ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 ЦК України).

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У відповідності до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 906 ЦК України встановлено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як, зокрема, вважає відповідач, причиною скоєння викрадення належних позивачу ювелірних виробів із срібла, являється не виконання позивачем умов, викладених у первинному Акті обстеження стану технічної укріпленості об'єкта та КТС від 10.10.2007 року (копія якого додана до Відзиву на позовну заяву) рекомендацій відповідача щодо встановлення решітки з внутрішньої сторони вікна та недотримання вимог щодо зберігання грошових, ювелірних та інших цінностей у спеціально облаштованих окремих кімнатах, що передбачено умовами договору на централізовану охорону майна на об'єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, що, в свою чергу, безпосередньо послужило причиною проникнення сторонніх осіб до приміщення магазину, шляхом демонтування зовнішньої металевої решітки та віджимання стулки металопластикового вікна та викрадення належних позивачу ювелірних виробів.

Суд не приймає такі заперечення відповідача до уваги, спростовуючи тим, що у п.5 Додатку №4 до Договору №040371 від 01.02.2009 року - Інструкція про порядок приймання (здавання) об'єктів та окремих приміщень під охорону на ПЦС (ручна тактика прийому/зняття об'єкта) визначено, що прийманню (здаванню) під охорону підлягають тільки об'єкти, включені до Дислокації. Об'єкти (відокремлені приміщення), які мають порушення стану технічного укріплення, непрацюючі засоби сигналізації тощо, під охорону не приймаються і відповідальність за збереження майна, яке зберігається на такому об'єкті, Охорона не несе.

Крім того, згідно п. 21 Положення "Про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 №615 (у редакції чинній на дату укладення договору №040371 від 01.02.2009), відносини підрозділів Державної служби охорони з юридичними особами та громадянами у зв'язку із наданням послуг з охорони та безпеки, відповідальність, права та обов'язки сторін визначаються договорами. Договір на охорону укладається відповідно до примірних договорів після виконання власником обов'язкових вимог Державної служби охорони щодо інженерно-технічного укріплення об'єкта та обладнання його технічними засобами охоронного призначення. Необхідною умовою укладення договору є створення власником відповідних умов для виконання працівниками Державної служби охорони зобов'язань за договорами.

При цьому, відповідач не заперечує факту укладення 01.02.2009 між сторонами у справі Договору №040371 на централізовану охорону майна на об'єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України. Акти обстеження стану технічної укріпленості об'єкта та КТС були складені 10.10.2007 та 15.02.2008, тобто до дати укладення цього договору. Актів обстеження технічної укріпленості об'єкту після укладання цього договору, які б підтверджували наявність недоліків об'єкту (які зобов'язаний був би усунути позивач) відповідачем не надано.

У Відомості про недоліки в технічній укріпленості та оснащеності об'єктів (Додаток №5 до Договору №040371 від 01.02.2009) не зазначено будь-яких відміток чи зауважень відповідача про неналежне інженерно-технічне укріплення об'єкта.

Лист №17/5-1673 від 29.10.2012 відповідача "Про заходи щодо посилення охорони закладів торгівлі із пропозицією виконати ряд заходів, які б знизили ймовірність вчинення протиправних посягань щодо майна позивача" має інформативний характер, а працівник ОСОБА_8, яка (як вказує відповідач отримала даного листа) не є працівником в магазині "Золото" (Тернопільська область, Борщівський район, смт. Скала-Подільська, вул. Грушевського, 37) і не уповноважена на отримання будь-яких офіційних документів від третіх осіб (копія трудового договору від 07.12.2007, копія трудової книжки ОСОБА_8 знаходяться в матеріалах справи).

Також, у п. 5.1.5 Договору сторонами узгоджено, що грошові кошти, цінні папери, вироби із золота, паладію та коштовним камінням, годинники в золотих, платинових і срібних корпусах, зброя і боєприпаси, акцизні документи, отрута і наркотичні речовини повинні зберігатися у сейфах або металевих шафах (ящиках), що прикріплені до підлоги, в окремому приміщенні. Не допускати зберігання виробів із дорогоцінних металів та з дорогоцінним камінням більше встановленого ліміту і без відповідних дозволів контролюючих органів.

Разом з тим, у Відповіді на письмові пояснення №396/43/39/13/01-2019 від 18.03.2019 щодо позову про стягнення завданих збитків відповідач зазначає, що сейф з виробами із золота знаходився в окремому приміщенні, яке зачинялось на два окремі внутрішні замки і особи, що проникли в магазин після невдалої спроби виважити їх одразу ж залишили приміщення магазину викравши ювелірні вироби із срібла, які не зберігались у спеціально відведеній кімнаті та знаходились на вітринах з вільним доступом.

Таким чином, золоті вироби в приміщенні магазину зберігалися в сейфі в окремому приміщенні, як це передбачено Договором, укладеним між сторонами. Водночас, відповідач не наводить жодної норми законодавства чи положення договору, яка б зобов'язувала позивача зберігати вироби із срібла в спеціальних приміщеннях та у сейфі.

Суд вважає, що позивачем належними доказами доведено факт передачі 01.02.2009 об'єкта під охорону відповідачу. Таким чином, у відповідача виник обов'язок згідно з умовами договору забезпечувати у межах наданих повноважень охорону об'єкта від розкрадання.

Судом при визначенні Розміру понесених збитків фізичною особою-підприємцем Федорчук О.Л. беруться до уваги ціни і суми придбання ювелірних срібних виробів по наступних видаткових накладних(накладних) зазначених у Акті №2 від 02.06.2017 про нестачу товару:

1) Видаткова накладна №0655 від 17.11.2016 (організація продавець «Jewel Case», отримувач ФОП Федорчук Л.Л., ювелірні срібні вироби - браслети, шнурки в кількості 63 штуки на загальну суму 6639 грн 70 коп.

У видатковій накладній №0655 від 17 листопада 2016 р. відображено, зокрема, позиція 5 - артикул- Ангел,браслет Jewel Case Харків (0,95) в кількості 10 штук , роздрібна ціна 53 грн 35 коп, сума 533 грн 50 коп.; позиція 13 - артикул: шовковий,шнурок 3,0, Jewel Case Харків (0951) в кількості 7 штук, роздрібна ціна 70 грн 05 коп, сума 490 грн 35 коп.

В Акті №2 від 02.06.2017 відображено перелік виробів (позиції 1-4) в кількості 8 штук на загальну суму придбання 443 грн. 50 коп. (1 браслет по ціні придбання 70 грн 05 коп та 7 браслетів по ціні придбання -53 грн 35 коп)

Всього сума придбання ювелірних срібних виробів (позиції 1-4) становить 443 грн. 50 коп.

2) Видаткова накладна №2820 від 16 листопада 2016 р.(постачальник Элис UA, покупець ФОП Федорчук О.Л., ювелірні срібні вироби в кількості 9 штук всього на загальну суму 2501 грн 91 коп

В Акті №2 від 02.06.2017 відображено виріб «браслет» артикул 4271/2 (позиція 13) в кількості 1 штуки на суму 326 грн. Разом з тим, у видатковій накладній №2820 від 16 листопада 2016 р. (позиція 9) зазначена ціна і сума придбання -305 грн 40 коп. Однак, суд бере до уваги ціну і суму придбання -305 грн 40 коп, як зазначено у видатковій накладній.

Таким чином, всього сума придбання ювелірних срібних виробів (позиція 13) становить 305 грн 40 коп.

3) Накладна №121212 від 12.12.12 (одержано від ФОП Мунтянова К.К., відпущено:ФОП Федорчук О.Л., ювелірні срібні вироби в кількості 312 штук на загальну суму 25973 грн 32 коп).

В Акті №2 від 02.06.2017 відображено перелік (позиції 30-61) ювелірних срібних виробів на загальну суму придбання 5703 грн.

Всього сума придбання ювелірних срібних виробів становить 5703 грн.

4) Накладна №17 від 16.05.2016 (продавець Попов О.Є., покупець ФОП Федорчук О.Л., ювелірні срібні вироби в кількості 310,05 гр., всього на загальну суму 9301 грн 50 коп.

В Акті №2 від 02.06.2017 відображено перелік (позиції 62-153) ювелірних срібних виробів на загальну суму придбання 15810 грн 90 коп.

Всього сума придбання ювелірних срібних виробів становить 9301 грн 50 коп (як відображено в накладній №17 від 16.05.2016).

5) Накладна №РН 0000019 від 08.06.2015 (продавець ТОВ ЮК «Срібне сяйво», покупець - Федорчук О.Л., ювелірні срібні вироби -ланцюжки і браслети в кількості 84 штуки на загальну суму 9923 грн 80 коп).

В Акті №2 від 02.06.2017 відображено перелік (позиції 165-201) ювелірних срібних виробів на суму 6849 грн.

Всього сума придбання ювелірних срібних виробів (позиції 165-201) становить 6849 грн.

6) Видаткова накладна №Ш-00056 від 07 червня 2016 р. (постачальник ФОП Шевчук Сергій Володимирович, який згідно п.1.4.договору купівлі-продажу №76 від 01 вересня 2016 р. є продавцем, який реалізує товар виготовлений за замовленням в ТОВ «ЮР'ЇВ», покупець-ФОП Федорчук О.Л.) ціна придбання «перстень комбінований» становить 124 грн, згідно акту №2 від 02.06.2017 ціна придбання обручки (позиції 226-233) становить 116 грн., яка береться судом за основу.

Всього ціна придбання обручок (позиції 226-233) становить 1044 грн.

Таким чином, розмір завданих збитків становить 23646 грн. 40 коп. (що не суперечить п. 6.1 Договору №040371 від 01.02.2009).

Так, як зазначено у п. 6.1 Договору №040371 від 01.02.2009 Охорона несе майнову відповідальність за прямі збитки, заподіяні Замовнику внаслідок неналежного виконання Охороною договірних зобов'язань та наявності вини Охорони у їх спричиненні але на суму не більше 50000 (п'ятдесят тисяч) грн, за умов крадіжки, знищення, псування (в т.ч. шляхом підпалу) майна Замовника на Об'єкт у період його охорони, сторонніми особами, які проникли на Об'єкт після його здавання під охорону

Інтернет-ресурс "Вікіпедія", що є електронною енциклопедією, визначає поняття "Обручка, обручальний перстень, обручальна каблучка" - перстень з дорогоцінного металу, який носять на безіменному пальці лівої чи правої руки (по-різному у різних країнах).

Традиційна форма обручки - гладка золота каблучка. Вона може бути прикрашена дрібними діамантами або іншим некольоровим камінням.

"Перстень" (давньорус. пьрстьнь, прасл. pьrstьnь, від pьrstъ - "палець"), також каблучка (від прасл. ka + ob + lokti - "обкручене", "обгорнуте") - кільце з дорогого металу (золота, срібла і т. ін.), часто оздоблене каменем, що його носять на пальці як прикрасу. Типовий перстень - звичайне металеве кільце. Проста геометрична форма кільця, яка не має ні початку, ні кінця, символізує вічність життя. Шлюбний перстень ще називають обручкою.

Каблучка - перстень (перев. як прикраса); також шлюбна обручка.

Також, при визначенні розміру понесених збитків судом за основу беруться суми придбання не більші тих, які зазначені у Акті №2 від 02.06.2017.

При цьому, щодо факту проведення інвентаризації нестачі товару 02.06.2017 складено Акт №1, який підписано посадовими особами відповідача. Проте, відповідач не погоджується із її результатом і розміром визначених збитків, водночас відповідних обґрунтованих письмових заперечень з доказами, відповідних розрахунків в підтвердження підстав незгоди із розміром визначених збитків відповідач не надав.

Суд зазначає, що заперечення представника відповідача про невідповідність видаткових накладних вимогам законодавства щодо неналежного їх оформлення, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відповідач не конкретизував які саме накладні не містять відповідних реквізитів, а у Відзиві на позовну заяву, у Відповіді на письмові пояснення щодо позову про стягнення завданих збитків вказав в загальному про те, що такі документи мають бути підписані особисто, а підпис має бути скріплений печаткою.

З'ясування достовірності належності підписів у видаткових накладних від імені позивача та від імені постачальників не є обставиною, що має значення для вирішення спору про стягнення збитків. До таких обставин належить підтвердження або спростування факту поставки товару, який породжує обов'язок покупця оплатити отриманий товар (ст. 692 ЦК України).

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №910/5226/17 належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до підпунктів 2.1, 2.2 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну від 24.05.1995, № 88, Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 зазначеного Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Подані копії (та оригінали для огляду) видаткових накладних (накладних), які підписані обома сторонами (від продавця та покупця), які містять обов'язкові реквізити: підписи та печатки сторін, номера та дати складання, найменування товару та його вартість, що надає змогу суду достовірно встановити участь позивача ФОП Федорчук О.Л. у господарських операціях, як особи, яка отримала товар від відповідних продавців.

Підписання покупцем (позивачем) видаткової накладної (накладної), яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин.

Для укладення двостороннього правочину необхідна наявність волевиявлення обох сторін, здійснена в належній формі, при чому під сторонами, у даному випадку, розуміються уповноважені на те відповідно до приписів частини другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), особи. Належність підпису уповноваженій особі є обов'язковою умовою при констатації волевиявлення сторони щодо визначеного договором кола істотних умов. Печатка лише слугує доказом дійсності підпису, проте не волевиявлення сторони, та її наявність не визначає таких обов'язкових реквізитів, як посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, і не замінює відповідного підпису.

Відтак, відповідачем не спростовано та не надано жодних доказів (наявності рішення суду, тощо) існування обставин неналежного проведення господарських операцій при оформленні доданих до справи накладних, по яких позивачем - ФОП Федорчук О.Л. отримано товарно-матеріальні цінності від постачальників, про що сам позивач не заперечує. А тому у суду не виникає сумніву відносно обставини набуття у власність ФОП Фодорчук О.Л. товару по цих накладних.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).

При цьому, відшкодування шкоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме:

- протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи;

- шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру;

- причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками;

- вини особи, яка заподіяла шкоду.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Відповідач не довів, що ним ужито усіх заходів для недопущення господарського правопорушення, що свідчить про наявність в діях відповідача такого критерію цивільного правопорушення як вина. А тому, доказами, які знаходяться у матеріалах даної справи, підтверджено наявність події, внаслідок якої позивачу завдано збитків, розмір таких збитків, встановлено причинно-наслідковий зв'язок між діями (бездіяльністю) відповідача, який не забезпечив практичного здійснення дієвих та ефективних заходів охорони, спрямованих на недоторканість та цілісність об'єкту, який перебував під охороною для запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього.

Щодо проведеного службового розслідування (що зафіксовано у Висновку службового розслідування за фактом можливих неправомірних дій з боку окремих працівників УПО Тернопільської області по опрацюванню сигналу "Тривога", затвердженого начальником Управління поліції охорони в Тернопільській області полковником поліції О.О. Іващенко 29.06.2017), то суд зазначає, що таке розслідування проводилось лише Службою охорони і складені за результатами цього розслідування висновки є виключно внутрішнім документом відповідача та не можуть бути правовою підставою для визначення відсутності вини (необережності або умислу) в діях відповідача.

Також, факт того, що злочинці перебували на об'єкті 55 сек. не має значення оскільки з моменту сигналу, який поступив на пульт служби охорони і прибуття на об'єкт по часу майже через 20 хв., тобто злочинці могли знаходитись на об'єкті від 55 сек. і до 19 хв. і злочинні дії не могли бути перервані.

Крім того, згідно Акту розкриття об'єкта охорони від 02.06.2017 о 03:51 год. відбулось обстеження об'єкту при виїзді на спрацювання охоронної сигналізації (об'єкт розкрито з вказівки старшого слідчо-оперативної групи Борщівського ВП Чортківського відділу поліції старшого слідчого відділення Борщівського ВП Чортківського відділу поліції ГУПН в Тернопільській області майора поліції Озимок І.Г), тобто рівно 20 хв. з моменту поступлення сигналу "Тривога" на пульт служби охорони та передачі о 03:32:43 год. по мобільному терміналу інформації про спрацювання засобів сигналізації групі реагування БУПО з дислокацією в м. Борщів, який доповів черговому частини Борщівського відділення ГУНП про необхідність виїзду на спрацювання засобів сигналізації. Наряд в складі водія БУПО, працівника Борщівського відділення ГУПН сержанта поліції та старшого лейтенанта поліції прибуло за вказаною адресою о 03:51 год.

Згідно п.2.2 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.10.2012 №940, час збору до виїзду: для основних СОГ, ОГ та інших нарядів - до 5 хвилин; для додаткових СОГ при чергуванні за місцем служби - до 5 хвилин; для СОГ при чергуванні за місцем проживання - до 20 хвилин; для начальників головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті (далі - ГУМВС, УМВС), міськрайлінорганів, керівників органів досудових розслідувань або осіб, які виконують їх обов'язки, - до 5 хвилин у робочий час (згідно з внутрішнім розпорядком дня ОВС) та до 20 хвилин - у неробочий час; для відповідальних по ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганах - до 5 хвилин у робочий час (згідно з внутрішнім розпорядком дня ОВС), а при чергуванні за місцем проживання - до 20 хвилин; для інших працівників міліції - до 20 хвилин у робочий час (згідно з внутрішнім розпорядком дня ОВС) та до 40 хвилин - у неробочий час.

Тобто, в даному випадку час збору до виїзду слідчо-оперативних груп становить майже 20 хв, що дає підстави для сумніву щодо точної тривалості часу з моменту передачі сигналу та часу прибуття на об'єкт.

Крім того, суд зауважує, що момент поступлення сигналу "Тривога" на пульт служби охорони - 03:32:43 год., перебування злочинців на об'єкті тривалістю 55 сек., час виїзду наряду охорони на об'єкт жодними належними і допустимими доказами не підтверджено відповідачем.

Також, відповідачем не надано доказів вжиття усіх залежних від нього заходів для виконання умов договору охорони, недопущення господарського правопорушення та відшкодування збитків за Договором № 040371 від 01.02.2009, а отже, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 23646 грн. 40 коп. вартості викраденого товару в цінах придбання - реальні збитки, підлягають до задоволення. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє, як не підтверджені належними і допустимими доказами.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 46, 73-79, 86, 129, 194, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути із Управління поліції охорони в Тернопільській області, вул.Петрушевича, 5, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 40108819 на користь Фізичної особи - підприємця Федорчук Олександри Леонідівни, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1:

- 23646 грн. 40 коп. - завданих збитків,

- 886 грн. 62 коп - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Копію рішення направити сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 06 квітня 2019 року.

Суддя С.О. Хома