Рішення № 81530221, 06.05.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2019 м. Київ

Справа № 910/2302/19

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ЄВРОТРУБПЛАСТ";

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛД ГРУП";

до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЕКТНО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР "СЕРВІТ";

про: стягнення 520.390,01 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ЄВРОТРУБПЛАСТ" (далі – позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛД ГРУП" (далі – відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЕКТНО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР "СЕРВІТ" (далі – відповідач-2) про стягнення 520.390,01 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем-1 порушено грошове зобов'язання за укладеним між останнім та позивачем договором від 09.03.2017 № 256, виконання зобов'язання відповідача-1 за яким було забезпечено укладеним між позивачем та відповідачем-2 договором поруки від 09.03.2017 № 256-ПР, що призвело до звернення позивача до господарського суду із вимогами про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості в сумі 520.390,01 грн., з яких: 432.892,23 грн. - основна заборгованість, 43.566,15 грн. - пеня, 31.372,58 грн. - 25 % річних та 12.559,05 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2302/19 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідачі відзивів на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надали, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як постачальником, та відповідачем-1, як покупцем, укладено договір від 09.03.2017 № 256 (далі – Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов’язується поставити, а відповідач-1 зобов’язується прийняти і оплатити труби, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари (далі – товар), партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими сторонами в рахунках-фактурах або специфікаціях (додатках) до цього договору чи визначеними в порядку, передбаченому цим Договором (п. 1.1 Договору).

Пунктом 5.1 Договору визначено, що оплата товару відповідачем-1 здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача не пізніше тридцяти календарних днів з моменту передачі товару, якщо інший порядок розрахунків не визначений в рахунку-фактурі або специфікації, в порядку передбаченому даним договором.

Умовами розділу 8 Договору передбачена відповідальність сторін, а саме, зокрема:

- у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати товару позивач має право стягнути з відповідача-1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовились, що нарахування вказаної штрафної санкції припиняється через три роки від дня, коли оплата мала бути здійснена (п. 8.3 Договору);

- у випадку прострочення відповідачем-1 термінів оплати поставленого йому товару, позивач, згідно ч. 3 ст. 692 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, має право стягнути з відповідача-1 проценти за використання чужих коштів в розмірі 25 % річних за весь період прострочення оплати (п. 8.4 Договору).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх зобов’язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 4.042.276,56 грн. Наведена фактична обставина підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме:

- від 10.03.2017 № ЕТП КВ1003/009;

- від 10.03.2017 № ЕТП КВ1003/010;

- від 14.03.2017 № ЕТП КВ1403/014;

- від 16.03.2017 № ЕТП КВ1603/019;

- від 17.03.2017 № ЕТП КВ1703/013;

- від 21.03.2017 № ЕТП КВ2103/012;

- від 21.03.2017 № ЕТП КВ2103/013;

- від 21.03.2017 № ЕТП КВ2103/022;

- від 23.03.2017 № ЕТП КВ2303/029;

- від 24.03.2017 № ЕТП КВ2403/008;

- від 24.03.2017 № ЕТП КВ2403/009;

- від 29.03.2017 № ЕТП КВ2903/037;

- від 05.04.2017 № ЕТП КВ0504/013;

- від 11.04.2017 № ЕТП КВ1104/017;

- від 11.04.2017 № ЕТП КВ1104/018;

- від 21.04.2017 № ЕТП КВ2104/013;

- від 24.04.2017 № ЕТП КВ2404/024;

- від 31.05.2017 № ЕТП КВ3105/028;

- від 31.05.2017 № ЕТП КВ3105/029;

- від 07.06.2017 № ЕТП КВ0706/003;

- від 08.06.2017 № ЕТП КВ0806/016;

- від 08.06.2017 № ЕТП КВ0806/017;

- від 08.06.2017 № ЕТП КВ0806/018;

- від 13.06.2017 № ЕТП КВ1306/012;

- від 16.06.2017 № ЕТП КВ1606/031;

- від 16.06.2017 № ЕТП КВ1606/032;

- від 19.06.2017 № ЕТП КВ1906/007;

- від 23.06.2017 № ЕТП КВ2306/047;

- від 29.06.2017 № ЕТП КВ2906/032;

- від 29.06.2017 № ЕТП КВ2906/033;

- від 03.07.2017 № ЕТП КВ0307/008;

- від 05.07.2017 № ЕТП КВ0507/007;

- від 05.07.2017 № ЕТП КВ0507/008;

- від 05.07.2017 № ЕТП КВ0507/009;

- від 06.07.2017 № ЕТП КВ0607/032;

- від 17.07.2017 № ЕТП КВ1707/012;

- від 20.07.2017 № ЕТП КВ2007/028;

- від 20.07.2017 № ЕТП КВ2007/029;

- від 21.07.2017 № ЕТП КВ2107/013;

- від 21.07.2017 № ЕТП КВ2107/014;

- від 21.07.2017 № ЕТП КВ2107/015;

- від 21.07.2017 № ЕТП КВ2107/033;

- від 25.07.2017 № ЕТП КВ2507/016;

- від 25.07.2017 № ЕТП КВ2507/034;

- від 27.07.2017 № ЕТП КВ2707/013;

- від 31.07.2017 № ЕТП КВ3107/009;

- від 31.07.2017 № ЕТП КВ3107/010;

- від 31.07.2017 № ЕТП КВ3107/011;

- від 31.07.2017 № ЕТП КВ3107/012;

- від 31.07.2017 № ЕТП КВ3107/013;

- від 01.08.2017 № ЕТП КВ0108/030;

- від 01.08.2017 № ЕТП КВ0108/031;

- від 02.08.2017 № ЕТП КВ0208/044;

- від 02.08.2017 № ЕТП КВ0208/045;

- від 23.08.2017 № ЕТП КВ2308/018;

- від 29.08.2017 № ЕТП КВ2908/003;

- від 15.09.2017 № ЕТП КВ1509/016;

- від 15.09.2017 № ЕТП КВ1509/033;

- від 20.09.2017 № ЕТП КВ2009/032;

- від 04.10.2017 № ЕТП КВ0410/030;

- від 06.10.2017 № ЕТП КВ0610/003;

- від 06.10.2017 № ЕТП КВ0610/004;

- від 11.10.2017 № ЕТП КВ1110/025;

- від 11.10.2017 № ЕТП КВ1110/027;

- від 18.10.2017 № ЕТП КВ1810/043;

- від 23.10.2017 № ЕТП КВ2310/016;

- від 25.10.2017 № ЕТП КВ2510/027;

- від 25.10.2017 № ЕТП КВ2510/028;

- від 26.10.2017 № ЕТП КВ2610/007;

- від 03.11.2017 № ЕТП КВ0311/031;

- від 03.11.2017 № ЕТП КВ0311/032;

- від 03.11.2017 № ЕТП КВ0311/035;

- від 10.11.2017 № ЕТП КВ1011/010;

- від 16.11.2017 № ЕТП КВ1611/017;

- від 30.11.2017 № ЕТП КВ3011/015;

- від 30.11.2017 № ЕТП КВ3011/016;

- від 06.12.2017 № ЕТП КВ0612/020;

- від 07.12.2017 № ЕТП КВ0712/023;

- від 14.12.2017 № ЕТП КВ1412/023;

- від 14.12.2017 № ЕТП КВ1412/024;

- від 21.12.2017 № ЕТП КВ2112/001;

- від 21.12.2017 № ЕТП КВ2112/015;

- від 21.12.2017 № ЕТП КВ2112/031;

- від 27.12.2017 № ЕТП КВ2712/024;

- від 27.12.2017 № ЕТП КВ2712/027;

- від 29.12.2017 № ЕТП КВ2912/013;

- від 18.04.2018 № ЕТП КВ1804/017;

- від 17.05.2018 № ЕТП КВ1705/036;

- від 24.05.2018 № ЕТП КВ2405/016;

- від 19.06.2018 № ЕТП КЛ1906/013;

- від 05.07.2018 № ЕТП КВ0507/015;

- від 05.07.2018 № ЕТП КВ0507/016;

- від 10.07.2018 № ЕТП КВ1007/022;

- від 17.07.2018 № ЕТП КВ1707/012;

- від 20.07.2018 № ЕТП КВ2007/023;

- від 24.07.2018 № ЕТП КВ2407/006;

- від 03.08.2018 № ЕТП КВ0308/026;

- від 03.08.2018 № ЕТП КВ0308/027;

- від 07.08.2018 № ЕТП КВ0708/029;

- від 21.08.2018 № ЕТП КВ2108/005;

- від 31.08.2018 № ЕТП КВ3108/020;

- від 26.09.2018 № ЕТП КВ2609/021;

- від 01.10.2018 № ЕТП КВ0110/019;

- від 10.10.2018 № ЕТП КВ1010/005;

- від 10.10.2018 № ЕТП КВ1010/006;

- від 25.10.2018 № ЕТП КВ2510/020;

- від 25.10.2018 № ЕТП КВ2510/021;

- від 25.10.2018 № ЕТП КВ2510/022;

- від 28.10.2018 № ЕТП КВ2610/005;

- від 26.10.2018 № ЕТП РТ/2610/007;

- від 26.10.2018 № ЕТП КВ2610/030;

- від 01.11.2018 № ЕТП КВ0111/024;

- від 01.11.2018 № ЕТП КВ0111/023;

- від 02.11.2018 № ЕТП КВ0211/025;

- від 08.11.2018 № ЕТП КВ0811/003;

- від 12.11.2018 № ЕТП КВ1211/014;

- від 15.11.2018 № ЕТП КВ1511/004;

- від 21.11.2018 № ЕТП КВ2111/016;

- від 27.11.2018 № ЕТП КВ2711/003;

- від 27.11.2018 № ЕТП КВ2711/009.

Проте, відповідачем оплата за отриманий за Договором товар здійснена частково в сумі 3.559.384,33 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме:

- від 15.03.2017 № 284;

- від 24.03.2017 № 305;

- від 24.03.2017 № 304;

- від 05.10.2017 № 449;

- від 20.04.2017 № 545;

- від 20.04.2017 № 538;

- від 20.04.2017 № 547;

- від 13.05.2017 № 653;

- від 19.05.2017 № 694;

- від 26.05.2017 № 798;

- від 06.06.2017 № 928;

- від 15.06.2017 № 974;

- від 16.06.2017 № 984;

- від 16.06.2017 № 993;

- від 16.06.2017 № 992;

- від 16.06.2017 № 1010;

- від 23.06.2017 № 1074;

- від 27.06.2017 № 1085;

- від 03.07.2017 № 1101;

- від 19.07.2017 № 1224;

- від 19.07.2017 № 1223;

- від 19.07.2017 № 1252;

- від 19.07.2017 № 1276;

- від 19.07.2017 № 1251;

- від 19.07.2017 № 1277;

- від 19.07.2017 № 1254;

- від 19.07.2017 № 1253;

- від 19.07.2017 № 1275;

- від 19.07.2017 № 1250;

- від 26.07.2017 № 1366;

- від 02.08.2017 № 1423;

- від 23.08.2017 № 1563;

- від 23.08.2017 № 1571;

- від 29.08.2017 № 1582;

- від 14.09.2017 № 1694;

- від 14.09.2017 № 1695;

- від 02.10.2017 № 116;

- від 05.10.2017 № 1837;

- від 05.10.2017 № 1831;

- від 10.10.2017 № 1877;

- від 17.10.2017 № 1925;

- від 17.10.2017 № 1928;

- від 17.10.2017 № 1927;

- від 17.10.2017 № 1926;

- від 18.10.2017 № 1961;

- від 20.10.2017 № 1975;

- від 23.10.2017 № 2010;

- від 23.10.2017 № 2025;

- від 29.11.2017 № 2439;

- від 06.12.2017 № 2511;

- від 06.12.2017 № 2525;

- від 06.12.2017 № 2533;

- від 06.12.2017 № 2512;

- від 14.12.2017 № 2582;

- від 14.12.2017 № 2581;

- від 21.12.2017 № 2652;

- від 16.02.2018 № 311;

- від 16.02.2018 № 310;

- від 11.05.2017 № 898;

- від 14.05.2018 № 914;

- від 29.05.2018 № 998;

- від 12.06.2018 № 457;

- від 14.06.2018 № 466;

- від 10.07.2018 № 609;

- від 03.08.2018 № 1349;

- від 07.08.2018 № 680;

- від 20.08.2018 № 1455;

- від 15.03.2017 № 284;

- від 20.08.2018 № 1508;

- від 20.08.2018 № 1507;

- від 03.10.2018 № 1772;

- від 05.10.2018 № 1788;

- від 10.10.2018 № 1802;

- від 23.10.2018 № 1900;

- від 25.10.2018 № 79;

- від 27.11.2018 № 2141.

Вказані обставини призвели до виникнення у відповідача-1 перед позивачем заборгованості в сумі 482.892,23 грн.

Між позивачем, як кредитором, та відповідачем-2, як поручителем, укладено договір поруки від 09.03.2017 № 256-ПР (далі – Договір поруки), відповідно до предмету якого відповідач-1 поручається перед позивачем за виконання обов’язку відповідача-1 щодо оплати товару за Договором (п. 1.1 Договору поруки).

Пунктом 3.1 Договору поруки визначено, що відповідач-2 зобов’язаний у разі порушення відповідачем-1 обов’язку за Договором, що передбачений у п. 1.1 цього договору, самостійно виконати зазначений обов’язок відповідача-1 перед позивачем на підставі письмової вимоги позивача в строк не пізніше двох банківських днів з моменту отримання вимоги шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача. Відповідач-1 відповідає перед позивачем в тому ж обсягу, як і відповідач-1, включаючи оплату основного боргу, процентів, неустойки, стягнення збитків та інших виплат, передбачених Договором.

Положеннями п. 3.4 Договору поруки, зокрема, передбачено, що відповідач-2 та відповідач-1 відповідають за невиконання обов’язку, забезпеченого порукою, перед позивачем, як солідарні боржники.

На виконання Договору поруки, позивач звертався до відповідача-2 з вимогою про погашення заборгованості за Договором поруки, яка залишена без виконання.

Приписами ст. 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи вказані вище обставини позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів: 520.390,01 грн., з яких: 432.892,23 грн. - основна заборгованість, 43.566,15 грн. - пеня, 31.372,58 грн. - 25 % річних та 12.559,05 грн. - інфляційні втрати.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості суд вказує, що жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 482.892,23 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований.

Проте, у зв’язку з тим, що сума основної заборгованості, заявлена позивачем до стягнення з відповідачів становить 432.892,23 грн., суд задовольняє таку позовну вимогу повністю, тобто, на суму 432.892,23 грн.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачами не виконані грошові зобов'язання у строк, встановлений Договором та Договором поруки, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідачів пені в сумі 43.566,15 грн., 25 % річних в сумі 31.372,58 грн. та інфляційних втрат в сумі 12.559,05 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛД ГРУП" (01135, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 16, ідентифікаційний код: 40246285) та товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЕКТНО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР "СЕРВІТ" (01054, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТУРГЕНЄВСЬКА, будинок 22 А, ідентифікаційний код: 39074813) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ЄВРОТРУБПЛАСТ" (93009, Луганська обл., місто Рубіжне, ВУЛИЦЯ ТРУДОВА, будинок 1, ідентифікаційний код 33090871) основну заборгованість в сумі 432.892 (чотириста тридцять дві тисячі вісімсот дев’яносто дві) грн. 23 коп.; пеню в сумі 43.566 (сорок три тисячі п’ятсот шістдесят шість) грн. 15 коп., 25 % річних в сумі 31.372 (тридцять одна тисяча триста сімдесят дві) грн. 58 коп.; інфляційні втрати в сумі 12.559 (дванадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят дев’ять) грн. 05 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 7.805 (сім тисяч вісімсот п’ять) грн. 85 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац