Рішення № 81528520, 15.04.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2019 р. Справа№200/1707/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В.,за участю: секретаря судового засідання Шемет Я.О., позивача ОСОБА_1, представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача Ярової С.Е., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Слов'янськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі також - ГУ ДФС у Донецькій області) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними та скасування рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що повідомлення про проведення перевірки та копія спірного наказу надіслані на її адресу відповідачем 27.09.2018 року, проте позивач отримала їх 24.10.2018 року, в той час, як перевірка була проведена у період з 28.09.2018 р. по 04.10.2018 р. Отже відповідач протиправно не ознайомив позивача з наказом вчасно, до початку такої перевірки, тим самим позбавивши можливості бути присутньою під час проведення перевірки та надати відповідні документи на підтвердження відомостей податкових декларацій, а також інші документи податкової та бухгалтерської звітності.

Крім того зазначає, що внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності не є підставою для здійснення документальної позапланової перевірки, у тому числі невиїзної. На думку позивача наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки має видаватися з підстав, передбачених ст. 78 ПК України, а отже, не може видаватися стосовно особи, яка припинила підприємницьку діяльність.

Позивач вважає, що наказ Головного управління ДФС у Донецькій області від 26.09.2018 року № 1718 видано із порушенням норм податкового законодавства, а саме за відсутності передбачених законом підстав.

З урахуванням наведеного, позивач звернувся до суду із даним позовом в якому просить: 1) визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління ДФС у Донецькій області від 26.09.2018 року № 1718 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1); 2) визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення від 13.11.2018 року № 0017331302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі п'ятсот десять гривень, № 0017341302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі сто сімдесят гривень, № 0017351302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі п'ятсот сорок одна тисяча чотириста дев'яносто чотири гривні 56 копійок, від 13.11.2018 року № 0017391302 про сплату нарахованого грошового зобов'язання (податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі триста сорок одна тисяча сто дев'яносто одна гривня 25 копійок, № 017401302 про сплату нарахованого грошового зобов'язання (військового збору) сорок шість тисяч вісімсот дев'яносто шість гривень 11 копійок, № 0017421302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 5 грн. 70 коп.; визнати протиправною і скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області від 13 листопада 2018 року № Ф-0017361302 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 134169, 70 грн., визнати протиправними і скасувати рішення № 0017371302 від 13.11.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 17719,69 грн.; № 0017381302 від 13.11.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 2678,31 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

01 березня 2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що за період з 23.10.2015 року по 30.05.2018 року ФОП ОСОБА_1 до перевірки не надані первинні документи щодо визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності, а саме, але не виключно: книга доходів і витрат реєстр. № 15052100234 від 03.11.2015, книга обліку розрахункових операцій ФН 3000191714р, виписки банку, платіжні доручення, касові чеки, контрольні стрічки, інші розрахункові документи, договори, угоди покупцями, акти звірок, взаємозаліків тощо. Отже, документальну позапланову невиїзну перевірку було проведено на підставі згідно наявних інформації ГУ ДФС у Донецькій області відображених у додатках до податкових декларацій про майновий стан і доходи з урахуванням даних про виторг по РРО згідно Z-звітів та інформації про доходи з ЦБД ДРФО, звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування додаток 5 (по фізичній особі - підприємцю).

Враховуючи наведене представник відповідача вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Також представником відповідача було надано доповнення до відзиву, в яких зазначено, що інформація яка відображається у ІС «Податковий блок» підсистемі «Чеки РРО» - це операції які було проведено протягом дня розрахункових операцій в автоматичному режимі які передається до сервера обробки інформації.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представники у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, в обґрунтування яких надали пояснення аналогічні тим, що викладені у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, що викладені у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги та заперечення, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, суд встановив наступне.

23.10.2015 року ОСОБА_1 була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 2 276 000 0000 004447 як фізична особа-підприємець та 30.05.2018 року припинено підприємницьку діяльність за власним рішенням, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (19-22).

26 вересня 2018 року заступником начальника ГУ ДФС у Донецькій області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20,1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, рішення про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем від 30.05.2018 № 22760060004004447, що міститься в Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань прийнято наказ № 1718 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 (а.с. 24).

26 вересня 2018 року ГУ ДФС складено повідомлення № 661/10/05-99-13-02 про проведення з 28 вересня 2018 року в приміщенні контролюючого органу документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1. У вказаному повідомленні роз'яснено про необхідність надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС (а.с. 23).

Вказані наказ та повідомлення про проведення перевірки надіслані позивачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, номер відправлення 8755501653551.

Згідно поштового відстеження Укрпошти відправлення №8755501653551 вручене адресату 24.10.2018 року (а.с. 25-26).

З 28 вересня 2018 року по 04 жовтня 2018 року посадовими особами контролюючого органу була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 23.10.2015 по 30.05.2018 року, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 23.10.2015 по 30.05.2018 року, за результатами якої був складений акт перевірки №1159/05-99-13-02-17/НОМЕР_1 (а.с. 28-68). Копію вказаного акту було направлено позивачу листом № 45787/10/05-99-13-02-26 від 12.10.2018 року який отриманий позивачем 24.10.2018 року (а.с.143).

За результатами перевірки відповідачем встановлено наступні порушення:

- пп. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16, пп.44.3, пп.44.6 ст.44, п. 85.2 ст. 85, п. 177.10 ст.177 Податкового кодексу України, п.8 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи -підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України № 481 від 16.09.2013, зареєстрованого у Мін'юсті України 01.10.2013 за № 1686/24218, у результаті ненадання платником оригіналів документів за період, що перевірявся;

- пп.16.1.2, пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, абз. а) п.176.1 ст.176, п. 177.2, пп. 177.4.5 п. 177.4, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, на суму 433 195,65 грн.;

- п.1,4 ч.2 ст.6, п.2 ч.І ст.7, ч.2,8,12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-УІ зі змінами та доповненнями у результаті чого своєчасно не нараховано єдиний внесок за період, що перевірявся, на суму 134 169,70 грн.;

- п. 1 ч.2 ст.6, абзацу 3 п. 8 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" зі змінами та доповненнями несвоєчасно сплачено єдиний внесок у сумі 8 810,30 грн.;

- п. 181.1 ст. 181, п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України - неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяви для взяття на облік у відповідному контролюючому органі як платника податку на додану вартість;

- пп.16.1.4 п. 16.1 ст. 16, абз.а) п. 185.1 ст. 185, абз. б) п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст. 188 Податкового Кодексу України у результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 272 953 грн.;

- пп. 16.1.2, пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, пп.168.2.1 п. 168.2 ст. 168, пп. «а» п. 176.1 ст.176 , пункту 16і підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з військового збору від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, на суму 37 516,89 грн.;

- п.57.1 ст. 57, абз. а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати віськового збору від провадження підприємницької діяльності у сумі 57,00 грн.;

- п.6 ст. 3 України №265/95-ВР від 06.07.95р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями у результаті не забезпечення зберігання використаної книги обліку розрахункових операцій ФН 3000191714р протягом трьох років після її закінчення;

За висновками акту перевірки відповідачем були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення №0017331302 від 13.11.2018 року, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 510,00 грн. за не надання документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку, і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС (в тому числі книгу обліку доходів та витрат реєстр. № 15052100234 від 03.11.2015, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (не ведення обліку доходів та витрат, для яких встановлена обов'язкова форма обліку);

- податкове повідомлення-рішення №0017341302 від 13.11.2018 року, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 170,00 грн. за неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяви для взяття на облік у відповідному контролюючому органі як платника податку на додану вартість;

- податкове повідомлення-рішення №0017391302 від 13.11.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);

- податкове повідомлення-рішення №0017351302 від 13.11.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування;

- податкове повідомлення-рішення №0017401302 від 13.11.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір;

- рішення №0017371302 від 13.11.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску;

- рішення №0017381302 від 13.11.2018 року про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

- податкове повідомлення-рішення №0017421302 від 13.11.2018 року, про застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати суми грошового зобов'язання з військового збору (а.с. 95-103).

Позивачем 31.10.2018 року направлено заперечення до акту перевірки №1159/05-99-13-02-17/НОМЕР_1 (а.с. 71-76). Листом Головного управління ДФС у Донецькій області від 13.11.2018 року № 51060/10/65-99-13-06 повідомлено позивача, що перевірку було проведено відповідно до діючого законодавства. (а.с. 77-94).

13 листопада 2018 року відповідачем складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф 0017361302 зі сплати єдиного внеску у розмірі 134 169,70 грн. (а.с. 101).

Позивач оскаржує вищевказані рішення та вимогу відповідача, як такі, що не відповідають діючому законодавству.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п. 21.1.4. п. 21.1. ст.21 ПК України, посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані: не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (п. 75.1. ПК України).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу (підпункт 75.1.2 п.75.1. ПК України).

Підстави для проведення документальної позапланової перевірки визначені в пункті 78.1 статті 78 ПК України.

Так, відповідно до пп. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; - копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Порядок та особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені у статті 79 ПК України.

Так, згідно з пунктом 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Відповідно до п. 79.2. ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Пунктом 42.2 ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абзац 6 п. 42.4 ст. 42 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про проведення такої перевірки 28 вересня 2019 року направлені позивачу поштовим відправленням 27 вересня 2018 року та отримані останнім 24 жовтня 2018 року.

Перевірка розпочата 28 вересня 2018 року та завершена 04 жовтня 2018 року, тобто з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник не був ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку, що є порушенням п.79.2 ст.79. ПК України.

Таким чином, доводи відповідача про своєчасне направлення на адресу позивача наказу про проведення перевірки до її початку не узгоджуються з вимогами вищенаведених норм податкового законодавства, оскільки за загальним змістом термін «повідомлення» включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими платник має бути обізнаним, а й отримання ним зазначених відомостей.

Аналізу норм податкового законодавства свідчить про те, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України щодо пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Отже акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону та не має юридичної значимості, в цілях доведення наявності порушення позивачем вимог податкового та іншого законодавства.

При розгляді даної справи суд враховує висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних відносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року справа № 821/371/17, від 17 березня 2018 року справа №1570/7146/12, від 22 серпня 2018 року справа №812/1283/17.

Таким чином, дії відповідача, які полягають у проведенні позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 28 вересня 2018 року по 04 жовтня 2018 року без вручення платнику податків копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце її проведення є протиправними, а отже спірні рішення, прийняті на підставі такої первірки є протиправними та підлягають скасуванню.

Окрім того, щодо застосування до позивача санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон № 2464).

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону № 2464 виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464. У відповідності до частини 8 цієї статті платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який набрав чинності 15.10.2014р., у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України".

Суд зазначає, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Місто Селидове, на території якого розташована Інспекція, в якій перебував на обліку як платник єдиного внеску перебувала ОСОБА_1, входить до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р (втратило чинність) і Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р (чинне).

З огляду на дію пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.

Судом встановлено, що спірна вимога була складена відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування позивача, як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який прямо звільняє платника єдиного внеску від виконання обов'язків зі сплати єдиного внеску, що прямо передбачено пунктом 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Суд зазначає, що відсутність (відстрочення в силу закону) у позивача обов'язку сплати внесків, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання.

Крім того суд звертає увагу, що спірні рішення про застосування штрафних санкцій за несплату єдиного внеску були прийняті відповідно до частини десятої, яка передбачає нарахування пені за кожний день прострочення платежу, та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка передбачає накладення штрафу, зокрема, за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску за періоди з 23.10.2015 року по 30.05.2018 року та з 10.02.2017 року по 06.06.2018 року із нарахуванням пені, тобто за наявності умови перебування позивача, як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який прямо забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено пунктом 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»

Щодо позовних вимог про скасування наказу про проведення перевірки суд зазначає наступне.

Пунктом 79.1 ст. 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Виходячи із змісту наведених норм, суд приходить до висновку, що контролюючим органом правомірно видано наказ на проведення перевірки.

Отже позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Донецькій області від 26.09.2018 року №1718 задоволенню не підлягають.

Разом з цим, згідно положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд вважає, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Донецькій області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 без вручення платнику податків копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце її проведення, за результатами якої складено акт №1159/05-99-13-02-17/НОМЕР_1 від 11.10.2018 року.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними та скасування рішень, підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 вказаної статті).

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Донецькій області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1, за результатами якої складено акт перевірки №1159/05-99-13-02-17/НОМЕР_1 від 11.10.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0017331302 від 13.11.2018 року про застосування штрафних санкцій у сумі 510,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0017341302 від 13.11.2018 року про застосування штрафної санкції у сумі 170,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0017391302 від 13.11.2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 341191,25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0017351302 від 13.11.2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 541494,56 грн.;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0017401302 від 13.11.2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір на загальну суму 46896,11 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області податкове повідомлення-рішення №0017421302 від 13.11.2018 року, про застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати суми грошового зобов'язання з військового збору, яким до скаржника застосовано штрафні санкції у розмірі 5,70 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф 0017361302 від 13.11.2018 року зі сплати єдиного внеску у розмірі 134 169,70грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0017371302 від 13.11.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0017381302 від 13.11.2018 року про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: вул. 130 Таганрозької дивізії 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526, код ЄДРПОУ 39406028) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 691 (шістсот дев'яносто одна) гривня 56 копійок.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини 15 квітня 2019 року.

Повне судове рішення складено 25 квітня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лазарєв В.В.