Ухвала суду № 81527262, 26.04.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/20602/19-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2019 року м. Київ

Суддя Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 про скасування ухвали Члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 від 19.03.2019 року про залишення скарги без розгляду, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 (далі - відповідач, Член ВРП ОСОБА_2.), в якому просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 2 468 грн. та моральну шкоду в розмірі 52 460 грн.

Перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами, судом встановлено наступне.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Проте, в порушення вимог п.п. 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить зазначення ціни позову, обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються; викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивачів про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно ч. 1 ст. 48 ЦПК України, сторонами у цивільному процесі є позивач та відповідач.

Проте, всупереч вказаному положенню статті процесуальний статус сторін, зазначених у позові не визначено.

Також, судом встановлено, що рішення суду по даній справі може вплинути на права, інтереси або обов'язки Державної казначейської служби України, тому суд роз'яснює право позивачу залучити до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державну казначейську службу України.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Так, позивач назвав свою позовну заяву про скасування ухвали Члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 від 19.03.2019 року про залишення скарги без розгляду, стягнення матеріальної та моральної шкоди. Разом з тим, суд роз'яснює, що вимоги щодо скасування ухвали Члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 від 19.03.2019 року не можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства.

Більш того, в прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 2 468 грн. та моральну шкоду в розмірі 52 460 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Таким чином, позивачу необхідно визначитися із способом (способами) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором.

Крім того, як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).

Аналогічна правова позиція визначена і у статті 23 Цивільного кодексу України.

При цьому, пунктом 4 Постанови від 31 березня 1995 року визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.

Таким чином, заява має містити відомості про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням та докази, що підтверджують позов, отже до заяви повинні бути додані необхідні документи, наприклад, докази причино-наслідкового зв'язку між станом здоров'я позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача, зокрема, докази витрат на лікування.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч.ч. 1-5 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Разом з тим, додатки до позовної заяви - копії документів не містять підпису позивача або уповноваженого представника із зазначенням дати засвідчення.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Проте, в порушення зазначених вимог, подана позовна заява не містить копій всіх документів, що додаються до неї для відповідача. Більш того, текст позовної заяви є нечитабельним.

У вимогах позовної заяви позивач просить витребувати у Вищій раді правосуддя справу № 2018/0/18-19 для огляду. Разом з тим, відповідно ч. 3 ст. 177 ЦПК України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів щодо.

Згідно ч. 2 ст. 84 ЦПК України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

За таких обставин, позивачу необхідно оформити клопотання про витребування доказів у відповідності до вимог ч. 2 ст. 84 ЦПК України.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, позивач просить звільнити його від його сплати судового збору у зв'язку із скрутним матеріальним становищем.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте, належних та допустимих доказів в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору (довідка про доходи, довідка про склад сім'ї, довідка про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо) не надано, відтак, правові підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, відсутні.

Так, позивачем при звернені до суду було заявлено дві самостійні вимоги майного характеру, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір сплачується в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як визначено у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня - 1 921 гривні.

Тобто, позивачу необхідно сплатити судовий збір за кожну вимогу майнового характеру в розмірі 768,40 грн.

Отже, позивач повинен подати документ про сплату судового збору в повному обсязі за дві вимоги майнового характеру та здійснити доплату судового збору на наступні реквізити:

Отримувач коштів УК у Печерському районі/Печерс.р-н;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

Рахунок отримувача: 31210206026007;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Печерський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Слід зазначити, що у позовній заяві ОСОБА_1 посилається на стару редакцію Цивільного процесуального кодексу України, тоді як, станом на день звернення до суду діє нова редакція Цивільного процесуального кодексу України від 15 грудня 2017 року.

Відтак, позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Аналізуючи викладене, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.

Роз'яснити позивачу, що згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У разі усунення недоліків, позовну заяву в новій редакції необхідно подати разом із копіями заяв та доданими до неї документами відповідно до кількості учасників процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 83, 84, 95 175, 177, 185, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 про скасування ухвали Члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 від 19.03.2019 року про залишення скарги без розгляду, стягнення матеріальної та моральної шкоди,- залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.

Роз'яснити позивачам право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог встановлених ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Григоренко