Ухвала суду № 81527010, 22.03.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15124/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Білоцерківець О.А., за участю секретаря Ахромєєвої А.В., прокурорів Асанова У.С., Гойдала О.Є., захисників підозрюваної ОСОБА_1, ОСОБА_2, підозрюваної ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України Асанова У.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України Асанова У.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_3, яка підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.3 ст.307, ч.3 ст.209 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання сторона кримінального провадження посилається на те, що у провадженні Генеральної прокуратури перебуваються матеріали розслідується досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018000000000123 від 22.01.2018.

Прокурор вважає наявними підстави для застосування підозрюваній ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із врахуванням наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України приймаючи до уваги, що вказана особа підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, а також встановлюються обставини щодо причетності до насильницьких злочинів, а запобігти ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу неможливо, сторона обвинувачення вважає, що жоден із запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе запобігти доведеним у ході досудового розслідування ризикам.

У судовому засіданні прокурори клопотання підтримали, посилаючись на викладені в ньому доводи, просили клопотання задовольнити.

Захисники підозрюваної заперечували проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати менш суворий запобіжний захід, підозрювана підтримала думку свого захисника.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

22.03.2019 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 ч. 3 ст. 27, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 209 КК України, у встановлений Кримінальним процесуальним кодексом України спосіб.

Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень доведена зібраними доказами, у тому числі: показаннями свідків ОСОБА_5 від 26.02.2019; ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 від 21.03.2019; протоколами обшуків від 21.03.2019 за місцем фактичного проживання приміщення підозрюваного, та приміщення, в якому він здійснював свою злочинну діяльність;протоколом огляду мобільного телефону Шумського, виявленого та вилученого у останнього за місцем його проживання від 22.03.2019; протоколами огляду веб-сайтів від 26.02.2019; відповіддю оперативного підрозділу на виконання доручення слідчого від 15.03.2019; харатеризуючі матеріали підозрюваного; іншими матеріалами досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.

Прокурором у клопотанні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 вищевказаних злочинів.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

Також Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, вирішуючи клопотання про застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, слідчий суддя враховує фактичні обставини та тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та інших осіб у провадженні, перешкоджати встановленню істини кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, загроза достатньо суворого покарання сама по собі є одним з ризиків, який може свідчити про неналежну процесуальну поведінку особи у майбутньому.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Враховуючи обставини та тяжкість злочинів, у яких підозрюється ОСОБА_3, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 52 056 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 99 999 576 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням ризиків, визначених ст.177 КПК України.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваної альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану обов'язки відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Щодо розгляду скарги захисника ОСОБА_1 на незаконне затримання підозрюваної ОСОБА_3 слідчий суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 42 КПК України підозрюваний має права вимагати перевірки обґрунтованості його затримання.

Згідно з п. 4 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікань встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

Відповідно до ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.

Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що скарга захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах затриманої ОСОБА_3 на незаконне затримання особи, не підлягає задоволенню, оскільки порушень при затриманні підозрюваної ОСОБА_3С не виявлено, доказів порушень прав підозрюваної слідчому судді не надано і відповідно не доведено у судовому засіданні.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_3, обов'язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 52 056 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 999 576 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 37318005112089;

МФО (код банку) 820172;

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

Отримувач: ТУДСА в місті Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрювану ОСОБА_3, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого/прокурора, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання і роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити строк дії ухвали, в межах строку досудового розслідування, а саме до 18 травня 2019 року включно.

Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_3, вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У задоволенні скарги захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах затриманої ОСОБА_3 на незаконне затримання особи - відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя О. А. Білоцерківець