Ухвала суду № 81526535, 04.05.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8855/19

провадження № 1-кс/753/3265/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2019 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А. М. з секретарем судового засідання Козін В.Є., за участі прокурора Беженар М. Г. , слідчого Слюсар Д. В., підозрюваного ОСОБА_2, захисника Вернера М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління поліції в місті Києві лейтенанта поліції Слюсара Д.В., за погодженням з процесуальним керівником - прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 Беженар М.Г., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Київської області, Білоцерківського району, с. Чупира, освіта загальна середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

27 вересня 2005 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, й на підставі ст. ст. 75, 76, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробовуваним строком на 2 роки,

27 вересня 2006 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України й на підставі ч. 4 ст. 70 КК України строк покарання остаточно призначено за сукупністю злочинів до 4 років та 6 місяців позбавлення волі.

28 листопада 2006 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, й на підставі ч. 4 ст. 70 КК України вироком від 27 вересня 2006 року шяхом поглинання всього призначено до відбування - 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

09 червня 2011 року Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ст. 391 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі. Згідно ст. 71 ч. 1 КК України до призначення покарання повністю приєднано не відбуту частину покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2006 року у вигляді двох днів позбавлення волі, остаточно визначено ОСОБА_2 один рік три місяці два дні позбавлення волі.

18 лютого 2015 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України призначено покарання до позбавлення волі на строк 1 рік.

19 жовтня 2017 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017110030004919 від 16 вересня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

29 грудня 2018 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018110030004519 від 30 листопада 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.

28 лютого 2019 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019110030000287 від 01 лютого 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

за матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019100020003221 від 03 травня 2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

04 травня 2019 року до слідчого судді надійшло вказане клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 за матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019100020003221 від 03 травня 2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_6, будучи раніше судимим, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний корисний злочин при наступних обставинах, 03 травня 2019 року приблизно о 12 годин 25 хвилин перебував в приміщенні торгового залу ПІІ « БІЛЛА Україна », що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Анни Ахматової, будинок № 49, де у нього виник злочинний умисел спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна. З цією метою ОСОБА_2 задля незаконного збагачення за рахунок чужого майна, спланував викрасти товар та винести його в своїй сумці, яку він мав при собі, а в подальшому розпорядитися ним на власний розсуд.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 діючи за заздалегідь розробленим планом, 03 травня 2019 року, приблизно о 12 годин 25 хвилин перебуваючи в приміщенні ПІІ « БІЛЛА Україна », що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Анни Ахматової, будинок № 49, діючи умисно, з корисливих спонукань, маючи на меті незаконне збагачення підходив до торгових полиць та шляхом вільного доступу взяв наступні товари: Ковбаса салямі золотиста, 1 шт., вартістю 79 гривень 00 копійок ( без ПДВ ), Ковбаса салямі ТМ М'ясна Гільдія 2 шт., вартістю 189 гривень 00 копійок ( без ПДВ ), Ковбаса брауншвейзької ТМ Алан, 3 шт., вартістю 435 гривень 00 копійок ( без ПДВ ), Кава в зернах HORECA LAZZARO, 2 шт., вартістю 799 гривень 00 копійок ( без ПДВ ), що належать ПІІ « БІЛЛА Україна » ( код ЄДРПОУ 25288083 ). Загальна вартість товарів взятих ОСОБА_2 складає 1 500 гривень 00 копійок ( без ПДВ ). ОСОБА_2 обравши вказані товари предметом свого злочинного посягання, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, з метою заволодіння майном для подальшого його особистого використання, сховав вище перераховані товари собі в сумку, яку він мав при собі та направився до виходу з приміщення супермаркету ПІІ « БІЛЛА Україна », при цьому виконав усі дії, які вважав необхідними для реалізації свого злочинного умислу, однак довести злочин до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони вищевказаного супермаркету разом з викраденим товаром.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми діями вчинив закінчений замах на таємне викрадення викрадення чужого майна ( крадіжка ), вчинену повторно, чим міг спричинити ПІІ « БІЛЛА Україна » матеріального збитку на загальну суму 1 500 гривень 00 копійок.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право на застосування найбільш суворого заходу, посилаючись на ризики, визначені ст. 177 КПК України.

Підозрюваний та його захисник під час розгляду клопотання заперечували проти його задоволення та просили обрати більш м'який запобіжний захід, не повязаний з триманням під вартою, а саме - домашній арешт. При цьому, підозрюваний вину у вчиненому злочину визнав уцілому.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши прокурора, підозрюваного, його захисника, суд приходить до висновку про те, що клопотання слідчого підлягає відмові у задоволенні з наступних підстав.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах « Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства » від 30 серпня 1990 року, « Мюррей проти Об'єднаного Королівства » від 28 жовтня 1994 року , вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.

Як вбачається з матеріалів клопотання, що у вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюються ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Київської області, Білоцерківського району, с. Чупира, освіта загальна середня, не одружений, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимий за корисливі злочини.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_2 у вичиненні злочину, передбаного ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, повністю підтверджується зібраними на даному етапі досудового розслідування доказами, а саме:

- заявою ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення від 03 травня 2019 року ;

- протокол ОМП від 03 травня 2019 року ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11;

- протокол перегляду відеозапису від 04 травня 2019 року;

- іншими матеріалами кримінального провадження - у їх сукупності.

03 травня 2019 року о 13 год. 07 хв. ОСОБА_2 затримано.

04 травня 2019 року ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження

№ 12019100020003221 від 03 травня 2019 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Так, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, що згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років (ч.3 ст. 12 КК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а також ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені в ч. 1 цієї статті є підставою застосування запобіжного заходу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

- переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки установлено, що ОСОБА_2 раніше неоднорахово засуджений за користиві злочини й розумніння наслідків покарання може вплинути на зміну процесуальної поведінки. Також, він має паспорт громадянина України, який він може використати для виїзду за межі території України.

- також існує ризик того, що підозрюваний, будучи на волі, продовжить свою злочинну діяльність, оскільки останній неодноразово засуджений за корисливі злочину.

Інші ризики, на які посилається сторона обвинувачення, а саме - знищення, схов або спотворення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та незаконний впливав на свідків - не доведений й будується стороною обвинувачення лише на припущенні, які судом не можуть прийматися до уваги.

Зазначені обставини у їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що, перебуваючи на волі, підозрюваний зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжити злочинну діяльність, ухилятись від слідства та суду.

Практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, тому саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним у цьому кримінальному провадженні.

Проте судом встановлені підстави, які свідчать про неможливість ОСОБА_2 утримання в установах попереднього ув'язнення за станом його здоров'я - "Віл-інфекція", ІІІ-я клінічена стадія та ряд супутніх хронічних захворовань, що супроводжуються вказаним діагнозом, що підтверджується довідкою лікувальної установи.

Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України « Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини », тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( « Летельє проти Франції » ( Letellier v France ), 12369 / 86, 26 червня 1991 року ).

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

До підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може бути застосований у зв'язку з тим, що останній не одноразово судимий, на шлях виправлення не став.

Також, до підозрюваного не може бути застосований запобіжний захід у вигляді особистої поруки у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, проте з оточення підозрюваної вказані особи, які могли б бути поручителями відсутні.

З врахуваннях сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, в силу характеру вчиненого діяння та одночасної потереби у проведенні слідчих ( розшукових ) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, належним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

При цьому суд враховує те, що відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою - є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа та інші.

З урахування встановлених обставин, суд приходить до висновку, що прокурор не довів дійсні підстави для застосування найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою, й вважає, що запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт забезпечить належну процесуальну поведінку вказаного підозрюваного з урахуванням його складного стану здоров"я, обставин правопорушення, відсутність завданої майнової шкоди.

Враховуючи поведінку підозрюваного після скоєння кримінального правопорушення те, що останній має скданий стан здоров"я - перебуває на диспансерному обліку в КЗ БМР "Білоцерківська міська лікарня № 2" з діагнозом "Віл-інфекція", ІІІ-я клінічена стадія та ряд супутніх хронічних захворовань, що супрводжуються вказаним діагнозом, вид та тяжкість злочину й можливість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим, суд вважає за доцільним застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці, який полягає у забороні останній залишати місце свого постійного проживання.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим ( ч. 6 ст. 181 КПК України) .

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором (ч.5 ст. 194 КПК України).

Відтак, норма статті 194 КПК України передбачає необхідність визначення обов'язків, з передбачених цією статтею , які будуть покладені на підозрюваного.

Відповідно, покласти на підозрюваного такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 176-178, 181, 186, 187, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління поліції в місті Києві лейтенанта поліції Слюсара Д.В., за погодженням з процесуальним керівником - прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 Беженар М.Г., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Київської області, Білоцерківського району, с. Чупира, освіта загальна середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого,

за матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019100020003221 від 03 травня 2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання та реєстрації: АДРЕСА_1.

Покласти на підозрюваного такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження ( ч. 4 ст. 181 КПК України ).

Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали два місяці, тобто до 04 липня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суд протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: