Рішення № 81524901, 26.04.2019, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/240/19

Провадження № 2/628/360/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2019 року місто Куп’янськ

Куп’янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого – судді Демченко І.М.,

за участю секретаря Романової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Куп’янську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов’язання повернути позику,

за участю представника позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 звернулася до Куп’янського міськрайонного суду Харківської області з вищезазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що 12.03.2018 між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики, за умовами якого вона передала у позику на строк 70 календарних днів дизельне паливо ДП-Л-Євро5-ВО в кількості 36000 л. Після спливу визначеного договором строку повернення позики, тобто 25.05.2018, відповідач дизельне паливо не повернув та ухиляється від виконання зобов’язання, тому ФОП ОСОБА_1 просить зобов’язати відповідача повернути їй паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО в кількості 36000л та стягнути на її користь понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 05.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

19.02.2019 відповідач ОСОБА_2 надав заяву про відкладення підготовчого засідання для підготовки відзиву.

11.03.2019 відповідачем ОСОБА_5 подано відзив, у якому він у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 просив відмовити у повному обсязі у зв'язку з його недоведеністю, посилаючись на такі обставини. Вважає, що не ухиляється від повернення позики, оскільки з метою мирового улагодження правовідносин постійно веде перемовини щодо виконання зобов’язань за договором позики від 12.03.2018, результатом яких та гарантією повернення позики, на думку відповідача, стало складання ним боргової розписки на ім’я ФОП ОСОБА_1 від 19.03.2018 про підтвердження позики та зобов’язання повернути її в грошовій формі та вважає, що у такий спосіб відбулася зміна умов позики від 12.03.2018. Крім цього, вказує на те, що 30.05.2018 між сторонами відбулося часткове виконання вимог договору позики шляхом проведення взаємозаліку, а саме: позивачеві ФОП ОСОБА_1 було передано в розпорядження з правом продажу та обміну моторне прогулянкове судно «Regal 1800 LSR» 2002 р.в., реєстраційний номер UA0117НА, ринковою вартістю на день передачі 16000 доларів США, що за офіційним курсом валют НБУ станом на 30.05.2018 становило 417440грн. Цей плавзасіб на час подання відзиву у справі виставлений ФОП ОСОБА_1 на продаж на інтернет-майданчику для розміщення оголошень AUTO.RIA, що свідчить про часткове виконання ОСОБА_5 зобов’язань перед позивачем.

18.03.2019 представником позивача ФОП ОСОБА_1 – адвокатом ОСОБА_6 подано відповідь на відзив, у якому зазначив про те, що посилання відповідача на позасудові перемовини щодо виконання умов договору позики, результатом яких стало написання боргової розписки на ім’я позивача, тобто переведення зобов’язання у грошову форму, не відповідають дійсності, адже жодної боргової розписки на ім’я ФОП ОСОБА_1 відповідачем не складалося, умови договору позики від 12.03.2018 не змінювалися. Посилання відповідача на часткове виконання умов зобов’язання шляхом посвідчення довіреності на право користування та розпорядження ОСОБА_1 моторним прогулянковим судном «Regal 1800 LSR» також вважає безпідставним, оскільки ці обставини взагалі не стосуються предмета спору, а рухоме майно належить третій особі, а не сторонам у справі.

Ухвалою суду від 29.03.2019 підготовче засідання закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

17.04.2019 представник позивача – адвокат ОСОБА_6 надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача ФОП ОСОБА_1, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та наполягають на їх задоволенні.

У судовому засідання представник позивача - адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, просив зобов’язати ОСОБА_2 повернути позику та стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні 26.04.2019 відповідач ОСОБА_2 по суті позовних вимог пояснив, що не оспорює факту укладення договору позики, за яким отримав від ФОП ОСОБА_1 паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО в кількості 36000 л. Однак вважає, що повернув позику, адже передав у розпорядження ОСОБА_1 моторне судно, яке хоча і значиться зареєстрованим на третю особу, фактично належало йому. Крім цього, на ім’я позивача чи її чоловіка він написав розписку про отримання в борг грошових коштів на виконання умов зобов’язання за договором позики дизпалива. Зазначив, що має намір повернути отриману позику грошовими коштами. Крім цього, відповідач ОСОБА_2 надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність його представника – адвоката ОСОБА_4

Суд, з’ясувавши думки сторін та їх представників, дослідивши письмові докази, встановив фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

12 березня 2018 року ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, адреса: Харківська область, місто Куп’янськ, вулиця Молодіжна, будинок 2Б, р/р НОМЕР_2 ПАТ «МЕГАБАНК» МФО 351629) – далі позикодавець та ОСОБА_2, ідентифікаційний номер – НОМЕР_3, місце проживання якого зареєстровано за адресою: Харківська область, АДРЕСА_1, - далі позичальник уклали договір позики, за умовами якого позикодавець передав у позику ОСОБА_2 паливно-мастильні матеріали, а саме: паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО у розмірі 36000 літрів.

За умовами вищезазначеного договору позикодавець передає позику позичальникові в день підписання сторонами цього договору. Позика передається у натуральній формі шляхом вивезення самовивозом автомобілем з номером 062-07- АТ ВВ 1586 ХТ водій ОСОБА_7 палива з території позичальника, а саме: Харківська область, місто Куп’янськ, вулиця Сватівська, 47, згідно акту приймання-передачі, який є невід’ємною частиною цього договору. Позика вважається переданою позичальнику в момент отримання та підписання сторонами акту приймання-передачі.

Строк позики розпочинається з моменту набрання чинності цим договором і становить 70 календарних днів. Позика повертається в натуральній формі (літрах) шляхом завезення палива на територію позикодавця. Позика вважається повернутою позикодавцеві в момент отримання та підписання сторонами акту приймання-передачі (а.с.4).

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За частиною 2 статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

З акту приймання-передачі від 12.03.2018 встановлено, що ФОП ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняв паливно-мастильні матеріали, а саме: паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО в кількості 36000 л (а.с.5).

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 1048 ЦК України договір позики вважається безпроцентним, якщо позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Оскільки предметом позики є паливно-мастильні матеріали, договір є безпроцентним.

Положеннями статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику - речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками.

Встановлені вище обставини підтверджені документальними доказами – письмовим договором позики та актом приймання-передачі, які є належними і допустимими доказами в розумінні ст. 218 ЦК України, ст. 76-80, 95 ЦПК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

За положеннями статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, строк повернення позики сплив 31.05.2018, однак ОСОБА_2 дизельне паливо ФОП ОСОБА_1 не повернув, чим порушив умови взятих на себе зобов’язань.

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача ОСОБА_2 та його представника щодо зміни умов договору позики, яке відбулося 19.03.2018 шляхом зобов’язання повернути позику в грошовій формі, про що було складено боргову розписку на ім’я ФОП ОСОБА_1 з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

Крім цього, умовами договору позики від 12.03.2018 визначено, що позика вважається повернутою позикодавцеві в момент отримання та підписання сторонами акту приймання-передачі, а будь-які зміни до цього договору можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідачем ОСОБА_2 ані акту приймання-передачі, ані додаткової угоди про внесення змін до умов виконання зобов’язань за вищезазначеним договором позики від 12.03.2018 суду надано не було.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на часткове погашення позики шляхом уповноваження ОСОБА_1 на користування з правом продажу та обміну моторним прогулянковим судном «Regal 1800 LSR», оскільки з копії довіреності від 30.05.2018, оригінал якої суду не надано, встановлено, що транспортний засіб на праві власності належить ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який не є стороною у цій цивільній справі, та він уповноважив як ОСОБА_2 так і ОСОБА_1 незалежно один від одного користуватися, а також від його імені продати чи обміняти його (а.с.48).

За положеннями ч.ч.3,4 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Сторони є вільними в укладенні договору, а відтак зазначення у письмовому договорі позики про зобов’язання ОСОБА_2 у конкретно визначені строки повернути ФОП ОСОБА_1 дизельного палива, з зазначенням особистих даних відповідача, а також дати та особистого підпису позичальника, при наявності примірників договору у кожної із сторін цього договору, в т.ч. у позикодавця, суд визнає як боргове зобов`язання, яке боржником не виконано.

Таким чином, відповідачем жодних належних, допустимих і достатніх доказів того, що ФОП ОСОБА_1 отримано грошові кошти чи інше майно від ОСОБА_2 в рахунок погашення позики суду не представлено. Позивач заперечувала отримання від відповідача будь-яких коштів або майна на виконання його зобов’язань щодо повернення позики. Отже позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Оскільки позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задовольняються у повному обсязі, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір за платіжним дорученням № 553 від 24.01.2019 у розмірі 1921грн. (а.с.1) підлягає стягненню з відповідача.

Крім цього, за положеннями статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, ФОП ОСОБА_1 понесено витрати у розмірі 2166,67грн, що підтверджується відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості (а.с.7-12), які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст.2, 13, 23, 76-81, 90, 137, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 530, 545, 610, 612, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов’язання повернути позику – задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, р.н.о.к.п.п. – НОМЕР_3, місце проживання якого зареєстровано за адресою: Харківська область, АДРЕСА_2, повернути фізичній особі – підприємцю ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, адреса: Харківська область, місто Куп’янськ, вулиця Молодіжна, будинок 2Б, р/р НОМЕР_2 ПАТ «МЕГАБАНК» МФО 351629) дизельне паливо ДП-Л-Євро5-ВО у кількості 36000 (тридцять шість тисяч) літрів.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, р.н.о.к.п.п. – НОМЕР_3, місце проживання якого зареєстровано за адресою: Харківська область, АДРЕСА_1, на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, адреса: Харківська область, місто Куп’янськ, вулиця Молодіжна, будинок 2Б, р/р НОМЕР_2 ПАТ «МЕГАБАНК» МФО 351629) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921грн. (одна тисяча дев’ятсот двадцять одну гривню) та на професійну правничу допомогу у розмірі 2166,67грн. (дві тисячі сто шістедсят шість гривень шістдесят сім копійок).

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов’язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Куп’янський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 03.05.2019.

Головуючий: І.М.Демченко