Рішення № 81524614, 25.04.2019, Зміївський районний суд Харківської області

621/3252/18

2/621/293/19

РІШЕННЯ

іменем України

25 квітня 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - Бібіка О.В.

з участю секретаря - Горобець Н.М.

за участю: позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Зміїв цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Державний ощадний банк України" про захист прав споживача,

ВСТАНОВИВ:

20.11.2018 ОСОБА_1 зврнувся до суду з позовом до ПАТ "Державний ощадний банк України" з наступними вимогами: зобов"язати відповідача не стягувати комісійну винагороду при оплаті платежів за спожиту електричну енергію.

В обґрунтування позову зазначив, що 18.04.2005 між ним та АК "Харківобленерго" в особі філії "Харківське обласне управління" було укладено договір № 1, відповідно до умов якого відповідач зобов"язався приймати платежі за електричну енергію від побутових споживачів м. Харкова і Харківської області. Відповідно до п. 2 Договору, АК "Харківобленерго" зобов"язалося сплачувати відповідачеві комісійну винагороду в розмірі 1,5% від загальної суми прийнятих платежів за енергію.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами, у зв"язку з чим просить позовні вимоги задовільнити.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 21.11.2018 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду в загальному позовному провадженні в підготовче судове засідання.

28.01.2019 представником АТ "Ощадбанк" адвокатом ОСОБА_2 надано відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

29.01.2019 позивачем ОСОБА_1 надано відгук на відзив відповідача на позовну заяву.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти позовних вимог заперечував.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

18.04.2005 між АК "Харківобленерго" та ВАТ "Державний ощадний банк" укладено договір №1/18/04 про прийняття платежів за електричну енергію.

Відповідно до п.2.2.1 Договору, замовник зобов"язується сплачувати виконавцю комісійну винагороду в розмірі 1,5% від загальної суми, що перерахована виконавцем та його структурними підрозділами на рахунок замовника по платежах за електричну енергію, що прийняті від населення Харківської області.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Положеннями ч. 1 ст. 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Матеріалами справи встановлено, що між АК "Харківобленерго" та ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України" укладено договір на приймання платежів за електроенергію від населення (а.с. 2-3)

Згідно п. 2.2.1 Договору, на прийняття платежів за електричну енергію № 1/18/04 від 18.04.2005, укладеного між АК "Харківобленерго" та ВАТ "Державний ощадний банк", замовник зобов"язаний сплачувати виконавцю комісійну винагороду в розмірі 1,5% від загальної суми, що перерахована виконавцем та його структурними підрозділами на рахунок замовника по платежах за електричну енергію, що прийняті від населення Харківської області.

Листом № 118.34-05/П-374/2931/2018-20/с ХОУ АТ "Ощадбанк" зазначено про те, що банк пропонує своїм клієнтам приймання комунальних платежів без комісії на адресу постачальників комунальних послуг, які мають прямі договори з банком: в інформаційно - платіжних терміналах, розраховуючись безготівково - карткою банку; в інтернет - сервісі Ощад 24/7; держателі пенсійних карток Ощадбанку можуть оплатити комунальні платежі через каси без комісії, розрахувавшись пенсійною карткою Ощадбанку (а.с. 4)

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

З наданих представником відповідача копії Витягу з протоколу № 06 засідання комітету тарифної та продуктової політики АТ "Ощадбанк" від 20.02.2018, Положення про комітет тарифної та продуктової політики АТ "Ощадбанк" вбачається, що за приймання платежів за житлово - комунальні та телекомунікаційні послуги на користь суб"єктів господарювання, з якими укладені договори, при сплаті платежів через каси установ банку на рівні 5 грн за платіж (а.с. 23-24)

Право банку на утворення комітетів залежно від рівня складності та обсягів операцій передбачено ст. 44 Закону України "Про банки та банківську діяльність".

Таким чином, операція щодо приймання платежів від фізичних осіб за постачання та розподіл електричної енергії є окремою банківською операцією, що здійснюється за комісійну винагороду, яка встановлюється банком самостійно як оплата за послуги банку.

Крім того, згідно п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", АК "Харківобленерго" є вертикально інтегрованим суб"єктом господарювання - юридичною особою незалежно від організаційно - правової форми та форми власності, фізична особа, у тому числі, яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою, що провадить діяльність з передачі та/або розподілу електричної енергії і щонайменше одну з функцій з виробництва або постачання електричної енергії, або група осіб, пов"язаних між собою безпосередньо чи опосередковано відносинами контролю, що провадять діяльність з передачі та/або розподілу електричної енергії і щонайменше одну з функцій з виробництва або постачання електричної енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1 та 2 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статі 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

ОСОБА_1 не є стороною договору між АК "Харківобленерго" та АТ "Ощадбанк" в особі Філії - Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" про прийняття платежів за електричну енергію № 1/18/04 від 18.04.2005, відповідно до умов якого АТ "Ощадбанк" зобов"язався приймати платежі за електричну енергію та платні послуги від побутових споживачів м. Харкова та Харківської області.

Статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця), тощо.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» за всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.

Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Частиною 1 статті 5 вищезазначеного закону встановлено, що держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Згідно з вимогами ст. 21 цього закону, крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені, виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо, зокрема, при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення та/або висловлене ним волевиявлення.

Листом заступника начальника філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк" № 118.34-05/п-374/2931/2018-20/с ОСОБА_1 повідомлено про те, що АТ "Ощадбанк" приймає оплату за комунальні послуги без комісії у випадках безготівкових розрахунків в інформаційно - платіжних терміналах карткою АТ "Ощадбанк" та в інтернет -с ервісі "Ощад 24/7", а також в касах банку при розрахунках пенсійною картою АТ "Ощадбанк".

Таким чином, ОСОБА_1, як споживач, є вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, що відповідає положенню ч. 2 ст. 17 Закону України "Про захист прав споживачів". Маючи інформацію щодо розміру комісійної винагороди, яка розміщена у відділеннях та на офіційному сайті АТ "Ощадбанк", ОСОБА_1 самостійно обрав АТ "Ощадбанк" для здійснення оплати, погодився із запропонованими умовами та не відмовився від проведення операції з встановленою комісійною винагородою.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України "Про житлово - комунальні послуги", послуга з постачання електричної енергії надається згідно з умовами договору та вимогами правил, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Однак, позивачем не надано на розсуд суду договору, укладеного між АК "Харківобленерго", як постачальником електричної енергії, та ним, як споживачем, в якому було б визначено порядок і спосіб оплати за спожиту електричну енергію, що унеможливлює суд встановити, чи дійсно умови договору, укладеного між АК "Харківобленерго" та АТ "Ощадбанк" порушують умови договору, укладеного між АК "Харківобленерго" та ОСОБА_1

Згідно ст. ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з метою недопущення додаткового фінансового навантаження на населення при сплаті за спожиту електричну енергію, та відповідно недопущення зменшення рівнів розрахунків населенням за спожиту електроенергію, передбачено у структурах тарифів з розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами) та постачання електричної енергії за регульованим тарифом енергопостачальних компаній кошти на сплату комісійної винагороди банкам та/або УДППЗ «Укрпошта» при прийманні платежів за електричну енергію безпосередньо від населення. При цьому, енергопостачальні компанії самостійно обирають установи, з якими укладають договори за принципом економічної доцільності (мінімізації витрат).

Інформація стосовно банківських установ (у т.ч. УДППЗ «Укрпошта»), де населення може здійснювати оплату за спожиту електричну енергію та комунальні послуги без стягнення комісійної винагороди, оприлюднена енергопостачальними компаніями на їх офіційних веб-сайтах.

Таким чином, в сучасних умовах існує можливість вибору платниками при оплаті житлово - комунальних послуг різних каналів оплати послуг (термінали самообслуговування, інтернет-ресурси, особисті кабінети, пошта, банки) з метою уникнення подвійного навантаження на споживачів.

Враховуючи наведене, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необгрунтованість заявлених вимог, у зв"язку з чим у задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 4, 81, 89, 258, 263, 265, 268, 273, 274 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (код ЄДРПОУ 00032129, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г) про захист прав споживача - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Повний текст рішення буде складено 03.05.2019.

Головуючий -