Ухвала суду № 81524448, 12.04.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/12406/14-ц

Провадження № 6/638/189/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2019 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:

Головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Кириллової К.С.,

представника заявника ОСОБА_1,

представника стягувача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду міста Харкова заяву ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою, в якій просить, зокрема, визнати виконавчий лист, виданий Дзержинським районним судом м.Харкова №638/12406/14 від 10.09.2015 року таким, що не підлягає виконанню, в обґрунтування якої зазначає, що у січні 2019 року він отримав лист №12362/18-18-18 від 17.12.2018 року, яким ДП «СЕТАМ» сповістило про проведення торгів та реалізацію предмета іпотеки квартири АДРЕСА_1. У зв’язку з сімейними обставинами (хвороба доньки) він забув про цей лист. В подальшому він знову отримав листа, який був відкритим та яким повідомлялось про проведення торгів 25.02.2019 року. До того часу він не отримував від приватного виконавця ОСОБА_4 постанови про відкриття виконавчого провадження. Зазначає, що за період існування спірних відносин з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було розглянуто справу 638/12406/14-ц та винесено рішення від 19.02.2015 року, яким позов задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором від 21.04.2008 року у розмірі 1 028 913, 99 грн. У 2016 році стягувач звернувся до суду з проханням поновити строки для пред’явлення виконавчого документа. 22.08.2016 року постановлено ухвалу, якою строк поновлено. Крім того, вказує, що на стан винесення рішення суду строк пред’явлення виконавчого документу становив 1 рік. Враховуючи, що ухвала набрала законної сили 10.11.2016 року, вважає, що виконавчий лист мав бути пред’явлений до виконання лише до 11.11.2017 року, тоді як виконавче провадження було відкрите 30.07.2018 року з порушенням строків на виконання за виконавчим листом.

Ухвалою судді від 22.02.2019 року прийнято до розгляду вказану заяву, призначено судове засідання, витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_4 копію виконавчого листа 638/12406/14-ц, відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення виконавчого провадження.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав, просив задовольнити з підстав, зазначених у заяві.

Представник стягувача в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував через відсутність будь яких підстав для її задоволення.

Державний виконавець в судове засідання не прибув, про розгляд заяви повідомлявся, причини неявки суду не повідомив. В судовому засіданні 22.03.2019 року його представник проти задоволення заяви заперечував

Дослідивши матеріали заяви, оглянувши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 19.02.2015 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим частково задоволено.

Вказаним рішенням солідарно стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором №МL-702/877/2008 від 21.04.2008 року, яка складається із заборгованості за кредитом та відсотками у розмірі 577 426,48 грн. та суми пені у розмірі 50 000 грн.; суму заборгованості за кредитним договором №МL-702/1147/2008 від 15.09.2008 року, яка складається із заборгованості за кредитом та відсотками у розмірі 351 487,51 грн. та суми пені у розмірі 50 000 грн., а всього стягнуто 1 028 913 (один мільйон двадцять вісім тисяч дев’ятсот тринадцять) гривень 99 копійок. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 15 квітня 2015 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 – ОСОБА_1 повернуто апелянту.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.06.2015 року відмовлено ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження в частині оскарження рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 19.02.2015 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.08.2015 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, ухвалу апеляційного суду Харківської області від 15.04.2015 року залишено без змін.

На виконання рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 19.02.2015 року судом видано виконавчі листи, зокрема виконавчий лист №638/12406/14-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суми заборгованості за кредитним договором №МL-702/877/2008 від 21.04.2008 року, яка складається із заборгованості за кредитом та відсотками у розмірі 577 426,48 грн. та суми пені у розмірі 50 000 грн.; суму заборгованості за кредитним договором №МL-702/1147/2008 від 15.09.2008 року, яка складається із заборгованості за кредитом та відсотками у розмірі 351 487,51 грн. та суми пені у розмірі 50 000 грн., а всього стягнуто 1 028 913 (один мільйон двадцять вісім тисяч дев’ятсот тринадцять) гривень 99 копійок.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 22.08.2016 року поновлено пропущений строк для подання виконавчих листів до виконання по справі №638/12406/14-ц.

У відповідності до ст.22 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-ХІV виконавчий документ може бути пред’явлений до виконання протягом року.

05.10.2016 року набув чинності Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII.

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред’являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ст.12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги поновлення ухвалою суду від 22.08.2016 року строку пред’явлення виконавчих документів №638/12406/14-ц до виконання, строк пред’явлення до виконання рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 19.02.2015 року стягувачем не пропущений.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і являє собою сукупність дій органів і осіб, визначених в Законі України «Про виконавче провадження», що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З наведених положень Конституції України і законодавства про виконавче провадження випливає, що виконання рішення суду є апогеєм судового захисту порушених, невизнаних прав та інтересів особи, а виконавча діяльність, яка забезпечується державою, спрямована на дієве та ефективне виконання рішень судів.

Саме визначені законом завдання виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження обумовлюють таку засаду виконавчого провадження як обов’язковість виконання рішень (ст.2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно зі ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ч.3 ст.431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Відповідно до ч.1 ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Частиною 2 статті 432 ЦПК України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Так, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов'язку повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Так, помилковою є видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню).

Судова практика допускає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з підстав його помилкової видачі, якщо вже після видачі виконавчого листа по справі рішення суду було скасоване.

В інформаційному листі ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року» звернуто увагу судів на те, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.

Однак, з викладених заявником обставин та наданих документів, суд не вбачає підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги відсутність підстав для визнання виконавчого лита таким, що не підлягає виконанню, в задоволенні заяви ОСОБА_3 суд вважає необхідним відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 431, 432 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 17.04.2019 року.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк