Ухвала суду № 81524440, 03.05.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/2547/17

провадження №1-кс/619/983/19

УХВАЛА

іменем України

03 травня 2019 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області Якименко Л.О.

за участю: секретаря судового засідання Ломанової І.А.

прокурора Колесника В.В.

слідчої ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12017220280001164 від 09 серпня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 (раніше м. Орджонікідзе) Дніпропетровської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (раніше м. Орджонікідзе) вул. Поштова буд. 155, раніше судимого: 1) 25 липня 1996 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 р.) до 3 років позбавлення волі; 2) 01 грудня 1998 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 141 КК України (в редакції 1960 р.) до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 3) 01 жовтня 2004 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК до 3 років 6 місяців позбавлення волі з застосуванням іспитового строку на три роки; 4) 10 липня 2005 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 5) 22 квітня 2010 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого 10.01.2014 з Ігренського ВЦ №133 Дніпропетровської області у зв’язку з відбуттям покарання,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування встановлено, що 07.08.2017 у період часу з 07 години 00 хвилин до 17 години 00 хвилин ОСОБА_2 перебував на території складського приміщення, яке знаходиться за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Подвірки вул. Курязька буд. 5, та орендується для здійснення підприємницької діяльності, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, у якого на посаді вантажника, за трудовим договором працював ОСОБА_2, тобто де він безпосередньо здійснював свої функціональні обов’язки.

У подальшому, ОСОБА_2 після виконання своїх обов’язків, за погодженням із начальником виробництва, залишився відпочивати в одній з кімнат вказаного складського приміщення, де у останнього виник прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Так, приблизно о 19 годині 00 хвилин, того ж дня, більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2, маючи та реалізовуючи свій прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету збагачення за рахунок чужого майна, діючи з корисливих мотивів, перебуваючи у складському приміщенні, розташованому за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Подвірки вул. Курязька буд. 5, впевнившись у тому, що його подальші дії ніким помічені не будуть, перебуваючи поряд із зачиненими на навісний замок дверима, через які здійснюється вхід до відокремленої кімнати вказаного приміщення, скориставшись наявністю щілини між вказаними дверима та дверним коробом, розміри якої є достатніми для доступу до деяких будівельних матеріалів, розміщених у вказаній кімнаті, просунув руку через неї, і тим самим незаконно проник до вказаного приміщення, тобто до сховища. Продовжуючи реалізацію свого прямого умислу, діючи з корисливих мотивів, повторно та протиправно, з метою збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_2 незаконно та таємно виніс металеві прутки за межі вказаного приміщення – сховища, та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Подвірки вул. Курязька буд. 5, у кількості 2100 шт., ринкова вартість яких, на момент вчинення злочину, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №15224 від 22.08.2017 становить 5227 грн. 09 коп.

Після вчинення вищевказаних дій ОСОБА_2 з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3, матеріальну шкоду, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №15224 від 22.08.2017 на загальну суму 5227 грн. 09 коп.

Таким чином, в діях ОСОБА_2 вбачається скоєння таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане із проникненням у сховище, тобто ознаки кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

15 серпня 2017 року слідчим, за погодженням з прокурором Жизневському М.М. повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_2 свою провину визнав, погодився прийняти участь у слідчому експерименті, у ході якого відтворив події, що мали місце 07.08.2017.

За результатами досудового розслідування, 06.09.2017 відносно ОСОБА_2 складено обвинувальний акт, який направлено до Дергачівського районного суду Харківської області, однак 23.11.2017 суддею вказаного суду прийнято рішення в порядку п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки ОСОБА_2 на підготовче засідання не з’явився, а відомості щодо місця мешкання останнього не відповідають дійсності.

06.03.2018 Апеляційним судом Харківської області винесено ухвалу про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 23.11.2017 відносно ОСОБА_2.

08.05.2018 слідчим відновлено досудове розслідування кримінального провадження №12017220280001164 від 09.08.2017.

У ході досудового розслідування проводились слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_2, однак позитивних результатів отримано не було, у зв’язку із чим, 05.06.2018 слідчим, за погодженням з прокурором, зупинене досудове розслідування кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України. 07.09.2018 відносно ОСОБА_2 заведено оперативно-розшукову справу.

02.05.2019 встановлено місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_2, у зв’язку з чим, досудове розслідування кримінального провадження №12017220280001164 від 09.08.2017, відновлено.

До суду надійшло клопотання слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2 Клопотання слідчий обґрунтовує ризиками, які зазначені у пунктах 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. У зв’язку з вищевикладеним слідчий вважає не можливим застосування більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор Колесник В.В. обґрунтував клопотання тим, що існують ризики, які зазначені у клопотанні.

Слідча ОСОБА_1 клопотання підтримала.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні провину визнав, але просив не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як зобов’язується прибувати на всі виклики суду.

Слідчий суддя вважає, що висунута підюзрюваному ОСОБА_2 підозра є обгрунтованою.

З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Згідно Постанови Пленуму № 14 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19.12.2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» у ході судового провадження сторона обвинувачення зобов’язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд може замінити запобіжний захід на більш м’який.

Як зазначено в Постанові № 4 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19.12.2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» у разі подання прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд має враховувати, що відповідне клопотання подається прокурором. У такому клопотанні обов’язково повинно бути наведено обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Відповідно до Закону України «Про попереднє ув’язнення» та ст. 177 КПК України зазначено, що запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

У відповідності до ОСОБА_4 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України» вказано, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу, згідно ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатню підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ст. 177 ч. 1 КПК України.

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У розуміння ст. 9 Конституції України - Конвенція про захист прав людини, Протоколи до Конвенції та Рішення ЄСПЛ - є частиною національного законодавства.

Як зазначено в Рішенні Європейського суду з прав людини/надалі ЄСПЛ/ «Клішин проти України» (№ 30671/04 від 23.02.2012 року) підстави для тримання під вартою мають бути підтверджені фактами.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі передбачені п.п. 1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України, дійшов до висновку про задоволення клопотання з наступних мотивів.

Прокурор надав суду вагомі наявні докази про висунуту підозру ОСОБА_2 у кримінальному правопорушенні за ч. 3 ст. 185 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 років до 6 років.

Суду не надано доказів про наявність міцних соціальних зв’язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі про наявність в нього утриманців, постійного місця роботи.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Слідчий суддя вважає, що прокурор довів наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, оскільки зазначені у клопотанні обставини свідчать про недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням обставин кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України, у максимальному розмірі – у вигляді 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 38420 грн. (1921грн. х 20).

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань».

Виконання ухвали покласти на начальника Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області та начальника Державної установи «Харківська установа виконання покарань».

Визначити суму застави у розмірі 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА, банк отримувача Державна Казначейська Служба України, призначення платежу – запобіжний захід) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; 4) носити електронний засіб контролю.

Ухвала підлягає негайному виконанню та діє до 10 червня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Л. О. Якименко