Вирок № 81524334, 25.04.2019, Барвінківський районний суд Харківської області

Справа № 623/2871/18

Провадження № 1-кп/611/34/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2019 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Андросова О.М.

за участю секретаря - Сторчай С.В.

прокурора - Козир М.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Кузнєцова О.О.,

законного представника - Жукової В.М.,

представника служби у справах дітей - Жукової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Барвінкового кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з базовою середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, учня 2 курсу Ізюмського регіонального центру професійної освіти,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 3, 309 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Неповнолітній ОСОБА_1 вчинив злочини, передбачені ст.ст. 185 ч. 3, 309 ч. 1 КК України, за таких обставин.

В ніч на 17 липня 2018 року, більш точного часу встановити не видалось можливим, маючи умисел, спрямований на викрадення чужого майна, ОСОБА_1 прийшов до домоволодіння АДРЕСА_2.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, з корисливого мотиву, з метою особистого збагачення, повторно, ОСОБА_1 через паркан проник на територію вказаного домоволодіння, звідки, впевнившись, що його дії ніким помічені не будуть, таємно викрав глибинний насос «Sprut QJD 112-0.55», вартістю 3271,27 грн., пластикову бочку ємкістю 50 л, вартістю 103 грн., та 120 кг лому чорного металу, вартістю 750 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду, згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 2254/18 від 07.08.2018, на загальну суму 4124,27 грн., після чого залишив місце злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, а саме: вироби з металу продав, а пластикову бочку залишив для власних потреб. Виручені кошти він витратив на власні потреби.

Крім того, неповнолітній ОСОБА_1 влітку 2018 року на околиці м. Ізюм, більш точного часу та місця встановити не видалось можливим, зірвав стебла дикорослої рослини коноплі, тим самим, в порушення вимог Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року, діючи умисно та протиправно, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною вагою 310,46 грам, без мети збуту, для особистого вживання шляхом куріння, який переніс до себе додому за адресою: Харківська область, м. Ізюм, в'їзд Островського, 19, де шляхом висушування та подрібнення незаконно, без мети збуту, виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, частину якого вжив шляхом куріння, а частину, що залишилася, продовжував незаконно зберігати за вищевказаною адресою без мети збуту до 25.07.2018 року.

25.07.2018 о 19 годині 10 хвилин, в ході обшуку будинку та надвірних споруд на території домоволодіння АДРЕСА_1, співробітники поліції виявили та вилучили вищевказану речовину, яка, згідно висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 3/12-652 від 08.08.2018 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, загальною вагою, в перерахунку на суху речовину 310,46 грам, яку неповнолітній ОСОБА_1 незаконно придбав, виготовив і зберігав за вищевказаною адресою для особистого вживання, без мети збуту. Крім того, в ході обшуку вказаного домоволодіння у неповнолітнього ОСОБА_1 виявили та вилучили дві деформовані пластикові пляшки, на внутрішніх поверхнях яких виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс та екстракт канабісу, масою, в перерахунку на суху речовину 0,061г та 0,072 грами.

Допитаний як обвинувачений, ОСОБА_1 свою винуватість в інкримінованих йому злочинах визнав повністю і дав показання щодо обставин скоєних ним злочинів так, як це викладено вище.

Роз'яснивши учасникам судового провадження зміст ч. 3 ст. 349 КПК України та вислухавши їх думку щодо можливості її застосування, враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і їм роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, вважає за можливе у відповідності зі ст. 349 ч. 3 КПК України обмежити дослідження доказів у провадженні допитом обвинуваченого ОСОБА_1 і дослідженням матеріалів провадження, що характеризують особу обвинуваченого, та не досліджувати інші докази щодо обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, уважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_1 у таємному, з проникненням до сховища, викраденні чужого майна, вчиненому повторно, а також в незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, і кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно за статтею 185 ч. 3 КК України та статтею 309 ч. 1 КК України.

Призначаючи вид і міру покарання, суд ураховує положення Загальної частини КК України, ступінь тяжкості вчинених злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 3, 309 ч. 1 КК України, перший з яких відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують його покарання, відсутність обставин, що обтяжують його покарання.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено: ОСОБА_1 навчався на 2 курсі Ізюмського регіонального центру професійної освіти, проживає з матір'ю і дідусем, за місцем проживання і навчання характеризується посередньо, перебуває на обліку у ювенальній превенції СП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області, на обліку у лікаря - психіатра і лікаря - нарколога не перебуває, у вчиненому кається.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття у вчиненому, сприяння розкриттю злочинів, часткове відшкодування завданих потерпілому збитків шляхом повернення частини викраденого майна, те, що він є неповнолітнім.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання, передбачене санкціями статей 185 ч. 3, 309 ч. 1 КК України, у виді позбавлення волі, необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів, і яке буде відповідати принципу Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - пропорційності обмеження прав людини і легітимної мети покарання та невідворотності покарання.

Приймаючи до уваги тяжкість вчинених злочинів, ту обставину, що обвинувачений вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.08.2018 року, який не набрав законної сили, засуджений за ч. 3 ст. 185 ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, суд вважає, що виправлення обвинуваченого неможливе без його ізоляції від суспільства, а призначення менш суворої міри покарання не матиме достатнього виправного і виховного впливу на обвинуваченого, що суперечить основним завданням кримінального покарання.

На думку суду, такий захід примусу відповідає меті покарання, є співмірним тяжкості і характеру вчиненого діяння та його наслідкам.

Суд, дійшовши висновку про доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів, зазначає, що вартість проведених у справі судових експертиз в сумі 4582 грн. 00 коп. підлягає стягненню з законного представника обвинуваченого - ОСОБА_5

Разом з тим, суд приймає до уваги, що законний представник обвинуваченого ОСОБА_5 не працює і не має іншого доходу, тому вважає за можливе на підставі ч. 1 ст. 119 КПК України звільнити ОСОБА_5 від оплати вартості проведених у справі судових експертиз в сумі 4582 грн. 00 коп., віднісши ці витрати на рахунок держави.

Долю речових доказів суд визначає у відповідності зі ст. 100 КПК України.

Приймаючи до уваги те, що вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.08.2018, ухвалений щодо ОСОБА_1, на час ухвалення цього вироку законної сили не набрав, суд не призначає остаточне покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України. Питання щодо призначення остаточного покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів за правилами ч. 4 ст. 70 КК України (з урахуванням покарання призначеного за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.08.2018), підлягає вирішенню після набрання цим вироком та вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.08.2018 законної сили, у порядку ст.ст. 537 п .11, 539 КПК України.

Керуючись ст.ст. 374 - 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених статтями 185 ч. 3, 309 ч. 1 КК України, і призначити йому покарання:

- за статтею 185 ч. 3 КК України - 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі;

- за статтею 309 ч. 1 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 до відбування призначити 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити той же - тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань № 27.

Початок строку відбування ОСОБА_1 покарання обчислювати з дня його затримання - 28 серпня 2018 року.

Речові докази у провадженні - бочку ємкістю 50 л, чорного кольору, на якій є напис у вигляді «ТУУ 13427220-30-96» «П/К лидер», «Днепропетровск»; металобрухт вагою 120 кг у вигляді металевої триноги, яка складається з трьох металевих труб діаметром 8 см, довжиною 3 м кожна, зеленого кольору зі слідами іржі; металевий предмет круглої форми діаметром 1 м, з трьома металевими ніжками; чавунну плиту з твердопаливної печі розмірами 70*40 см, на якій є пошкодження у вигляді розлому, з'єднаного металевим ланцюгом; два металеві швелери довжиною 130 см; саморобну духову піч з твердопаливної печі; чавунні дверцята з твердопаливної печі розмірами 30*20 см; чавунні дверцята з твердопаливної печі розмірами 40*30 см; чавунні колосники у кількості 7 шт. з твердопаливної печі; металеві кутки з твердопаливної печі; металеві прути у кількості 4 шт. довжиною 150 см та один довжиною 110 см, які передано на зберігання потерпілому ОСОБА_4, залишити у нього; речовину рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, загальною вагою, в перерахунку на суху речовину 310,46 грам; два фрагмента полімерних пляшок з фольгою, на внутрішніх поверхнях яких виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс та екстракт канабісу, масою, в перерахунку на суху речовину 0,061 грам та 0,072 грам, здані в камеру схову при Ізюмському ВП ГУНП в Харківській області, знищити.

На вирок може бути подана апеляція до Харківського апеляційного суду через Барвінківський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.М. Андросов