Рішення № 81520608, 29.08.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.08.2017 Справа № 905/1317/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Паніній Я.М.,

розглянувши справу № 905/1317/17

за позовом: Фізичної особи-підприємця Кирноса Івана Миколайовича

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго»

про скасування рішення комісії, викладене в протоколі №13 від 14.12.2016р.,

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ФОП Кирнос І. М. звернувся до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд скасувати рішення комісії ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», викладене в протоколі №13 від 14.12.2016р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем неправомірно прийнято рішення про не проведення сторнування нарахувань за активну електричну енергію у червні 2016р. та виставлено рахунки за електроенергію на суму 3 085,86 грн. та за перевищення договірних величин на суму 2 552,47 грн. за червень 2016р., оскільки актом проведення експертизи приладу обліку електричної енергії № 2691 від 23.06.2016р. визнано, що прилад обліку електричної енергії, який встановлений на об'єкті позивача, не придатний для експлуатації та підлягає ремонту, заниження показів лічильника не здійснювалось, стороннє втручання в роботу лічильника не виявлено. При цьому, відповідачем при прийнятті спірного рішення не прийнято до уваги протокол засідання комісії з розгляду акту про виявлене порушення ПКЕЕ № 53 від 07.12.2016р. та розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої у зв'язку з порушенням ПКЕЕ від 07.12.2016р. Також позивач посилається на те, що останньому не надано рішення комісії - протокол № 13 від 14.12.2016р та не повідомлено про час та дату засідання.

Ухвалою суду від 17.06.2017р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/1317/17, розгляд справи призначено на 27.07.2017р.

Ухвалою суду від 27.07.2017р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 29.08.2017р. у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання позивача; відкладено розгляд справи на 23.08.2017р.

23.08.2017р. за вх.№22179/17 господарський суд одержав від відповідача відзив на позовну заяву, у якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог з посиланням на те, що оскаржуваний протокол комісії енергопостачальної компанії не носить характеру обов'язкового до виконання, а є лише фіксацією скасування іншого протоколу, а отже, обраний споживачем спосіб захисту не відповідає способам захисту цивільних прав, передбачений ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України.

У судовому засіданні 23.08.2017р. за участю представників сторін господарським судом оголошено перерву до 29.08.2017р.

Сторони про час та місце судового засідання, призначене на 29.08.2017р., повідомлені належним чином, але у судове засідання не з'явились.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні 29.08.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, господарський суд встановив:

25.04.2013р. між ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» (постачальник, відповідач) та ФОП Кирнос І.М. (споживач, позивач) укладений договір про постачання електричної енергії №541, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача із загальною (за всіма об'єктами) приєднаною потужністю 11,4 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії зазначається у додатку № 1 «Однолінійна схема надання доступу до місцевої (локальної) електромережі» до цього договору (розділ 1 договору у редакції додаткової угоди №б/н від 03.06.2016р.).

Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ) (п 2.1. договору).

Постачальник зобов'язується виконувати умови цього договору, постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (п.п.2.2.2 п.2.2 договору).

Споживач зобов'язується виконувати умови цього договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки згідно з умовами додатків № 3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та № 4 «Порядок визначення обсягу електричної енергії та його вартості у разі завантаження схеми обліку нижче мінімально допустимого рівня та у разі невідповідності температурного режиму експлуатації засобів обліку» до цього договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та № 5 «Порядок розрахунків» до цього договору; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред'явленням службового посвідчення до електроустановок, засобів (систем) обліку електроенергії, приладів вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії, як власних, так і субспоживачів, а також для контролю дотримання встановлених режимів споживання електроенергії та потужності, виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого ПКЕЕ порядку. (п.п.2.3.1, 2.3.2, 2.3.4, 2.3.6. п.2.3 договору).

Постачальник має право доступу до належних як споживачу, так і субспоживачам, електроустановок, засобів (систем) обліку електроенергії, приладів вимірювання потужності, контролю показників якості електроенергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання електроенергії та потужності, виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого ПКЕЕ порядку і виконання інших необхідних робіт (пп. 3.1.5 п. 3.1 договору).

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. Споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до чинної «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою та ПКЕЕ. За день відновлення обліку приймається день складання спільного акта про відновлення роботи засобів обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт схеми обліку. Споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1-4.2.3. цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або є наслідком дії обставин непереборної сили (пп. 4.2.2, 4.2.3, 4.2.4 п. 4.2 договору).

У разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформляється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складали акт (п. 4.4. договору).

Електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником з повідомленням споживача (рекомендованим листом, телеграмою або врученням уповноваженій особі споживача під підпис на другому екземплярі повідомлення, корінці повідомлення або в журналі реєстрації повідомлень) не пізніше, ніж за три робочих дні у разі: несплати рахунків, виставлених відповідно до умов договору. (пп.6.3.1 п. 6.1 договору).

Заміна, ремонт, перепрограмування засобів обліку та інші дії, пов'язані з обслуговуванням і експлуатацією розрахункових засобів обліку електричної енергії, здійснюються за рахунок власника цих засобів обліку постачальником чи іншою організацією, що має відповідні дозволи, за погодженням з постачальником та споживачем, в присутності зацікавлених сторін та оформляються актом (п. 7.4. договору).

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2013р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.5. договору).

Відповідно до п. п. 5, 7 додатку № 5 за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок для остаточного розрахунку. Період між датами початку та закінчення прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця) та сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію, що діяли на кінець розрахункового періоду та фактичного обсягу споживання електричної енергії, згідно даних оформленого між постачальником та споживачем «Акта прийняття - передавання товарної продукції (електроенергії)» (додаток № 10 до договору) та/або інших умов договору, з урахуванням сум та призначення платежів, що надійшли від споживача. Обсяги спожитої електричної енергії визначаються за фактичними показами засобів обліку, обумовленого у додатку № 3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до договору та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених договором і ПКЕЕ. У разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається постачальником при підбитті підсумків розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії надає споживачу окремий рахунок на суму вартості санкцій за перевищення договірної величини. Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також всі інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 договору, у терміни, що не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

Відповідно до додатку «Договірні величини споживання електричної енергії на 2016 рік» до договору встановлено договірну величину споживання електричної енергії у червні 2016р. на рівні 0,200 тис. кВтг.

Відповідно до додатку №3 б/д «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до договору споживачу встановлено розрахунковий прилад обліку НІК2301АП2 №0711275 (власник засобу обліку - споживач) за адресою: м. Волноваха, вул. Щербакова, буд.2а, ТП-84.

Відповідно до додатку №3 від 03.06.2016р. «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до договору споживачу також встановлено розрахунковий прилад обліку НІК2303LАП3 №7782947 (власник засобу обліку - споживач) за адресою: м. Волноваха, вул. Леніна, район автовокзалу.

03.06.2016р. представниками постачальника електричної енергії, за участю споживача, здійснено технічну перевірку розрахункового засобу обліку НІК 2303L АП3 №7782947 та встановлено його працездатність, що зафіксовано у акті технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1кВ №269976. В акті зазначено, що перевірка здійснювалась при наявності фаз АВС, субспоживачів немає, тех. перевірка здійснювалась для підключення точки обліку в договір №54, лічильник знаходиться на балансі споживача; показники на дату складання акту - 000008,9.

09.06.2016р. представниками постачальника електричної енергії, за участю споживача, складено акт №0006266 про порушення споживачем при користуванні електричною енергією за адресою: м. Волноваха, вул. Центральна, р-н автовокзалу, вимог п.6.40 ПКЕЕ, а саме, пошкодження розрахункових засобів електроенергії, без навантаження електричний лічильник висвічує покази чергуючи їх з ERROR, при включенні навантаження ІСЕ-01 індикація включається, немає можливості розрахувати імпульси, змінюються покази на 0,20 Вт в секунду, що не відповідає включеному навантаженню, перевірка проводилась по фазах А,В,С - на всіх фазах результати однакові, лічильник направляється на експертизу. В акті також зазначено, що пломби не порушені, показники на дату складання акту - 001572,95. Акт про порушення підписано представниками постачальника електричної енергії та споживачем. При цьому, вказаний акт містить зауваження споживача: «Після встановлення нового вузла обліку на мій об'єкт 03.06.2016р. я виявив 08.06.2016р. великі витрати електричної енергії, які не відповідають моїй потужності, це було перевірено мною неодноразово, після чого я звернувся в РЕМ».

Одночасно, представниками постачальника електричної енергії, за участю споживача, складено акт технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1 кВ №269206 від 09.06.2016р., в якому встановлено, що засіб обліку НІК 2303L АП3 №7782947 до розрахунку непридатний, при увімкненій потужності на електричному лічильнику висвічується ERROR, лічильник направлено на експертизу; показники на дату складання акту - 001572,95.

Цією ж датою представниками постачальника електричної енергії, за участю споживача, також складено:

- акт - повідомлення від 09.06.2016р., згідно з яким лічильник НІК 2303L АП3 №7782947 направлено на експертизу.

- акт-наряд №310402 від 09.06.2016р., згідно з яким споживачу здійснено заміну лічильника НІК 2303L АП3 №7782947 на НІК 2303L АП3 №7897988.

- акт технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1 кВ №269207 від 09.06.2016р., в якому встановлено, що облік за лічильником НІК 2303L АП3 №7897988 працездатний, а також зазначено, що технічна перевірка проводилась на підставі листа споживача, після заміни лічильника та направлення на експертизу.

- акт про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження №248378 від 09.06.2016р., в якому зафіксовано зняття з лічильника НІК 2303L АП3 №7782947 пластикових пломб №С22743798, №С22743799, №С22743800 та встановлення на лічильник НІК 2303L АП3 №7897988 пластикових пломб №С22714570, №С22714571, №С22714572, №С22714573; в акті зазначено про те, що цілісність знов встановлених пломб та пломб, що залишились непорушеними; пломбувального дроту; трансформаторів струму та напруги; ланцюгів вимірювання та лічильників електроенергії прийняв на збереження представник споживача.

- акт № 304872 від 09.06.2016р., згідно з яким облік електроенергії на об'єкті споживача за адресою: м. Волноваха, вул. Леніна, район автовокзалу відновлено за лічильником НІК 2303L АП3 №7897988.

-акт № 058225 від 09.06.2016р., згідно з яким порушення, зафіксовані в акті про порушення ПКЕЕ №0006266 від 09.06.2016р., усунені.

Разом з тим, сторонами складено акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за червень 2016р., згідно з яким загальні обсяг та вартість електроенергії складають 1 715 кВтг та 3 467,32 грн. відповідно, у т. ч. за лічильником НІК 2303L АП3 №7782947 за період з 03.06.2016р. по 09.06.2016р. у розмірі 1 564,05 кВтг (001572,95 кВтг (розрахунковий період (на дату складання актів про порушення ПКЕЕ №0006266 від 09.06.2016р., технічної перевірки № 269206 від 09.06.2016р.)) - 000008,90 кВтг (попередній розрахунковий період (на дату встановлення приладу обліку 03.06.2016р.)).

Оригінал акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за червень 2016р. оглянуто судом у судовому засіданні 23.08.2017р., встановлено відповідність йому наявної у справі копії, а також наявність печатки позивача, підпису та печатки відповідача на акті. При цьому, суд визнав, що зазначення дати акту - 23.06.2015р. замість 23.06.2016р. є технічною опискою та те, що така технічна описка не впливає на зміст правовідносин сторін, які є предметом розгляду у даній справі.

23.06.2016р. за результатами проведеної експертизи лічильника НІК 2303L АП3 №7782947 складено акт №2691, в якому встановлено непридатність вказаного лічильника до експлуатації, пломби на кожусі лічильника не пошкоджені, стороннє втручання в роботу лічильника не здійснювалось, лічильник має апаратну несправність та підлягає гарантійному ремонту. Акт підписано комісією відповідача, представником ДП «Донецькстандартметрологія» та позивачем.

Цією ж датою позивач звернувся до відповідача із заявою №б/н від 23.06.2016р. про здійснення сторнування та перерахунок за нараховану електроенергію у розмірі 1 572,95 кВт за період з 20.05.2016р. по 23.06.2016р., у зв'язку з апаратною несправністю лічильника НІК 2303L АП3 №7782947.

07.12.2016р. відбулося засідання комісії відповідача з розгляду акта про виявлене порушення ПКЕЕ, за участю позивача, яке оформлено протоколом №53. На вказаному засіданні розглянуто акт про порушення №0006266 від 09.06.2016р. та прийнято рішення здійснити нарахування у відповідності з п.6.20 ПКЕЕ за період з 03.06.2016р. по 09.06.2016р., згідно з яким обсяг та вартість недоврахованої електричної енергії складає: 0,18 кВтг, 0,36 грн.

Згідно з розрахунком обсягу та вартості електроенергії, недоврахованої внаслідок порушення ПКЕЕ №2111 від 07.12.2016р., останній виконано наступним чином: 1 кВтг - обсяг споживання згідно акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за липень 2016р. за лічильником НІК 2303L АП3 №7897988 / 31 дн. (кіл-ть днів у липні 2016р.) = 0,03 кВтг (обсяг добового споживання); 6 дн. (з 03.06.2016р. (дата встановлення приладу обліку) по 09.06.2016р. (дата виявлення порушення приладу обліку)) х 0,03 кВтг = 0,18 кВтг (обсяг електроенергії за 6 дн.); 0,18 кВтг х 1,6848 грн. (тариф у червні 2016р.) = 0,36 грн. (з ПДВ 20%) (вартість обсягу електроенергії за 6 дн.).

Протокол №53 від 07.12.2016р. отриманий позивачем, про що свідчить його підпис на ньому.

Оригінал акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за липень 2016р. оглянуто судом у судовому засіданні 23.08.2017р., встановлено відповідність йому наявної у справі копії, а також наявність печатки позивача, підпису та печатки відповідача на акті.

14.12.2016р. відбулось засідання комісії при управлінні ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» з розгляду спірних питань по актам про порушення Правил користування електричною енергією, спірних питань з визначення обсягів електричної енергії, спожитої юридичними та фізичними особами (крім населення), яке оформлене протоколом №13 та на якому прийнято рішення відмінити рішення комісії Волноваського РЕМ/ЦОК по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, викладене в протоколі №53 від 07.12.2016р.; Волноваському РЕМ/ЦОК не виконувати сторнування нарахування по активній електроенергії за червень 2016р. за договором №541 ФОП Кирнос.

У листі №13 від 10.01.2017р. відповідач повідомив позивача, що відповідно до звернення від 23.06.2016р. Волноваський ЦОК не має підстав для здійснення сторнування використання електроенергії у розрахунковому періоді - червень 2016р. Одночасно, відповідачем виставлено позивачу рахунки на оплату активної електроенергії за червень 2016р. за обсяг 1 715 кВтг на суму 3 085,86 грн. (3 467,32 грн. (всього) - 381,46 грн. (сплачено)), та на оплату за перевищення договірних величин за червень 2016р. на суму 2 552,47 грн. (перевищення склало 1 515 кВтг).

У листі №3 від 16.01.2017р. позивач повідомив відповідача про необґрунтованість пред'явленої заборгованості в розрахунковому періоді - червень 2016р. за 6 днів у розмірі 1 715 кВт, оскільки навіть при потужності 6,5 кВт неможливо спожити за 6 днів кількість електроенергії у розмірі 1 715 кВтг, просив детально розглянути дану спірну ситуацію з урахуванням актів експертиз, здійснити сторнування заборгованості за розрахунковий період - червень 2016р.

У листі №55/іс-1003 від 09.02.2017р. відповідачем роз'яснено позивачу, що питання проведення виконання перерахування за активну електричну енергію у червні 2016р. за договором було розглянуто на засіданні комісії при управлінні ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» з розгляду спірних питань з актів про порушення ПКЕЕ, спірних питань з визначення обсягу електричної енергії, спожитою юридичними і фізичними особами (крім населення), згідно протоколу №13 від 14.12.2016р. комісія прийняла рішення не проводити сторнування нарахувань за активну електричну енергію у червні 2016р. по договору №541.

У повідомленні № 1070 від 07.03.2017р. відповідач повідомив позивача про припинення поставки електроенергії за договором №541.

У листі №12 від 14.03.2017р. позивач звернувся до відповідача з листом, згідно з яким 09.06.2016р. не було порушено правила користування електричною енергією споживачем, а тому підстави у Волноваського РЕМ для припинення постачання електроенергії відсутні; просив надати рішення комісії: протокол №13 від 14.12.2016р. для оскарження до суду, а також не припиняти постачання електричної енергії підприємства позивача до повного вирішення спору.

У листі №215 від 23.03.2017р. відповідач повідомив позивача, що 14.12.2016р. комісія не проводила розгляд акта про порушення ПКЕЕ №0006266 від 09.06.2016р. (відповідно до порядку, встановленого п.6.42 ПКЕЕ), протоколом №13 від 14.12.2016р. оформлено результат розгляду службової записки начальника Волноваського ЦОК Борисенка С.А. про перерахування по активній електроенергії за червень 2016р. за договором №541 ФОП Кирнос; у зв'язку з тим, що обов'язкове надання споживачам електричної енергії таких документів, як протокол №13 від 14.12.2016р. засідання комісії ДОЕ не передбачено чинними нормативно-правовими документами, відповідно Волноваський РЕМ не має законних підстав для видачі вищевказаного акта.

У листі №31-986 від 21.06.2017р. відповідач повідомив позивача про те, що протокол комісії при управлінні не є оперативно-господарською санкцією, відповідно не визначає обсяг та вартість недорахованої спожитої електричної енергії, а тому видача копії протоколу комісії при управлінні не передбачена ПКЕЕ, зазначив, що повідомлення №1070 від 07.03.2017р. скасовано на час розгляду позовної заяви в господарському суді.

Позивач не погодився із рішенням засідання комісії по розгляду спірних питань по актам про порушення Правил користування електричною енергією, спірних питань по визначенню обсягів електричної енергії, спожитої юридичними та фізичними особами (крім населення), яке викладене в протоколі №13 від 14.12.2016р., та звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії». Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за № 417/1442 (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Як вище встановлено судом, між сторонами у справі укладений договір про постачання електричної енергії №541 від 25.04.2013р., згідно з яким відповідач продає електричну енергію, а позивач оплачує вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. При цьому, у п. 2.1 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Відповідно до п. п. 3.1, 3.3, 3.7 ПКЕЕ (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Для розрахункового обліку електричної енергії мають використовуватися засоби обліку, які пройшли повірку і відповідають вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Згідно з п. 3.31 ПКЕЕ розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку. Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін. У зазначених місцях можуть бути встановлені пломби інших заінтересованих сторін.

Відповідно до п. 6.36 ПКЕЕ у разі виникнення у споживача сумніву в правильності показів розрахункових засобів обліку або визначення суми в пред'явленому до оплати документі щодо оплати електричної енергії споживач подає про це заяву постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації). Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має протягом 5 робочих днів від дня одержання заяви перевірити рахунок на оплату, а в разі потреби протягом 20 днів провести технічну перевірку та/або експертизу розрахункових засобів обліку відповідно до встановленого цими Правилами порядку та повідомити споживача про результати.

Згідно з п. 6.38 ПКЕЕ за результатами технічної перевірки складається акт, в якому зазначаються виявлені недоліки. У разі потреби проводиться експертиза відповідних засобів обліку. Якщо експертиза виявить втручання споживача в роботу засобів обліку, споживачу проводиться перерахунок кількості спожитої електричної енергії відповідно до законодавства України.

Згідно з п. 3.30 ПКЕЕ експертиза засобу обліку в частині дослідження його відповідності нормованим метрологічним характеристикам та умовам експлуатації здійснюється у присутності уповноважених представників власника засобу обліку або організації, яка відповідає за його збереження, постачальника електричної енергії, електропередавальної організації, представника територіального органу, уповноваженого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, на проведення державних приймальних і контрольних випробувань і повірки засобів вимірювальної техніки та на проведення атестації методик виконання вимірювань, що використовуються у сфері та/або поза сферою поширення державного метрологічного нагляду. Експертиза засобу обліку в частині дослідження матеріалів, речовин, з яких виготовлені засіб обліку та/або пломби, здійснюється спеціалізованими організаціями, які мають право на виконання таких робіт. Числові та описові дані, отримані під час експертизи, висновки зазначаються у відповідному документі.

Відповідно до п.6.20 ПКЕЕ у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду. Датою початку періоду порушення розрахункового обліку вважається перший день поточного розрахункового періоду, у якому було виявлено порушення обліку, або час та день, зафіксовані засобом обліку (автоматизованою системою обліку). За день відновлення обліку приймається день складення спільного акта про покази засобів обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт схеми обліку. Розрахунковий період, який використовується для визначення середньодобового обсягу постачання електричної енергії, визначається за згодою сторін. У разі заміни та/або повірки приладів обліку електричної енергії, трансформаторів струму чи напруги, за умови споживання електричної енергії впродовж строку виконання зазначених робіт, обсяг спожитої електричної енергії визначається за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду.

Згідно до п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку. Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії. У разі звернення споживача до суду щодо оскарження рішення комісії споживач впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу повідомляє про це постачальника електричної енергії (до прийняття постачальником електричної енергії рішення про обмеження або відключення електропостачання) та надає копію зареєстрованої в канцелярії суду позовної заяви. У разі неотримання постачальником електричної енергії ухвали про відкриття провадження у справі впродовж 20 робочих днів з дня реєстрації позовної заяви канцелярією суду постачальник електричної енергії може звернутись до суду щодо встановлення факту порушення провадження у справі. На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється. У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти.

З матеріалів справи вбачається, що 03.06.2016р. відповідачем встановлено позивачу розрахунковий прилад обліку НІК2303LАП3 №7782947 за адресою: м. Волноваха, вул. Леніна, район автовокзалу, а 09.06.2016р. за заявою позивача відповідачем проведено технічну перевірку лічильника НІК 2303L АП3 №7782947 та здійснено його заміну на лічильник НІК 2303L АП3 №7897988.

Така заміна здійснена у зв'язку з тим, що лічильник електроенергії НІК 2303L АП3 №7782947 є по розрахунку непридатним, про що свідчить акт технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1 кВ № 269206 від 09.06.2016р., який складений відповідачем за участю позивача та згідно з яким показники на дату складання акту складали 001572,95.

Непридатність лічильника електроенергії НІК 2303L АП3 №7782947 для експлуатації підтверджено також актом проведення експертизи №2691 від 23.06.2016р., який підписано комісією відповідача, представником ДП «Донецькстандартметрологія» та позивачем. При цьому, в акті проведення експертизи встановлено, що пломби на кожусі лічильника не пошкоджені, заниження показників лічильника електричної енергії не здійснювалось, стороннє втручання в роботу лічильника не виявлено, лічильник має апаратну несправність та підлягає гарантійному ремонту.

В той же час, за результатами розгляду акту про порушення № 006266 від 09.06.2016р., яким встановлено порушення позивачем п. 6.40 ПКЕЕ, комісією відповідача прийнято рішення провести нарахування згідно п. 6.20 ПКЕЕ за період з 03.06.2016р. по 09.06.2016р. за середньодобовим споживанням періоду відновлення розрахункового приладу обліку - липень 2016р. у кількості 0,18 кВтг на суму 0,36 грн., яке оформлено протоколом № 53 від 07.12.2016р.

З огляду на те, що порушення розрахункового обліку електричної енергії сталося не з вини споживача, відповідачем правомірно здійснено позивачу нарахування в порядку п. 6.20 ПКЕЕ за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії наступного розрахункового періоду -липень 2016р., за період з 03.06.2016р. по 09.06.2016р., у кількості 0,18 кВтг на суму 0,36 грн. Розрахунок обсягу та вартості електроенергії перевірено судом та встановлено, що останній є арифметично правильним.

Проте, 14.12.2016р. комісією відповідача прийнято рішення про скасування рішення комісії Волноваського РЕМ/ЦОК з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, викладене в протоколі №53 від 07.12.2016р., та про не проведення сторнування нарахувань по активній електроенергії за червень 2016р., яке оформлено протоколом засідання комісії відповідача № 13. При цьому, жодних підстав для прийняття такого рішення в протоколі № 13 від 14.12.2016р. не наведено, під час розгляду справи судом не встановлено.

Одночасно, судом також встановлено, що сторонами складено акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за червень 2016р., згідно з яким загальні обсяг та вартість електроенергії складають 1 715 кВт/год. та 3 467,32 грн. відповідно, у т. ч. за лічильником НІК 2303L АП3 №7782947 за період з 03.06.2016р. по 09.06.2016р. у розмірі 1 564,05 кВт/год. (001572,95 кВтг (розрахунковий період (на дату складання актів про порушення ПКЕЕ №0006266 від 09.06.2016р., технічної перевірки № 269206 від 09.06.2016р.)) - 000008,90 кВтг (попередній розрахунковий період (на дату встановлення приладу обліку 03.06.2016р.)), та відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату активної електроенергії за червень 2016р. на суму 3 085,86 грн. (3 467,32 грн. (всього нараховано) - 381,46 грн. (сплачено)).

Тобто, відповідачем застосовано покази лічильника НІК 2303L АП3 №7782947 - 001572,95 кВтг, який визнано непридатним для експлуатації актом технічної перевірки розрахункових № 269206 від 09.06.2016р. та актом проведення експертизи №2691 від 23.06.2016р., та визначено вартість електроенергії за червень 2016р. та вартість перевищення договірної величини за червень 2016р. з урахуванням таких показів.

Відтак, виходячи з умов пп. 2.3.4 п. 2.3, пп. 4.2.2 п. 4.2, пп.6.3.1 п. 6.1 договору, п. 10 додатку № 5 до договору, пп. 3) п. 7.5, пп. 2) п. 10.2, п. 6.16 ПКЕЕ на теперішній час у позивача наявний обов'язок сплатити вартість електроенергії за червень 2016р. у розмірі 3 085,86 грн., вартість перевищення договірної величини електроенергії у червні 2016р. у розмірі 2 552,47 грн., а невиконання такого обов'язку має наслідком припинення відповідачем постачання електроенергії на об'єкт позивача. При цьому, позивачем отримано відповідне повідомлення відповідача про припинення поставки електроенергії, яке скасовано останнім лише на час розгляду даної справи у суді.

За приписами ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у частині другій даної статті наступним чином: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової шкоди); визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 20 ГК України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. За приписами ч.2 ст.20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

У відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, необхідно також зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15.11.1996р. у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 року (заява № 38722/02)).

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права.

Отже, слід дійти висновку, що для вирішення конкретного спору, переданого на розгляд компетентного суду, встановленого законом, необхідна позиція позивача щодо вибору способу захисту, а роль суду зводиться до організації судового процесу, сприяння реалізації прав учасників процесу та контролю за виконанням ними законодавчо визначених обов'язків, відтак суд не повноважний визначати спосіб захисту без відповідного звернення зацікавленої особи, адже суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених процесуальним законом випадках.

Звертаючись до господарського суду, позивач повинен вказати у позовній заяві предмет та підстави позову, тобто самостійно визначити, яке його право, на його суб'єктивну думку, є порушеним, та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права. При цьому, вирішуючи спір, суд має з'ясувати наявність порушеного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним у законодавстві.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

У кінцевому результаті ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Судовий акт має бути не лише законним, але й таким, що може бути реально виконаним, у результаті чого досягається позитивний ефект та дійсне відновлення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Індивідуальні акти (ненормативні) породжують права і обов'язки лише у тих суб'єктів, яким вони адресовані.

Резолютивна частина оскаржуваного рішення комісії ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», оформленого протоколом №13 від 14.12.2016р., містить приписи: скасувати рішення комісії Волноваського РЕМ/ЦОК з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, викладене в протоколі №53 від 07.12.2016р., та не виконувати сторнування нарахування по активній електроенергії за червень 2016р. за договором №541 ФОП Кирнос.

Зазначені приписи є обов'язковими для виконання та їх виконання впливатиме на права і обов'язки позивача, а отже рішення комісії при управлінні ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», оформлене протоколом №13 від 14.12.2016р., є актом індивідуальної дії (актом ненормативного характеру).

Тому, суд вважає, що подання позову про скасування рішення комісії при управлінні ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», оформленого протоколом №13 від 14.12.2016р., відповідає способу захисту порушених прав, передбаченому абз.3 ч.2 ст.20 ГК України, і з урахуванням приписів ст.ст.12, 15 ГПК України спір про скасування такого рішення розглядається на загальних підставах місцевим господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Враховуючи викладене, а також встановлені обставини справи, які свідчать про те, що обсяг електроенергії, спожитої позивачем у червні 2016р. за лічильником НІК 2303L АП3 №7782947 (за період з 03.06.2016р. по 09.06.2016р.) підлягає визначенню в порядку п. 6.20 ПКЕЕ, про що було прийнято рішення комісії Волноваського РЕМ/ЦОК ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», оформлене протоколом №53 від 07.12.2016р., з огляду на виставлення відповідачем рахунків за червень 2016р. на оплату вартості активної електроенергії та перевищення договірної величини електроенергії, що визначена за обсягом електроенергії на підставі показів непридатного для експлуатації лічильника НІК 2303L АП3 №7782947 (за період з 03.06.2016р. по 09.06.2016р.), приймаючи до уваги настання можливих наслідків у вигляді припинення постачання електроенергії на об'єкт позивача у разі неоплати таких рахунків та понесення позивачем матеріальних витрат у зв'язку з припиненням постачання електроенергії, суд дійшов висновку про те, що рішення комісії при управлінні ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», оформлене протоколом №13 від 14.12.2016р., порушує права позивача та підлягає скасуванню.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог, а отже і про їх задоволення.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Кирноса Івана Миколайовича задовольнити.

2. Скасувати рішення комісії при управлінні ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» з розгляду спірних питань по актам про порушення Правил користування електричною енергією, спірних питань з визначення обсягів електричної енергії, спожитої юридичними та фізичними особами (крім населення), викладене в протоколі №13 від 14.12.2016р.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Островського, буд. 8, код ЄДРПОУ 00131268) на користь Фізичної особи-підприємця Кирноса Івана Миколайовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 04.09.2017р.

Суддя Л.В. Ніколаєва