Рішення № 81519946, 09.04.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/6223/18

н/п 2/766/4688/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді Прохоренко В.В.,

секретар Литвиненко В.О.,

за участю представника позивача: Дворнікової І.О .,

відповідача ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії,

ВСТАНОВИВ:

МКП «Херсонтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.02.2018 року укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Вказаний договір був укладений між представником продавця - ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності, в інтересах власниці квартири ОСОБА_3 , та покупцем - ОСОБА_4

Згідно умов договору представник продавця зобов`язався нести обов`язок по утриманню квартири (оплати всіх належних платежів), а також відповідати за вказаний стан квартири до моменту його фактичного звільнення. Відповідно до п.12 договору купівлі-продажу представник продавця зобов`язується погасити заборгованості по комунальним платежам, зняти з реєстраційного обліку усіх осіб в ній зареєстрованих, звільнити квартиру від належних продавцю речей домашньої обстановки та вжитку до 26.02.2018 року.

Відповідачі у порушення умов договору та вимог законодавства послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання не в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість за період з квітня 2011 року по березень 2018 року у розмірі 11 878,99 грн.

На підставі ст.ст. 540, 319, 322, 625, 901 ЦК України просив стягнути заборгованість за послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з квітня 2011 року по березень 2018 року у розмірі 11 878,99 грн., а також судовий збір.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, надала повноваження представнику.

Відповідач ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 , в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю. Зазначив, що ОСОБА_3 не була фактичним користувачем послуг до 07.07.2017 року, оскільки в квартирі АДРЕСА_1 фактично проживали ОСОБА_5 та її донька ОСОБА_6 Відповідно до ст. 239 ЦК України, правочин вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє. Дана норма свідчить про те, що представник укладає правочини не від свого імені, а від імені особи, яку він представляє. Права та обов`язки за правочином, укладеним представником відповідно до закону, виникають у особи, яку представляють, автоматично з моменту вчинення правочину, без необхідності здійснення якихось додаткових дій. Тобто, він не був самостійною особою при укладанні договору купівлі-продажу квартири і всі права та обв`язки за договором виникають лише у особи, яку він представляє, а саме у ОСОБА_3 , тому вважає вимоги позивача до нього безпідставними та необгрунтованими.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості (особистий рахунок споживача НОМЕР_1) за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, що надаються за адресою: АДРЕСА_1 за період з квітня 2011 року по березень 2018 року наявна заборгованість зі сплати послуг у розмірі 11878,99 грн.

Відносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (надалі - Правила).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізованого постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), газо-, та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що постачання теплової енергії (теплопостачання) це господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується обєктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

В порядку ч. 3 ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого водопостачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з відведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг.

Спеціальний договір, предметом якого є надання послуг з централізованого теплопостачання за вказаною адресою, між сторонами укладено не було.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» регламентовано обовязковість укладення договору між споживачем та теплопостачальною організацією. Такий обовязок покладається на споживача. Не укладення такого договору між сторонами не позбавляє споживача від обов`язку здійснити оплату за фактично спожиті послуги.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Таким чином під час розгляду справи простягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачам), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги згідно з існуючими тарифами.

Судом встановлено, що 10.11.2009 року ОСОБА_3 видано ордер серії ВЖ №134 на право зайняття житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 . Проте вселитися в нього вона не мала можливості так як в спірному приміщенні проживали інші люди.

Зазначені обставини підтверджуються наступними рішеннями суду:

-рішенням апеляційного суду Херсонської області від 10.09.2012 року, яким рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 07 червня 2012 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_3 скасувано, та в цій частині ухвалено нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_5 до ВАТ «Херсонський завод карданних валів», дочірнього підприємства житлово-експлуатаційної дільниці відкритого акціонерного товариства «Херсонський завод карданних валів», третя особа з самостійними вимогами: ОСОБА_3 , про визнання ордеру недійсним -відмовлено.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , треті особи: ВАТ «Херсонський завод карданних валів», ОСОБА_9 , дочірнє підприємство житлово-експлуатаційної дільниці відкритого акціонерного товариства «Херсонський завод карданних валів», про виселення задоволено.

Усунено перешкоди ОСОБА_3 в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_5 із зазначеного житлового приміщення без надання іншого.

-рішенням Комсомольского районного суду м.Херсона від 31.05.2013 року, яким усунено перешкоди ОСОБА_3 в користуванні квартирою АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_6 , як такої, що самовільно вселилась до житлового приміщення.

-рішенням Комсомольского районного суду м.Херсона від 30.10.2013 року, яким визнати дійсним ордер серії ВЖ № 134 від 30.10.2009 року на житлове приміщення квартиру АДРЕСА_1 на їмя ОСОБА_5 , виданий Відкритим акціонерним товариством «Херсонський завод карданних валів». Визнано недійсним та скасовано ордер серії ВЖ № 134 від 10.11.2009 року на житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1 на їмя ОСОБА_3 виданий Відкритим акціонерним товариством «Херсонський завод карданних валів». Усунуто перешкоди ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_3 без надання іншого житлового приміщення та зняття її з реєстраційного облік. Зобов`язано Комсомольський районний відділ державної міграційної служби України у Херсонській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_3 , вселено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до кв . АДРЕСА_1 , шляхом постановлення їх на реєстраційний облік за вказаною адресою.

-рішенням апеляційного суду Херсонської області від 13.03.2014 року рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 30 жовтня 2013 року скасовано та ухвалено нове. У задоволенні позову ОСОБА_5 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 , до ОСОБА_3 , Херсонської міської ради, третя особа - Комсомольський районний відділ державної міграційної служби України у Херсонській області про визнання ордеру на житлове приміщення дійсним; визнання ордеру недійсним; виселення та зняття з реєстраційного обліку; вселення, - відмовлено.

-рішенням Комсомольского районного суду м.Херсона від 26.12.2014 року позов ОСОБА_3 до ОСББ"Димитрова,19", виконавчого комітету Херсонської міської ради, управління комунальної власності Херсонської міської ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішень, визнання недійсними договору найму та приватизаційного свідоцтва, задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради №6 від 21.01.2014 року. Визнано недійсним договір найму (оренди) житла від 26.03.2014 року, укладеного між ОСББ "Димитрова,19" та ОСОБА_5 . Визнано незаконним та скасовано розпорядження управління комунальної власності Херсонської міської ради №1661 від 22 травня 2014 року. Визнано недійсним свідоцтво про право власності від 22 травня 2014 року, видане на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

-рішеням апеляційного суду Херсонської області від 15.05.2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.07.2015 року рішення Комсомольского районного суду м.Херсона від 26.12.2014 року залишено без змін.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Фактичне виселення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відбулося 07.07.2017 року, що вбачається з актів заступника начальника Корабельного РВ ДВС м.Херсона ГТУЮ у Херсонській області Муценко Д.О. від 07.07.2017 року (а.с. 59,60,61).

Згідно витягу з протоколу № 1 засідання міської громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Херсонської міської ради від 10.01.2018 року, затвердженого рішенням виконкому міської ради від 16.01.2018 №5 задоволено прохання ОСОБА_3 та визнано її наймачем квартири АДРЕСА_1 .

14.02.2018 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право власності на житло на квартиру АДРЕСА_1 , видане на підставі розпорядження №1654 від 14.02.2018 року.

16.02.2018 року укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Вказаний договір був укладений між представником продавця - ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності, в інтересах власниці квартири ОСОБА_3 , та покупцем -ОСОБА_4

Заборгованість у розмірі 5529,99 грн., яку сплатила ОСОБА_3 стосується періоду користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , а саме з 07.07.2017 року по 16.02.2018 року та була предявлена до сплати розрахункоим відділом МКП "Херсонтеплоенерго".

Посилання позивача на те, що вказана сума була сплачена за судовим наказом № 2-н-2320/11 від 30.11.2011 року, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість з теплопостачання станом на 01.05.2011 року в розмірі 5 525,99 грн. суд до уваги не приймає, оскільки ОСОБА_3 фактично не проживала у спірній квартирі у вказаний період.

Крім того, ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11.01.2019 року судовий наказ № 2-н-2320/11 від 07.06.2011 року скасовано.

Щодо встановлення обставин того чи були відповідачі за період нарахування боргу (з квітня 2011 року по березень 2018 року) фактичними споживачами послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.

Як вказано вище, борг нараховано за період з квітня 2011 року по березень 2018 року, право користування у ОСОБА_3 виникло з 10.01.2018 року, тобто з моменту укладання договору найму вказаної квартири.

Право власності на квартиру за адресою, куди надаються послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, у відповідача ОСОБА_3 виникло 14.02.2018 року та припинено на підставі укладеного 16.02.2018 року договору купівлі-продажу.

Відомості про те, що відповідачі були зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а тому є такими, що фактично користувалась послугами з централізованого опалення та гарячого водопостачання за вказаною адресою у період нарахування боргу з квітня 2011 року по 10.01.2018 року - матеріали справи не містять. А тому, відсутні підстави вважати їх споживачами фактично наданих послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за вказаною адресою, відповідно, відсутні підстави стягнення з них заборгованості за вказаним позовом.

Отже, стороною позивача не надано належних доказів того, що відповідачі у період з квітня 2011 року по 07.07.2017 року були споживачами фактично наданих послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підстави своїх вимог або заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 83 ЦПК України позивач повинен надати докази разом із позовною заявою. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд.

Крім того, що стосується посилання позивача на те, що ОСОБА_2 , укладаючи від імені ОСОБА_3 договір купівлі-продажу квартири 16.02.2018 року взяв на себе обов`язок сплатити заборгованість за комунальні послуг суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 239 ЦК України, правочин вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє. Дана норма свідчить про те, що представник укладає правочини не від свого імені, а від імені особи, яку він представляє. Права та обов`язки за правочином, укладеним представником відповідно до закону, виникають у особи, яку представляють, автоматично з моменту вчинення правочину, без необхідності здійснення якихось додаткових дій.

Тобто, ОСОБА_2 не був самостійною особою при укладанні договору купівлі-продажу квартири і всі права та обв`язки за договором виникли лише у особи, яку він представляв, а саме у ОСОБА_3 , тому вимоги позивача до ОСОБА_2 з вказаних підстав є необґрунтованими.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, ст. ст. 11, 13, 322, 627, 630 ЦК України, Закону України «Про житлово - комунальні послуги», керуючись ст. ст. 6-13, 81, 83, 133, 141, 258, 259, 263- 265, ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя В.В.Прохоренко