Ухвала суду № 81517379, 03.05.2019, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/8249/18

Номер провадження 2/676/454/19

УХВАЛА

03 травня 2019 року м. Кам'янець-Подільський

Кам’янець – Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді - Швець О.Д.

з участю секретаря - Чекашкіної О.Л.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам’янець-Подільському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.Л.», треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6, Кам’янець-Подільський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним і скасування державної реєстрації прав,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.Л.», треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6, Кам’янець-Подільський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним і скасування державної реєстрації прав.

У судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про залишення позову без розгляду відповідно до ч.3 ст. 44 ЦПК України, оскільки має місце необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи. Крім того позивач при наявності двох відповідачів визначає позовні вимоги тільки до ОСОБА_2, що є порушенням ст. 175 ЦПК України. Відповідно до п.5 цієї ж статті у позовній заяві повинен міститься виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позивач не зазначає яким саме чином та у який спосіб ОСОБА_2 порушила його права чи не виконала будь-яких дій, які вона зобов’язана вчинити. Все обґрунтування базується на порушенні законів ТОВ «А.В.Л.», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та ДВС. Позивач не зазначив в позовній заяві ціну позову, не навів обґрунтований розрахунок сум , що стягуються чи оспорюється. Просить залишити без розгляду позовну заяву від 27.11.2018 р. про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним і скасування державної реєстрації в частині позовних вимог до ОСОБА_2

В суді відповідач та її представник заяву підтримали, просять задовольнити.

В суді представник позивача заперечив проти задоволення клопотання мотивуючи тим, що оскільки предметом спору є визнання правочину недійсним, тому позивач обгрунтовано визначив ОСОБА_2 як сторону правочину, що оспорюється відповідачем. Згідно ст. 30 ЦПК України спори щодо нерухомого майна заявляються за місцем знаходження нерухомого майна і ЦПК визначив як виключну підсудність розгляду таких с прав. Ст. 44 ЦПК України регламентує дії суду у разі зловживання процесуальними правами однією із сторін і не стосується порядку вирішення питання у зв’язку з недоліками позовної заяви і відповідачем таке клопотання могло бути заявлено на підготовчому судовому засіданні. Просить відмовити в задоволенні заяви.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи суд встановив наступне.

В провадженні Кам’янець-Подільського міськрайонного суду перебуває цивільна справа № 676/8249/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ТОВ «А.В.Л.», треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6, Кам’янець-Подільський МВ ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області, приватний нотарвус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажду недійсним і скасування реєстрації права власності.

Підстави залишення позовної заяви без розгляду передбачені ст. 257 ЦПК України.

Відповідачем та її представником такі підставі не заявлені.

Відповдіно до п.4 ч.2 ст.. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: необгрунтвоане або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.

Такі обставини судом не встановлені.

Пунктом 26 Постанови ПЛЕНУМу ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ №9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз’яснено, що особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.

Нотаріуси, що посвідчували правочини, залучаються до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, якщо позивач обґрунтовує недійсність правочину посиланням на неправомірні дії нотаріуса.

У разі якщо предметом правочину є майно, яке належить особам на праві спільної часткової власності, суд на підставі статей 358, 361 та 362 ЦК (435-15) відповідно до частини другої статті 35 ЦПК (1618-15) залучає до участі у справі про визнання такого

правочину недійсним усіх співвласників.

ОСОБА_2 обгрунтовано заявлена в позовній заяві відповідачем.

В п. 27 зазначеної Постанови Пленуму ВСУ роз’яснено, що Позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Кваліфікація об'єктів як нерухомого майна здійснюється відповідно до статей 181, 190 та 191 ЦК (435-15).

Відповдіно до ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцем знаходження майна або основної його частини.

Предметом спору є правочин щодо нерухомого майна, яке знаходиться в м. Кам'янець-Подільському.

Виходячи із приписів ст. 44 ЦПК України відповідно до ч. 3 ст. 44 ЦПК України без розгляду залишається клопотання, яке заявлено з підстав, перелічених в даній статті.

Крім того суд вважає, що заявлені недоліки позовної заяви не можуть бути перешкодою для розгляду справи, а відповідач не позбавлена можливості звернутись з позовом до цих самих відповідачів у разі порушення її прав.

Таким чином суд вважає, що достатніх підстав для залишення позову без розгляду немає.

Керуючись ст.ст. 43, 44, 216, 257 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_3 про залишення позову без розгляду - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Суддя Кам'янець-Подільського

міськрайонного суду ОСОБА_8